Постанова № 73077185, 27.03.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/1323/18Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.

суддів: Попка Я.С., Сеника Р.П.,

з участю секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Виноградівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області на постанову Берегівського районного суду Закарпатської області від 26 грудня 2017 року ухвалене суддею Ільтьо І.І. в м. Берегово у справі № 297/2714/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виноградівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В C Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Виноградівського об’єднаного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії.

На підтвердження позовних вимог позивачка покликається на те, що вона звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років, однак відповідач відмовив позивачці у призначенні пільгової пенсії, у зв’язку з недостатністю спеціального стажу роботи для призначення такої пенсії.

Позивачка вважає, відмову відповідача безпідставною і такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки ОСОБА_1 протягом своєї трудової діяльності працювала на різних посадах у Великобийганській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, і наявний у позивачки стаж є достатнім для призначення такої пенсії.

Так, позивачка з 01липня 1989 року була прийнята на роботу на посаду завідуючої бібліотеки Великобийганської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів. 20 вересня 1991 року ОСОБА_1 була переведена на посаду вихователя початкових класів Великобийганської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів. 08 лютого 1993 року позивачка була переведена на посаду учителя початкових класів Великобийганської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів, а 20 вересня 2016 року – на посаду бібліотекаря Великобийганської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів на 0,5 ставки. 21 жовтня 2016 року ОСОБА_1 була переведена на посаду педагога (організатора позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми) Великобийганської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів, а 01 березня 2017 року – звільнена з роботи за власним бажанням на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України.

Стаж роботи на вищевказаних посадах складає 26 років 6 місяці, що дає позивачці право на звернення за оформленням пенсії за вислугу років.

Таким чином, позивачка вважає, що відмова у призначенні їй пенсії за вислугу років є безпідставною і такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому просить визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з розгляду питань, пов’язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій, при управлінні Пенсійного фонду України у Виноградівському районі Закарпатської області від 17 травня 2017 року № 34 та зобов’язати ОСОБА_2 об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 21 березня 2017 року.

Постановою Берегівського районного суду Закарпатської області від 26 грудня 2017 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з розгляду питань, пов’язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій, при управлінні Пенсійного фонду України у Виноградівському районі Закарпатської області від 17 травня 2017 року № 34.

Зобов’язано ОСОБА_2 об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 21 березня 2017 року.

Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржив відповідач ОСОБА_2 об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, яке покликаючись на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить постанову Берегівського районного суду Закарпатської області від 26 грудня 2017 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує те, що користуватися правом на пенсію за вислугу років можуть тільки працівники на посадах завідуючого бібліотеки та бібліотекаря, які працюють в бібліотеках, як самостійних установах. Оскільки, посада завідуючого бібліотеки та бібліотекаря загальноосвітньої школи, не входить до переліку закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, то підстави для зарахування стажу роботи на посаді завідуючого бібліотеки та бібліотекаря Великобийганської ЗОШ, відсутні, а тому рішення відповідача є правомірним.

Заслухавши суддю – доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задоволити частково з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що позивачка має 26 років 6 місяців пільгового стажу роботи, що дає право на оформлення пенсії за вислугу років.

21 березня 2017 року ОСОБА_1 у віці 45 років звернулася із заявою до Виноградівського об’єднаного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області про призначення пенсії за вислугу років.

Рішенням №34 від 17.05.2017 року ОСОБА_2 об’єднане управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області, відмовило ОСОБА_1 у призначенні їй пенсії за вислугу років, посилаючись на те, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993 року “Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення”, посада бібліотекаря Великобийганської ЗОШ, не входить до переліку закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції виходив з того, що позивачка належними та допустимими доказами довела обґрунтованість своїх позовних вимог та право на призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. “е” ч. 1 ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, в той же час доводи та докази відповідача не доводять правомірності оскаржуваного позивачем рішення.

Оцінюючи правовідносини, що виникли між сторонами апеляційний суд виходить з наступних міркувань.

