Ухвала суду № 73080653, 26.03.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3579/18

Номер справи місцевого суду: 522/25689/13-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Колесніков Г. Я.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.03.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі судді Колеснікова Г.Я., вивчивши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства «RINDI S.P.A» (далі-АТ«RINDI S.P.A»,товариство), подану представником ОСОБА_2, на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 лютого 2014 року в справі за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про розірвання договору купівлі-продажу хутряного виробу, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди, за позовом третьої особи, яка заявила самостійні вимоги, ОСОБА_5 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі-ФОП ОСОБА_4В.) про розірвання договору купівлі-продажу хутряного виробу, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

02 лютого 2018 року представник АТ«RINDI S.P.A» ОСОБА_2В звернулася до апеляційного суду Одеської області з апеляційною скаргою на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 лютого 2014 року, залишене без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 25 березня 2015 року, яким у позові ОСОБА_3 відмовлено, а позов третьої особи ОСОБА_5 задоволено частково.

Розірвано договір купівлі-продажу хутряного виробу «Шуба», виробник «RinDi for symbol», із шкурок рисі, розмір 42, укладений 03 грудня 2011 року між ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_4

Стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 277 100 грн., в решті вимог відмовлено ( т.1 а.с.185-190, т.2 а.с.260-267).

В апеляційній скарзі представникАТ«RINDI S.P.A» ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову третьої особи ОСОБА_5 про розірвання договору купівлі-продажу хутряного виробу та стягнення з ФОП ОСОБА_4 на її користь вартості шуби скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні її позовних вимог в цій частині відмовити.

Помилковість рішення суду обгрунтовано неправильним застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зокрема, заявник зазначила, що товариство не брало участі у справі, в якій судом вирішено питання про його права та інтереси (т.4 а.с.4-14).

У відкритті апеляційного провадження належить відмовити з огляду на таке.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року N2147-VIII , який набув чинності 15 грудня 2017 року, Цивільний процесуальний кодекс України (далі-ЦПК України) викладено у новій редакції.

Згідно до положень ч.ч. 3, 4 ст.357 ЦПК України, апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст.354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою у зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження в поряду, встановленому ст.358 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1ст.294 ЦПК України 2004 року, який діяв на час ухвалення оскаржуваного рішення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Встановлено, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12 лютого 2014 року, яке набуло законної сили, у позові ОСОБА_3 до ФОП ОСОБА_4 про розірвання договору купівлі-продажу хутряного виробу «Шуба», виробник «RinDi for symbol», із шкурок рисі, розмір 42, укладеного між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4та про стягнення грошових коштів в розмірі 280 000 грн. та відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000 грн.відмовлено.

Позов третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору ОСОБА_5Ю задоволено частково.

Розірвано договір купівлі-продажу хутряного виробу «Шуба», виробник «RinDi for symbol», із шкурок рисі, розмір 42, укладений 03 грудня 2011 року між ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_4

Стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 277 100 грн., в решті вимог третій особі відмовлено (далі-справа №522/25689/13) т.1а.с.185-190, т.2а.с.260-267.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 26 липня 2016 року, яким було скасовано рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 грудня 2015 року та відмовлено у позові ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів, встановлено, що ОСОБА_4 14 липня 2015 року добровільно виконала рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 лютого 2014 року про стягнення з неї 277 100 грн. (т.4 а.с.162-165).

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13 травня 2016 року, яке набуло законної сили, задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про зобов’язання повернути хутряний виріб «Шуба», виробник «RinDi for symbol», із шкурок рисі, розмір 42, який був придбаний 03 грудня 2011 року в магазині «Symbol» за адресою:м.Одеса,вул.Пушкінська,14, вартістю 277 100 грн.(далі-справа №522/24459/15-ц) т.4 а.с.159-161.

Із змісту зазначеного рішення вбачається, що вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про зобов’язання повернути хутряний виріб обгрунтовано, крім іншого, рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 12 лютого 2014 року, яким встановлено придбання ОСОБА_5 у ФОП ОСОБА_4 шуби, яка мала істотні недолікі.

Як зазначалось вище, на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 лютого 2014 року, 05 лютого 2018 року представником ОСОБА_2 в інтересах АТ«RINDI S.P.A», яке не було учасником цивільного процесу, подано апеляційну скаргу з пропуском строку апеляційного оскарження.

Одночасно представник подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду(т.4 а.с.113-116).

Зокрема, заявник посилалася на те, щоАТ «RINDI S.P.A»:

-не залучалося до участі у розгляді справи,

-не було належним чином повідомлено про її розгляд,

-своєчасно не отримувало копії процесуальних документів,

-04 грудня 2017 рокувідшкодувало ОСОБА_4, яка в свою чергу виконала рішення суду, сплачені нею грошові кошти шляхом передачі майна (речі) аналогічної вартості,

-про наявність оскаржуваного рішення, яке безпосередньо стосується його прав, стало відомо лише 10 січня 2018 року,

тому з вини суду товариство не мало можливості подати апеляційну скаргу у визначені процесуальним законом строки.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 13 лютого 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків шляхом звернення до суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення із зазначенням інших підстав для поновлення строку (т. 4 а.с.123-127).

