Постанова № 73077129, 27.03.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 рокуЛьвів№ СК-876/1378/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Довгополова О.М., Пліша М.А.,

з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Кременецької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року (прийнята об год. у м. Тернополі, головуючий суддя Ходачкевич Н.І., повний текст складений 15 лютого 2016 року) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,Мікоген-Україна” до Кременецької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В :

05 липня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) ,,Мікоген-Україна” звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременецької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області (далі-Кременецька ОДПІ) від 21 червня 2013 року №0000421500, від 18 січня 2013 року №0000052301 та від 22 березня 2013 року №0000392230.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2015 року, адміністративний позов задоволено частково.

Податкове повідомлення-рішення Кременецької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів і зборів у Тернопільській області форми ,,Р” від 21 червня 2013 року №0000421500 скасовано повністю.

Податкове повідомлення-рішення Кременецької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів і зборів у Тернопільській області форми ,,Р” від 18 січня 2013 року №0000052301 скасовано в частині 15060059 грн., в тому числі 10040037 грн. основний платіж та 5020018 грн. штрафні (фінансові) санкції.

В частині позовних щодо скасування податкового повідомлення-рішення форми ,,С” від 22 березня 2013 року №0000392230 відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 грудня 2015 року постанова Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.04.2014 р. та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.5.2015 р. скасовані в частині задоволення позову про скасування податкового повідомлення-рішення Кременецької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області форми ,,Р” №0000421500 від 21 червня 2013 року та в цій частині справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

В решті рішення суддів першої та апеляційної інстанції залишені без змін.

Таким чином, предметом розгляду в даній справі є податкове повідомлення-рішення Кременецької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області форми ,,Р” №0000421500 від 21 червня 2013 року.

Постановою від 10 лютого 2016 року Тернопільський окружний адміністративний суд позовні вимоги задовольнив в повному обсязі. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Кременецької об’єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Тернопільській області №0000421500 від 21.06.2013 року.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Кременецька ОДПІ подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі відповідач також зазначає, що суд першої інстанції не врахував всіх обставин справи. Так, надані на вимогу суду первинні документи не відповідають вимогам ст. 9 Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, а саме: видаткові накладні (видані та отримані), акти виконаних робіт/наданих послуг, акти приймання товарів, не дають змоги ідентифікувати особу, що їх підписала, не містять опису виконаних робіт/наданих послуг, а тому надані документи не можуть бути належним доказом правильності формування позивачем показників у спірних податкових деклараціях з податку на додану вартість.

За таких обставин, відповідач вважає правомірним оскаржене податкове повідомлення-рішення, а тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

ТзОВ ,,Мікоген-Україна” подало відзив на апеляційну скаргу, в якому обґрунтовує правомірність оскарженого відповідачем рішення суду першої інстанції та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача заперечив вимоги апеляційної скарги та просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що 22 квітня 2013 року ТзОВ ,,Мікоген-Україна” подало до контролюючого органу засобами електронного зв’язку податкову звітність з ПДВ за березень 2013 року:податкову декларацію з ПДВ (0110 Загальна); податкову декларацію з ПДВ (0121 Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за березень 2013 року; розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ (0121 Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за березень 2013 року; Додаток 5 ,,Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) ” (0121 Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за березень 2013 року; Додаток 9 ,,Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг до вартості всіх товарів/послуг” (0121 Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за березень 2013 року; Реєстр виданих та отриманих податкових накладних до декларації з податку на додану вартість (0121 Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за березень 2013 року; Реєстр виданих та отриманих податкових накладних (0110 Загальна) за березень 2013 року.

08 травня 2013 року на адресу товариства позивача надійшло рішення відповідача від 26.04.2013р. № 916/15, згідно якого не прийнята наступна податкова звітність: - податкову декларацію з ПДВ (0121 Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за березень 2013 року; - розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ (0121 Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за березень 2013 року; - Додаток 5 ,,Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) ” (0121 Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за березень 2013 року; - Додаток 9 ,,Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг до вартості всіх товарів/послуг” (0121 Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за березень 2013 року; -Реєстр виданих та отриманих податкових накладних до декларації з податку на додану вартість (0121 Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за березень 2013 року.

Таким чином, відповідач прийняв тільки податкову декларацію з ПДВ (0110 Загальна); реєстр виданих та отриманих податкових накладних (0110 Загальна) за березень 2013 року, а вся інша звітність є неприйнятою, тобто такою, що не подана до відповідача, та не є податковою звітністю.

