Постанова № 73078178, 23.03.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/3301/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Макаренко Я.М.

суддів: Бартош Н.С. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Східної об’єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2017, повний текст складено 13.11.2017, головуючий І інстанції Шляхова О.М. по справі № 820/3301/17

за позовом Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби ( № 54)"

до Східної об’єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 підприємство "Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№54)" (надалі по тексту позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:

- визнати противоправними дії Східної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області щодо невизнання своєчасності та у повному обсязі сплати ОСОБА_3 підприємством "Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№54)" (ідентифікаційний номер 08680891) податку на додану вартість на підставі узгоджених декларацій за 2016 рік за період з грудня 2015 року по листопад 2016 року та зобов'язати Східну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області внести зміни до картки особового рахунку Державного підприємства “Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№54)” (код 08680891) шляхом зарахування за призначенням коштів сплачених згідно платіжних доручень у 2016 році;

- визнати незаконними дії Східної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області щодо нарахування пені Державному підприємству “Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№54)” (код 08680891) на суму боргу розстроченого згідно з ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2012 року, від 14.07.2014 року та від 14.07.2016 року по справі № 2а-5960/12/2070 та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2013 р. по справі № 2а-5960/12/2070 та від 20.11.2012 року по справі № 2а-12235/12/2070;

- зобов'язати Східну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області внести зміни до картки особового рахунку Державного підприємства “Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№54)” ( код 08680891) шляхом виключення (списати) з неї нарахованої пені по податку на додану вартість у розмірі 345115,13 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 року адміністративний позов Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№54)" до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано незаконними дії Східної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області щодо нарахування пені Державному підприємству “Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№54)” (код 08680891) на суму боргу, розстроченого згідно з ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2012 року, від 14.07.2014 року та від 14.07.2016 року по справі №2а-5960/12/2070 та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2013 р. по справі № 2а-5960/12/2070 та від 20.11.2012 року по справі № 2а-12235/12/2070.

Зобов'язано Східну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області внести зміни до картки особового рахунку Державного підприємства “Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№54)” (код 08680891) шляхом виключення (списати) з неї нарахованої пені по податку на додану вартість у розмірі 345115,13 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№54)" (код ЄДРПОУ 08680891; пров. Вишневий, б. 16, м. Харків, 61124) судовий збір у розмірі 3200,0 грн. (три тисячі двісті гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39858581; вул. ОСОБА_4, б. 17, м.Харків, 61001).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 100, 129 ПК України, ст. 2 КАС України, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що підприємство позивача не звільняється від відповідальності платника податків щодо нарахування пені за прострочення сплати податкового боргу з податку на додану вартість, незважаючи на його подальше розстрочення.

Передбачена п.129.1 ст.129 ПК України відповідальність у вигляді нарахування пені застосовуються в силу самого факту наявності податкового боргу та строків його сплати і розмір такої відповідальності залежить від терміну прострочення його сплати.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обгрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 року без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині мотивів та підстав задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_3 підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№54)" (код ЄДРПОУ 08680891) перебуває на податковому обліку в Східній об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області як платник податків.

За наявними в матеріалах справи доказами встановлено, що ОСОБА_3 підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№54)" має заборгованість з податку на додану вартість, яка виникла в минулі роки.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2012 року по справі № 2а-5960/12/2070 позивача зобов'язано сплатити податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 2882480,60 грн. (а.с.16-17).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2012 року по справі №2в-277/12/2070 позивачу задоволено заяву про розстрочення суми боргу у розмірі 2882480,60грн. на 60 місяців шляхом здійснення щомісячних платежів за наступним графіком з серпня 2012 року по липень 2014 року - 24600,00 грн., з серпня 2014 року по грудень 2016 року - 63600,00грн.; січень 2017 року - 63700,00 грн.; з лютого 2017 року по червень 2017 року - 64600,00 грн.; липень 2017 року - 63980,60грн. (а.с.18-19).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2014 року по справі №2а-5960/12/2070 заяву Державного підприємства "Підприємство Качанівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№54) " про розстрочення рішення суду задоволено в повному обсязі, сплату заборгованості в сумі 2292080,60 грн. позивачу здійснювати наступним чином: з серпня по грудень 2014 року в розмірі 20900,00 грн., з січня по грудень 2015 року в розмірі 6 200,00 грн., з січня по грудень 2016 року в розмірі 16200,00 грн. з січня по грудень 2017 року в розмірі 26200,00 грн., в січні 2018 року в розмірі 50980,60 грн., з лютого по грудень 2018 року в розмірі 86300,00 грн., з січня по липень 2019 року в розмірі 86300,00грн. (а.с.20-21).

На підставі постанови Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2012 року по справі № 2а-9692/12/2070 здійснено винесення за картку особового рахунку суми заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 2882480,60грн. (а.с. 24-25).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2012 року по справі № 2а-12235/12/2070 стягнуто з позивача податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 1243646,27 (а.с.26-27).

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2013 року по справі № 2а-12235/12/2070 апеляційну скаргу позивача задоволено, ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2012 року скасовано, прийнято нову ухвалу, якою задоволено заяву Державного підприємства "Підприємство Качанівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№54) " та розстрочено суми боргу у розмірі 1079950,09 грн. на 60 місяців шляхом здійснення щомісячних платежів за графіком затвердженим начальником Основ'янської міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби та начальником Качанівської виправної колонії (№54) з лютого 2013 року по січень 2015 року - 9100,00 грн., з лютого 2015 року по грудень 2017 року - 23800,00 грн.; січень 2018 року - 28550,09 грн. (а.с.28-29).

На підставі постанови Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2013 року та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2013 року по справі №820/3894/13-а здійснено відображення суми заборгованості з податку на додану вартість в особовому рахунку Державного підприємства “Підприємство Качанівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№54)” та здійснено винесення за картку особового рахунку суми заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 1079950,09 грн. (а.с.30-31).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2017 року по справі №2а-5960/12/2070 заяву ДП “Підприємство Качанівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№54)” задоволено частково. Ухвалено розстрочити виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2012 р. по адміністративній справі № 2а-5960/12/2070 на суму 344000,00 грн. строком на 31 місяць шляхом сплати по 6200 грн. наступним чином: з червня 2016 року по січень 2018 року включно в розмірі 6200,00 грн. щомісячно, та з лютого 2018 року по грудень 2018 року включно в розмірі 20000,00 грн.. В сумі 1688180,60 грн. відстрочити виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2012 року по адміністративній справі № 2а-5960/12/2070 до 01 січня 2019 року.