Вказані в клопотанні представника АТ «RINDI S.P.A» ОСОБА_2 від 05 лютого 2018 рокупідстави для поновлення строку не було визнано судом поважними з таких підстав.

Так, із матеріалів справи вбачається, що відповідачка ОСОБА_4 та її представник, під час розгляду справи в суді першої інстанції, зловживаючи процесуальними правами, не лише не повідомили суд про існування виробника АТ«RINDI S.P.A» та реалізацію ФОП ОСОБА_4 його товарів , в тому числі й виробів з хутра, а взагалі не визнавали, що в магазині "Symbol", що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 14, ОСОБА_6 03 грудня 2011 року була продана жіноча шуба з хутру рисі, виробник “RinDi for symbol”, вартістю 277 100 грн.(т.1а.с.136-140,141,176-181).

За таких обставин суду першої інстанції об’єктивно не могло бути відомо, що саме АТ«RINDI S.P.A», а не “RinDi for symbol”, є юридичною особою, а тому суд був позбавлений можливості залучити АТ«RINDI S.P.A» (яке згідно змісту апеляційної скарги є діловим партнером відповідачки ОСОБА_4В.), до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Крім того, заявником до апеляційної скарги додано акт прийому-передачі в натурі хутряного виробу «Шуба», виробництва «RinDi for symbol», із шкурок рисі, розмір 42, який був придбаний 03 грудня 2011 року в магазині "Symbol", за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 14, вартістю 277 100 грн.

Із його змісту, зокрема, видно, що:

- акт складений старшим державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції (далі- Приморський ВДВС ОМУЮ) 09 вересня 2016 року на виконання виконавчого листа №522/24459/15-ц від 20 липня 2016 року про зобов’язання ОСОБА_5 повернути в натурі ОСОБА_4 вищенаведений хутряний вироб;

- при прийомі – передачі шуби були присутні не лише ОСОБА_4 та представники сторін, а й представники виробника хутряної фабрики «RinDi», в тому числі ОСОБА_7, який у подальшому, в якості тимчасового законного представника АТ «RINDI S.P.A», 19 вересня 2017 року уповноважив ОСОБА_2 представляти інтереси товариства в судах України (т.4 а.с.16-20,21-22).

Процедура отримання хутряного виробу в приміщенні Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції 09 вересня 2016 року ОСОБА_7 підтверджується також відеозаписом доданим до апеляційної скарги.

Таким чином, про існування судового рішення Приморського районного суду м.Одеси від 12 лютого 2014 року, виконане діловим партнером товариства ОСОБА_4, АТ «RINDI S.P.A» безумовно було відомо ще у вересні 2016 року.

Враховуючи наведене, будь-яких перешкод у АТ «RINDI S.P.A» для своєчасної подачі апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції восени 2016 року не було.

Проте, без зазначення поважності причин пропуску строку на оскарження, така скарга товариством була подана лише 02 лютого 2018 року, тобто через майже ніж 1,5 років після того як стало відомо АТ «RINDI S.P.A» про існування судового рішення.

Враховуючи те, що:

-строки для вчинення певних дій, що визначені у процесуальному законодавстві, повинні виконуватися особами, які звертаються до суду;

-поновлення строку на оскарження судового рішення суду першої інстанції від 12 лютого 2014 року на підставі обставин, наведених у заяві представника про поновлення строку, з’явилось би виправданням неналежного виконання процесуальних прав та обов’язків з моменту як стало відомо АТ «RINDI S.P.A» про існування судового рішення,

підстави наведені в клопотанні адвоката для поновлення строку від 05 лютого 2018 року не було визнано судом поважними.

На виконання ухвали апеляційного суду Одеської області від 13 лютого 2018 року до апеляційного суду 21 березня 2018 року надійшла заява представника ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку (т.4а.с.130-136).

Зокрема, представником вказано, що під час проведення виконавчих дій 09 вересня 2016р., що відбувалися в приміщенні Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, представників AT «RINDI S.P.A» зі змістом рішень Приморського районного суду м. Одеси від 12 лютого 2014 року та від 13 травня 2016 року, ухвалених у цивільних справах №522/25689/13 та №522/24459/15-ц ніхто не ознайомлював, про розгляд таких судових спорів представників товариства ніхто не повідомляв. Більш того, представники AT «RINDI S.P.A» RINDI BRUNELLO та CANEVSCAIA ALINA є іноземцями (громадянами ОСОБА_8) та не володіють в достатній мірі українською мовою. Офіційного перекладу рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 лютого 2014 р. у цивільній справі №522/25689/13 в розпорядження AT «RINDI S.P.A» також не надано. Тому 09 вересня 2016 року, під час проведення виконавчих дій в приміщенні Приморського ВДВС ОМУЮ, у іноземного товариства не виникло процесуальне право на оскарження судового рішення по справі №522/25689/13 про існування якого у вересні 2016 року AT «RINDI S.P.A» не знало.

