Постанова № 73078183, 29.03.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2018 р. м. ХарківСправа № 623/2479/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Ізюмської міської ради Харківської області на постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 23.11.2017 (суддя Герцов О.М.; м. Ізюм; повний текст постанови складено 23.11.2017) по справі № 623/2479/17

за позовом ОСОБА_1

до Ізюмської міської ради Харківської області

про визнання рішень протиправними, їх скасування та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1, звернувся до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з адміністративним позовом до Ізюмської міської ради Харківської області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд:

- скасувати рішення відповідача від 30 травня 2017 року № 1063 та від 03 жовтня 2017 року № 1249, як протиправні, зобов’язавши відповідача правомірно розглянути звернення громадянина ОСОБА_1, щодо внесення змін до рішення Ізюмської міської ради Харківської області № 0880 від 27 лютого 2017 року та рішення Ізюмської міської ради Харківської області № 0836 від 27 січня 2017 року.

Постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 23 листопада 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено.

Визнано протиправними рішення 40 сесії Ізюмської міської ради 7 скликання від 30 травня 2017 року № 1063 «Про розгляд звернення громадянина ОСОБА_1М.» та рішення 49 сесії Ізюмської міської ради Харківської області 7 скликання від 03 жовтня 2017 року № 1249 «Про розгляд звернення громадянина ОСОБА_1М.».

Скасовано рішення 40 сесії Ізюмської міської ради 7 скликання від 30 травня 2017 року № 1063 «Про розгляд звернення громадянина ОСОБА_1М.» та рішення 49 сесії Ізюмської міської ради Харківської області 7 скликання від 03 жовтня 2017 року № 1249 «Про розгляд звернення громадянина ОСОБА_1М.».

Зобов'язано Ізюмську міську раду Харківської області у відповідності до вимог діючого законодавства розглянути на черговій сесії заяву ОСОБА_1 від 07.04.2017 року щодо внесення змін до рішення Ізюмської міської ради Харківської області № 0880 від 27 лютого 2017 року «Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1М.» та заяву ОСОБА_1 від 12.07.2017р. про внесення змін до рішення Ізюмської міської ради Харківської області № 0836 від 27 січня 2017 року «Про розгляд звернення фізичної особи підприємця ОСОБА_1М.»

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскарженого рішення, норм матеріального права, відповідач просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 23 листопада 2017 року та прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач посилається на правомірність прийнятих ним рішень. Вказує, що ОСОБА_1 не уклав договір оренди і не виконав рішення Ізюмської міської ради від 27 лютого 2017 року № 0880 не провівши при цьому поділу земельної ділянки, яка розташована за адресою: місто Ізюм, вулиця Чумацька (колишня вулиця Калініна), 30. Земельна ділянка, що розташована по вулиці Чумацькій (колишній вулиці Калініна), 30 площею 1,8000 гектара, огороджена по периметру парканом, доступ до поверхні земельної ділянки для сторонніх осіб неможливий. ФО-П ОСОБА_1 17.01.2017 року підписано акт погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами за результатами кадастрової зйомки. Гр. ОСОБА_1 підписаний акт про перенесення в натурі (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності. Підписуючи вищевказані акти, ОСОБА_1 усвідомлював їхній зміст і не проявляв ніяких ініціатив щодо поділу або зменшення площі земельної ділянки. Подальший поділ земельної ділянки суперечить вимогам Генерального плану забудови міста Ізюм. Гр. ОСОБА_1 не подав до Ізюмської міської ради містобудівної документації, що обґрунтовує можливість використання земельної ділянки, що виникає в результаті поділу у відповідності до категорії земель та цільового призначення. Поділ земельної ділянки, що пропонується гр. ОСОБА_1 не враховує визначене Генеральним планом забудови міста Ізюм та детальним планом території місце проходження червоних ліній та ліній регулювання забудови. Забудована територія площею 1,8000 гектара, яка розташована за адресою: місто Ізюм, вулиця Чумацька (колишня вулиця Калініна), 30 призначена для ведення виробничої діяльності згідно Генерального плану забудови міста Ізюм і підведеними комунікаціями та визначеним функціональним призначенням об'єктів промислового використання є значимою для міста. Ізюмська міська рада не приймала рішень про внесення змін до містобудівної документації. Гр. ОСОБА_1, плануючи поділ земельної ділянки, не звертався до Ізюмської міської ради з заявою про внесення змін до містобудівної документації та не погоджував з відповідним спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури можливість та наслідки поділу земельної ділянки. З приводу рішення Ізюмської міської ради від 03 жовтня 2017 року № 1249 апелянт зазначив, що ОСОБА_1 не надав разом із заявою про внесення змін до рішення міської ради документів, що підтверджують факт закриття підприємницької діяльності. Заява, на підставі якої було прийняте Ізюмською міською радою рішення №0836 від 27 січня 2017 року, надійшла від фізичної особи підприємця ОСОБА_1 та до заяви додана копія свідоцтва фізичної особи підприємця ОСОБА_1. Заява написана ОСОБА_1 власноруч. Копія свідоцтва ФО-П завірена ним власноруч. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21.07.2017 року, виданого начальником відділу державної реєстрації виконавчого комітету Ізюмської міської ради ОСОБА_2, гр. ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, який відкрито здійснює підприємницьку діяльність.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Згідно ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

19 березня 2018 року на електронну адресу Харківського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання від представника відповідача в якому він, посилаючись на складні погодні умови та неможливість прибути до суду, просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

Згідно ч. 1 ст. 313 КАС України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов’язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

У відповідності до п. 3 ч. 3, ч. 10 ст. 44 КАС України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Вказане клопотання не скріплене електронним цифровим підписом представника відповідача.

Враховуючи те, що учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи; участь учасників справи у судовому засіданні не визнана судом обов’язковою та зважаючи на неналежне оформлення поданої заяви, відсутність доказів неможливості прибуття представника у судове засідання, а також обмежені строки розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та визнала можливим апеляційний розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодного з учасників справи в судове засідання, хоча вони були належним повідомлені про дату, час і місце судового засідання, можливість вирішити справу на підставі наявних доказів, колегія суддів, керуючись пунктом 2 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до протокольної ухвали від 20.03.2018 у зв'язку з неприбуттям жодного з учасників справи у судове засідання колегія суддів ухвалила апеляційний розгляд справи продовжити в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час судового розгляду справи встановлено, що позивачу - ОСОБА_1, на праві приватної власності належать нежитлові будівлі: головний промисловий корпус під літ «Б» (прибудова, естакади, мансарда), загальною площею 5176,6 кв. м.; «А-2», загальною площею 1444,9 кв. м. розташовані за адресою: Харківська область м. Ізюм вул. Калініна, 30, що підтверджується свідоцтвом про право власності № 662 виданим Управлінням житлово-комунального господарства Ізюмського міськвиконкому 09 грудня 2005 року, та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 9389648 виданого Ізюмським бюро технічної інвентаризації 22.12.2005 року.

Рішенням Ізюмської міської ради Харківської області № 1283 від 26 липня 2012 року «Про розгляд звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 М.» дозволено Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 розробляти проект землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 1,8 га, що розташована за адресою: м. Ізюм вул. Калініна, 30, для ведення виробничої діяльності.

Рішенням Ізюмської міської ради Харківської області № 3163 від 28 серпня 2015 року «Про розгляд звернення громадянина ОСОБА_1 М.» скасовано рішення Ізюмської міської ради Харківської області № 1283 від 26 липня 2012 року «Про розгляд звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1М.» та дозволено громадянину ОСОБА_1 здійснювати розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 1,8 га, що розташована за адресою: м. Ізюм вул. Калініна, 30, для ведення виробничої діяльності з метою передачі в оренду.

24.11.2016 ФОП ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про затвердження технічної документації на земельну ділянку площею 1800 га. (а.с. 51)

Рішенням Ізюмської міської ради Харківської області № 0836 від 27 січня 2017 року «Про розгляд звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1М.»:

1) затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 1,8 га, що розташована за адресою: м. Ізюм вул. Чумацька (колишня Калініна), 30, кадастровий номер – 6310400000:62:001:0018, категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення; цільове призначення: 11.11.02; вид використання: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості;

2) передано ФО-П ОСОБА_1 в оренду терміном на 5 років земельну ділянку площею 1,8000 гектара, що розташована за адресою: м. Ізюм, ул. Чумацька (колишня Калініна), 30, кадастровий номер – 6310400000:62:001:0018, категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення; цільове призначення: 11.11.02; вид використання: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, з обмеженим правом оренди (охоронна зона навколо (вздовж) об'єктів енергетичної системи (ЛЕП низької напруги (0,4 кВ) на стовпах, земельна ділянка площею 0,0281 гектара, код 01.01.05);

3) визначено орендну плату за право оренди земельної ділянки, зазначеної у п. 2 цього рішення у розмірі 3% нормативно грошової оцінки земельної ділянки;

4) зобов'язано ФО-П ОСОБА_1:

4.1 виконувати обов'язки землекористувача, відповідно до вимог чинного земельного законодавства України;

4.2 у місячний термін укласти договір оренди щодо вищезазначеної земельної ділянки;

4.3 провести державну реєстрацію договору оренди землі;

4.4 подати податкову декларацію до Ізюмської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, згідно Податкового кодексу України щодо оподаткування земельної ділянки (сплати орендної плати), зазначеної в п. 2 даного рішення;

5. доручено Ізюмському міському голові укласти договір оренди землі;

6. визначено, що відповідальність та витрати пов'язані з проведенням державної реєстрації договору оренди землі покладаються на орендаря, вищезазначеної земельної ділянки.

Рішенням 32 сесії 7 скликання Ізюмської міської ради Харківської області від 27.02.2017 "Про розгляд звернення громадянина ОСОБА_1", вирішено:

1. Провести поділ земельної ділянки комунальної власності площею 1,8000 гектара, яка розташована за адресою: місто Ізюм, вулиця Чумацька (колишня вулиця Калініна), ЗО, (кадастровий номер - 6310400000:62:001:0018) без зміни цільового призначення на 2 земельні ділянки:

- земельну ділянку площею 0,5339 гектара;

- земельну ділянку площею 1,2661 гектара;

2. Дозволити гр. ОСОБА_1 виступити замовником розробки технічної документації із землеустрою для поділу земельної ділянки, яка розташована за адресою: місто Ізюм, вулиця Чумацька (колишня вулиця Калініна), ЗО (кадастровий номер - 6310400000:62:001:0018), площею 1,8000 гектара на 2 земельні ділянки без зміни цільового призначення:

- земельну ділянку площею 0,5339 гектара; земельну ділянку площею 1,2661 гектара;

та виконувати всі дії, пов'язані з оформленням права комунальної власності на зазначені земельні ділянки.

3. Присвоїти земельній ділянці, яка виникає в результаті поділу, площею 0,5339 гектара тимчасову робочу адресу: місто Ізюм, вулиця Чумацька (колишня вулиця Калініна), 30-«І».

4. Присвоїти земельній ділянці, яка виникає в результаті поділу, площею 1,2661 гектара тимчасову робочу адресу: місто Ізюм, вулиця Чумацька (колишня вулиця Калініна), 30.

5.Зобов'язати гр. ОСОБА_1:

5.1. Подати на розгляд та затвердження Ізюмської міської ради технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, яка розташована за адресою: місто Ізюм, вулиця Чумацька (колишня вулиця Калініна), 30 (кадастровий номер - 6310400000:62:001:0018), площею 1,8000 гектара на 2 земельні ділянки без зміни цільового призначення.

5.2. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. №1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» та Закону України «Про Державний земельний кадастр», внести відомості про вищезазначені земельні ділянки до Державного земельного кадастру.