Судом першої інстанції також встановлено, що позивач сплачував заборгованість, яка визначена постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2012 року, з січня 2016 року згідно платіжних доручень: № 68 від 28.01.2016р на суму 16200,00 грн.; з призначенням платежу: Розстрочка податкового боргу по ПДВ згідно постанови по справі 2-а-5960/12/2070 від 25.06.2012р та ухвали по справі № 2а-5960/12/2070 від 14.07.14р.; № 185 від 26.02.2016р на суму 16200,00 грн.; з призначенням платежу: Розстрочка податкового боргу по ПДВ згідно постанови по справі 2-а-5960/12/2070 від 25.06.2012р та ухвали по справі № 2а-5960/12/2070 від 14.07.14р.; № 312 від 28.03.2016р на суму 16200,00 грн.; з призначенням платежу: Розстрочка податкового боргу по ПДВ згідно постанови по справі 2-а-5960/12/2070 від 25.06.2012р та ухвали по справі № 2а-5960/12/2070 від 14.07.14р.; № 447 від 28.04.2016р на суму 16200,00 грн.; з призначенням платежу: Розстрочка податкового боргу по ПДВ згідно постанови по справі 2-а-5960/12/2070 від 25.06.2012 р. та ухвали по справі № 2а-5960/12/2070 від 14.07.14р.; № 542 від 25.05.2016 на суму 16200,00 грн.; з призначенням платежу: Розстрочка податкового боргу по ПДВ згідно постанови по справі 2-а-5960/12/2070 від 25.06.2012р та ухвали по справі № 2а-5960/12/2070 від 14.07.14р.; № 669 від 29.06.2016р на суму 16200,00 грн.; з призначенням платежу Розстрочка податкового боргу по ПДВ згідно постанови по справі 2-а-5960/12/2070 від 25.06.2012р та ухвали по справі № 2а-5960/12/2070 від 14.07.14р.; № 806 від 28.07.2016р на суму 16200,00 грн.; з призначенням платежу: Розстрочка податкового боргу по ПДВ згідно постанови по справі 2-а-5960/12/2070 від 25.06.2012р та ухвали по справі № 2а-5960/12/2070 від 14.07.14р.; № 891 від 30.08.2016р на суму 6200,00 грн.; з призначенням платежу: Розстрочка податкового боргу по ПДВ згідно постанови по справі 2-а-5960/12/2070 від 25.06.2012р та ухвали по справі № 2а-5960/12/2070 від 14.07.14р.; № 964 від 26.09.2016р на суму 6200,00 грн.; з призначенням платежу: Розстрочка податкового боргу по ПДВ згідно постанови по справі 2-а-5960/12/2070 від 25.06.2012р та ухвали по справі № 2а-5960/12/2070 від 14.07.14р.; № 1099 від 31.10.2016р на суму 6200,00 грн.; з призначенням платежу: Розстрочка податкового боргу по ПДВ згідно постанови по справі 2-а-5960/12/2070 від 25.06.2012р та ухвали по справі № 2а-5960/12/2070 від 14.07.14р.; №1188 від 29.11.2016р на суму 6200,00 грн.; з призначенням платежу: Розстрочка податкового боргу по ПДВ згідно постанови по справі 2-а-5960/12/2070 від 25.06.2012р та ухвали по справі №2а-5960/12/2070 від 14.07.14р.; № 1289 від 20.12.2016р на суму 6200,00 грн.; з призначенням платежу: Розстрочка податкового боргу по ПДВ згідно постанови по справі 2-а-5960/12/2070 від 25.06.2012р та ухвали по справі № 2а-5960/12/2070 від 14.07.14р.

На виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2012 року позивач сплачував заборгованість з січня 2016 року згідно платіжних доручень: № 67 від 28.01.2016р на суму 23800,00грн.; з призначенням платежу: Розстрочка податкового боргу по ПДВ згідно ухвали по справі 2а-12235/12/2070 від 22.04.13р.; №186 від 26.02.2016р на суму 23800,00грн.; з призначенням платежу: Розстрочка податкового боргу по ПДВ згідно ухвали по справі 2а-12235/12/2070 від 22.04.13р.; № 313 від 28.03.2016р на суму 23800,00грн.; з призначенням платежу: Розстрочка податкового боргу по ПДВ згідно ухвали по справі 2а-12235/12/2070 від 22.04.13р.; № 446 від 28.04.2016р на суму 23800,00грн.; з призначенням платежу: Розстрочка податкового боргу по ПДВ згідно ухвали по справі 2а-12235/12/2070 від 22.04.13р.; № 543 від 25.05.2016р на суму 23800,00грн.; з призначенням платежу: Розстрочка податкового боргу по ПДВ згідно ухвали по справі 2а-12235/12/2070 від 22.04.13 р.; №668 від 29.06.2016р на суму 23800,00грн.; з призначенням платежу: Розстрочка податкового боргу по ПДВ згідно ухвали по справі 2а-12235/12/2070 від 22.04.13р; №807 від 28.07.2016р на суму 23800,00грн.; з призначенням платежу: Розстрочка податкового боргу по ПДВ згідно ухвали по справі 2а-12235/12/2070 від 22.04.13 р.; № 890 від 30.08.2016р на суму 23800,00грн.; з призначенням платежу: Розстрочка податкового боргу по ПДВ згідно ухвали по справі 2а-12235/12/2070 від 22.04.13р; № 965 від 26.09.2016р на суму 23800,00грн.; з призначенням платежу: Розстрочка податкового боргу по ПДВ згідно ухвали 2а-12235/12/2070 від 22.04.13р; №1100 від 31.10.2016р на суму 23800,00грн.; з призначенням платежу: Розстрочка податкового боргу по ПДВ згідно ухвали 2а-12235/12/2070 від 22.04.13 р.; № 1189 від 29.11.2016р на суму 23800,00грн.; з призначенням платежу: Розстрочка податкового боргу по ПДВ згідно ухвали 2а-12235/12/2070 від 22.04.13 р.; № 1291 від 20.12.2016р на суму 23800,00грн.; з призначенням платежу: Розстрочка податкового боргу по ПДВ згідно ухвали 2а-12235/12/2070 від 22.04.13р.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з протиправного нарахування контролюючим органом позивачу пені у розмірі 345115,13 грн. на суми боргу з податку на додану вартість, розстроченого згідно судових рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, проте з інших мотивів та підстав, виходячи з наступного.

За визначенням пп.14.1.162 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України пеня – це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу ( пп.129.1.1 п. 129.1 ст.129 ПК України).

Відповідно до пп.14.1.175.п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Отже, з аналізу наведених приписів Податкового кодексу України слідує, що пеня сплачується за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання та нараховується на суму податкового боргу, тобто на суму узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що позивач має заборгованість з податку на додану вартість, яка виникла в минулі роки, яка з позивача була стягнута постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2012 року по справі 32-а-5960/12/2070 та постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2012 року.

Стягнута за вказаними судовими рішеннями заборгованість з податку на додану вартість в подальшому була розстрочена ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2012 року, від 14.07.2014 року та від 14.07.2016 року по справі №2а-5960/12/2070, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2013 р. по справі № 2а-12235/12/2070.

Підпунктом а) підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України визначено, що нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.

Підпунктом б) підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України визначено, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Відповідно до пп.129.1.2. п. 129.1 ст.129 Податкового кодексу України пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

У разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов'язання (його частини) скасовується (п.129.2 ст.129 Податкового кодексу України).

Згідно з пп. 129.3.1. п.129.3. ст. 129 Податкового кодексу України нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

З аналізу наведених приписів Податкового кодексу України випливає, що Податковим кодексом України прямо передбачено нарахування пені після спливу строків сплати грошового зобов'язання, за весь період заниження податкового зобов'язання у тому числі у разі адміністративного або судового оскарження, яке відбувається після узгодження податкового зобов'язання на суму заниження податкового зобов'язання та за весь період його заниження з урахуванням часу адміністративного та/або судового оскарження.

Тобто, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання такий платник після фактичного погашення податкового боргу повинен сплатити пеню у розмірі, який залежить від періоду прострочення.

Відповідно до ч.1,3 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Однак, розстрочення виконання судового рішення, застосоване адміністративним судом, не звільняє платника податків від нарахування пені, передбаченої пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України.

Зазначене пояснюється тим, що передбачена пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України пеня нараховується за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання і розмір такої пені залежить виключно від терміну сплати податкового зобов'язання з простроченням, а не від терміну способу і порядку погашення податкового боргу ( добровільного чи примусового, в повній сумі або частинами).

Ураховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що розстрочення виконання судового рішення, застосоване адміністративним судом, не звільняє позивача від нарахування пені, передбаченої пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України.

Висновки суду першої інстанції, що в силу приписів ст. 32 Податкового кодексу України строки сплати заборгованості з податку на додану вартість в судовому порядку були змінені та перенесені на більш пізній строк, що в свою чергу звільняє позивача від сплати пені, колегія суддів вважає помилковими, виходячи з наступного.

Відповідно до п.31.1. ст.31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до ст. 32 Податкового кодексу України зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк. Зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки; розстрочки. Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов'язку.

Згідно з пп.14.1.156. п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання -це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп.14.1.175.п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Отже, з аналізу наведених приписів Податкового кодексу України випливає, що приписи ст.ст.31,32 Податкового кодексу України стосуються зміни встановлених законодавством строків сплати податкових зобов'язань (податків та зборів), а не податкового боргу.

При цьому, вищенаведеними ухвалами Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2012 року, від 14.07.2014 року, від 14.07.2016 року було розстрочено виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2012 року по справі №2а-5960/12/2070 та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2013 року було розстрочено виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2012 року по справі № 2а-12235/12/2070 зі стягнення податкового боргу, тобто визначені строки сплати податкового боргу, а не податкового зобов'язання, а тому висновки суду першої інстанції, щодо відсутності у позивача обов'язку зі сплати пені, є помилковими.

При цьому колегія суддів також зазначає, що відповідно до п. 100.1. ст. 100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Отже, законодавець розрізняє поняття розстрочення грошового зобов'язання та розстрочення податкового боргу.

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання (п. 100.2 ст. 100 Податкового кодексу України).

Порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п.100.13. ст.100 ПК України).

На виконання вказаної норми міністерством доходів і зборів України 10.10.2013 року видано наказ №574 «Про затвердження Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків».

Відповідно до п.3.9 порядку №574 на розстрочені (відстрочені) грошові зобов'язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу).

Таким чином, відповідно до наведених вище положень Порядку №574 пеня не нараховується тільки у разі прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення (відстрочення) сплати грошового зобов'язання (податкового боргу) саме з дати прийняття такого рішення.

Проте, розстрочення спірного податкового боргу з податку на додану вартість було здійснено у судовому порядку, а не контролюючим органом.

Таким чином, приписи статті 100 Податкового кодексу України на спірні правовідносини не поширюються.

За таких обставин, враховуючи наведене вище, колегія суддів приходить до висновку про наявність у позивача обов'язку зі сплати пені нарахованої на суму податкового боргу з податку на додану вартість.

Проте, колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано до суду доказів в підтвердження правомірності нарахування позивачу пені у розмірі 345115,13 грн. на суми боргу з податку на додану вартість, розстроченого згідно судових рішень, виходячи з наступного.

Відповідачем позивачу була нарахована пеня у розмірі 345115,13 грн за період з 28.01.2016 по 30.12.016 у зв'язку з несвоєчасною сплатою узгоджених грошових зобов'язань з податку на додану вартість.

Згідно пояснень відповідача нарахована у 2016 році пеня складається з:

- 72328,16 грн-пеня, розрахована відповідно до судових рішень по справам №2а-5960/12/2070 та № 2а-12235/12/2070 та відображена в графіках розстрочення податкового боргу;

-272786,97 грн-пеня, нарахована за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань (основних платежів та штрафних санкцій), заборгованість по яким підтверджена судовими рішеннями по справам №2а-5960/12/2070 та № 2а-12235/12/2070.

В підтвердження нарахування позивачу пені у розмірі 272786,97 грн відповідачем надано розрахунок пені відображеної в інтегрованій картці позивача (а.с. 99-101).

Згідно з абз. а, б пп.129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України (в редакції чинній станом на 01.01.2016 року) нарахування пені розпочинається: при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Відповідно до п.129.4. ст. 129 ПК України (в редакції станом на 01.01.2016 року) пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Отже, законом визначено строки нарахування пені в залежності від визначеного законом граничного строку сплати грошових зобов'язань.

Проте, колегія суддів зазначає, що наданий відповідачем розрахунок пені відображеної в інтегрованій картці позивача не підтверджує правомірність нарахування позивачу пені у розмірі 272786,97 грн, оскільки не містить відомостей саме щодо документу (податкової декларації або податкового повідомлення-рішення), на підставі якого здійснено нарахування грошових зобов'язань, дати граничного строку сплати грошових зобов'язань по кожній декларації або податковому повідомленню-рішенню, несвоєчасна сплата яких була підставою для нарахування пені.

Згідно письмових пояснень відповідача, пеня у розмірі 272786,97 грн нарахована відповідачем на суму боргу позивача, стягнутого рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2012 року у справі №2а-5960/12/2070 та рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2012 року у справі №2а-12235/12/2070.

Колегія суддів зазначає, що борг стягнутий за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2012 року у справі №2а-5960/12/2070 у розмірі 2882480,60 та за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2012 року у справі №2а-12235/12/2070 у розмірі 1243646,27 грн складається з узгоджених грошових зобов'язань самостійно визначених позивачем у податкових деклараціях та нарахованих контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях.

