Постанова № 73077098, 29.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 750/8511/17 Суддя (судді) першої інстанції: Литвиненко І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Вівдиченко Т.Р.,

Епель О.В.,

при секретарі: Нікітіній А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 06 грудня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Чернігівської міської ради, третя особа: ОСОБА_3, про визнання дій та рішень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_4 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати пункт 1.128 рішення Чернігівської міської ради від 26.01.2017 року № 15/VII-1 «Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам - учасникам АТО, учасникам бойових дій, ветеранам війни та членам сімей загиблих учасників АТО для індивідуального дачного будівництва»; також пункт 11 рішення Чернігівської міської ради від 17 серпня 2017 року № 22/ VII-23 «Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) громадянам, - учасникам АТО, учасникам бойових дій, ветеранам війни та членам сімей загиблих учасників АТО для індивідуального дачного будівництва. Будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), ведення особистого селянського господарства, індивідуального садівництва. Будівництва індивідуальних гаражів та городництва»; зобов'язати Чернігівську міську раду розглянути на пленарному засіданні його заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки НОМЕР_1 орієнтовною площею 0,06 га., розташованої в м. Чернігові біля садівничого товариства «Гудок», для індивідуального дачного будівництва, як учаснику АТО, та ухвалити мотивоване рішення по суті порушеного у заяві питання.

Постановою Деснянського районного суду м.Чернігова від 06 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з цим рішенням, третя особа ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи сторони до суду не прибули, тому, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що 26.01.2017 року Чернігівською міською радою було прийнято рішення «Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам - учасникам АТО, учасникам бойових дій, ветеранам війни та членам загиблих учасників АТО для індивідуального дачного будівництва» №15/VII-1, пунктом 1.128 якого ОСОБА_3 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки НОМЕР_1 біля садівничого товариства «Гудок» для індивідуального дачного будівництва.

17.08.2017 року Чернігівською міською радою було прийнято рішення «Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) громадянам - учасникам АТО, учасникам бойових дій, ветеранам війни та членам сімей загиблих учасників АТО для індивідуального дачного будівництва, будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), ведення особистого селянського господарства, індивідуального садівництва, будівництва індивідуальних гаражів та городництва» № 22/VII-23, пунктом 11 якого ОСОБА_4 було відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 86 орієнтовною площею 0,06 га в місті Чернігові біля садівничого товариства «Гудок» для індивідуального дачного будівництва.

Вважаючи вказані рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність оскаржуваних рішень відповідача, з чим погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.

Так, відповідно до частин першої та другої статті 116 Земельного кодексу України від 25.10.2001 (далі ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Пунктом «в» частини третьої зазначеної статті Кодексу передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Положеннями статті 118 ЗК України передбачений порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Так, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею (частина шоста).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (частина сьома).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, згідно частини восьмої статті 118 ЗК України погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

При цьому, положеннями частин 9, 10, 11 вказаної статті передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно із п. 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Отже, надання земельної ділянки або відмова у її наданні здійснюється виключно органами, визначеними у статті 118 Земельного кодексу України, рішення, дію або бездіяльність яких може бути оскаржено до суду.

Таким чином, судом першої інстанції вірно зазначено, що Земельний кодекс України визначає чіткий алгоритм розгляду заяв громадян про відведення у власність земельних ділянок та вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини такої відмови.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, постановою Деснянського районного суду м.Чернігова від 03.04.2017 у справі №750/2338/17, що набрала законної сили, встановлено, що в листопаді 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про відведення у власність земельної ділянки НОМЕР_1 орієнтовною площею 0,06 га в місті Чернігові біля садівничого товариства «Гудок» для індивідуального дачного будівництва. Листом № 706 року від 24.01.2017 року за підписом в.о. начальника Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради повідомлено позивачу, що враховуючи список ветеранів АТО та членів сімей загиблих (померлих) воїнів АТО, які за результатами жеребкування отримають право на земельну ділянку для індивідуального дачного будівництва затвердженого Протоколом Ради № 4 від 16.01.2017 року він не отримав право на оформлення земельної ділянки, біля садівничого товариства «Гудок» для індивідуального дачного будівництва орієнтовною площею 0,0600 га.

Вказаним рішенням суду визнано протиправною бездіяльність Чернігівської міської ради щодо нерозгляду заяви ОСОБА_4 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою про відведення земельної ділянки НОМЕР_1 орієнтовною площею 0,06 га, розташованої в місті Чернігові біля Садівничого товариства «Гудок» для індивідуального дачного будівництва та зобов'язано на пленарному засіданні розглянути заяву ОСОБА_4 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки НОМЕР_1 орієнтовною площею 0,06 га, розташованої в місті Чернігові біля Садівничого товариства «Гудок» для індивідуального дачного будівництва, в разі відмови в її задоволенні ухвалити мотивоване рішення з належним обґрунтуванням причини такої відмови.

На виконання вказаного рішення суду відповідачем було розглянуто заяву позивача та рішенням від 17.08.2017 №22/VII-23 з урахуванням п. 1.128 рішення Чернігівської міської ради від 26 січня 2017 року №15/VII-1 «Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам - учасникам АТО, учасникам бойових дій, ветеранам війни та членам сімей загиблих учасників АТО для індивідуального дачного будівництва» відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки НОМЕР_1 біля садівничого товариства «Гудок» для індивідуального дачного будівництва орієнтовною площею 0,0600 га.

Однак, як вірно зазначає суд першої інстанції, мотиви відмови не відповідають положенням статей 118, 123 ЗК України, крім того, відсутні докази звернення ОСОБА_3 до ради з відповідним клопотанням та доданими до клопотання графічними матеріалами із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки, в той час, як ОСОБА_4 графічні матеріали до заяви додавав, при цьому, його звернення було раніше за часом.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 06 грудня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя: Л.В.Губська

Судді: Т.Р.Вівдиченко

О.В.Епель