Вирок № 73082751, 27.03.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.03.2018 Справа №607/10045/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Ломакіна В.Є.,

за участю секретаря с/з Кісіль Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016210010003091 від 07 вересня 2016 року про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Суми, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, працюючого монтером-висотником в ПП «Селєна», за реєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 16 лютого 1999 року Ковпаківським районним судом м. Суми за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 141, ч.3 ст. 81, ч.3 ст. 141, ст. 44, ч. 2 ст. 17, ч.3 ст. 140, ст. 42 КК України до позбавлення волі на 5 років з конфіскацією майна;

- 15 березня 2002 року Ковпаківським районним судом м. Суми за вчинення злочинів, передбачених ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на 3 роки 6 місяців;

- 05 грудня 2011 року Ковпаківським районним судом м. Суми за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 307, ч.1 ст. 309, на підставі ст. 70 КК України остаточне покарання - позбавлення волі на 3 роки з конфіскацією майна,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Тернопільської місцевої прокуратури Середзінського І.В., обвинуваченого ОСОБА_2, захисника-адвоката Карпи М.М. та потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6,-

ВСТАНОВИВ:

В обвинуваченого ОСОБА_2 06 вересня 2016 року о 15 год. 00 хв., який перебував приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що в ТЦ «Новус» по вул. Перля, 3, в м. Тернополі, виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, 06 вересня 2016 року о 15 год. 00 хв., ОСОБА_2 скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, перебуваючи в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що в ТЦ «Новус» по вул. Перля, 3 в м. Тернополі, шляхом вільного доступу, з корисливих мотивів викрав мобільний телефон марки «НТС One» dual sim вартістю 2720,40 грн. Із викраденим майном ОСОБА_2, із місця вчинення злочину втік, спричинивши ОСОБА_5, матеріальну шкоду на загальну суму 2720,40 грн.

Крім цього, 06 вересня 2016 року о 17 год. 36 хв. у ОСОБА_2, який перебував приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_3» по АДРЕСА_2, виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, 06 вересня 2016 року о 17 год. 36 хв., ОСОБА_2, перебуваючи в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_3» по АДРЕСА_2, шляхом вільного доступу, підійшов до виставкового стенду, що на другому поверсі вказаного магазину та скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, витягнув із упаковки та викрав екшнкамеру «GoProHero4» Silver вартістю 11500,00 грн. Із викраденим майном ОСОБА_2 із місця вчинення злочину втік, спричинивши ОСОБА_6, матеріальну шкоду на загальну суму 11500,00 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України визнав повністю, підтвердив зазначені в обвинувальному акті обставини та показав, що дійсно ним було вчинено злочини у відповідні час, дату, місці, спосіб та відповідних обставин. У вчиненому щиро розкаюється, просить суд суворо його не карати, завдану шкоду потерпілим відшкодував.

Крім власного визнання вини, обвинувачений ОСОБА_8 повністю погодився зі всіма доказами, що були зібрані під час досудового розслідування і підтверджували його винуватість у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України, згідно повідомлення про підозру та обвинувального акту, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

З'ясувавши думку учасників судового провадження про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд, у відповідності до вимог ч.3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильність розуміння обвинуваченим зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, а також роз'яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини та докази, суд, приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні злочинів та вважає, що органами досудового розслідування його дії кваліфіковано вірно:

- за ч.1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка);

- за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8, суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості, характер та наслідки вчинених злочинів, його ставлення до них та поведінку після їх вчинення, особу винного, зокрема те, що він раніше судимий, його вік, сімейний та матеріальний стан, стан його здоров'я, що є задовільним, по місцю проживання характеризується посередньо, думку потерпілої ОСОБА_5, яка просить його суворо не карати, думку потерпілого ОСОБА_6, який, щодо призначення покарання покладаються на думку суду, та які претензій до нього не мають, обставини, які пом'якшують покарання - визнання ним своєї вини, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку. Обставини, які обтяжують покарання - відсутні. Підстав для застосування ст. 69 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому, суд не вбачає.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що з метою виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_8, йому слід призначити покарання в межах санкцій статей обвинувачення у виді позбавлення волі. Остаточне покарання ОСОБА_8 слід призначити у відповідності до ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. Вищевказане покарання суд вважає необхідним та достатнім для досягнення мети не лише кари за вчинене обвинуваченого, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим так і іншими особами.

Разом з тим, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк, оскільки виправлення останнього можливе без відбування покарання.

Приймаючи рішення про звільнення обвинуваченого ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням, з встановленням йому іспитового строку, у порядку визначеному ст. 75 КК України, суд взяв до уваги те, що обвинувачений повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував завдані збитки, ступінь тяжкості вчинених злочинів, із врахуванням його характеризуючих даних та думки потерпілих про призначення покарання обвинуваченому.

Водночас, суд, вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_8 в період дії іспитового строку, відповідно до ст. 76 КК України, на нього слід покласти обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Згідно з положеннями ст. 124 КПК України, з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави витрати за проведення товарознавчої експертизи.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КІІК України, суд, -

УXВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік;

- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупності злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому 2 (два) роки іспитового строку.

Зобов'язати ОСОБА_2, відповідно до ст. 76 КК України, в період дії іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726), процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи 1.4-1029/17 від 02 серпня 2017 року в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддяВ. Є. Ломакін