Постанова № 73076907, 26.03.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 березня 2018 рокусправа № 804/7021/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача: ОСОБА_1

судді: Олефіренко Н.А. Чабаненко С.В.

секретар судового засідання: Лащенко Р.В.

за участі позивача ОСОБА_2

представників відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу військової частини А1594 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.10.2017 р. (головуючий в судді першої інстанції - суддя Захарчук-Борисенко Н.В.) у справі № 804/7021/16 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 оборони України, військової частини польова пошта В2492 Збройних Сил України про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_5 оборони України, військової частини польова пошта В2492 Збройних Сил України (далі – в/ч п/п В2492) про визнання дій військової частини з відмови у припиненні (розірванні) контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах рядового складу, укладеного 05.01.2016 р. з ОСОБА_5 оборони України в особі тимчасово виконуючого обов’язки командира в/ч п/п В2492, протиправними; розірвання контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах рядового складу, укладеного 05.01.2016 р. між ним та ОСОБА_5 оборони України в особі тимчасово виконуючого обов’язки командира в/ч п/п В2492; звільнення у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням (за бажанням військовослужбовця) на підставі п. «з» ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу»; зобов’язання військову частину видати довідку про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України; стягнення з військової частини грошових коштів в сумі 71178 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.03.2017 р. позов залишено без розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2017 р. ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.03.2017 р. в частині залишення без розгляду позовних вимог щодо зобов’язання видати довідку про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, стягнення грошових коштів скасовано, справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду цієї частини позовних вимог; в іншій частині ухвала суду першої інстанції залишена без змін.

Позивачем 09.10.2017 р. подана заява про уточнення позовних вимог, в якій уточнено позовні вимоги в частині суми стягнення заборгованості, а саме ОСОБА_2 просив стягнути на його користь з в/ч п/п В2492 грошові кошти в сумі 98081 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2017 р. позов задоволено, стягнуто з військової частини польова пошта В2492 грошові кошти на користь ОСОБА_2 в сумі 169259 грн.

В апеляційній скарзі відповідач військова частини А1594 просить скасувати постанову з підстав неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянт вказує, що заява позивача про уточнення позовних вимог є фактично заявою про зміну підстав позову, тому судом першої інстанції порушено приписи статті 137 КАС України в частині прийняття заяви про зміну підстав позову після початку судового розгляду справи, яка до того ж не відповідає вимогам статті 106 КАС. Також апелянт вважає недоведеним розмір суми, яка стягнута на користь позивача, а також право позивача на отримання будь-якого утримання, оскільки грошове забезпечення виплачувалось позивачу під час його перебування у складі військової частини у встановленому порядку. Судом першої інстанції не враховано, що наказом заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 24.06.2016 р. № 188-РС позивач призначений на іншу посаду до 72 Окремої механізованої бригади Оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних Сил України, а наказом командира військової частини від 02.07.2016 р. № 195 виключений зі списку особового складу військової частини, отже права на виплату грошового забезпечення з цього часу не мав, тим більш позивач весь цей час службових обов’язків не виконував, від проходження служби ухилявся, діяв всупереч інтересам служби, що підтверджено фактом відкриття відносно нього кримінального провадження.

В судовому засіданні представник відповідача військової частини А1594 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_5 оборони України в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Позивач в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 05.01.2016 р. уклав контракт з ОСОБА_5 оборони України в особі командира військової частини польова пошта В2492 про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу. Відповідно до витягу з наказу командира військової частини польова пошта В2492 рядового вс/к ОСОБА_2 направленого військовим комісаром Броварського об’єднаного військового комісаріату Київської області, прийнято на військову службу за контрактом до військової частини пошта польова В2492 та призначено на посаду стрільця-регулювальника комендантського взводу комендантської роти.

З 16.01.2016 р. рядового ОСОБА_2, стрільця-регулювальника комендантського взводу комендантської роти військової частини польова пошта В2492, залучено до проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях, відряджено в район їх проведення з підпорядкуванням керівнику ОТУ Донецьк, що підтверджується копією витягу з наказу першого заступника керівника антитерористичного центру при Службі Безпеки України від 18.01.2016 №8.

