Ухвала суду № 73084582, 29.03.2018, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/13094/17

УХВАЛА

29 березня 2018 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої судді - Козак О.В.,

при секретарі – Слободянюк А.Ю.,

за участі: позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Хмельницького справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хмельницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення сесії Хмельницької міської ради, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

В провадженні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хмельницької міської ради. Позивач з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд визнати протиправним та скасувати рішення п'ятнадцятої сесії Хмельницької міської ради VII скликання від 31.05.2017 року, прийняте за п.65 порядку денного, про зняття на довивчення п.5 проекту рішення та п.3 додатку 2 проекту рішення "Про припинення права користування земельними ділянками, розірвання договорів оренди землі за згодою сторін, надання земельної ділянки в оренду юридичній та фізичним особам, внесення доповнень до рішення міської ради" (щодо надання в оренду ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1851га по пров.Гвардійському, 18 у м.Хмельницькому), зобов'язавши Хмельницьку міську раду повторно розглянути дане питання в установленому чинним законодавством порядку.

Представник відповідача подала до суду клопотання про закриття провадження у справі, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. В обґрунтування свого клопотання вказала, що реалізуючи повноваження щодо розпорядження земельними ділянками, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності. Таким чином, справи у спорах за участю органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватно-правового характеру. Подання даного позову позивач обґрунтовує наявність його порушеного права на земельну ділянку з посиланням на норми цивільного законодавства, а тому в даному випадку мають місце земельні відносини приватно - правового характеру.

Позивач та його представник в судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання представника відповідача про закриття провадження. Представник позивача суду пояснив, що оскарження рішень, дій та бездіяльності органів місцевого самоврядування та органів державної влади є окремим способом захисту права, пов'язаним з їхньою діяльністю, як суб'єктів владних повноважень. Особа, яка реалізує своє суб'єктивне право через прийняття суб'єктом владних управлінських функцій відповідного рішення чи вчинення ним дій, вступає з ним у публічно-правові відносини та має право на захист свого права в адміністративному суді. У відносинах розпорядження землями державної та комунальної власності органи влади й місцевого самоврядування діють відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, а саме на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно, спір щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органу місцевого самоврядування у даних правовідносинах є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Заслухавши пояснення учасників процесу, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання слід відмовити, враховуючи наступне.

Відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно п.п. 1, 3 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст. 4КАС України).

Тобто, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 1 квітня 2010 року N 10-рп/2010 положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Зі змісту вказаного рішення також вбачається, що Конституційний Суд України вважає, що системний аналіз положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (частини першої статті 10, статей 16, 17, 18, 25, 26 та інших) свідчить, що органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених Конституцією України та законами України до їхньої компетенції, є суб'єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу. Як суб'єкти владних повноважень органи місцевого самоврядування вирішують в межах закону питання в галузі земельних відносин.

Враховуючи вищевикладене, заслухавши пояснення учасників справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 4,5, 19, п.1 ч.1 ст.238 КАС України, суд –

ухвалив:

Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: