Постанова № 73081423, 28.03.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

іменем України

"28" березня 2018 р. м. Житомир Справа № 817/1353/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Капустинського М.М.

ОСОБА_1,

за участю секретаря Полоневич Т.Ю.,

представника ДФС:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "29" вересня 2017 р. (судове рішення ухвалене суддею Дорошенок Н.О. в Рівне), у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Рівненській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу , -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування наказу ДФС України від 25.08.2016 № 126-ДС "Про накладення дисциплінарного стягнення", яким на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

В грудні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Рівненській області, яким, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив визнати протиправним та скасувати наказ ДФС України від 02.12.2016 № 266-ДС "Про виконання дисциплінарного стягнення".

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 01.02.2017 позовні вимоги ОСОБА_2 за вищевказаними позовами були об'єднані в одне провадження.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_2 покликався на необґрунтованість оскаржених наказів, вказував на застосування заходів дисциплінарного впливу без врахування його попередньої роботи, ставлення до виконання службових обов'язків, рівня кваліфікації, що суперечить вимогам Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22.02.2006 № 3460-IV. Також зазначав, що висновок службового розслідування від 10.08.2016 № 2499/99-99-21-02-02-18, на підставі якого виданий наказ ДФС України від 25.08.2016 № 126-ДС, не містить обґрунтування, в чому саме полягає дисциплінарний проступок, перелік причин та умов, що йому передували, час та місце його вчинення, розмір та характер завданої шкоди. Зауважив, що висновки службового розслідування є неконкретними, суперечливими, без врахування фактичних показників роботи оперативних підрозділів Рівненської області за перше півріччя поточного року.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 29.09.2017р. адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано наказ Державної фіскальної служби України від 25.08.2016 № 126-ДС "Про накладення дисциплінарного стягнення".

Визнано протиправним та скасовано наказ Державної фіскальної служби України від 02.12.2016 № 266-ДС "Про виконання дисциплінарного стягнення".

Присуджено на користь позивача ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Державної фіскальної служби України судовий збір в сумі 551,21 грн.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Головне управління ДФС у Рівненській області звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові. В скарзі відповідач зазначив, зокрема, що висновком службового розслідування відносно позивача від 10.08.2016р. встановлено наслідком низьких показників роботи є неналежне виконання службових обов'язків першим заступником начальника ГУ ДФС у Рівненській області ОСОБА_3 Скаржник зазначає, що з матеріалів службового розслідування вбачається, що позивачем надавались завдання підлеглим працівникам, разом з тим жодного контролю за виконанням поставлених завдань не здійснювалось. Також, не вбачається, які саме заходи контролю за діяльністю підпорядкованих підрозділів здійснював позивач.

В заяві Державної фіскальної служби України про приєднання до апеляційної скарги Головного управління ДФС у Рівненській області відповідач просив задовольнити апеляційну скаргу та постанову суду скасувати з підстав, наведених у скарзі. Відповідач вказав , зокрема, на те, що сам факт притягнення до відповідальності за неналежне виконання службових обов'язків конкретних посадових осіб не може свідчити про вжиття заходів керівником , спрямованих на покращення ефективності роботи по певному напрямку та усунення порушень , що слугували підставою для накладення стягнення, а є наслідком неналежної організації роботи, що спричинило низьку результативність. Також відповідач зазначив, що висновком службового розслідування відносно позивача від 10.08.2016 № 2499/99-99-21-02-02-18, яке проведене на виконання наказу ДФС України від 27.07.2016 № 659 та протоколу наради з керівниками підрозділів податкової міліції територіальних органів ДФС за результатами діяльності у січні-червні 2016 року, яка відбулася 14.07.2016, було встановлено, що низькі показники роботи по вказаних напрямках є наслідком неналежного виконання службових обов'язків позивачем. Зокрема, в першому півріччі 2016 року не вжито вичерпних заходів для виконання завдань Державної фіскальної служби України, доведених протоколами оперативних нарад від 17.03.2016, 21.04.2016, 16.02.2016, 24.05.2016, листом Головного оперативного управління ДФС від 26.01.2016 № 2398/7/99-99-07-12-17. Вказує, що позивач не здійснював належного контролю за виконання підлеглими поставлених завдань.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, представника ДФС України перевірила застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дослідила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги Головного управління ДФС у Рівненській області та заяви Державної фіскальної служби України про приєднання до скарги і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалами справи вбачається, що наказом Державної фіскальної служби України від 11.11.2014 № 1330-о ОСОБА_2, полковника податкової міліції, призначено на посаду першого заступника начальника Головного управління ДФС у Рівненській області, звільнивши з посади старшого слідчого з особливо важливих справ третього відділу слідчого управління кримінальних розслідувань Головного слідчого управління фінансових розслідувань Міністерства доходів і зборів України (а.с.186).