07.04.2017 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, в якій, з метою раціонального використання землі, просив внести зміни до рішення Ізюмської міської ради № 0880 від 27.02.2017, а саме: замість площі земельної ділянки 0,5339 га визначити площу 0,7600 га; замість площі земельної ділянки 1,2661 га визначити площу 1,0400 га. (а.с. 149)

Рішенням 40 сесії 7 скликання Ізюмської міської ради Харківської області від 30 травня 2017 року № 1063 "Про розгляд звернення громадянина ОСОБА_1" відмовлено гр. ОСОБА_1 у внесенні змін до рішення 32 сесії Ізюмської міської ради 7 скликання від 27 лютого 2017 року № 0880 "Про розгляд звернення громадянина ОСОБА_1". (а.с. 14)

Вказане рішення прийнято на підставі ст. 12 Земельного кодексу України, ч. 34 ст. 26, ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рішення 23 сесії Ізюмської міської ради 7 скликання від 28 вересня 2016 року № 0578 "Про затвердження порядку визначення та відшкодування територіальній громаді міста Ізюм в особі Ізюмської міської ради збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог земельного законодавства", та в якості підстави для його прийняття зазначено систематичну несплату гр. ОСОБА_1 платежів за користування землею, невиконання рішення Виконавчого комітету Ізюмської міської ради від 15 лютого 2017 року № 0127 "Про затвердження актів щодо затвердження збитків, завданих територіальній громаді міста Ізюм в особі Ізюмської міської ради, внаслідок порушення вимог земельного законодавства."

12.07.2017 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою в якій з посиланням на рішення Ізюмської міської ради № 3163 від 28 серпня 2015 року та вказуючи на те, що Ізюмська міська рада Харківської області надала дозвіл на розробку технічної документації фізичній особі ОСОБА_1, а потім помилково затвердила її та передала землю в оренду фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1 дозвіл на розробку технічної документації, просив внести зміни до рішення 31 сесії Ізюмської міської ради Харківської області 7 скликання № 0836 від 27 січня 2017 року "Про розгляд звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1", а саме:

- назву рішення викласти у наступній редакції: "Про розгляд звернення громадянина ОСОБА_1"

- У вступній частині рішення замість "Розглянувши звернення ФО-П ОСОБА_1" вважати "Розглянувши звернення громадянина ОСОБА_1";

- у пункті 2 рішення замість: "Передати ФО-П ОСОБА_1" вважати: "Передати громадянину ОСОБА_1";

- у пункті 4 рішення замість: "Зобов'язати ФО-П ОСОБА_1" вважати: "Зобов'язати громадянина ОСОБА_1". (а.с. 151)

Листом від 11.09.2017 № 389 гр. ОСОБА_1 повідомлено, що на 47 сесії Ізюмської міської ради 7 скликання, що відбулася 28 серпня 2017 року було винесено проект рішення "Про розгляд звернення громадянина ОСОБА_1". Вказано, що при голосуванні вищезазначений проект рішення не набрав необхідної кількості голосів депутатів, тому відповідно до п. 10 ст. 35 Регламенту Ізюмської міської ради 7 скликання "Проект рішення, який не отримав необхідної кількості голосів депутатів вважається не прийнятим. Рішення міської ради в цьому випадку не приймається". Цей проект рішення буде розглянуто повторно.

Рішенням 49 сесії 7 скликання Ізюмської міської ради Харківської області від 03 жовтня 2017 року № 1249 "Про розгляд звернення громадянина ОСОБА_1" відмовлено гр. ОСОБА_1 у внесенні змін до рішення 31 сесії Ізюмської міської ради 7 скликання від 27 січня 2017 року № 0836 "Про розгляд звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1". (а.с. 30)

В якості підстави для прийняття зазначеного рішення зазначено, що до заяви гр. ОСОБА_1 не додав належним чином завірених копій: документів, що підтверджують факт закриття підприємницької діяльності, заява на підставі якої було прийнято Ізюмською міською радою рішення № 0836 від 27 січня 2017 року надійшла від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та до заяви додана копія свідоцтва фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, з огляду на витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21.07.2017, виданий начальником відділу державної реєстрації виконавчого комітету Ізюмської міської ради ОСОБА_2

Не погодившись з прийнятими відповідачем рішеннями від 30 травня 2017 року № 1063 та від 03 жовтня 2017 року № 1249, позивач звернувся до суду з даним позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не зазначено жодних правових підстав для відмови у задоволенні звернень громадянина ОСОБА_1 до Ізюмської міської ради та внесенні змін до рішення 32 сесії Ізюмської міської ради 7 скликання від 27 лютого 2017 року № 0880 «Про розгляд звернення громадянина ОСОБА_1М.» та внесенні змін до рішення 31 сесії Ізюмської міської ради 7 скликання від 27 січня 2017 року № 0836 «Про розгляд звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1М.».