24.05.2016 р. позивачем подано рапорт командиру військової частини польова пошта В2492 про розірвання контракту та здійснення виплати грошового забезпечення, надбавок, винагород, премій, тощо з 05.01.2016 р. у зв’язку з невиконанням умов контракту від 05.01.2016 р.

02.06.2016 р. за №1355/1 військовою частиною польова пошта В2492 надано відповідь на рапорт від 24.05.2016 р. та повідомлено позивача про неможливість його звільнення зі служби у зв'язку з введенням в країні особливого періоду.

На виконання наказу першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 24.06.2016 р. № 188-РС позивача призначено на відповідну посаду в 72 окрему механізовану бригаду оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних Сил України та виключено зі списку особового складу військової частини польова пошта В2492 від 2 липня 2016 року №195 (по стройовій частині).

Наказом № 152-РС від 31.07.2017 р. пункт 1 наказу першого заступника начальника Генерального штабу Збройних сил України (по особовому складу) від 24.06.2016 №188-РС про призначення солдата ОСОБА_2 розвідником розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти 72 окремої механізованої бригади оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних сил України скасовано як нереалізований.

Зважаючи на те, що позивачу на день виключення зі списку особового складу військової частини польова пошта В2492 з урахуванням витягу із наказу №152 РС від 31.07.2017 р. необхідні розрахунки не проведено відповідно до вимог чинного законодавства України, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги про стягнення з військової частини польова пошта В2492 Збройних Сил України грошових коштів на користь позивача у сумі 169259, 00 грн.

Суд вважає такий висновок необґрунтованим.

Судом першої інстанції в порушення приписів процесуального законодавства при вирішенні справи не розглянуто позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача видати довідку про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Позивачем не подавалась заява про зменшення позовних вимог, про відмову від цієї частини позову. Судом першої інстанції не приймалась ухвала про закриття провадження у справі в цій частині.

Разом з тим, в матеріалах справи наявні докази про видачу позивачу ще в січні 2017 р. довідку про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, тому вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

При вирішенні позовних вимог про стягнення з відповідача військової частини польова пошта В2492 грошового забезпечення суд виходить з наступного.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, неправильно застосував норми матеріального права, зокрема, Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу», Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 р. № 551-ХІV, оскільки зазначені закони не регулюють правовідносини щодо виплати грошового забезпечення військовослужбовцям.

Крім того, судом при стягненні на користь позивача заборгованості з грошового забезпечення, не визначено склад такої заборгованості та її розмір.

Військова частина А1594 є новим умовним найменуванням військової частини польова пошта В2492 (а.с. 23 т.2).

Судом встановлено, що 05.01.2016 р. позивачем укладено з ОСОБА_5 оборони України в особі тимчасово виконуючого обов’язки командира військової частини польова пошта В2492 контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу (а.с. 23-24 т.1).

24.05.2016 р. ОСОБА_2 подано рапорт командиру в/ч п/п В2492 про розірвання контракту у зв’язку з невиконанням ОСОБА_5 оборони України його умов в частині виплати усіх видів грошового забезпечення та здійснення виплати грошового забезпечення, надбавок, винагород, премій тощо з 05.01.2016 р. по час подання рапорту (а.с. 22 т.1).

Листом № 1355/1 від 02.06.2016 р. командиром в/ч п/п В2492 повідомлено позивача про відсутність правових підстав для звільнення з військової служби та виплату грошового забезпечення відповідно до вимог наказу Міністра оборони від 27.01.2016 р. № 44 «Про особливості виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в 2016 році» в порядку черговості написання рапортів (звернень), надходження коштів на рахунки військової частини, за наявності відповідних підстав для видання наказів на виплату (а.с. 21 т.1).

Наказом першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 24.06.2016 р. № 188-РС ОСОБА_2 призначено на відповідну посаду в 72 Окрему механізовану бригаду оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних Сил України, у зв’язку з чим його виключено зі списку особового складу військової частини польова пошта В2492 наказом від 02.07.2016 р. № 195 (а.с. 151, 165 т.1). При цьому наказом № 195 від 02.07 2016 р. наказано виплатити ОСОБА_2 щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 580% місячного грошового забезпечення, передбаченого наказом Міністра оборони України № 260 від 11.06.2008 р., за період з 01 по 02 липня 2016 р., надбавку за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50% посадового окладу з урахуванням оклада за військовим званням та надбавки за вислугу років за період з 01 по 02 липня 2016 р., щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі 60% місячного грошового забезпечення з 01 по 02 липня 2016 р.; щомісячна основна відпустка за 2016 р. використана; одноразову грошову допомогу на оздоровлення за 2016 р. отримано; матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань не отримано.

ОСОБА_2 до нового місця служби не прибув.

Наказом першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 31.07.2017 р. № 152-РС скасовано пункт 1 наказу першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 24.06.2016 р. № 188-РС про призначення солдата ОСОБА_2 розвідником розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти 72 окремої механізованої бригади оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних Сил України як нереалізований (а.с. 60 т.2).

Наказом командира окремого батальйону управлення та забезпечення сил спеціальних операцій Збройних Сил України від 30.08.2017 р. № 35-РС (по особовому складу) солдата ОСОБА_2, який перебуває у розпорядженні командира окремого батальйону управлення та забезпечення сил спеціальних операцій Збройних Сил України, звільнено з військової служби у відставку за п. «б» (за станом здоров’я) ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

З довідки військової частини польова пошта В2492 від 02.07.2016 р. № 913 вбачається, що за період з лютого по червень 2016 р. позивачу нараховане грошове забезпечення у загальній сумі 34693,24 грн., перераховано протягом лютого-червня 2016 р. грошове забезпечення в розмірі 34172,84 грн. (утримано 520,40 грн.) (а.с. 56 т.2).

Відповідно до відомостей грошового атестату серії ЗУ № 132071 ОСОБА_2, виданого військовою частиною польова пошта В2492, до липня 2016 р. (місяць переведення позивача до іншої військової частини) грошове забезпечення позивача складалось з окладу за військовим званням, посадового окладу, надбавки за виконання особливо важливих операцій, премії, щомісячної додаткової грошової винагороди, що також підтверджено довідкою про розмір грошового забезпечення за період з 05.01.2016 р. по 02.07.2016 р. (а.с. 156 т.1). Крім того, в грошовому атестаті наявні відомості про виплату позивачу підйомної допомоги в розмірі 7110,40 грн. в травні 2016 р., що підтверджено роздавальною відомістю № 106 на виплату підйомної допомоги за 2016 р. (а.с. 155 т.1).

Вирішуючи спірні правовідносини щодо наявності правових підстав для стягнення на користь позивача з військової частини польова пошта В2492 заборгованості з грошового забезпечення, суд виходить з наступного.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги незаконністю наказу першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 24.06.2016 р. № 188-РС, яким його призначено на відповідну посаду в 72 Окрему механізовану бригаду оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних Сил України, тому вважає, що грошове забезпечення й після 02.07.2016 р. повинно виплачуватися саме військовою частиною польова пошта В2492.

Разом з тим, як зазначено вище, ОСОБА_2 виключений зі списків особового складу військової частини польова пошта В2492 та з усіх видів забезпечення з 02.07.2016 р., тобто з цього дня відповідач не має підстав нараховувати та виплачувати позивачу будь-які види грошового забезпечення.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 р. № 2011-ХІІ (далі – Закон № 2011-ХІІ), який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Склад грошового забезпечення визначається статтею 9 Закону № 2011-ХІІ, відповідно до частини 2 якої до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

За приписами частин 3 та 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, ліцеїстам та вихованцям військових оркестрів, а також порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби визначає Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджена наказом ОСОБА_5 оборони України від 11.04.2008 р. № 260, зареєстрованим в ОСОБА_5 юстиції України 14.07.2008 р. за № 638/15329 (далі – Інструкція № 260), відповідно до п. 1.9 якої грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за місцем штатної служби в поточному місяці за минулий; військовослужбовцям, які виключаються зі списків особового складу військової частини, грошове забезпечення виплачується до дня виключення включно.