Положенням про Головне управління ДФС у Рівненській області, затвердженим наказом ДФС України від 20.08.2014 № 55, визначено, зокрема, що у складі ГУ ДФС діють підрозділі податкової міліції. Координацію діяльності підрозділів податкової міліції в ГУ ДФС здійснює перший заступник начальника ГУ ДФС (пункт 7); Заступники начальника ГУ ДФС забезпечують виконання повноважень відповідно до затвердженого розподілу обов'язків (підпункт 2 пункту 12) (а.с.189-201).

Відповідно до наказів ГУ ДФС у Рівненській області № 203 від 16.04.2015 та № 206 від 12.04.2016 (а.с.203,206) про розподіл обов'язків між керівництвом Управління, перший заступник начальника Головного управління ДФС у Рівненській області ОСОБА_2 здійснює керівництво оперативним управлінням, слідчим управлінням фінансових розслідуванням, відділом контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів.

Як визначено підпунктами 2.2.1, 2.2.3, 2.2.4, 2.2.5, 2.2.14 Положення про оперативне управління ГУ ДФС у Рівненській області, затвердженого наказом ГУ ДФС у Рівненській області № 483 від 21.07.2015, управління виконує функції: виявлення кримінальних та інших правопорушень у сфері оподаткування, митній та бюджетній сферах, а також встановлення місцезнаходження платників податків, опитування їх засновників, посадових осіб; проведення у межах наданих законом повноважень оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування та заходів щодо відшкодування завданих державі збитків; проведення роботи, пов'язаної з боротьбою з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та інших підакцизних товарів; організація заходів із запобігання незаконному відшкодуванню ПДВ; організація викриття економічних злочинів (а.с.209-225).

Наказом Державної фіскальної служби України від 20.09.2016 № 3205-о полковника податкової міліції ОСОБА_2 звільнено з посади першого заступника начальника Головного управління ДФС у Рівненській області, який здійснює координацію діяльності підрозділів податкової міліції, зарахувавши його у розпорядження Головного управління ДФС у Рівненській області (а.с.185).

Судом встановлено, що наказом Державної фіскальної служби України від 25.08.2016 №126-ДС "Про накладення дисциплінарного стягнення" за неналежне керівництво та координацію роботи по основних напрямах оперативно-службової діяльності оперативних підрозділів ГУ ДФС у Рівненській області за підсумками діяльності у січні-червні 2016 року, що спричинило неналежне виконання службових обов'язків, що привело до порушення вимог статті 8 Дисциплінарного статуту, пункту 7, підпункту 2 пункту 12 Положення про ГУ ДФС області, частини третьої пункту 1 наказів про розподіл обов'язків між керівництвом ГУ області, підпунктів 2.2.1, 2.2.3, 2.2.4, 2.2.5, 2.2.14 Положення про оперативне управління, пункту 2 Протоколу № 665, пунктів 2.3 Протоколу № 880, пунктів 7, 16 Протоколу № 1391, пунктів 12, 14, 16 Протоколу № 1780, Завдання № 2398, накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани на першого заступника начальника ГУ ДФС у Рівненській області, який здійснює координацію діяльності підрозділів податкової міліції, полковника податкової міліції ОСОБА_2, однак, враховуючи, що він перебуває у відпустці з 15.08.2016 по 30.09.2016, виконання дисциплінарного стягнення наказано здійснити після виходу останнього на роботу. Підстава: висновок службового розслідування від 10.08.2016 №2499/99-99-21-02-02-18, пояснення ОСОБА_2 від 03.08.2016 (а.с.18-20).

Також наказом Державної фіскальної служби України від 02.12.2016 № 266-ДС "Про виконання дисциплінарного стягнення" на виконання наказу Державної фіскальної служби України від 25.08.2016 № 126-ДС "Про накладення дисциплінарного стягнення" наказано накласти дисциплінарне стягнення у вигляді догани на полковника податкової міліції ОСОБА_2, зарахованого у розпорядження Головного управління ДФС у Рівненській області, за час перебування його на посаді першого заступника начальника ГУ ДФС у Рівненській області, який здійснює координацію діяльності підрозділів податкової міліції. Підстава: наказ ДФС України від 25.08.2016 № 126-ДС "Про накладення дисциплінарного стягнення", пояснення ОСОБА_2 від 15.09.2016 (а.с.126).

Згідно з висновком службового розслідування від 10.08.2016 №2499/99-99-21-02-02-18, затвердженого першим заступником Голови Державної фіскальної служби України ОСОБА_4 (далі по тексту судового рішення - висновок службового розслідування) (а.с.6-12), на виконання наказу ДФС України від 27.07.2016 № 659 та п.5 протоколу наради з керівниками підрозділів податкової міліції територіальних органів ДФС за результатами діяльності у січні-червні 2016 року, яка відбулась 14.07.2016, у відповідності до статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV, проведено службове розслідування стосовно, зокрема, першого заступника начальника ГУ ДФС у Рівненській області ОСОБА_2 щодо неналежного виконання службових обов'язків, які призвели до незадовільної організації роботи оперативних підрозділів ГУ ДФС у Рівненській області у січні-червні 2016 року з відшкодування збитків по кримінальних провадженнях, протидії "оборудкам" з ПДВ, відпрацювання підприємств реального сектору економіки - замовників послуг конвертаційних центрів (вигодонабувачів), викриття кримінальних правопорушень у митній сфері, протидії незаконному обігу підакцизних товарів.

У висновку службового розслідування зазначено, що низькі показники роботи по вищевказаних напрямках є наслідком неналежного виконання службових обов'язків позивачем. Зокрема, в першому півріччі 2016 року не вжито вичерпних заходів для виконання завдань Державної фіскальної служби України, доведених:

- протоколом оперативної наради з керівниками територіальних підрозділів податкової міліції ГУ ДФС України за результатами діяльності у січні-лютому 2016 року від 17.03.2016 № 880/99/-99-07-02-02-18;

- протоколом оперативної наради з керівниками територіальних підрозділів податкової міліції ГУ ДФС України за результатами діяльності у січні-березні 2016 року від 21.04.2016 №1391/99-99-07-02-02-18;

- листом Головного оперативного управління ДФС від 26.01.2016 № 2398/7/99-99-07-02-17;

- протоколом оперативної наради з керівниками податкової міліції ГУ ДФС у Рівненській області за результатами діяльності у січні-грудні 2015 року та січні 2016 року, яка відбулась 16.02.2016, № 665/99-99-07-02-02-18;

-протоколом оперативної наради з керівниками територіальних підрозділів податкової міліції ГУ ДФС України за результатами діяльності у січні-травні 2016 року, яка відбулась 24.05.2016, № 1780/99-99-21-02-02-18.

