Постанова № 73078103, 20.03.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Пашнєв В.Г.

20 березня 2018 р. Справа № 642/4877/17

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бенедик А.П. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання – Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання дій і рішення протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

В с т а н о в и л а:

28.09.2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просить визнати протиправним дії та рішення відповідача ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (далі – відповідач, Київське ОУПФУ, пенсійний орган) про відмову в проведенні йому перерахунку пенсії державного службовця на підставі довідки від 21.07.2017 року № 415/0/187-17, виданої Адміністрацією Холодногірського району Харківської міської ради та зобов’язати відповідача здійснити такий перерахунок, починаючи з 01.08.2017 року.

Позивач зазначає, що 09.12.2015 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», згідно із якою збільшилася заробітна плата працюючих державних службовців. Отримавши відповідну довідку про розмір заробітної плати, він звернувся до пенсійного органу із заявою про проведення перерахунку пенсії. Вказує, що рішенням відповідача, що оформлено витягом із протоколу пенсійного органу № 46 від 27.07.2017 року, в проведенні перерахунку пенсії йому безпідставно відмовлено.

Позивач заазначає, що рішення відповідача прийнято не у спосіб, що передбачений ст. 22 Конституції України та ст. 371 Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», якими передбачено проведення перерахунку пенсій державним службовцям.

Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 17.11.2017 року (повний текст постанови виготовлений 23.11.2017 року) адміністративний позов задоволений наступним чином: визнано протиправними дії та рішення ОСОБА_2 ОУПФУ в частині відмови в перерахунку позивачу призначеної пенсії на підставі довідки від 21.07.2017 року № 415/0/187-17, виданої Адміністрацією Холодногірського району Харківської міської ради, з урахуванням надбавки за ранг (4 ранг) (згідно довідки від 23.11.20010 № 9), надбавки за вислугу років (40%) (згідно довідки від 23.11.20010 № 9), надбавки за роботу з таємними документами залежно від ступеня таємності інформації (15%), надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи (100% згідно з довідкою від 01.03.2008 № 3).

Пенсійний орган зобов’язаний здійснити позивачу перерахунок призначеної пенсії з 01.08.2017 року на підставі довідки від 21.07.2017 року № 415/0/187-17, виданої Адміністрацією Холодногірського району Харківської міської ради, з урахуванням надбавки за ранг (4 ранг) (згідно довідки від 23.11.20010 №9), надбавки за вислугу років (40%) (згідно довідки від 23.11.20010 № 9), надбавки за роботу з таємними документами залежно від ступеня таємності інформації (15%), надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи (100% згідно з довідкою від 01.03.2008 №3).

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Судове рішення вмотивовано висновком про те, що діючим законодавством України не визначено суб'єктивного права, як і не передбачено підстав, порядку реалізації, обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям. Оскільки, чинним законодавством України скасовано право на перерахунок призначених пенсій державних службовців у зв'язку з підвищенням окладів, а Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок проведення такого перерахунку, відсутні підстави для визнання протиправними дій (бездіяльності) управління Пенсійного фонду та проведення перерахунку призначеної пенсії. Суд дійшов висновку, що у відповідача на момент звернення позивача із заявою про перерахунок йому пенсії на підставі довідки про заробітну плату, не було правових підстав для здійснення перерахунку пенсії на підставі поданої ним довідки у зв'язку з підвищенням окладу. Таким чином, пенсійний орган здійснював свої повноваження в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Втім, вирішуючи по суті іншу частину позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції дійшов висновку, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати. Таким чином, пенсія позивача повинна обчислюватись із врахуванням надбавки за ранг (4 ранг) (згідно довідки від 23.11.20010 № 9), надбавки за вислугу років (40%) (згідно довідки від 23.11.20010 № 9), надбавки за роботу з таємними документами залежно від ступеня таємності інформації (15%), надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи (100% згідно з довідкою від 01.03.2008 № 3), премії (79% згідно з довідкою від 01.03.2008 № 3), зазначених в довідці № 415/0/187-17 від 21.07.2017 року, виданої Адміністрацією Холодногірського району Харківської міської ради, оскільки з цих сум нараховувалися та були сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. З посиланням на вимоги ч.ч. 4, 5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перерахунок розміру пенсії позивачу ОСОБА_1 необхідно проводити з 01.08.2017 року.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 17.11.2017 року та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Скаржник зазначає, що відповідно до ст. 371 Закону України «Про державну службу» у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв’язку з набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії. Відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу» умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат, і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Скаржник вказує, що суд першої інстанції через неправильне застосування норм матеріального права дійшов невірного висновку щодо наявності у нього права на перерахування пенсії від нової заробітної плати державних службовців згідно довідки № 415/0/187/-17 від 21.07.2017 року згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 року.