Проте, розрахунок пені не містить відомостей по яким конкретно податковим деклараціям та податковим повідомленням-рішенням було нараховано пеню в зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не обгрунтовано правомірність періоду нарахування пені та відповідно правильність розрахунку її розміру.

Крім того, колегія суддів зазначає, що розрахунок пені на суму 272786,97 містить посилання на декларацію №9036875585, яка внесена до графи «дата та номер документу погашення податкового боргу». Проте, з наданої позивачем квитанції № 2, долученої до письмових пояснень, слідує, що така декларація подана позивачем за лютий 2016 року. Між тим, відповідачем по вказаній декларації пеню нараховано за період, що настав до подання декларації.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача не зміг пояснити обставини з приводу внесення до розрахунку пені на суму 272786,97 декларації за лютий 2016 року та нарахування на її підставі оскаржуваної пені.

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не виконано обов'язків покладених на нього наведеною нормою та не надано доказів в підтвердження правомірності визначення періоду нарахування позивачу пені у розмірі 272786,97 грн. та її розміру.

Щодо нарахування відповідачем пені у розмірі 72328,16 грн колегія суддів зазначає наступне.

Згідно пояснень представника відповідача, пеня нарахована позивачу у розмірі 72328,16 грн була стягнута з позивача судовими рішеннями по справам №2а-5960/12/2070 та № 2а-12235/12/2070 та відображена в обліковій картці згідно графіку розстрочення податкового боргу, стягнутого за наведеними судовими рішеннями.

Між тим, колегія суддів зазначає, що судовими рішеннями, якими було розстрочено позивачу податковий борг, визначено дати сплати загальної суми податкового боргу, без зазначення окремо суми пені, а тому посилання представника відповідача, що нарахування пені у сумі 72328,16 грн відбулося відповідно до графіку розстрочення податкового боргу є безпідставним. Суд зазначає, що на суму податкового боргу, що виник у позивача на підставі самостійно визначених позивачем у податкових деклараціях грошових зобов'язань та нарахованих контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях пеня вже була нарахована та стягнута за судовими рішеннями по справам №2а-5960/12/2070 та № 2а-12235/12/2070, а тому нарахування позивачу пені у розмірі 72328,16 грн шляхом відображення в обліковій картці є протиправним.

Щодо аргументу відповідача викладеному в апеляційній скарзі про те, що до повноважень відповідача не віднесено функції щодо внесення змін до інтегрованих карток платників податків колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19-3 ПК України державні податкові інспекції здійснюють сервісне обслуговування платників податків, реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням, формують та ведуть ОСОБА_3 реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи, виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.

Отже, приписами ст. 19-3 ПК України надано повноваження відповідачу як державній податковій інспекції з ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням.

Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року №422 затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2 розділу І Порядку №422 інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Згідно з абз.5 п.5 розділу І Порядку № 422 разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.

Враховуючи, що відповідач здійснює функції, визначені ст. 19-3 ПК України з ведення обліку платників податків, а інтегрована картка є формою оперативного обліку податків, то суд приходить до висновку, що у відповідача наявні повноваження щодо коригування облікових показників ІКП, а тому аргументи відповідача що до повноважень відповідача не віднесено функцій щодо внесення змін до інтегрованих карток платників податків колегія суддів вважає необгрунтованими.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визнання незаконними дії Східної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області щодо нарахування пені Державному підприємству “Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№54)” (код 08680891) та зобов'язання Східну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області внести зміни до картки особового рахунку Державного підприємства “Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№54)” (код 08680891) шляхом виключення (списання) з неї нарахованої пені по податку на додану вартість у розмірі 345115,13 грн, але з інших мотивів та підстав, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає зміні в цій частині.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Східної об’єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити частково .

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 по справі № 820/3301/17 змінити в частині мотивів та підстав задоволення позову.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_5Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повний текст постанови складено 28.03.2018.