Постанова № 73077116, 27.03.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року Львів№ 876/892/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Пліша М.А.,

з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ,,ОСОБА_1” на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року у справі № 813/3276/17 (суддя Ланкевич А.З., м. Львів, повний текст складено 28.12.2017 року) за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ,,ОСОБА_1”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про зобов'язання вчинити дії та відшкодування шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

26 вересня 2017 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ,,ОСОБА_1”, в якому, з врахуванням заяви про зміну позовних вимог, просила:

- зобов’язати відповідача надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача, як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ ,,ОСОБА_1” за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договорами від 26.04.2016 року: №980-078-000228676, №980-078-000000772;

- стягнути з відповідача кошти в сумі 61128,00 грн., в т.ч.: вклад, який був внесений в касу ПАТ ,,ОСОБА_1” – 60000,00 грн., відсотки – 937,00 грн. та страховий платіж – 191,00 грн;

- відшкодувати моральну шкоду, яка була нанесена відповідачем через невизнання позивача вкладником банку і відмовою відшкодувати позивачу кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у результаті ліквідації ПАТ ,,ОСОБА_1”.

Постановою від 20 грудня 2017 року Львівський окружний адміністративний суд позов задовольнив частково.

Визнав протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ,,ОСОБА_1” №3Г1(К)/5282/1 від 01.09.2016 року про визнання нікчемними переказів коштів (транзакції), здійснених ОВ ,,Інвестиційно-розрахунковий центр” 19.05.2016 року в сумі 60000,00 грн., з призначенням платежу ,,повернення коштів згідно з договором №980-078-000228676 від 26.04.2016 року”, та в сумі 973,76 грн., з призначенням платежу ,,оплата процентів по договору №980-078-000228676 від 26.04.2016 року”, на рахунок №26208526713702, відкритий у ПАТ ,,ОСОБА_1” на ім’я ОСОБА_2.

Зобов’язав Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ,,ОСОБА_1” внести зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ “Банк Михайлівський” за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом внесення відомостей щодо рахунку №26208526713702, відкритого у ПАТ ,,ОСОБА_1 на ім’я ОСОБА_2, на загальну суму 60973,76 грн.

У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ,,ОСОБА_1” оскаржила його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що сума коштів, що обліковувалась на поточному рахунку позивача на кінець дня 19.05.2016. отримана на умовах Договору, укладеного між позивачем та фінансовою компанією ТОВ ,,ІРЦ”, а не на умовах договору банківського рахунку чи банківського вкладу.

Тому, позивач не є вкладником проблемного банку, адже правовідносини, що склалися між позивачем та ПАТ ,,ОСОБА_1” не мають відношення до вкладу.

Крім того, апелянт зазначає про те, що 18.05.2016 року банк уклав із ТОВ ,,Інвестиційно-Розрахунковий центр” Договір відступлення прав вимоги №1805 та 19.05.2016 року банк уклав із ТОВ ,,Інвестиційно-Розрахунковий центр” договір відступлення прав вимоги №1.

Договори відступлення прав вимоги №1805 від 18.05.2016р. та №1 від 19.05.2016р. були укладені з порушенням чинного законодавства України, вимог Національного банку України та внутрішніх процедур банку, а тому вказані правочини, в тому числі і правочин з перерахування (повернення позики) коштів позивачу, є нікчемними у відповідності до положень п. п. 2, 7, 8, 9 частини 3 статті 38 Закону України ,,Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”.

Таким чином, на думку апелянта, суд порушив вимоги Закону України № 4452-VI та неправомірно прирівняв до вкладу кошти, які залучені від позивача як позика до небанківської фінансової установи (ТОВ ,,Інвестиційно-Розрахунковий Центр”), де банк (ПАТ ,,ОСОБА_1”) не виступав повіреним за відповідним договором.

За таких обставин, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.

14 березня 2018 року на адресу Львівського апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ,,ОСОБА_1” без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року у справі № 813/3276/17 – без змін. Також позивач заявила клопотання про відшкодування на її користь моральної шкоди в розмірі 10000 грн.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 26.04.2016 року між позивачем та ПАТ ,,ОСОБА_1” укладено договір № 980-078-000000772 банківського рахунку ,,Поточний рахунок ,,Ощадний”, за умовами якого банк по ініціативі клієнта відкриває клієнту на його ім'я поточний рахунок №26208526713702 в гривні для зберігання грошей клієнта і здійснює його розрахунково-касове обслуговування за допомогою платіжних інструментів, відповідно до вимог чинного законодавства України, умов цього договору та розпоряджень клієнта, а клієнт зобов'язується оплачувати послуги банку.

В той же день між ОСОБА_2 та ТзОВ ,,Кредитно-інвестиційний центр” укладено договір № 980-078-000228676 ,,Суперкапітал” (з виплатою процентів щомісячно), за умовами якого позивач передає ТзОВ ,,Кредитно-інвестиційний центр” у власність грошові кошти в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим договором, а ТзОВ ,,Кредитно-інвестиційний центр” зобов'язується повернути кошти позивачу та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених цим договором (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 договору ТзОВ ,,Кредитно-інвестиційний центр” приймає від ОСОБА_2 у власність кошти на наступних умовах: сума коштів - 60000,00 грн.; строк користування коштами - не більше 91 днів; кошти передаються - з дати укладання цього договору по 26.07.2016 року; розмір процентів за користування коштами - ставка: 33,54 % річних, після утримання податку з таких процентів; періодичність сплати нарахованих процентів - щомісячно, в дату, що відповідає даті підписання договору, за період з дати попередньої виплати (а для першої виплати - з дня, наступного за датою укладення договору) по дату, що передує даті фактичної виплати процентів, а проценти за місяць, в якому кошти повертаються, в т.ч. при достроковому поверненні коштів - не пізніше дня повернення коштів за період аналогічний вищезазначеному; ТзОВ ,,Кредитно-інвестиційний центр” сплачує позивачу проценти і кошти у безготівковій формі на рахунок №26208526713702 в ПАТ ,,ОСОБА_1”, код банку 380935, ТзОВ ,,Кредитно-інвестиційний центр” повертає позивачу кошти у безготівковій формі на рахунок №26208526713702 в ПАТ ,,ОСОБА_1”, код банку 380935.

26.04.2016 року позивач уклала договір добровільного страхування фінансових ризиків ,,Капітал” №К980-078-000228676 зі страховиком ПрАТ ,,Страхова компанія ,,Форте”, від імені якої діє як повірений ПАТ ,,ОСОБА_1”. На виконання умов цього договору позивач внесла страховий платіж у сумі 191,10 грн (страхова сума – 60000,00 грн).

26.04.2016 року, відповідно до договору ,,Суперкапітал” та договору добровільного страхування фінансових ризиків ,,Капітал”, позивач внесла через касу ПАТ ,,ОСОБА_1” кошти в загальній сумі 60191,10 грн., що підтверджується квитанціями №6388163 та №6388564, скріпленими печатками банку.

З виданої ПАТ ,,ОСОБА_1” виписки по особовому рахунку позивача за період з 19.05.2016 року по 31.10.2016 року видно, що 19.05.2016 року ТОВ ,,Інвестиційно-розрахунковий центр” перерахувало на рахунок позивача №26208526713702 у ПАТ ,,ОСОБА_1” кошти в сумі 60000,00 грн. – як повернення коштів згідно з договором №980-078-000228676 від 26.04.2016 року, а також 973,76 грн. – як оплату процентів по цьому ж договору.

На підставі рішення Правління Національного банку України від 23.05.2016 року №14/БТ ,,Про віднесення ПАТ ,,ОСОБА_1” до категорії неплатоспроможних” Виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення від 23.05.2016 року №812 ,,Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ ,,ОСОБА_1” та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», яким розпочато процедуру виведення ПАТ ,,ОСОБА_1” з ринку, шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23.05.2016 року до 22.06.2016 року.

13.06.2016 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення №991 ,,Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ ,,ОСОБА_1”, відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ ,,ОСОБА_1” з 23.06.2016 року до 22.07.2016 року. Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ ,,ОСОБА_1” призначено ОСОБА_3

Відповідно до рішення Правління Національного банку України №124-рш від 12.07.2016 року ,,Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ ,,ОСОБА_1”, Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення №1213 від 12.07.2016 року, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ ,,ОСОБА_1” з 13.07.2016 року по 12.07.2018 року включно, призначено Уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ ,,ОСОБА_1” ОСОБА_3 строком на два роки з 13.07.2016 року по 12.07.2018 року.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1702 від 01.09.2016 року було змінено Уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ ,,ОСОБА_1”, призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ ,,ОСОБА_1” ОСОБА_4 з 05.09.2016 року. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №265 від 24.01.2017 року делеговані повноваження Уповноваженої особи Фонду ОСОБА_4 з 25.01.2017 року, які визначені ст.ст.37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону України ,,Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”.

15.08.2016 року позивач звернулася до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ ,,ОСОБА_1” із заявами про включення її до переліку вкладників, у зв'язку з наявністю коштів на рахунку та визнання його кредитором за заборгованістю, що виникла за договорами.

Рішенням відповідача №3Г1(К)/5282/1 від 01.09.2016 року повідомлено позивачу, що переказ коштів (транзакція), здійснений ТОВ ,,Інвестиційно-розрахунковий центр” 19.05.2016 року в сумі 60000,00 грн. з призначенням платежу ,,повернення коштів згідно з договором №980-078-000228676 від 26.04.2016 року” на рахунок №26208526713702, що належить позивачу, та в сумі 973,76 грн. з призначенням платежу ,,оплата процентів по договору №980-078-000228676 від 26.04.2016 року” на цей же рахунок, є нікчемним. З огляду на зазначене, ОСОБА_2 не включена до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами (рахунками) за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Розглядаючи спір суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до ч. 1 ст.1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Пунктами 1.24, 1.30 ст.1 Закону України ,,Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” визначено, що переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачу йому у готівковій формі; платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Судом першої інстанції також з'ясовано, що ТзОВ ,,Кредитно-інвестиційний центр” 19.05.2016 року відповідним платіжним дорученням зі свого розрахункового рахунку, який відкритий в ПАТ ,,ОСОБА_1”, ініціював переказ коштів на повернення позик та сплату процентів позивачу на підставі відповідного договору, укладеного між ними.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України ,,Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Частинами 1, 2 ст. 26 цього ж Закону визначено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами. Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 2 цього ж Закону вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 цього Закону уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує, зокрема: - перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; - перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону.

Згідно ч. 2, 4 ст.38 Закону України ,,Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 цієї статті.

Фонд: 1)протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у ч. 2 ст.38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2)вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3)має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Згідно ч.3 цієї статті правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3)банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4)банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5)банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства. Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

Як вірно зазначено судом, що договір № 980-078-000000772 від 26.04.2016 року був укладений між ТзОВ ,,Кредитно-інвестиційний центр” та позивачем, а відповідні транзакції були вчинені 19.05.2016 року саме на умовах цього договору. ПАТ ,,ОСОБА_1”, виконуючи розрахунковий документ ТзОВ ,,Кредитно-інвестиційний центр” на переказ коштів на користь позивача, не набув прав на кошти, які переказувались, а тому ПАТ ,,ОСОБА_1” не є стороною переказу коштів, а є лише виконувачем своїх зобов'язань за договорами банківського рахунку перед клієнтом - ТзОВ ,,Кредитно-інвестиційний центр”, забезпечуючи рух коштів від ініціатора до отримувача переказу (позивача).

Списання та зарахування коштів за банківським рахунком здійснюється відповідно до договорів обслуговування банківських рахунків та Інструкції про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004 року, згідно п.1.4 гл.1 якої розрахунковий документ - документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.

Суд правильно вважав, що договір, який був укладений між позивачем та ТзОВ ,,Кредитно-інвестиційний центр”, за своєю природою та змістом не є розрахунковим документом.

Договір про обслуговування банком банківського рахунку передбачає право банку відмовити у проведенні розрахункових та касових операцій при наявності фактів, що свідчать про порушення клієнтом норм чинного законодавства України, умов цього договору та банківських правил оформлення розрахункових, касових документів, заяв, доручень і строків їх подання до банку.

ПАТ ,,ОСОБА_1” при проведенні розрахункових операцій зазначених фактів не було встановлено, а отже, операції по перерахунку коштів є правомірними та відповідали діючому законодавству України.

Умовами договору № 980-078-000000772 від 26.04.2016 року, укладеного між ТзОВ ,,Кредитно-інвестиційний центр” та позивачем передбачено можливість дострокового повернення коштів.

З врахуванням вище викладеного судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок, що в уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ,,ОСОБА_1” були відсутні підстави для визнання нікчемними транзакцій (операцій) щодо списання коштів з відкритого банку розрахункового рахунку ТзОВ ,,Кредитно-інвестиційний центр” на рахунок позивача, відкритий в цьому банку.

Крім того при розгляді справи судом першої інстанції враховано і те, що 19.11.2016 року набрали чинності положення пункту 15 Прикінцевих Положень Закону України №4452-VI, внесені Законом України ,,Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг” від 15.11.2016 року №1736-VIII, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України ,,Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг” віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

Суд правильно зазначив, що надані позивачем кошти для ТзОВ ,,Кредитно-інвестиційний центр” через повіреного - ПАТ ,,ОСОБА_1”, були вкладом, який повернутий на його поточний рахунок із відсотками, згідно укладеного договору. Таким чином, рахунок позивача мав би бути включеним до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

Крім того, згідно із п.5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 року №14, уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, зокрема, такі переліки: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 ч.4 ст.26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення.

Також, цим пунктом передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.

Відтак, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність зобов’язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ,,ОСОБА_1” внести зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ ,,ОСОБА_1” за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом внесення відомостей щодо рахунку №26208526713702, що належить позивачу, на загальну суму 60973,76 грн..

Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність постанови суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Стосовно клопотання ОСОБА_2 про відшкодування на її користь моральної шкоди, колегія суддів зазначає, що у відповідності до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Таким чином, клопотання позивача не належить до задоволення, оскільки позивач не оскаржила рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.

В силу ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об’єктивно і всебічно з’ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись статтями 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ,,ОСОБА_1” залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року у справі № 813/3276/17 - без змін.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

ОСОБА_5

Постанова в повному обсязі складена 29 березня 2018 року.