Відтак, оскільки позивача виключено зі списків особового складу військової частини 02.07.2016 р., відповідачем обґрунтовано виплачено йому грошове забезпечення саме до 02.07.2016 р., й після цього у відповідача не виникало обов’язку з виплати позивачу грошового забезпечення.

При цьому суд вважає необґрунтованим посилання позивача незаконність його призначення розвідником розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти 72 Окремої механізованої бригади оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних Сил України через скасування наказу від 24.06.2016 р. № 188-РС наказом першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 31.07.2017 р. № 152-РС як нереалізованого, оскільки, як зазначено вище, наказ від 24.06.2016 р. № 188-РС скасовано як нереалізований, а не й зв’язку з його незаконністю.

Щодо позовних вимог про стягнення додаткових видів грошового забезпечення, суд зазначає наступне.

Стосовно стягнення доплати за участь в антитерористичній операції суд вказує, що така винагорода виплачена позивачу в розмірі, встановленому Інструкцією про порядок і розміри виплати винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затвердженої наказом ОСОБА_5 оборони України від 10.02.2016 р. № 67 (далі – Інструкція № 67), що підтверджено довідкою про грошове забезпечення та грошовою відомістю.

За положеннями розділу ІІІ Інструкцією № 67 за безпосередню участь у бойових діях військовослужбовцям військових частин збільшується винагорода на 1000 гривень за кожну добу такої участі. Безпосередня участь у бойових діях визначається на підставі: бойового наказу (бойового розпорядження) командира військової частини; журналу бойових дій (журналу ведення оперативної обстановки), книги служби нарядів; рапорту (донесення) командира підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях. До рапорту долучаються підписані командиром військової частини (начальником штабу оперативно-тактичного угруповання, командиром підрозділу) списки особового складу конкретних підрозділів, які брали безпосередню участь у бойових діях, із зазначенням посади, військового звання, прізвища та ініціалів, періодів участі у бойових діях кожного військовослужбовця. Кожен аркуш списків завіряється підписом командира військової частини (начальника штабу оперативно-тактичного угруповання, командира підрозділу безпосереднього підпорядкування) та гербовою печаткою; бойового донесення (підсумкового, термінового та позатермінового). Документи про безпосередню участь у бойових діях подаються командирами військових частин за підпорядкованістю до органу військового управління (штабу АТО).

У зв’язку з відсутністю відповідних наказів відповідач не мав підстав для нарахування та виплати позивачу збільшеної винагороди, яку позивач просив стягнути як доплату за бойове розпорядження.

Як зазначено вище, підйомна допомога виплачена позивачу 27.05.2016 р., як й допомога на оздоровлення, що підтверджено належними доказами, які наявні в матеріалах справи.

Пунктами 30.1 та 30.2 Інструкції № 260 встановлено, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та набули право на щорічну основну відпустку, один раз на рік надається грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям за місцем штатної служби в разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулий рік) або без вибуття у відпустку (за їх заявою протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.

Компенсація за невикористану відпустку за 2017 р., грошова допомога на оздоровлення за 2017 р. не підлягають стягненню з відповідача, оскільки позивач з 02.07.2016 р. не перебував на грошовому забезпеченні у військовій частині польова пошта В2492.

Щодо стягнення спеціальної надбавки, передбаченої наказом ОСОБА_5 оборони України від 14.03.2017 р. № 139 «Про виплату спеціальної надбавки військовослужбовцям Сил спеціальних операцій Збройних Сил України», суд вказує, що з 06 грудня 2016 року встановлюється та виплачується спеціальна надбавку особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом в командуванні та військових частинах Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, у відсотках прожиткового мінімуму громадян для працездатних осіб, встановленого законом.