При вирішенні даного адміністративного спору суд враховує, що відповідно до п.354.1 ст.354 Податкового кодексу України посадова чи службова особа податкової міліції у межах повноважень, наданих цим Кодексом та іншими законами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну відповідальність згідно із Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ або іншу передбачену законом відповідальність.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV затверджено Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України (далі - Дисциплінарний статут), згідно з преамбулою якого цей Статут визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

За змістом статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

Як визначено статтею 2 Дисциплінарного статуту, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Відповідно до статті 4 Дисциплінарного статуту наказ є формою реалізації службових повноважень особи начальницького складу, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа, якій належить його виконати. Накази можуть даватись як в усній, так і в письмовій формі. У разі одержання наказу від старшого прямого начальника підлеглий зобов'язаний виконати його та повідомити про це свого безпосереднього начальника.

Отже, наказ - це правовий акт, виданий з метою вирішення основних і оперативних завдань органів виконавчої влади його керівником, що діє на основі єдиноначальності, містить вимогу необхідності вчинення будь-якої дії або утримання від неї конкретним виконавцем (конкретними виконавцями).

Згідно зі статті 7 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу до виконання обов'язків визначених цією статтею.

У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Статтею 8 Дисциплінарного статуту встановлено, що начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно його контролювати.

Особливу увагу начальник повинен приділяти вивченню індивідуальних якостей підлеглих, дотриманню статутних відносин між ними, створенню здорового морально-психологічного клімату в колективі, його згуртуванню, своєчасному запобіганню порушенням службової дисципліни та виявленню причин їх учинення, формуванню нетерпимого ставлення до порушників, враховуючи при цьому думку колективу та громадськості.

Начальник зобов'язаний попередити про неприпустимість порушення службової дисципліни, а в разі вчинення підлеглим таких діянь за необхідності накласти на винного дисциплінарне стягнення або порушити клопотання про накладення стягнення старшим прямим начальником. Старші за званням та посадою в усіх випадках зобов'язані вимагати від молодших дотримання службової дисципліни, зокрема, правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету.

На осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися види дисциплінарних стягнень, зазначені в статті 12 Дисциплінарного статуту: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Порядок накладання дисциплінарних стягнень регламентовано статтею 14 Дисциплінарного статуту, відповідно до приписів якої з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України при його проведенні, відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту визначає Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 12.03.2013 №230, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 року за №541/23073 (далі - Інструкція).

Згідно з п. 2.1 Інструкції підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України і можуть викликати суспільний резонанс.

Відповідно до пункту 2.1 Розділу ІІ Інструкції підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України і можуть викликати суспільний резонанс.

Як визначено пунктом 8.3 Розділу VIII Інструкції в описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відповідні відомості.

Аналізуючи наведені норми, слід зазначити, що процедура дослідження обставин дисциплінарного проступку, визначення його наслідків та доведення вини особи, зокрема, повинна бути достатньо прозорою, з тим, щоб і сама особа, яка притягується до дисциплінарної відповідальності, та орган, що застосовує дисциплінарне стягнення, а також суд, перевіряючи законність накладення дисциплінарного стягнення, могли з'ясувати фактичні підстави, покладені в основу прийнятого рішення, та надати їм оцінку. При цьому, рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення повинно бути мотивованим, детальним і повним, відображати усі суттєві обставини, що мали вплив на його прийняття.

Разом з тим, встановлені обставини свідчать про те, висновок службового розслідування стосовно позивача не містить обґрунтування, в чому саме полягав дисциплінарний проступок, перелік причин та умов, що йому передували, час та місце його вчинення, розмір та характер завданої шкоди.

Так, дослідженням протоколів оперативних нарад ДФС України, на невиконання вимог яких позивачем вказано в висновку службового розслідування та наказі № 126-ДС від 25.08.2016, встановлено, що завдання, які підлягали до виконання першим заступником начальника ГУ ДФС у Рівненській області, сформульовані загальними тезами: вжити заходів з відпрацювання; забезпечити організацію результативних заходів по основних напрямках оперативно-службової діяльності; забезпечити застосування повного комплексу оперативно-розшукових заходів; забезпечити належне оперативне перекриття та відпрацювання; здійснити повний комплекс заходів; активізувати роботу, забезпечити щоденний контроль; акцентувати зусилля особового складу на забезпеченні максимальної ефективності роботи; організувати роботу та провести комплекс заходів - (а.с.74-80, 81-82, 83-84, 85-88, 89-93).

