Постанова № 73086939, 27.03.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

Справа № 669/1213/17

Провадження № 22-ц/792/396/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року м. Хмельницький

Апеляційний суд Хмельницької області у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

ОСОБА_1 (суддя-доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3,

секретар судового засідання Кошельник В.М.,

за участю учасників справи: апелянта ОСОБА_4, її представника ОСОБА_5, відповідача ОСОБА_6, її представника ОСОБА_7,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Білогірського районного суду від 19 грудня 2018 року (суддя Бараболя Н.С.) у справі за позовом ОСОБА_4 до Білогірської селищної ради, ОСОБА_6 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2017 року ОСОБА_4, звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначала, що 15 вересня 2016 року померла її мати, ОСОБА_8, після смерті якої відкрилася спадщина на земельну ділянку та житловий будинок. У встановлений законом шестимісячний строк вона в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини не звернулась. ОСОБА_6, її рідна сестра, звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері. Після прийняття спадщини ОСОБА_6 відмовилася включити її в коло спадкоємців.

У зв’язку з цим, позивач просила суд визначити їй додатковий строк для звернення в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини після смерті 15 вересня 2016 року матері ОСОБА_8

Рішенням Білогірського районного суду від 19 грудня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_4 в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове, яким позов задоволити.

Вважає, що рішення є незаконним, необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Посилається на те, що суд не звернув уваги на те, що ОСОБА_6 приховала від позивача той факт, що вона подала заяву до нотаріуса про прийняття спадщини.

Крім того, апелянт зазначає, що вона подавала нотаріусу заяву про прийняття спадщини ще в березні 2017 року, коли строк ще не закінчився, проте нотаріус відмовив їй у прийняті заяви і повідомила, що спадщина вже прийнята.

Також, ОСОБА_4 вказує, що нотаріус, в порушення Закону України «Про нотаріат», не повідомила апелянта про відкриття спадщини і не роз’яснила їй необхідність подачі заяви про прийняття спадщини.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, апеляційний суд суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має, відповідно до ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України, подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він, відповідно до ч. 1 статті 1272 ЦК України, вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд, відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

В пункті 24 постанови Пленуму ВС України від 30 травня 2008 року № 7 „Про судову практику у справах про спадкування” зазначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані у випадку доведеності наявності перешкод для подання відповідної заяви та наявності підстав для визнання судом цих обставин поважними.

Крім того, з листа Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 р. N 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» вбачається, що судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_8 померла 15 вересня 2016 року в с. Карасиха Білогірського району Хмельницької області (а. с. 6).

ОСОБА_4 є дочкою померлої ОСОБА_8 (а. с. 4, 5).

1 березня 2017 року ОСОБА_6 звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 (а. с. 47).

В той же день за заявою ОСОБА_6 була заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_8 за № 60311990 (а. с. 46-63).

Згідно повідомлення приватного нотаріуса Білогірського районного нотаріального округу ОСОБА_9 від 23 жовтня 2017 року № 790/01-16 ОСОБА_4 відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини, після смерті 15 вересня 2017 року ОСОБА_8, та видачі свідоцтв про право на спадщину в зв’язку з пропуском нею шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини (а. с. 9).

Із довідки Білогірської селищної ради Хмельницької області від 23 жовтня 2017 року № 4642 вбачається, що ОСОБА_8 проживала та була зареєстрована одна ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 8).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що ОСОБА_4 не надано доказів, не здобуто таких і судом, які б свідчили про поважність причин пропуску позивачем строку на звернення із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_8 та які б підтверджували наявність обставин, що об’єктивно перешкодили їй своєчасно прийняти спадщину.

З таким висновком колегія суддів Апеляційного суду погоджується.

Суд прийшов до обґрунтованого висновку, що зазначені позивачем обставини не вказують на поважність пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини.

Не може бути підставою для скасування рішення суду посилання апелянта, що ОСОБА_6 приховала від позивача той факт, що вона подала заяву до нотаріуса про прийняття спадщини, оскільки законодавством не передбачено такого обов’язку.

Твердження апелянта, що вона подавала нотаріусу заяву про прийняття спадщини ще в березні 2017 року, коли строк ще не закінчився, проте нотаріус відмовив, оскільки повідомила, що спадщина вже прийнята, не знаходить свого підтвердження. Зокрема, слід зазначити, що в матеріалах справи міститься лист приватного нотаріуса Білогірського районного нотаріального округу ОСОБА_9 23 жовтня 2017 року № 790/01-16 ОСОБА_4, яким відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини, після смерті 15 вересня 2017 року ОСОБА_8, та видачі свідоцтв про право на спадщину в зв’язку з пропуском нею шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини, датований 23 жовтня 2017 року (а. с. 9).

Крім того, посилання ОСОБА_4, що нотаріус, в порушення Закону України «Про нотаріат», не повідомила апелянта про відкриття спадщини і не роз’яснила їй необхідність подачі заяви про прийняття спадщини суперечить законодавству, оскільки згідно статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Матеріали справи містять заяву ОСОБА_6 про прийняття спадщини, в якій не вказані адреси місця проживання чи роботи інших осіб. Крім того, в заяві значиться, що інших спадкоємців крім ОСОБА_6 – немає.

Інші доводи апеляційної скарги, ретельно досліджені судом, висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущені порушення матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

Оскільки рішення суду правильне, обґрунтоване, відповідає обставинам справи, постановлене з дотриманням вимог процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Білогірського районного суду від 19 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне судове рішення складено 29 березня 2018 року.

Судді: /підписи/ ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3

Згідно з оригіналом:

суддя Апеляційного суду

Хмельницької області ОСОБА_1