Фактично доводи представника зводяться до того, що представникам іноземної фірми, зокрема, ОСОБА_7 та ОСОБА_9, до 04 грудня 2017 року було невідомо про існування судових справ та зміст рішень Приморського районного суду м. Одеси від 12 лютого 2014 р. та від 13 травня 2016 року.

При цьому заявник так і не пояснила з якою метою представники AT «RINDI S.P.A» у вересні 2016 року прибули з Італїї в Україну та приймали в м.Одесі участь у виконавчих діях разом із своїм діловим партнером ОСОБА_4, якій, на виконання рішення Приморського районного суду м.Одеси від 13 травня 2016 року, що обгрунтовано рішенням того ж суду від 12 лютого 2014 року, у їх присутності була повернута шуба, виготовлена їх фірмою.

Оскільки приймаючи участь при виконанні виконавчих дій щодо повернення шуби у вересні 2016 року представники AT «RINDI S.P.A» не могли не розуміти, що старший державний виконавець діє на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 травня 2016 року, яке обгрунтовано рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12 лютого 2014 року, доводи представника про необізнаність іноземців про існування судових рішень та, зокрема про рішення у справі №522/25689/13, до уваги не приймаються як такі, що не грунтуються на наведених фактах та суперечать здоровому глузду.

Щодо інших підстав поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду (порушення судом першої інстанції вимог ЦПК України 2004 року щодо повідомлення АТ «RINDI S.P.A» про час і місце розгляду справи, ненадіслання йому копій відповідних судових рішень тощо), то вони містилися в попередньому клопотанні представника ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження та якому надана відповідна оцінка в ухвалі апеляційного суду від 13 лютого 2018 року.

Доводи представника на практику Європейській Суд з прав людини у даному випадку також є необгрунтованими.

Так, Європейській Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, в тому числі щодо України, констатував, що право на справедливий судовий розгляд гарантоване п.1 ст.6 Конвенції повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов’язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. (див. п.46 рішення у справі «Устименко проти України», п.п.51,52 рішення у справі «Рябих проти Росії», п.31 рішення у справі «Марушин проти Росії», п.61 рішення у справі «Брумареску проти Румунії»).

Відстоюючи принцип правової визначеності, як у випадках перегляду судових актів у порядку нагляду (див. рішення Суду у справах «ОСОБА_10 проти України», «Трегубенко проти України», «Рябих проти Росії»), так і у випадках перегляду справ у зв’язку з нововиявленими обставинами (див. рішення у справах «Праведна проти Росії», «Желтяков проти України», п.п. 42-48), Європейський Суд з прав людини вважає доцільним слідувати тій же логіці, коли цей основоположний принцип підривається за допомогою інших процесуальних механізмів, таких як продовження строку на оскарження.

Так, Суд встановив порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у справі «Пономарьов против України» з тієї причини, що строк на оскарження був продовжений по завершенню значного періоду часу не для усунення серйозних судових помилок, а лише з метою повторного розгляду та ухвалення нового рішення (п.п.41-42).

В подальшому у пункті 34 рішення від 10 травня 2012 року у справі «Безрукови проти Росії», Європейський Суд відмітив, що хоча продовження строку оскарження і проводиться на розсуд національних судів, останні, на думку Суду, повинні визначити, чи виправдовують підстави для подібного продовження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує межі розсуду суду ні в тривалості, ні в підставах для визначеності нових тимчасових строків (п. 34, справа «Безрукови проти Росії»).

У справах щодо України Європейський Суд неодноразово відзначав, що відступи від принципу правової визначеності виправдані лише у випадках необхідності при обставинах істотного і непереборного характеру (справи: «Салов проти України», п.93, «Проценко проти України», п.26, «Кравченко проти Росії», п.45). Зокрема, відступ від принципу правової визначеності допустимий не в інтересах правового пуризму, а з метою виправлення «помилки», що має фундаментальне значення для судової системи (рішення у справі «Сутяжник” проти Росії», п.38).

Таким чином, застосування представником ОСОБА_2 ординарного способу оскарження рішення суду першої інстанції від 12 лютого 2014 року без належного обґрунтування підстав для подібного продовження втручання в принцип res judicata, не може вважатися причиною фундаментального характеру.

Тому колегія суддів не вбачає будь-яких обставин особливого та непереборного характеру, які б виправдовували скасування рішення, що набрало законної сили, через тривалий час після його ухвалення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи те, що представником ОСОБА_2, яка подала апеляційну скаргу в інтересах АТ «RINDI S.P.A», до суду були надані підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, які неможливо визнати поважними, у відкритті апеляційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись ст. 358 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «RINDI S.P.A», подану представником ОСОБА_2, на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про розірвання договору купівлі-продажу хутряного виробу, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди, за позовом третьої особи, яка заявила самостійні вимоги, ОСОБА_5 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про розірвання договору купівлі-продажу хутряного виробу, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя /підпис/ ОСОБА_11

З оригіналом згідно,

Суддя апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_11