Апеляційним судом з копії трудової книжки позивачки встановлено те, що позивачка працювала з 01липня 1989 року на посаді завідуючої бібліотеки Великобийганської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів. 20 вересня 1991 року ОСОБА_1 була переведена на посаду вихователя початкових класів Великобийганської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів. 08 лютого 1993 року позивачка була переведена на посаду учителя початкових класів Великобийганської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів, а 20 вересня 2016 року – на посаду бібліотекаря Великобийганської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів на 0,5 ставки. 21 жовтня 2016 року ОСОБА_1 була переведена на посаду педагога (організатора позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми) Великобийганської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів, а 01 березня 2017 року – звільнена з роботи за власним бажанням на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про пенсійне забезпечення” громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту “е” статті 55 даного Закону право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.

Приймаючи рішення відповідач посилався на Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909, яким, на думку відповідача, посади завідуючої шкільної бібліотеки та бібліотекаря школи в загальноосвітніх навчальних закладах, не віднесені до посад, які дають право на пенсію за вислугу років. Право на пенсію за вислугу років поширюється, виключно, на завідувачів і бібліотекарів бібліотек, які мають статус юридичної особи та є закладом освіти.

Відповідно до положень ст. 81 Закону України “Про пенсійне забезпечення” призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Згідно з пунктом “е” ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Частиною 1 ст.30 Закону України “Про бібліотеки і бібліотечну справу” передбачено, що на працівників бібліотек, незалежно від форм власності та статусу бібліотеки, поширюються гарантії, встановлені законодавством про працю, соціальне страхування, пенсійне забезпечення.

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про бібліотеки та бібліотечну справу” бібліотеки навчальних закладів за призначенням відносяться до спеціальних.

Разом з тим, згідно з п.2.1 Положення про мережу освітянських бібліотек МОН України та АПН України, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України №334/31 від 30.05.2003 року, освітянські бібліотеки - це узагальнена назва спеціальних педагогічних бібліотек (юридичні особи) або структурних підрозділів (бібліотеки) освітянських установ та організацій і бібліотек навчальних закладів усіх типів та рівнів акредитації, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України, місцевим органам управління освітою та Академії педагогічних наук України. До мережі освітянських бібліотек належать спеціальні педагогічні бібліотеки та бібліотеки навчальних закладів.

Постановою Кабінету Міністрів України № 909 “Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років” від 04.11.1993 року, із наступними змінами, у розділі 1 “Освіта” у графі “Найменування закладів і установ” передбачено – бібліотеки, а у графі “Найменування посад” – завідуючі, бібліотекарі.

Пунктом 2 Приміток до вищевказаної постанови передбачено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_2 об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Закарпатської області при обчисленні ОСОБА_1 трудового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, безпідставно до такого стажу не було враховано, стаж роботи на посадах завідуючої бібліотеки та бібліотекаря Великобийганської загальноосвітньої школи І – ІІ ступенів з 01липня 1989 року по 20 вересня 1991 року, та з 20 вересня 2016 року по 21 жовтня 2016 року, відповідно.

За наведених обставин апеляційний суд вважає що рішення Комісії з розгляду питань, пов’язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій, при управлінні Пенсійного фонду України у Виноградівському районі Закарпатської області від 17 травня 2017 року № 34 є протиправним, а відтак його слід скасувати.

Враховуючи те, що відсутність у позивачки трудового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах було єдиною підставою для відмови у призначенні ОСОБА_1 пільгової пенсії і така відмова визнана апеляційним судом протиправною, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції вірно вирішив зобов’язати ОСОБА_2 об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 21 березня 2017 року, тобто з дати звернення із відповідною заявою до відповідача.

Одночасно, апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 3 ст. 241 КАС судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Всупереч вимогам цієї статті, суд першої інстанції за результатами розгляду справи прийняв постанову.

Вказане порушення, згідно з нормами КАС України, не може бути самостійною підставою для скасування правильного по суті рішення суду.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і в повному обсязі встановив обставини справи, прийняв обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду – без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Виноградівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області залишити без задоволення, а постанову Берегівського районного суду Закарпатської області від 26 грудня 2017 року у справі № 297/2714/17 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст рішення складено 28.03.2018 року.