Постанова № 73076929, 21.03.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 березня 2018 року

справа № 804/2263/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Дадим Ю.М.

судді: Дурасової Ю.В. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2017 року (суддя Царікова О.В.) ухвалену в м. Дніпро у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля» звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.04.2016 року №0000094801 в частині суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 3652118.58 грн., в тому числі за податковими зобов’язаннями у розмірі 2434745.72 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1217372.86 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2017 року адміністративний позов було задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС від 15.04.2016 №0000094801 (форми “Р”) в частині суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 3652118,58 грн., у тому числі, за податковими зобов’язаннями у розмірі 2434745,72 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1217372,86 грн.

Офіс великих платників податків ДФС в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2017 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на те, що на підтвердження формування податкового кредиту за результатом здійснення господарської операції з ПрАТ «Кворум Україна» не було надано товарно-транспортні накладні або залізнічні накладні, інші докази транспортування товару.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» (код за ЄДРПОУ 00178353) з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та своєчасності сплати податків до бюджету при фінансово-госпоадрських взаємовідносинах з підприємствами за період з 01.01.2015 року по 31.10.2015 року.

За результатом проведеної перевірки, податковий орган дійшов висновку про порушення Позивачем вимог п. 44.1 ст. 44, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (що діяли на момент здійснення господарських операцій) та завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 10650938,71 грн.

На підставі вказаних висновків, 15.04.2016 року податковим органом було прийнято податкове повідомлення – рішення №0000094801, яким Позивачу було збільшено позивачу суму грошового зобов’язання з ПДВ у розмірі 10650938,71 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 5325469,36 грн., загальна сума грошового зобов’язання, нарахованого податковим органом, становить 15976408,07 грн.

Не погоджується в частині визначення суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 3652118,58 грн., в тому числі, за податковими зобов’язаннями у розмірі 2434745,72 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1217372,86 грн., що стосується взаємовідносин з Приватним акціонерним товариством “Корум Україна” (код за ЄДРПОУ 25332714), позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Не погодившись з обґрунтованістю прийняття вказаного податкового повідомлення рішення, Позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначенні законодавством, що свідчить про необхідність його скасування.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв’язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідок якої є поставка товару (робіт, послуг), понесення витрат, у зв’язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

Як свідчать встановлені обставини справи, основним видом діяльності Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» за КВЕД зокрема є добування кам’яного вугілля (код КВЕД 05.10), професійно-технічна освіта (код КВЕД 85.32); діяльність лікарняних закладів (код КВЕД 86.10); оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (код КВЕД 46.71); дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природних і технічних наук (код КВЕД 72.19); каналізація, відведення й очищення стічних вод (код КВЕД 37.00).

Так, з метою здійснення господарської діяльності, між Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Павлоградвугілля» та ПрАТ «Корум Украина» було укладено договір №1733-ПУ від 13.01.2015 року та договір №525-ПУ-УМТС від 31.03.2015 року.

За результатом виконання господарських зобов’язань з вказаним контрагентом та здійсненням з ним розрахунків, Позивачем був сформований податковий кредит.

Однак, на думку податкового органу, зазначені господарські відносини було вчинено не з метою настання наслідків обумовлених договором, а надані позивачем до перевірки документи не є первинними в розумінні Закону, та не можуть слугувати підтвердження реальності здійснення господарських операцій, що на думку податкового органу, свідчать про відсутність у Позивача належних правових підстав для формування податкового кредиту за наслідком проведення господарських операцій з приватним підприємством ПрАТ «Корум Украина».

Суд апеляційної інстанції, дослідивши господарські відносини Позивача з вказаним контрагентом, не погоджується з зазначеними висновками податкового органу, з огляду на наступне.

Як було встановлено судом, господарські зобов’язання Позивача з ТОВ «Вердес», за результатом здійснення якої було сформовано спірний податковий кредит, здійснювались на підставі договору №1733-ПУ від 13.01.2015 року та договору №525-ПУ-УМТС від 31.03.2015 року.

Відповідно до п.1.1 Договору підряду від 13.01.2015 року №1733-ПУ, Підрядник приймає на себе обов’язок на свій ризик та по завданню Замовника виконати з власних матеріалів ремонт (далі – роботи) обладнання, його вузлів та комплектуючих, зазначених в Додатках, підписаних обома сторонами та які є невід’ємною частиною дійсного Договору.

Відповідно до додатку №14 від 23.09.2015 до договору підряду №1733-ПУ від 13.01.2015 капітальному ремонту підлягає комбайн КА 200, для ВСП ШУ “Терновське”, лава №180 за обсягом робот погодженим Технічним завданням до додатку №14 від 23.09.2015 р. до договору підряду (ремонт на території підрядника) №1733-ПУ від 13.01.2015 р.

На підтвердження виконання умов вказаного Договору, Позивачем до суду були надані акти приймання-передачі обладнання в ремонт від 11.06.2015 та №57 від 11.06.2015 року, товарно-транспортну накладну №262 від 11.06.2015 року, дефектний акт №79 від 25.08.2015 року, протокол приймання очисного комбайну КА200.00.00.000-16Р28, №58 приймання-передачі обладнання з ремонту до договору №1733-ПУ від 13.01.2015 року, акт приймання-передачі №60 від 28.10.2015 року, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №2545 від 28.10.2015 року, податкова накладна від 28.10.2015 р. №342

В обґрунтування здійснення розрахунку за виконану роботу Позивачем було надано платіжні доручення №2116360035 від 29.10.2015 р. на 22196574,39 грн., №2116398330 від 18.12.2015 р. на 1309013,81 грн., №2116398932 від 18.12.2015 р. на 3737776,55 грн., сертифікат якості №0003020.

