Рішення № 73082684, 29.03.2018, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

606/1946/17

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

29 березня 2018 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд

в складі:

головуючого судді Малярчук В.В.

при секретарі Зіньковській Н.Д.

розглянувши письмово, заочно у відкритому судовому засіданні в м. Теребовлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_2 про стягнення витрат, пов’язаних з утриманням відповідача у вищому навчальному закладі МВС України, –

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_1 державного університету внутрішніх справ звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення витрат, пов’язаних з утриманням відповідача у вищому навчальному закладі МВС України, у якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 державного університету внутрішніх справ 23699 грн. 52 коп., посилаючись на мотиви, викладені в позовній заяві.

В судове засідання представник позивача не з”явився, однак в матеріалах справи є його заява про слухання справи у його відсутності, згідно якої позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час розгляд справи, але не повідомив про причини своєї неявки.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з’явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Судом ухвалено рішення при заочному розгляді, відповідно до статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв'язку з неявкою у судове засідання сторін, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд встановив наступне:

Згідно витягу наказу ОСОБА_1 державного університету внутрішніх справ від 06 серпня 2010 року № 297 ОСОБА_2 зараховано з 10 серпня 2010 року курсантом першого курсу денної форми навчання, за державним замовленням згідно з додатком, за напрямом підготовки 6.030402 «Правознавство» «Бакалавр».

Між ОСОБА_1 державним університетом внутрішніх справ та ОСОБА_210 серпня 2010 року було укладено договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України предметом якого було підготовка за державним замовленням на денній формі навчання фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр за напрямом 0304 право за спеціальністю 6.030402 правознавство.

Згідно п.п. 2.3.6. договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України від 10 серпня 2010 у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими пунктом 3 цього договору, відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

Згідно п.п. 3.1., 3.2 договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України від 10 серпня 2010 року дострокове розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України у зв'язку з небажанням особи продовжувати навчання або порушенням нею дисципліни. Відмова від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.

Згідно наказу /витяг/ від 21 квітня 2015 року № 111 о/с Управління МВС України в Тернопільській області ОСОБА_2 (М-132688) оперуповноваженого сектору ДСБЕЗ КМ Тернопільського РВ, звільнено з органів внутрішніх справ в запас Збройних сил за п. 64 «Ж» (за власним бажанням).

Відповідно до довідки – розрахунок № 202 від 05 жовтня 2015 року витрати, пов’язані з навчанням у ОСОБА_1 державному університеті внутрішніх справ випускника ОСОБА_2 за серпень 2010 року – лютий 2014 року становить 23699 грн. 52 коп.

Відповідно до ч. 6 ст. 18 Закону України «Про міліцію» курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Пунктом 14 постанови Кабінету Міністрів України № 992 від 22 серпня 1996 року «Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням», яка діяла на час вступу ОСОБА_2 до університету, у разі звільнення за порушення трудової дисципліни протягом трьох років випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Встановивши, що відповідач ОСОБА_2 навчався за рахунок державного бюджету, звільнення його з органів внутрішніх справ за власним бажанням, мало місце в межах трирічного строку роботи й добровільно він не відшкодував позивачу витрати, пов'язані з навчанням, суд вважає, що є правові підстави для стягнення з ОСОБА_2 в користь позивача ОСОБА_1 державного університету внутрішніх справ, витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі, розрахунок яких проведено відповідно Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 року № 313.

Таким чином, враховуючи вище наведене слід стягнути з відповідача ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в користь позивача ОСОБА_1 державного університету внутрішніх справ, кошти затрачені на навчання ОСОБА_2. в розмірі 23699 грн. 52 коп. а також судові витрати сплачені позивачем при зверненні з позовом до суду, які перерахувати: ЛьвДУВС на розрахунковий рахунок ЛьДУВС № 31258262100729, ДКСУ, МФО 820172, ЄДРПОУ 08571995.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, ст. 526 ЦК України, ст. 18 Закону України «Про міліцію», Постановою КМУ від 01 березня 2007 року № 313 «Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах МВС України», суд,-

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_2 про стягнення витрат, пов’язаних з утриманням відповідача у вищому навчальному закладі МВС України задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в користь позивача ОСОБА_1 державного університету внутрішніх справ, кошти затрачені на навчання ОСОБА_2. в розмірі 23699 грн. 52 коп. які перерахувати : ЛьвДУВС на розрахунковий рахунок ЛьДУВС № 31258262100729, ДКСУ, МФО 820172, ЄДРПОУ 08571995.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в користь ОСОБА_1 державного університету внутрішніх справ (ЛьДУВС № 31258262100729, ДКСУ, МФО 820172, ЄДРПОУ 08571995) судовий збір в розмірі 1600 грн. 00 коп. сплаченого позивачем при зверненні з позовом до суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: