Ухвала суду № 73079235, 29.03.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/475/18 29.03.2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“29” березня 2018 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області

в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

за участю секретаря Тимошенка О.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12016150000000201

за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 24 березня 2018 року у відношенні

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, лютого місяця, 23 числа, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Узбекистан, громадянина України, працюючого менеджером по поліграфії в ТОВ «Прінт-Хаус», одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

- підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 358 КК України.

Учасники судового провадження:

прокурор Кузнєцов В.В.

захисник ОСОБА_4

Короткий зміст рішення слідчого судді.

Застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, до 20 години 14 хвилин 21 травня 2018 року.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Апелянт вважає, що ухвала суду є незаконною необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. Зазначає, що слідчий суддя не надав належної та об'єктивної оцінки усім обставинам справи, внаслідок чого необґрунтовано застосував до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Зазначає, що слідчий суддя неповно та одностороннє надав оцінку наявним в справі доказам, проігнорував надані захисником докази, на які захист посилався як на підставу обрання менш суворого запобіжного заходу, внаслідок чого ухвалив необґрунтоване рішення.

Посилається на те, що ОСОБА_5 підозрюється у тому, що допоміг особам, які на переконання слідчого мали намір перетнути через державний кордон України, та надав інформацію про невстановлену органами досудового розслідування особу, яка надавала послуги із сприяння їх незаконній реєстрації, оформленню документів на проживання чи навчання, прийняття на роботу, а також надання інших послуг на порушення встановлених правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і правил транзитного проїзду їх через територію України.

Однак, на думку апелянта, додані слідчим до клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою докази не свідчать про вчинення ОСОБА_5 інкримінованих йому злочинів, що виключає наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочинів, передбачених ч. 3 ст. 332 та ч. 3 ст. 358 КК України.

Зазначає, що вирішуючи питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя не взяв до уваги, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, одружений, доглядає за хворими батьками, виховує двох дітей, одна із яких його малолітня донька, є хронічно хворою дитиною, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Окрім цього, ОСОБА_5 є хронічно хворою людиною.

На думку апелянта, поза увагою слідчого судді залишилися ті обставини, що ОСОБА_5 є єдиним годувальником у сім'ї та єдиною працюючою особою, так як його дружина займається доглядом за дитиною та батьками чоловіка. Також слідчий суддя не звернув уваги на відсутність вагомих доказів вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, необґрунтовану кваліфікацію його дій, стан його особистого здоров'я, наявність у підозрюваного постійного місця роботи, міцність його соціальних зв'язків, його репутацію як за місцем роботи так і за місцем постійного проживання, його майновий стан, відсутність судимостей, відсутність обставин, які б вказували на невиконання підозрюваним раніше застосованого до нього запобіжного заходу.

Зазначає, що ні прокурор, ні слідчий у судовому засіданні не довели наявність ризиків для обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім цього, вказує на те, що слідчий суддя визначив підозрюваному розмір застави у сумі 1 500 000 грн., що є порушенням вимог ч. 5 ст. 182 КПК України, згідно з якою розмір застави, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому мінімальний розмір застави повинен складати 35 240 грн., а максимальний її розмір не повинен перевищувати 140 960 гривен.

Встановлені слідчим суддею обставини.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 та ч. 3 ст. 358 КК України відомості про, які 16 серпня 2016 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016150000000201.

23.08.2018 р. ОСОБА_5 оголошено підозру за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України – тобто організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, вчиненні за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів та ч. 3 ст. 358 КК України – тобто підроблення іншого офіційного документа, який видається організацією, надає права та звільняє від обов’язків, з метою використання його іншою особою, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 358 КК України, є обґрунтованою.

Також слідчий суддя врахував, що ОСОБА_5 оголошено підозру у вчинені тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 9 років (ч. 3 ст. 332 КК України), а тому підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування і суду. Також, підозрюваний ОСОБА_5, перебуваючи на свободі, матиме можливість впливати на свідків та осіб, які підлягають допиту у даному кримінальному провадженні. Окрім того, ОСОБА_5 має широке коло замовників підроблених документів громадян України, тому є підстави вважати, що він може продовжити свою злочинну діяльність.

Оцінивши в сукупності, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним тяжкого злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення у якому він підозрюється, дані про особу ОСОБА_5, слідчий суддя прийшов до висновку, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить запобіганню вищезазначеним ризикам.

Слідчий суддя визначив заставу у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зазначивши, що такий розмір застави достатньою мірою буде гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків, мотивуючи тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, з урахуванням даних про його особу, ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, та інших обставин вчинення кримінального правопорушення та встановлених у кримінальному провадженні фактів.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_4 на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, вивчивши надані судом матеріали судового провадження та матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд встановив наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Ці вимоги закону дотримані слідчим суддею при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя дійшов правильного висновку про обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 358 України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні злочинів підтверджується, зокрема доданими до клопотання матеріалами, зокрема: даними протоколу огляду речей і документів від 31.08.2017 р., повідомленням Центрального районного відділу м. Миколаєва управління Державної Міграційної Служби України в Миколаївській області № 2/1-4244 від 10.08.2017 р., даними протоколу обшуку затриманої особи від 22.03.2018 р. та протоколу обшуку від 22-23.03.2018 р., матеріалами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні.

Згідно з визначеним Європейським судом з прав людини поняттям, обґрунтована підозра - це припущення про вчинення особою певного діяння, яке ґрунтується на об'єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з'ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред’явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Відповідно до п. 48 Рішення Європейського Суду з прав людини «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року, для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий, поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

Отже, з огляду на наведені рішення Європейського Суду з прав людини, враховуючи, що слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання, послався на докази, які дають підставу для підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 332, ч.3 ст. 358 КК України, відсутні підстави вважати про необґрунтованість підозри та про безпідставність обрання у відношенні ОСОБА_5 запобіжного заходу, як вважає апелянт.

Під час розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від семи до дев’яти років, а тому може переховуватись від органів досудового розслідування і суду.

Також, підозрюваний ОСОБА_5 матиме можливість впливати на свідків та осіб, які підлягають допиту у даному кримінальному провадженні. Окрім того, ОСОБА_5 має широке коло замовників підроблених документів громадян України, а тому є підстави вважати, що він може продовжити свою злочинну діяльність.

Отже, слідчий суддя дійшов правильного висновку про існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На думку апеляційного суду, висновки слідчого судді, що більш м’які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не достатні для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, є мотивованими.

Наведені захисником в апеляційній скарзі відомості про особу підозрюваного не зменшують наявні ризики.

Обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку про можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_5 застави у розмірі 1 500 000 грн.

Доводи захисника про те, що слідчим суддею визначено ОСОБА_5 розмір застави з порушенням вимог КПК України, є безпідставними, оскільки ч. 5 ст. 182 КПК України передбачено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Слідчий суддя правильно визначив, що застава у визначених п. 2 ч. 5 ст.182 КПК України межах не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків, з огляду на обставини злочинів, в яких підозрюється ОСОБА_5 На думку апеляційного суду, розмір визначеної ОСОБА_6 застави є правильним та не підлягає зменшенню, про що просить апелянт.

Отже, рішення слідчого судді відповідає вимогам кримінального процесуального закону, підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає, а тому апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 24 березня 2018 року у відношенні ОСОБА_5 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1М ОСОБА_2 Чебанова – ОСОБА_7