Використання у господарській діяльності позивача комбайну КА 200, станом на 01.12.2015 р. та на 01.12.2016 року бу підтверджено інвентаризаційним описом основних засобів, інвентарним описом необоротних активів, інвентарною карткою №210086-0, актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 19.05.2015 року.

Також, відповідно до додатку №15 від 01.10.2015 до договору підряду №1733-ПУ від 13.01.2015 року капітальному ремонту підлягає комбайн УКД 200.250 для ВСП “ШУ Дніпровське” шахта “ім. М.І. Сташкова” ПрАТ “ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ”, лава №631 за обсягом робіт, погодженим Технічним завданням до додатку №15 від 01.10.2015 р. до договору підряду №1733-ПУ від 13.01.2015 р.

На підтвердження здійснення господарських зобов’язань за вказаним Договором, Позивачем до суду були надані акт від 17.07.2015 року, акт приймання-передачі обладнання в ремонт від 18.08.2015 року, товарно-транспортну накладну №150 від 18.08.2015 року, актом приймання-передачі №45 від 15.09.2015 року, товарно-транспортну накладну №45 від 14.09.2015 року, дефектний акт №77 від 01.10.2015 року, протокол від 05.10.2015 року приймання комбайну, акт від 07.10.2015 року №49 приймання-передачі обладнання з ремонту, з акт №1-10 від 07.10.2015 приймання обладнання після капітального ремонту, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №2375 від 07.10.2015 року, податкова накладна від 07.10.2015 року №62,

В обгрунтування здійснення розрахунків, позивачем до суду були надані платіжними дорученнями №2116398931 від 18.12.2015 р. на суму 4 175 542,35 грн. та №2116473527 від 25.03.2016 р. на суму 736 860,41 грн.

На підтвердження використання у господарській діяльності комбайну УКД 200.250 на 01.12.2015 р. та на 01.12.2016 року, Позивачем були надані інвентаризаційний опис основних засобів, інвентарний опис необоротних активів, інвентарну картку №10000152239-0.

Окрім того, за приписами договору підряду №525-ПУ-УМТС від 31.03.2015 року, в порядку та на умовах, передбачених даним Договором, Підрядник приймає на себе обов’язок на свій ризик та по завданню Замовника виконати з власних матеріалів ремонт електрообладнання, ГШО та його вузлів, зазначених в Специфікаціях, підписаних обома сторонами та які є невід’ємною частиною даного Договору.

На підтвердження здійснення господарських зобов’язань за вказаним Договором, Позивачем до суду були надані акт №27 від 06.08.2015 попередньої дефектації, акт від 18.08.2015 дефектації обладнання, акт приймання-передачі обладнання в ремонт №60 від 18.08.2015 року, товарно-транспортну накладну №970 від 18.08.2015 року, дефектний акт №75 від 24.04.2015 року, акт від 28.10.2015 №61 приймання-передачі обладнання з ремонту, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №2546 від 28.10.2015 року, податкова накладна від 28.10.2015 року №369, дефектний акт від 25.08.2015 року, товарно-транспортну накладну №1055 від 27.08.2015 року, дефектний акт №24 від 01.09.2015 року, сертифікати якості №0004851 та №0004852, актом передачі обладнання з капітального ремонту від 26.10.2015 року, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №2503 від 26.10.2015 року, податкова накладна від 26.10.2015 року №225,

В обгрунтування здійснення розрахунків за вказаним договором, Позивачем до суду було надано платіжне дорученням №2116409666 від 28.12.2015 р. на суму 1 814 801,64 грн.

Досліджені вище документи по господарським відносинам Позивача з ПрАТ «Корум Украина» відповідають вимогам чинного законодавства, та визнаються судом апеляційної інстанції як первинні з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 вказаного Закону рервинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарської операції, первинні документи відображають зміст та обсяг укладеного договору, що вказує на безпідставність висновків податкового органу про неправомірне відображення позивачем сум податку на додану вартість у податковій звітності за вказаними господарськими операціями.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції зауважує, що податкове законодавство України не ставить право платника податку на оформлення податкового кредиту в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, тощо.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, або припустився інших порушень при здійсненні господарської діяльності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Також, суд апеляційної інстанції зауважує, що за приписами ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В свою чергу, згідно ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В даному випадку, податковим органом, на якого покладено обов’язок доказування правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, не було надано до суду доказів та пояснень, які б мали належний характер, підтверджували законність сформованих ним висновків та ґрунтувались на приписах чинного законодавства.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту на підставі належним чином оформлених первинних документів, в тому числі податкових накладних, що ґрунтується на вимогах податкового законодавства та в свою чергу свідчить про протиправність прийняття Відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2017 року була прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для її скасування.

Керуючись ст. 243, ч.3 ст.243, ст.308, ст. 310, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2017 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 26.03.2018 року.

Головуючий суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: С.А. Уханенко