Рішення № 73080301, 29.03.2018, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/4883/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2018 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Кириченко П.Л.

при секретарі Осадченко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Овідіополь, Одеської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

31 жовтня 2013 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому зазначив, що 24 жовтня 2008 року між фінансовою установою та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 05007885012, згідно якого відповідач отримав кредит у сумі 51 295.25 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, зі сплатою відсотків за користування кредитом. В подальшому фінансова установа уклала договір купівлі – продажу з позивачем кредитного портфелю.

Фінансова установа свої зобов’язання по вищевказаному кредитному договору виконала, що підтверджується підписом у заяві. Відповідач свої зобов’язання по кредитному договору не виконує.

В зв’язку з чим просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у сумі 37690.83 грн. та судовий збір.

В судове засідання представник позивача не з’явився, але направив на адресу суду заяву в якій вказав, що позовну заяву підтримує та просить розглянути справу у відсутність їхнього представника.

Відповідач до суду не з’явився.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступного.

Відповідно до ст.263 ч.1 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст.13 ч.1 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так судом встановлено, що дійсно 24 жовтня 2008 року між фінансовою установою та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 05007885012, згідно якого відповідач отримав кредит у сумі 51 295.25 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, зі сплатою відсотків за користування кредитом. В подальшому фінансова установа уклала договір купівлі – продажу з позивачем кредитного портфелю.

Фінансова установа свої зобов’язання по вищевказаному кредитному договору виконала, що підтверджується підписом у заяві. Відповідач свої зобов’язання по кредитному договору не виконує.

Станом на 27 вересня 2013 року сума заборгованості за вищевказаним кредитним договором складає 37 690.83 грн.:- тіло кредиту – 29 364.65 грн.;- нарахування відсотків за користування кредитом – 4991.94 грн.;- нарахована комісія - 3334.24 грн.;

Позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 заборгованість за кредитний договором в розмірі 37 690.83 грн. відповідно до ст. 1049 ЦК України (а.с.1,2).

ОСОБА_2 помер 23 червня 2013 року (а.с.30,38)., після його смерті фактично спадщину прийняв близький родич – батько померлого – ОСОБА_1, відповідач по справі (а.с.159 168).

Таким чином між сторонами не виникли правовідносини які регулюються кредитним договором від 24.10.2008 року. В ході судового розгляду позивач відповідно до своїх прав та обов’язків не вточнив свої позовні вимоги. Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає спір в межах заявлених позивачем вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Виходячи зі змісту предмету позову з яким звернувся позивач у вигляді стягнення заборгованості за кредитним договором, суд вважає, що позивач з урахуванням тих обставин, які були встановлені під час судового розгляду, звернувся до суду з тими позовними вимогами, які відповідно до ст. 15,16 ЦК України не підлягають судовому захисту.

Виходячи з вищевказаного суд прийшов до висновку, що позивач не зміг обґрунтувати свої позовні вимоги на засадах верховенства права, а тому в позовних вимогах необхідно відмовити.

При поданні позову позивач сплатив судовий збір в повному обсягу, вини відповідача у подані позову не має, а тому відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2-13,77-80,141,258,259,263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Копію рішення направити зацікавленим особам.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги до Овідіопольського райсуду Одеської області протягом 30 днів з проголошення рішення.

Суддя: Кириченко П.Л.