За приписами статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (частина перша статті 308).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина друга статті 308).

За приписами ч. 3 ст. 313 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час, місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Сторони, належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду /а.с. 108-110/, до судового засідання не прибули. Фіксування судового засідання технічними засобами не відбувалось згідно положень ч. 4 ст. 229 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а судове рішення відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, - частковому скасуванню, з наступних підстав.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 з 02.02.2004 року перебуває на обліку в пенсійному органі та отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 року № 2493-ІІІ, що призначена йому на умовах Закону України від 16.12.1993 року № 3723-XII «Про державну службу» (далі – Закон № 3723-XII), який втратив чинність 01.05.2016 року, окрім статті 37.

Статтею 371 Закону № 3723-XII передбачалося, що в разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» (у редакції, чинній станом на час призначення пенсії позивачу) передбачалося, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям < > заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом № 3723-XII визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам – на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Законом України від 28.12.2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01.01.2015 року, статтю 371 Закону № 3723-XII викладено у такій редакції: «умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України».

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» постанова Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» втратила чинність.

На виконання п. 9 Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 року № 80-VIII «Про Державний бюджет України на 2015 рік», яким передбачено затвердження особливого порядку проведення індексації грошових доходів населення, а також з метою упорядкування структури заробітної плати та удосконалення чинного механізму індексації, прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів». Зазначеною постановою, окрім іншого, передбачено з 01.12.2015 року підвищення на 10 відсотків посадових окладів працівників бюджетної сфери, на 25 відсотків - органів державної влади.

Частиною 1 ст. 90 Закону України від 10.12.2015 року № 889-VIII «Про державну службу», який набрав чинності 01.05.2016 року (далі – Закон № 889-VIII), установлено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Судом установлено, що 26.07.2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 ОУПФУ із заявою про перерахунок пенсії. До заяви ним надана довідка від 21.07.2017 року № 415/0/187-17, що видана Адміністрацією Холодногірського району Харківської міської ради, про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначена (перерахована) пенсія, форма якої була затверджена постановою правління ПФУ від 04.09.2013 року № 15-1 (втратила чинність 24.03.2017 року) /а.с. 13/.

Рішенням пенсійного органу, оформленим у вигляді протоколу № 46 від 27.07.2017 року, в перерахунку пенсії позивачу відмовлено /а.с. 12/, з посиланням на відсутність законодавчих підстав для здійснення такого перерахунку.

Погоджуючись із висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог ОСОБА_1, колегія суддів зазначає, що питання проведення перерахунку пенсій колишнім державним службовцям регламентувалися положеннями ст. 371 Закону № 3723-XII, які втратили чинність 01.05.2016 року.

Отже, у липні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із проханням здійснити перерахунок пенсії на умовах Закону № 3723-XII, який з 01.05.2016 року не є чинним.

З огляду на положення ст. 19 Конституції України про те, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, колегія суддів зазначає, що у пенсійного органу були відсутні підстави для задоволення заяви позивача про здійснення перерахунку його пенсії за відсутності законодавчих підстав для його проведення.

Згідно зі ст. 22 Конституції України звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається. Дана стаття встановлює конституційну гарантію існування певного переліку прав і свобод людини, визнаного як цією Конституцією, так і міжнародним правом.

Аналогічні положення відображені у ст. 22 Загальної декларації прав людини, згідно з якою кожна людина як член суспільства має право на соціальне забезпечення, здійснення необхідних для підтримання її гідності, вільного розвитку її особи прав у економічній, соціальній і культурній галузях за допомогою національних зусиль і міжнародного співробітництва та відповідно до структури і ресурсів кожної держави; а також у Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права 1966 року, який встановлює загальний обов’язок держав забезпечувати здійснення цих прав у максимальних межах наявних ресурсів (стаття 2).

Конституційний Суд України в Рішенні від 26.12.2011 року № 20-рп/2011 вказував, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень. З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційності (розмірності) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов’язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державною, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства.

За приписами ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, принцип збалансованості інтересів людини з інтересами суспільства сформульовано у справі «Сорінг проти Сполученого Королівства», - у рішенні від 07.07.1989 року Суд зазначив, що Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року «спрямована на пошук справедливого співвідношення між потребами, пов’язаними з інтересами суспільства в цілому, і вимогами захисту основних прав людини». У рішенні від 17.10.1986 року у справі «Ріс проти Сполученого Королівства» цей Суд зазначив, що, з’ясовуючи, чи існує позитивне зобов’язання стосовно людини, «належить врахувати справедливий баланс, який має бути встановлений між інтересами всього суспільства й інтересами окремої людини».