Відповідно до п. 2 цього наказу надбавка виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення на підставі наказу командира (начальника) військової частини (командирам військових частин - наказів вищих командирів (начальників)), про вступ до виконання обов’язків за посадою (основною чи тимчасово виконуваною), у якому зазначається розмір надбавки у відсотках, з урахуванням пункту 1 цього наказу.

Як зазначено вище, з 02.07.2016 р. військова частина польова пошта В 2492 не є місцем штатної служби ОСОБА_2, тому у цієї військової частини не була підстав для видання наказу про встановлення та виплату цієї надбавки позивачу.

Стосовно виплати матеріальної допомоги суд вказує наступне.

Пунктом 33.2 Інструкції № 260 встановлено, що матеріальна допомога надається військовослужбовцям за їх заявою за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Судом встановлено, що у 2016 р. позивач не звертався до командира військової частини польова пошта В2492 зі заявою про виплату матеріальної допомоги, відповідно, у відповідача відсутній обов’язок з нарахування та виплати матеріальної допомоги. У зв’язку з тим, що позивач відрахований зі складу зазначеної військової частини 02.07.2016 р., у відповідача відсутні підстави для виплати матеріальної допомоги у 2017 р.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з військової частини польова пошта В2492 на користь позивача заборгованості з грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення в загальній сумі 169259 грн.

При цьому суд вважає необґрунтованими посилання позивача, підтримані судом першої інстанції, про незаконність наказу першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 24.06.2016 р. № 188-РС про призначення ОСОБА_2 на відповідну посаду в 72 Окрему механізовану бригаду оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних Сил України через його скасування наказом першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 31.07.2017 р. № 152-РС, оскільки, як зазначено вище, цей наказ скасовано як нереалізований.

Суд першої інстанції в судовому рішення неправильно застосував до цих правовідносин п. 1.11 Інструкції № 260, відповідно до якого військовослужбовцям, рішення про звільнення яких з військової служби або переміщення на нижчеоплачувану посаду визнані незаконними та які у зв'язку з цим поновлені на військовій службі (посаді), за рішенням повноважного органу, який прийняв рішення про таке поновлення, виплачується грошове забезпечення за час вимушеного прогулу або різниця за час виконання військового обов'язку на нижчеоплачуваній посаді, що вони недоотримали внаслідок незаконного звільнення (переміщення), а також п. 9.1 цієї ж Інструкції, яка передбачає, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, звільненим від посад, які вони займають (у тому числі у зв'язку з переходом військової частини на новий штат, частковою зміною штату), із дня, наступного за днем звільнення від займаних посад (скорочення штатної посади), протягом двох місяців виплачується грошове забезпечення, яке військовослужбовець отримував за штатною посадою на день звільнення з посади (скорочення).

Зазначені положення Інструкції № 260 не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки наказ про призначення позивача на відповідну посаду 72 Окрему механізовану бригаду оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних Сил України не визнавався незаконним; позивач з посади у військовій частині польова пошта В2492 не звільнявся у зв’язку із скороченням посад, у розпорядженні командира цієї військової частини не перебував.

Позивачем не оскаржувався наказ від 24.06.2016 р. № 188-РС в судовому порядку, цей наказ не визнавався протиправним та не скасовано саме як протиправний, тому посилання суду першої інстанції про наявність у позивача права на отримання грошового забезпечення саме у військовій частині польова пошта В2492 є безпідставним.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи; судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Оскільки ця справа стосується питання прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, а позивач не є службовою особою, яка у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займає відповідальне та особливо відповідальне становище, ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України в редакції, яка діє з 15.12.2017 р. та підлягає застосуванню судом апеляційної інстанції відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу військової частини А1594 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.10.2017 р. у справі № 804/7021/16 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.10.2017 р. у справі № 804/7021/16 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 оборони України, військової частини польова пошта В2492 Збройних Сил України про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії скасувати.

Ухвалити в справі № 804/7021/16 нове судове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_5 оборони України, військової частини польова пошта В2492 Збройних Сил України про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 26.03.2018 р. та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 30.03.2018 р.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Суддя: Н.А. Олефіренко

Суддя: С.В. Чабаненко