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Статтею 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов’язковими для виконання на відповідній території.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі та у межах повноважень та засобами, передбаченими Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Статтею 3 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Частинами 1, 3 ст. 10 Закону визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

За приписами частини1 статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ч.6 ст.79-1 Земельного кодексу України формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.

Відповідно з ст.56 Закону України “Про землеустрій” технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок включає: а) пояснювальну записку; б) технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації; в) кадастрові плани земельних ділянок, які об'єднуються в одну земельну ділянку, або частини земельної ділянки, яка виділяється в окрему земельну ділянку; г) матеріали польових геодезичних робіт; ґ) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання при поділі земельної ділянки по межі поділу; д) перелік обтяжень прав на земельну ділянку, обмежень на її використання та наявні земельні сервітути; е) нотаріально посвідчена згода на поділ чи об'єднання земельної ділянки заставодержателів, користувачів земельної ділянки (у разі перебування земельної ділянки в заставі, користуванні); є) згоду власника земельної ділянки, для земель державної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на поділ чи об'єднання земельних ділянок користувачем (крім випадків поділу земельної ділянки у зв'язку з набуттям права власності на житловий будинок, розташований на ній).

Згідно з ч.12 ст.186 Земельного кодексу України технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок погоджується, зокрема, у разі якщо поділ, об'єднання земельних ділянок здійснюється її користувачем - власником земельних ділянок, а щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - органом виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про землеустрій", технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок включає:

а) пояснювальну записку;

б) технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації;

в) кадастрові плани земельних ділянок, які об'єднуються в одну земельну ділянку, або частини земельної ділянки, яка виділяється в окрему земельну ділянку;

г) матеріали польових геодезичних робіт;

ґ) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання при поділі земельної ділянки по межі поділу;

д) перелік обтяжень прав на земельну ділянку, обмежень на її використання та наявні земельні сервітути;

е) нотаріально посвідчена згода на поділ чи об'єднання земельної ділянки заставодержателів, користувачів земельної ділянки (у разі перебування земельної ділянки в заставі, користуванні);

є) згоду власника земельної ділянки, для земель державної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на поділ чи об'єднання земельних ділянок користувачем (крім випадків поділу земельної ділянки у зв'язку з набуттям права власності на житловий будинок, розташований на ній).

Вказані положення дають підстави стверджувати, що відповідач наділений повноваженнями здійснювати розпорядження земельними ділянками, проводити поділ однієї ділянки на дві, однак такі дії повинні відповідати передбаченому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради відбувається вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 59 Закону, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради.

Відповідно до ч.10 ст. 59 Закону, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Конституційний Суд України у пункті 5 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі, отримання свідоцтва про право власності на майно тощо.

Конституційний Суд України у вказаному рішенні визначив, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У мотивувальній частині вказаного рішення Конституційний Суд України зазначив, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Таким чином, відповідач наділений повноваженнями вносити зміни у свої попередні рішення до факту їх виконання.

Судом встановлено, що громадянин ОСОБА_1 звертався до Ізюмської міської ради Харківської області з метою зменшити розмір земельної ділянки для її оформлення та укладення договору оренди для того, щоб сплачувати орендну плату на законних підставах.

Підставою для відмови ОСОБА_1 у внесенні змін до рішення 32 сесії Ізюмської міської ради 7 скликання від 27 лютого 2017 року № 0880 «Про розгляд звернення громадянина ОСОБА_1М.» було систематична несплата гр. ОСОБА_1 платежів за користування землею, невиконання рішення виконавчого комітету Ізюмської міської ради від 15 лютого 2017 року № 0127 «Про затвердження актів щодо затвердження збитків, завданих територіальній громаді міста Ізюм в особі Ізюмської міської ради, внаслідок порушення вимог земельного законодавства».

