Постанова № 73078226, 20.03.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: М.В. Довгопол

20 березня 2018 р. Справа № 816/1633/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бенедик А.П. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання – Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Харківського управління ОСОБА_1 великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року по справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства “АвтоКрАЗ” до Харківського управління ОСОБА_1 великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В с т а н о в и л а:

27 вересня 2017 року позивач приватне акціонерне товариство «АвтоКрАЗ» (подалі – ПрАТ «АвтоКрАЗ», підприємство) звернувся до суду з позовом, яким просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача ОСОБА_1 великих платників податків Державної фіскальної служби в м. Харкові (подалі – контролюючий орган, ОСОБА_1 ВПП) від 07 вересня 2017 року № 000272513.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне податкове повідомлення-рішення, яким позивача зобов'язано сплатити штраф з податку з підакцизних товарів, вироблених на митній території України у розмірі 10% у сумі 2.191,36 грн., прийнято відповідачем на підставі висновків камеральної перевірки про порушення ПрАТ «АвтоКрАЗ» строку сплати суми грошового зобов`язання з податку з підакцизних товарів, вироблених на митній території України на 28 календарних днів. Разом з тим, самостійно визначене у декларації з податку з підакцизних товарів за травень 2017 року податкове зобов`язання у сумі 100.162 грн перераховано позивачем до бюджету у повному обсязі, в межах граничного терміну сплати такого податку, а саме - 30 червня 2017 року. Підприємством під час сплати коштів помилково зазначено розрахунковий рахунок ГУК у м. Києві замість розрахункового рахунку ГУДКСУ у м. Харкові. Така помилка виникла у зв'язку із переведенням позивача на облік до Харківського управління ОСОБА_1 великих платників податків без згоди підприємства, і, крім того, листом № 151-58 від 04 липня 2017 року підприємство звернулося до контролюючого органу з проханням перерахувати кошти на правильний розрахунковий рахунок. При цьому позивач звертав увагу, що фактично підприємством виконано зобов’язання зі сплати податку, оскільки грошові кошти надійшли до бюджету у встановлені строки.

Відповідач проти позову заперечував, зазначаючи про те, що відповідно до п. 2.3 глави 2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21 січня 2004 року № 22, відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку. Отже, якщо платник податків в банківському платіжному документі на сплату податкового зобов’язання зазначив неправильний код бюджетної класифікації, то кошти не надійдуть до відповідного рахунку, а сума податку не буде вважатися сплаченою.

Позивачем порушено вимоги пп. 222.1.1 п. 222.1 статті 222 Податкового кодексу України (подалі – ПК України), а саме: несвоєчасно сплачено суму самостійно визначеного у податковій декларації податкового зобов`язання з податку з підакцизних товарів, вироблених на митній території України. Термін сплати до 30 червня 2017 року. Сплаті підлягав податок у розмірі 21.913,60 грн. з урахування наявної переплати у сумі 78. 248,39 грн.

Заборгованість за відповідним податком погашено ПрАТ «АвтоКрАЗ» 28 липня 2017 року, у зв’язку з чим, кількість днів прострочення склала 28 днів, що послугувало підставою для застосування штрафу в сумі 2.191,36 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року (постанова у повному обсязі складена 11 грудня 2017 року) адміністративний позов ПрАТ «АвтоКрАЗ» задоволений.

Суд визначився про встановлення факту своєчасного подання до банку ПрАТ «АвтоКрАЗ» платіжного доручення про перерахунок до бюджету суми акцизного збору за травень 2017 року та факту надходження суми податку до державного бюджету.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 ВПП, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні вимог підприємства.

Аргументи скаржника аналогічні доводам, наведеним в запереченнях проти позову ПрАТ «АвтоКрАЗ».

За приписами статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (частина перша статті 308).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина друга статті 308).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а судове рішення відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, - частковому скасуванню, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 63.3 статті 63 ПК України, з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, може прийняти рішення про зміну основного місця обліку великого платника податків.

Об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.

Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Пунктом 64.7 статті 64 ПК України та пунктом 3 розділу I Порядку формування Реєстру великих платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 жовтня 2015 року N 911, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 листопада 2015 року за N 1395/27840, визначено, що у разі включення платника податків до Реєстру великих платників податку на нього поширюються особливості, визначені цим Кодексом для великих податку, зокрема, обов'язок стати на облік у контролюючому органі, що здійснює супроводження ВПП, з початку податкового періоду (календарного року), на який сформовано Реєстр.

Наказом ДФС від 07 лютого 2017 року № 64 «Про внесення змін до наказу ДФС № 978 від 11 грудня 2015» та відповідно до переліку змін № 1 до організаційної структури ОСОБА_1 ВПП ДФС Полтавське відділення виводилося із структури ОСОБА_1 ВПП ДФС та вводився Полтавський відділ податкового супроводження підприємств до структури Харківського управління ОСОБА_1 ВПП. На виконання зазначеного наказу 02 червня 2017 року ПрАТ «АвтоКрАЗ» переведений на обслуговування до Харківського управління, про що позивач повідомлений листом № 30735/10/28-10-50-03-08 від 06 червня 2017 року, який отриманий підприємством 13 червня 2017 року.

Пунктом 36.1 статті 36 ПК України встановлено, що податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов’язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов’язків платника податків, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи (пункт 36.3 статті 36 Кодексу).

Підпунктом «е» пункту 176.1 статті 176 ПК України передбачено, що платники податку зобов’язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов’язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Частиною п’ятою ст. 45 Бюджетного кодексу України встановлено, що податки і збори визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування коштів на єдиний казначейський рахунок державного бюджету України. Відповідно до п. 2.3 глави 2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку. Отже, якщо платник податків в банківському платіжному документі на сплату податкового зобов’язання зазначив неправильний код бюджетної класифікації, то кошти не надійдуть до відповідного рахунку.

Порядок повернення сум платежів регламентовано статтею 43 ПК України. Обов’язковою умовою для здійснення повернення помилково сплачених грошових зобов’язань є подання платником податків до податкової інспекції за місцем податкового обліку заяви у довільній формі, в якій зазначається напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку або ж на погашення грошового зобов’язання чи податкового боргу з інших платежів.

За таких обставин колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та задовольняє апеляційну скаргу ГУ ДФС у Харківській області.

Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині < > є неправильне застосування норм матеріального права (пункт четвертий частини першої статті 317 КАС України).

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

Фіксування судового засідання технічними засобами не відбувалось згідно положень ч. 4 ст. 229 КАС України.

На підставі наведеного, керуючись статтями ч. 4 ст. 229, 292, 293, 308, 310, 311, 313, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Харківського управління ОСОБА_1 великих платників податків Державної фіскальної служби задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року скасувати, з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог приватного акціонерного товариства «АвтоКрАЗ».

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття. Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених Кодексом адміністративного судочинства України. Касаційна скарга на судове рішення подається безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5 Постанова у повному обсязі складена і підписана 30 березня 2018 року.