У рішенні від 09.10.1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» Європейський Суд з прав людини констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат (рішення Європейського суду з прав людини від 12.10.2004 року у справі «Кйартан Асмудсон проти Ісландії).

При цьому, колегія суддів зауважує, що положення п. 2 Розділу XI «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону № 889-VIII на час розгляду судом та вирішення справи не скасовані і не визнані такими, що не відповідають Конституції України (тобто є неконституційними).

Наведене дає підстави для висновку про правомірність рішення відповідача про відмову у перерахунку пенсії позивача ОСОБА_1 та про відсутність підстав для задоволення його вимог.

Втім, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про визнання протиправними дії та рішення ОСОБА_2 ОУПФУ в частині відмови в перерахунку позивачу призначеної пенсії на підставі довідки від 21.07.2017 року № 415/0/187-17, виданої Адміністрацією Холодногірського району Харківської міської ради, з урахуванням надбавки за ранг (4 ранг) (згідно довідки від 23.11.20010 № 9), надбавки за вислугу років (40%) (згідно довідки від 23.11.20010 № 9), надбавки за роботу з таємними документами залежно від ступеня таємності інформації (15%), надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи (100% згідно з довідкою від 01.03.2008 № 3), та зобов’язання здійснити такий перерахунок.

Статтею 37 Закону 3723-XII (в редакції, чинній на момент призначення пенсії) визначався порядок призначення пенсій держаним службовцям.

Стаття 371 Закону 3723-XII, що визначала порядок і умови перерахунку вже призначених пенсій державних службовців наразі втратила чинність на підставі Закону № 889-VIII.

Частиною 1 ст. 90 Закону № 889-VIII установлено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким не передбачено здійснення перерахунку пенсій державним службовцям.

Оскільки при вирішенні спору суд допустив неправильне застосування норм матеріального права до встановлених у справі обставин, колегія суддів частково задовольняє апеляційну скаргу та скасовує судове рішення в частині визнання протиправним дії та рішення відповідача в частині відмови в перерахунку позивачу призначеної пенсії на підставі довідки від 21.07.2017 року № 415/0/187-17, виданої Адміністрацією Холодногірського району Харківської міської ради, з урахуванням надбавки за ранг (4 ранг) (згідно довідки від 23.11.20010 № 9), надбавки за вислугу років (40%) (згідно довідки від 23.11.20010 № 9), надбавки за роботу з таємними документами залежно від ступеня таємності інформації (15%), надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи (100% згідно з довідкою від 01.03.2008 № 3), та зобов’язання здійснити такий перерахунок.

Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині < > є неправильне застосування норм матеріального права (пункт четвертий частини першої статті 317 КАС України).

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

Підстави, передбачені ст. 139 КАС України, для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі наведеного, керуючись статтями ч. 4 ст. 229, 292, 293, 308, 310, 311, 313, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2017 року скасувати в частині, якою задоволені позовні вимоги ОСОБА_1:

Визнані протиправними дії та рішення ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного Фонду України м. Харкова, в частині, відмови в перерахунку призначеної пенсії на підставі довідки № 415/0/187-17 від 21.07.2017 року, виданої Адміністрацією Холодногірського району Харківської міської ради з урахуванням надбавки за ранг (4 ранг) (згідно довідки від 23.11.2010 № 9), надбавки за вислугу років (40%) (згідно довідки від 23.11.2010 № 9), надбавки за роботу з таємними документами залежно від ступеня таємності інформації (15%), надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи (100% згідно з довідкою від 01.03.2008 №3), премії (79 % згідно з довідкою від 01.03.2008 № 3).

Київське об’єднане управління Пенсійного Фонду України м. Харкова зобов’язано здійснити ОСОБА_1 перерахунок призначеної пенсії з 01.08.2017 року на підставі довідки № 415/0/187-17 від 21.07.2017 року, виданої Адміністрацією Холодногірського району Харківської міської ради з урахуванням надбавки за ранг (4 ранг) ( згідно довідки від 23.11.2010 № 9), надбавки за вислугу років (40%) (згідно довідки від 23.11.20010 № 9), надбавки за роботу з таємними документами залежно від ступеня таємності інформації (15%), надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи(100% згідно з довідкою від 01.03.2008 № 3), премії (79 % згідно з довідкою від 01.03.2008 № 3).

Прийняти нове судове рішення, яким в задоволені цих вимог відмовити.

В іншій частині постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття. Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених Кодексом адміністративного судочинства України. Касаційна скарга на судове рішення подається безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст постанови виготовлений і підписаний 30 березня 2018 року.