Проте, наявність заборгованості по сплаті за користування земельною ділянкою, на думку колегії суддів, не може слугувати підставою для відмови у внесенні змін до раніше прийнятого рішення про поділ земельної ділянки.

Будь-яких інших підстав для відмови у задоволенні заяви позивача рішення 40 сесії 7 скликання Ізюмської міської ради Харківської області від 30 травня 2017 року № 1063 "Про розгляд звернення громадянина ОСОБА_1" не містить.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі стосовно того, що подальший поділ земельної ділянки суперечить вимогам Генерального плану забудови міста Ізюм., що гр. ОСОБА_1 не подав до Ізюмської міської ради містобудівної документації, що обґрунтовує можливість використання земельної ділянки, що виникає в результаті поділу у відповідності до категорії земель та цільового призначення, а також стосовно того, що поділ земельної ділянки, що пропонується гр. ОСОБА_1 не враховує визначене Генеральним планом забудови міста Ізюм та детальним планом території місце проходження червоних ліній та ліній регулювання забудови, колегія суддів не приймає, оскільки вказані обставини не слугували підставою для прийняття спірного рішення та не були враховані відповідачем під час прийняття спірного рішення від 30.05.2017.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Частиною другою цієї статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до статей 72, 77 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач, під час судового розгляду справи, не довів правомірності прийнятого ним рішення від 30 травня 2017 року № 1063 «Про розгляд звернення громадянина ОСОБА_1М.», у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині та його скасування.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності рішення Ізюмської міської ради Харківської області від 03 жовтня 2017 року № 1249 "Про розгляд звернення громадянина ОСОБА_1М." та його скасування.

Підставою для прийняття зазначеного рішення слугувало те, що до заяви гр. ОСОБА_1 не додав належним чином завірених копій: документів, що підтверджують факт закриття підприємницької діяльності, заява на підставі якої було прийнято Ізюмською міською радою рішення № 0836 від 27 січня 2017 року надійшла від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та до заяви додана копія свідоцтва фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, з огляду на витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21.07.2017, виданий начальником відділу державної реєстрації виконавчого комітету Ізюмської міської ради ОСОБА_2

Проте, колегія суддів вважає, що вказані обставини не можуть слугувати належною підставою для відмови у задоволенні заяви позивача, оскільки ОСОБА_1 звернувся до Ізюмської міської ради із заявою про внесення змін до рішення 31 сесії Ізюмської міської ради Харківської області 7 скликання № 0836 від 27 січня 2017 року не у зв'язку із закриттям підприємницької діяльності, а з метою приведення технічної документації у відповідність, з урахуванням того, що дозвіл на розроблення проекту землеустрою ОСОБА_1 надано як фізичній особі.

Оскільки правових підстав для відмови у задоволенні звернень громадянина ОСОБА_1 до Ізюмської міської ради та внесенні змін до рішення 32 сесії Ізюмської міської ради 7 скликання від 27 лютого 2017 року № 0880 «Про розгляд звернення громадянина ОСОБА_1М.» та внесенні змін до рішення 31 сесії Ізюмської міської ради 7 скликання від 27 січня 2017 року № 0836 «Про розгляд звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1М.» рішення Ізюмської міської ради Харківської області не містять, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для їх скасування та задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що рішення Ізюмської міської ради в які позивач просить внести зміни є актами індивідуальної дії, які вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, що на підставі них виникли правовідносини пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав, а тому відповідач не може вносити до них зміни, колегія суддів не приймає, оскільки, по-перше, відповідачем не надано доказів виконання цих рішень: укладення з позивачем договору оренди земельної ділянки та виготовлення позивачем технічної документації на земельну ділянку після її поділу, а, по-друге, згідно рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. В даному випадку позивач просить про зміну таких правовідносин, а тому відповідач не позбавлений можливості внести зміни до свого попереднього рішення.

У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Ізюмської міської ради Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 23.11.2017 по справі № 623/2479/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, крім випадків, встановлених ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3 Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5