Ухвала суду № 73076781, 19.03.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 березня 2018 р.справа № 804/8162/17

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Уханенко С.А. перевіривши відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційної скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Актабанк" ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у справі №804/8162/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТД"АС-ТЕРРА" до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Актабанк" ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, компанія "ЕЛСЛІ ЕНТЕРПРАЙЗІС ЛІМІТЕД", компанія "АВАЛЕЙ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД", Вайсбейн Інокентій Борисович, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання дій протиправними та скасування рішень ,-

в с т а н о в и в:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю.

28 лютого 2018 року відповідач, не погодившись з рішенням суду, звернувся до суду з апеляційною скаргою у цій справі.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VII) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України", яким Кодекс адміністративного судочинства України викладено у новій редакції.

Разом з тим, відповідно до п.13 ч.1 розділу VII Перехідних положень КАС України (в редакції від 15.12.2017), зазначено, що судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Так, положеннями ч. 2 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017 року) було передбачено, що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Матеріали справи свідчать, що оскаржувану постанову від 12.12.2017 року було прийнято в порядку письмового провадження.

Копія постанови суду від 12.12.2017 року отримана відповідачем 15.01.2018 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (т.2 а.с.15).

Враховуючи вищезазначені обставини та норми чинного на момент прийняття оскаржуваного рішення процесуального законодавства, апеляційну скаргу на постанову суду від 12 грудня 2017 року подано з пропуском встановленого ч. 2 ст. 186 КАС України строку, оскільки встановлений законом десятиденний строк подання апеляційної скарги на зазначену постанову, який обліковується з дня отримання копії оскаржуваної постанови, сплинув 25 січня 2018 року.

Частиною 3 ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги) передбачено, що строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Одночасно статтею 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому, скаржником заяви про поновлення строку на подання апеляційної скарги не надано.

Таким чином, з огляду на викладене, скаржнику необхідно надати суду апеляційної інстанції заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій зазначити поважні причини його пропуску.

Згідно з частиною 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України (в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги) до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Проте скаржником документа про сплату судового збору не надано.

Водночас, в апеляційній скарзі скаржником, з посиланням на статтю 133 КАС України заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до винесення постанови.

Перевіривши зазначене клопотання вважаю, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.

При цьому слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами.

Тож, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі “Креуз проти Польщі”, вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Разом з тим, клопотання заявника щодо відстрочення сплати судового збору не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст. 73, 74 КАС України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною правовою підставою для відстрочення йому сплати судового збору у відповідності до ч. 1 ст. 133 КАС України, тому його клопотання задоволенню не підлягає.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до статті 2 Закону України “Про судовий збір” платники судового збору громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

При цьому, у п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно матеріалів справи, позивачем заявлено одинадцять вимог немайнового характеру.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір”, в редакції чинній на час подання позовної заяви, ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою складала 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір”, ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб за вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року.

Станом на 01.01.2017 року розмір мінімальної заробітної плати складав 1600 грн.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України “Про судовий збір”, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви складав 17600 грн. (1600 грн. х 11 вимог), а відтак, за подання апеляційної скарги підлягає сплаті 26400 грн. (17600 грн. х 150%).

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору:

Отримувач коштів: УДКСУ у Шевченківському районі м.Дніпра

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274

Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпра

Код банку отримувача (МФО): 805012

Рахунок отримувача: 31217206781004

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу:

*;101;_____(код клієнта:

· ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8),

· реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);

Судовий збір, за апеляційною скаргою ______ (ПІБ особи чи назва установи, організації, яка подає апеляційну скаргу), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд.

Крім того, відповідно до пункту 2 ч.5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додаються копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Проте, скаржником, копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи не надано, про відсутність яких Дніпропетровським окружним адміністративним судом складено акт від 03.03.2018 року №78.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VII) до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.

З огляду на вищевикладене, суд дає можливість у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме надати суду:

- заяву про поновлення строку, в якій вказати поважні причини для поновлення строку;

- копії апеляційної скарги (сім примірників);

- оригінал документу про сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 169, 298 КАС України, -

у х в а л и в:

Відмовити Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Актабанк" ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Актабанк" ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у справі №804/8162/17 залишити без руху та надати десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищезазначених недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: ОСОБА_7