Постанова № 73078447, 29.03.2018, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/1240/18

Провадження № 1-м/487/1/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2018 року м.Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді – Притуляк І.О., при секретарі – Ільченко А.П., за участю прокурора – Хоміка М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України стосовно:

ОСОБА_1, який народився 28.06.1991 року у м.Миколаєві, громадянина України, не одруженого, має середньо-спеціальну освіту, який зареєстрований за адресою: Україна, АДРЕСА_1, раніше не судимого, засудженого 02.11.2016 року Сургутським міським судом Ханти-Мансійського автономного округу – Югри за ч.3 ст. 30, ч. 5 ст. 228.1 КК Російської Федерації (замах на незаконний збут наркотичних засобів вчинений групою осіб за попередньою змовою, в особливо великому розмірі, з використанням електронних чи інформаційно-телекомунікаційних мереж (в тому числі мережу Інтернет), якщо при цьому злочин не було доведено до кінця по незалежним від цієї особи обставинам) до дев’яти років шести місяців позбавлення волі,-

ВСТАНОВИВ:

13.03.2018 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшло клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Сургутського міського суду Ханти-Мансійського автономного округу – Югри від 02 листопада 2016 року відносно засудженого громадянина України ОСОБА_1 у відповідність із законодавством України для подальшого відбування покарання засудженого за даним вироком на території України.

Клопотання вмотивовано наступним, вироком Сургутського міського суду Ханти-Мансійського автономного округу – Югри від 02 листопада 2016 року ОСОБА_1 був визнаний винним та засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 30, ч. 5 ст. 228.1 КК Російської Федерації (замах на незаконний збут наркотичних засобів вчинений за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі, з використанням електронних чи інформаційно-телекомунікаційних мереж (в тому числі мережі Інтернет), якщо при цьому злочин не було доведено до кінця по незалежним від цієї особи обставинам) до дев’яти років шести місяців позбавлення волі, з відбуванням покарання в виправній колонії суворого режиму.

Відповідно до розпорядження, вирок суду набрав законної сили 19.11.2016 року та підлягає негайному виконанню. Станом на 14.11.2017 року засуджений ОСОБА_1 відбув один рік вісім місяців вісімнадцять днів, залишок невідбутого строку покарання сім років дев’ять місяця дванадцять днів, з кінцевим строком відбуття 26.08.2025 року.

28 лютого 2018 року наказом Міністерством юстиції України №503/5 прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого вироком російського суду громадянина України ОСОБА_1 відповідно до ст.. 606 КПК України, ст. 3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, на підставі запиту Міністерства юстиції Російської Федерації від 21.12.2017 за №06-159468/17

Представник Міністерства юстиції України у судове засідання не з’явився, надали суду заяву, якою просили провести розгляд клопотання за відсутності їх представника.

Відповідно до положень ст..610 КПК України клопотання було розглянуто за відсутності представника Міністерства Юстиції України.

Суд, заслухавши прокурора, який просив задовольнити клопотання Міністерства юстиції України, дослідивши матеріали клопотання, з метою забезпечення виконання в Україні покарання, призначеного громадянину України судом Російської Федерації, керуючись статтею 9 Конституції України, статтями 9-11 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, статтями 606-610 КПК України, вважає за можливе привести у відповідність із законодавством України покарання, призначене ОСОБА_1 вироком Сургутського міського суду Ханти-Мансійського автономного округу – Югри Російської Федерації від 02 листопада 2016 року, за вчинення злочину, передбачених ч.3 ст. 30, ч. 5 ст. 228.1 КК Російської Федерації.

Розглядаючи клопотання про приведення вироку суду Російської Федерації, суд виходить із положень Конституції України, глави 46 КПК України, якими регламентовано визнання та виконання вироків судів іноземних держав та передача засуджених осіб, Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, та норм Кримінального кодексу України.

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 602 КПК України вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Пунктом «b» частини 1 статті 9 Європейської конвенції про передачу засуджених осіб визначено, що компетентні власті держави виконання вироку визнають вирок і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі визначення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11.

Пунктами «а», «d» статті 11 Конвенції про передачу засуджених осіб встановлено, що при заміні вироку мають враховуватися зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку, а також не може посилюватися кримінальне покарання засудженої особи.

Крім того, умови передачі засуджених осіб і їх прийняття для відбування покарання визначені у ст. 606 КПК України, а порядок розгляду судом питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України регламентований положеннями ст.610 КПК України, відповідно до якої під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави. При призначені строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім випадків, визначених у ч. 4 ст. 610 КПК України.

При цьому суд, як це визначено у ч. 3 ст. 603 КПК України, не перевіряє фактичні обставини, встановлені вироком суду іноземної держави, та не вирішує питання щодо винуватості особи.