Податкову звітність з ПДВ за березень 2013р. відповідач не прийняв тому, що податковим органом прийнято Рішення про виключення позивача з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування ПДВ № 01 від 09.04.2013р. на підставі акту перевірки від 21.12.2012 року № 621/2200/34042959.

У зв’язку із тим, що відповідач не визнав податкову звітність з ПДВ за березень 2013р. (спеціальний режим оподаткування ПДВ), податковий орган за результатами камеральної перевірки, оформленої актом від 22.05.2013 року за № 000013/1600/34042959, прийняв податкове повідомлення-рішення форми ,,Р” №0000421500 від 21 червня 2013 року, яким збільшив грошове зобов’язання з податку на додану вартість на суму 1432575,00 грн. та застосував штрафні (фінансові) санкції в розмірі 716287,50 грн..

Висновки податкового органу базуються на тому, що позивач за березень 2013р. не мав права подавати звітність з ПДВ, у зв’язку із тим, що в квітні 2013р. він був виключений із спеціального режиму оподаткування ПДВ.

Тернопільський окружний адміністративний суд постановою від 07 червня 2013 року в адміністративній справі № 819/1211/13-а, яка набрала законної сили на підставі ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року, визнав протиправним та скасував рішення Кременецької ОДПІ про виключення ТзОВ ,,Мікоген-Україна” з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування податку на додану вартість № 01 від 09.04.2013р..

Також суд визнав протиправною відмову Кременецької ОДПІ від 22 квітня 2013 року прийняти податкову звітність ТзОВ ,,Мікоген-Україна” за березень 2013 року та зобов’язав відповідача прийняти вказану податкову звітність.

28.07.2014р. відповідач виконав постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.06.2013р., вніс дані до реєстру платників ПДВ та поновив реєстрацію ТзОВ ,,Мікоген-Україна” платником спеціального режиму ПДВ.

Згідно витягу з реєстру платників спеціального режиму оподаткування ПДВ від 07.08.2014р. позивач зареєстрований платником спеціального режиму оподаткування ПДВ з 01.01.2009р..

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з правильності формування позивачем показників у спірних податкових деклараціях з податку на додану вартість (0121 Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства).

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними.

Так, відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З акту камеральної перевірки від 22.05.2013 року за № 000013/1600/34042959 апеляційний суд вбачає, що підставою для неприйняття податкової звітності по ПДВ за березень 2013 року по спеціальному режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства та відповідно прийняття оскарженого повідомлення-рішення стало рішення Кременецької ОДПІ № 01 від 09.04.2013р. про виключення ТзОВ ,,Мікоген-Україна” з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування ПДВ № 01 від 09.04.2013р..

Оскільки зазначене рішення контролюючого органу скасоване судовим рішенням, яке набрало законної сили, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для відмови у прийнятті податкової звітності по ПДВ за березень 2013 року по спеціальному режиму оподаткування та нарахування у зв’язку з цим грошового зобов’язання з податку на додану вартість і застосування штрафних (фінансових) санкцій.

При цьому суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що згідно із абз. 3 пп.6.9.4.3 пп.6.9.4 пп.6.9 п.6 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 р. №1394 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.11.2011 р. за №1369/20107 (чинного на момент виключення позивача із реєстру), у разі відміни анулювання Спеціального свідоцтва і виключення підприємства із реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування, що були проведені шляхом зняття підприємства з реєстрації як суб’єкта спеціального режиму оподаткування та реєстрації як платника ПДВ на загальних підставах із видачею Свідоцтва, дата реєстрації суб’єктом спеціального режиму оподаткування не змінюється, а датою початку дії нового Спеціального свідоцтва, датою анулювання попереднього Спеціального свідоцтва та датою анулювання Свідоцтва є дата внесення відповідного запису до Реєстру.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

З огляду на викладене колегія суддів визнає безпідставними доводи апеляційної скарги щодо невідповідності первинних документів ТзОВ ,,Мікоген-Україна” вимогам ст. 9 Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, оскільки предметом камеральної перевірки є виключно дані податкової звітності, системи електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстрів тощо.

Таким чином, первинні документи під час камеральної перевірки не досліджуються, а тому відповідно не можуть бути доказами у даній справі.

Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність постанови суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об’єктивно і всебічно з’ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322 , 325, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Кременецької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року у справі № 819/1760/13-а – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді О.М. Довгополов

ОСОБА_1

Постанова в повному обсязі складена 29 березня 2018 року.