Рішення № 73087572, 29.03.2018, Талалаївський районний суд Чернігівської області

Справа № 747/102/18

Провадження № 2/747/75/18

РІШЕННЯ

іменем України

29.03.2018 року с.м.т. Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області

в складі:

головуючого судді Косенко Ю.Л.,

з участю секретаря Божко Л.М.

позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника позивачів ОСОБА_3

відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Талалаївці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 та Лихо К Д. звернулися до суду з позовом до відповідачів про визнання їх такими, що втратили право на користування житловим приміщенням. В обґрунтування позовних вимог вказали, що є співвласниками квартири АДРЕСА_1. Окрім них у квартирі зареєстровані відповідачі. Але їх дочка ОСОБА_4 не проживає в квартирі з 2006 року, внук ОСОБА_6 не проживає з 2010 року, а внук ОСОБА_5 – з 2015 року. Так як відповідачі постійно проживають за іншими адресами, спільне господарство з позивачами не ведуть, не спілкуються, в квартирі не проживають, добровільно відмовляються знятися із реєстрації, чим створюють перешкоди позивачам у реалізації їх прав як власників квартири, то ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять визнати ОСОБА_4, ОСОБА_5Л, ОСОБА_6 такими, що втратили право на користування квартирою № 2 в будинку № 24 по вул. Нафтовиків в смт. Талалаївці, відповідно до приписів ст. 405 ЦК України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримав та просив його задовольнити.

Позивач ОСОБА_2 позов підтримала та просила задовольнити. Пояснила, що їх донька та внуки не проживають разом з ними. Донька постійно проживає ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває у цивільному шлюбі, з ними не спілкується, не допомагає. ОСОБА_7 проживає разом з матір’ю, а внук ОСОБА_6 - в АДРЕСА_2. Вона та чоловік планують продати квартиру, а відповідачі не бажають добровільно знятися із реєстрації у квартирі.

Представник позивачів ОСОБА_3 позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримав та просив їх задовольнити з підстав зазначених у позові.

Відповідач ОСОБА_4 позов не визнала. В судовому засіданні пояснила, що позивачі це її батьки. Протягом 7-8 років вона не проживає на ІНФОРМАЦІЯ_2, а постійно мешкає на вул. Мічуріна, 11, з чоловіком перебуває у цивільному шлюбі, мають спільний побут. Її сини ОСОБА_8 та ОСОБА_9 також не проживають з позивачами близько 3-х років. Вона не визнає позов, так як не має іншого житла, де можливо зареєструватися їй та дітям. Також пояснила, що до правоохоронних органів з приводу створення позивачами перешкод для її проживання у ІНФОРМАЦІЯ_3 не зверталася.

Відповідач ОСОБА_5 позов не визнав. Пояснив, що не має іншого житла, де можливо зареєструвати його місце проживання. З позивачами він не проживає 2-3 роки, а мешкає з матір’ю в смт. Талалаївці по вул. Мічуріна, 11.

Відповідач ОСОБА_6 у судове засідання не з’явився, але надав суду письмову заяву в якій вказав, що позовні вимоги не визнає, просить відмовити у задоволенні позову, а справу розглянути без його участі. В письмовому поясненні вказав, що проживав однією сім»єю з позивачами до 16.01.2016 року, а після сварки матері з батьками, були вимушені піти з будинку. В квартирі не проживає з поважних причин, так як позивачі постійно перешкоджають у користуванні нею, на примирення не йдуть. Відповідач зазначає, що спроб до усунення перешкод у користуванні квартирою не здійснювали, звернень до поліції не було ні з їх сторони, ні зі сторони позивачів.

Суд, заслухавши сторони, свідків, дослідивши письмові докази у справі приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками квартири за адресою АДРЕСА_3, що належить їм на праві спільної сумісної власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 03.07.2002 року (а.с.8), оригінал якого був досліджений у судовому засіданні, та інформацією з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.16).

У квартирі, власниками якої є позивачі, окрім них також зареєстровані ОСОБА_4 - донька позивачів, та їх внуки ОСОБА_6 та ОСОБА_5, що підтверджується даними будинкової книги для прописки громадян, що проживають ІНФОРМАЦІЯ_4 вул. Нафтовиків (а.с.11-13).

Згідно довідки про склад сім’ї, виданої Талалаївською селищною радою 25.08.2015 року (а.с.14) та акту обстеження умов проживання від 04.12.2017 року, складеного комісією селищної ради (а.с.15) ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 зареєстровані за адресою ІНФОРМАЦІЯ_5, але там не проживають.

Допитана як свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що позивачі проживають у двох АДРЕСА_4, а їх дочку та внуків, вона не бачила вдома у позивачів близько 2-3 років.

Свідок ОСОБА_11 показала, що позивачі проживають у двох, а їх дочка проживає за іншою адресою по вул. Мічуріна. Відповідачі протягом 2-3 років не проживають разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Згідно ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього право чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів сім’ї.

Права та обов’язки членів сім’ї власника жилого будинку визначені у ст.156 ЖК України. До членів сім’ї власника будинку належать особи, зазначені у частині 2 ст.64 ЖК України, а саме інший з подружжя, їх діти, батьки. Членами сім’ї може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Приписами ч. 2 ст. 405 ЦК України визначено, що член сім’ї власника житла втрачає право на користування житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідженими доказами, показаннями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, та поясненнями відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5Л, ОСОБА_6 підтверджується, що останні не проживають в квартирі належній позивачам, строком понад один рік.

Відповідачами не надано суду доказів, які б підтверджували, що позивачі чинять їм перешкоди у користуванні вказаним житлом.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що оскільки відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5Л, ОСОБА_6 не проживають у ІНФОРМАЦІЯ_6 строком понад один рік, не бажають добровільно знятися із реєстрації за вказаною адресою, чим створюють перешкоди позивачам - власникам квартири у користуванні та розпорядженні майном, то позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід задовольнити та визнати відповідачів такими, що втратили право на користування житлом за вищевказаною адресою, відповідно до приписів ч. 2 ст. 405 ЦК України.

Судові витрати, що складаються із сплаченого судового збору підлягають стягненню з відповідачів на користь позивачів.

Керуючись ст. ст. 12,13, 19, 76-81, 141, 211, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, такою, що втратила право на користування житлом у квартирі АДРЕСА_5.

Визнати ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, таким, що втратив право на користування житлом у квартирі АДРЕСА_5.

Визнати ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_9, таким, що втратив право на користування житлом у квартирі АДРЕСА_5.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 по 352 гривні 40 копійок, з кожного у відшкодування сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 по 352 гривні 40 копійок, з кожного у відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області через Талалаївський районний суд Чернігівської області протягом 30 днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя Ю.Л. Косенко