Статтею 606 КПК України визначаються умови передачі засуджених осіб для відбування покарання в Україні: якщо ця особа є громадянином держави виконання вироку; якщо вирок набрав законної сили; якщо на час отримання запиту про передачу засуджений має відбувати покарання упродовж як найменш шести місяців або якщо йому ухвалено вирок до ув'язнення на невизначений строк; якщо на передачу згоден засуджений або з урахуванням його віку або фізичного чи психічного стану на це згоден законний представник засудженого; якщо кримінальне правопорушення, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, є злочином згідно із законодавством держави виконання вироку або було б злочином у разі вчинення на її території, за вчинення якого може бути призначено покарання у виді позбавлення волі; якщо відшкодовано майнову шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, а в разі наявності - також процесуальні витрати; якщо держава ухвалення вироку і держава виконання вироку згодні на передачу засудженого.

ОСОБА_1 є громадянином України, місце реєстрації в Україні: Україна, АДРЕСА_2.

ОСОБА_1 засуджено вироком Сургутського міського суду Ханти-Мансійського автономного округу – Югри від 02.11.2016 року до покарання у виді дев’яти років шести місяців позбавлення волі.

ОСОБА_1 висловив бажання бути переданим в Україну, що підтверджується його письмовою заявою.

ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 30, ч. 5 ст. 228.1 КК Російської Федерації (замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинений групою осіб за попередньою змовою, в особливо великому розмірі, з використанням електронних чи інформаційно-телекомунікаційних мереж (в тому числі мережі Інтернет), якщо при цьому злочин не було доведено до кінця по незалежним від цієї особи обставинам), що також є караним діянням відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до довідки про відбуття строку покарання ОСОБА_1, початок строку 27 лютого 2016 року, кінець строку 26 серпня 2025 року, станом на 11 листопада 2017 року невідбутий строк покарання - сім років дев’ять місяців дванадцять днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 609 КПК України Міністерство юстиції України в разі прийняття рішення щодо прийняття громадянина України, засудженого судом іноземної держави, для подальшого відбування покарання на території України звертається до суду з клопотанням про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 КПК України клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України відповідно до ч.3 ст. 609 цього Кодексу розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні або за місцем знаходження Міністерства юстиції України.

Відповідно до діючого Кримінального кодексу України закінчений замах на незаконний збут наркотичних засобів вчинений за попередньою змовою групою осіб, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби у особливо великих розмірах, кваліфікується за ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 307 Кримінального кодексу України. Санкція статті за вчинення цього злочину передбачає покарання від дев’яти до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Санкція ч. 5 ст. 228.1 КК Російської Федерації передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’ятнадцяти до двадцяти років з позбавленням права займати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двадцяти років чи без такої і зі штрафом у розмірі до одного міліонну рублів чи в розмірі заробітної плати чи іншого доходу засудженого за період до п’яти років чи без такого чи довічним позбавленням волі.

За своїм характером покарання не повинне посилювати кримінальне покарання засудженої особи і не повинне вважати обов'язковими жодні мінімальні строки позбавлення волі, які законодавство держави виконання вироку може передбачати за вчинення злочину.

З урахуванням наведеного, з огляду на те, що призначене ОСОБА_1 за вироком Сургутського міського суду Ханти-Мансійського автономного округу – Югри від 02.11.2016 року, покарання відповідає покаранню, встановленому санкцією ч.3 ст. 307 КК України, суд вважає можливим привести у відповідність із законодавством України вирок Сургутського міського суду Ханти-Мансійського автономного округу – Югри, 02.11.2016 року щодо ОСОБА_1 та вважати ОСОБА_1 засудженим за ч.2 ст. 15, ч. 3 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на дев’ять років шість місяців.

З урахуванням положень ст..72 ч.5 КК України, строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його затримання з 27.02.2016 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.372, 602-604, 610 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Сургутського міського суду Ханти-Мансійського автономного округу – Югри від 02.11.2016 року у відповідність із законодавством України - задовольнити.

Привести у відповідність із законодавством України вирок Сургутського міського суду Ханти-Мансійського автономного округу – Югри від 02.11.2016 року відносно громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, засудженого за ч.3 ст. 30, ч. 5 ст. 228.1 КК Російської Федерації до дев’яти років шести місяців позбавлення волі.

Вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 307 КК України до дев’яти років шести місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання у вигляді позбавлення волі ОСОБА_1 відповідно до вироку суду, при приведенні його у відповідність із законодавством України, рахувати з 27 лютого 2016 року.

Копію ухвали направити до Міністерства юстиції України.

Ухвала може бути оскаржена органом, що подав клопотання, особою, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, та прокурором до Апеляційного суду Миколаївської області, через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом семи діб з моменту її проголошення, а засудженим - з моменту її вручення.

Суддя: І.О. Притуляк