Формулювання висновку службового розслідування про те, що проведені позивачем заходи виявились недостатніми для належної координації та ефективної організації роботи, також є загальним, не містить переліку заходів, які не вживалися, завдань, що не виконувалися тощо.

Суд зазначає, що висновок службового розслідування є необґрунтованим, неконкретним, не підтверджує факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

В матеріалах справи наявне письмове пояснення позивача від 03.08.2016 на виконання вимог наказу ДФС України № 659 від 27.07.2016 "Про проведення службового розслідування" щодо показників роботи оперативних підрозділів ДФС у Рівненській області (а.с.14-17), яке також зазначене як підстава наказу № 126-ДС від 25.08.2016. Разом з тим, суд зауважує, що наведені в поясненні факти не знайшли свого відображення та відповідного аналізу у висновку службового розслідування, зокрема: щодо зазначених позивачем конкретних заходів, які вживались на кожній ділянці роботи, в тому числі в розрізі платників податків; щодо неврахування ряду показників роботи оперативних підрозділів податкової міліції Рівненської області в частині вартості вилучених підакцизних товарів, фактичної суми зменшення відшкодування ПДВ.

Наведені обставини дають підстави для висновку, що службове розслідування щодо позивача було проведено односторонньо, упереджено, без урахування всіх обставин справи.

Окрім цього, слід зазначити, що відповідно до пункту 3.1, підпунктів 3.3.1, 3.3.2, 3.3.3 Положення про оперативне управління ГУ ДФС у Рівненській області Управління очолює начальник Управління, який призначається на посаду та звільняється з посади Головою Державної фіскальної служби України у порядку, визначеному нормативними актами Державної фіскальної служби України.

Начальник Управління здійснює керівництво діяльністю та організацію роботи структурного підрозділу ГУ ДФС; визначає пріоритети роботи структурного підрозділу та шляхи виконання покладених на нього завдань; організовує, забезпечує контроль в межах компетенції виконання структурним підрозділом, зокрема, рішень колегії ДФС, ГУ ДФС у області, доручень керівництва.

Начальник Управління або особа, яка виконує його обов'язки, в установленому законодавством порядку несе персональну відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на Управління основних завдань і функцій (а.с.221,225).

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що недоліки в організації роботи оперативних підрозділів податкової міліції ГУ ДФС області, на які вказує відповідач, стосуються виконання службових обов'язків керівного складу оперативного управління, а не одноосібно керівника податкової міліції, до повноважень якого було віднесено також керівництво іншими структурними підрозділами ГУ ДФС.

В ході судового розгляду даної адміністративної справи відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування та не надав суду належних та допустимих доказів неналежного виконання службових обов'язків першим заступником начальника ГУ ДФС у Рівненській області, який здійснював координацію діяльності підрозділів податкової міліції, полковником податкової міліції ОСОБА_2 та доказів вини позивача у вчиненні дисциплінарного проступку.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку при прийнятті оскарженого наказу Державної фіскальної служби України № 126-ДС від 25.08.2016 відповідач-1 не дотримався приписів закону, діяв необґрунтовано, упереджено, без урахування всіх обставин, які мали значення для прийняття рішення. Необґрунтованість застосованого до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани відповідно до наказу Державної фіскальної служби України №126-ДС від 25.08.2016 свідчить, в свою чергу, й про неправомірність наказу Державної фіскальної служби України № 266-ДС від 02.12.2016, яким таке дисциплінарне стягнення звернено до виконання.

Відповідно до ст. 316 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З наведеного слідує, що суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а дійшли обґрунтованого висновку, щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "29" вересня 2017 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.Г. Охрімчук

судді: М.М. Капустинський

ОСОБА_1

Повне судове рішення складено "28" березня 2018 р.