Постанова № 73076645, 22.03.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 березня 2018 рокусправа № 804/5492/17

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: ОСОБА_1,

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

при секретарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року (суддя Врона О.В., м. Дніпро, повний текст постанови складено 09.10.2017 року) у справі № 804/5492/17 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу,-

в с т а н о в и л а :

У серпні 2017 року ОСОБА_2 (далі по тексту – позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі по тексту – відповідач), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд визнати протиправним та скасувати наказ № 4085-п від 01.08.2017 року про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи, яка займається незалежною професійною діяльністю ОСОБА_2 з подальшими змінами, внесеними наказом від 21.08.2017 року № 4507-п.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Державної фіскальної служби України від 01.08.2017 року № 4085-п про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особою, яка займається незалежною професійною діяльністю ОСОБА_2.

Не погодившись з постановою суду Головне управління ДФС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що у податкового органу були підстави виносити наказ про призначення перевірки, зважаючи на наявність позивача у графіку проведення перевірок на ІІІ квартал 2017 року. Апелянт вказував, що наказ про призначення документальної планової перевірки було вчасно за 10 днів до самої перевірки надіслано арбітражному керуючому ОСОБА_2 Перевірка призначена згідно плану-графу документальних перевірок суб’єктів господарювання, план-графік затверджено та узгоджено у встановленому порядку, з огляду на право податкового органу проводити перевірки самозайнятих осіб. У зв’язку з відсутністю ОСОБА_2 за податковою адресою у день перевірки, відповідальною посадовою особою було складено акт про відсутність особи та неможливість проведення перевірки. Про нову дату проведення виїзної планової перевірки було видано відповідний наказ та виписано направлення на перевірку 22.08.2017 року. Апелянт вказував, що про наміри здійснити перевірку позивача було сповіщено належним чином. Нормами п. 77.4 ст. 77 ПК України не передбачено обов’язку контролюючого органу повторно надсилати платнику податків повідомлення про проведення планової перевірки після усунення причин, через які своєчасно не було розпочато перевірку. Наказ про продовження перевірки було вручено ОСОБА_2 22.08.2017 року перед початком перевірки. Апелянт вказував, що суд першої інстанції не звернув увагу на правомірність наказу про призначення перевірки, строки його винесення, відповідність графіку проведення перевірок та неможливість розпочати перевірку в наслідок чого дату початку перевірки новим наказом було відкладено.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що документальна планова перевірка платника податків може бути проведена за умови його повідомлення не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення зазначеної перевірки шляхом вручення копії наказу під розписку або надіслано копію наказу рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Суд зазначав, що спірний наказ про проведення документальної планової виїзної перевірки позивача виданий на підставі плана - графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на ІІІ квартал 2017 року. Суд першої інстанції вказував, що план-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки, з огляду на те, що план графік документальних перевірок платників податків, в якому значиться ОСОБА_2 прийнятий до 25 грудня 2015 року, то й відповідно перевірка платників зазначених в даному плані-графіку повинна відбутись у 2018 році, в розумінні вимог ст.77 ПК України.

Матеріалами справи встановлено, що в плані-графіку проведення документальних перевірок на 3 квартал 2017 року, затвердженого в.о. голови ДФС України ОСОБА_3 27.06.2017 року, передбачено перевірку ОСОБА_2 у серпні 2017 року, перевірку за період 01.10.2014 року до 31.12.2016 року, тривалістю 10 днів. Про затвердження плану-графіку проведення документальних перевірок на 3 квартал 2017 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомлено ДФС України, що підтверджується листом від 06.07.2017 року № 17659/7/99-99-13-04-02-17, який одержано ГУ ДФС України у Дніпропетровській області 06.07.2017 року (вхідний № 3414/8).

На виконання вищевказаного плану-графіку, 01.08.2017 року в.о. заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено наказ № 4085-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи, яка займається незалежною професійною діяльністю ОСОБА_2П.», згідно якого планувалось розпочати проведення перевірки 14.08.2017 року. Під час перевірки планувалось перевірити питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року.

На виконання вищевказаного наказу позивачу направлено повідомлення від 01.08.2017 року № 1777 про проведення перевірки.

Копію наказу від 01.08.2017 року № 4085-п та повідомлення від 01.08.2017 року № 1777 направлено ОСОБА_2 засобами поштового зв’язку, отримано ним 02.08.2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, що свідчить дотримання відповідачем п. 77.4 ПК України.

Листом від 03.08.2017 року № 01-29/39, який отриманий ГУ ДФС у Дніпропетровській області 03.08.2017 року, ОСОБА_2 повідомлено про відсутність підстав проводити документальну виїзну планову перевірку у зв’язку з тим, що його діяльність перевірялась іншим контролюючим органом ГТУ юстиції в Дніпропетровській області за період з липня 2012 року по листопад 2016 року.

Листом від 14.08.2017 року № 1555/10/04-36-13-05 ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомило ОСОБА_2 про проведення перевірки відповідно до плану – графіку.

Після виходу 14.08.2017 року головного державного ревізора інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи самозайнятих осіб, управління податків і зборів з фізичних осіб ОСОБА_4 на перевірку за податковою адресою ОСОБА_2, останнього не виявлено за місцем реєстрації, про що складено акт від 14.08.2017 року № 8893/04-361-2328203759.

У зв’язку з цим, наказом в.о. заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 21.08.2017 року № 4507-п внесено зміни до наказу від 01.08.2017 року № 4085-п, яким дату проведення перевірки змінено на 22.08.2017 року.

На виконання наказу від 21.08.2017 року № 4507-п, ГУ ДФС у Дніпропетровській області виписано направлення на перевірку від 21.08.2017 року № 2023. Відповідно до відмітки на повідомленні від 21.08.2017 року № 2023, направлення пред’явлено ОСОБА_2 21.08.2017 року 09:01 год. та вручено копію наказу від 21.08.2017 року № 4507-п, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_2

22.08.2017 року головним державним ревізором інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи самозайнятих осіб, управління податків і зборів з фізичних осіб, ОСОБА_2 запропоновано надати первинні документи для здійснення планової перевірки.

Листом від 22.08.2017 року № 01-29/48 ОСОБА_2 повідомив ГУ ДФС у Дніпропетровській області про відсутність підстав для проведення планової перевірки з підстав вказаних ним раніше.

23.08.2017 року складено акт № 9860/04-36-13-05/НОМЕР_1 про ненадання первинних документів фізичною особою, яка займається незалежною професійною діяльністю ОСОБА_2

28.08.2017 року ОСОБА_2 направлено повторний запит про надання первинних документів.

Листом від 29.08.2017 року № 1848/10/04-62-13-05 ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомило ОСОБА_2 про підстави призначення перевірки відповідно до річного плану – графіку, про підстави зміни дати проведення перевірки у зв’язку з відсутністю його за місцем реєстрації, про що було складено акт.

06.09.2017 року складено акт № 10875/04-36-2328203759 про ненадання первинних документів фізичною особою, яка займається незалежною професійною діяльністю ОСОБА_2

Колегія суддів вирішуючи спір, зазначає наступне.

Однією з підстав задоволення позовних вимог судом першої інстанції вказано, та з цим погодився позивач, те, що з урахуванням внесених змін до п. 77.1 ст. 77 ПК України та до п. 1 Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 року № 524, податковий орган у 2017 році не мав права проводити (планувати) перевірку, оскільки на це були відсутні підстави. Суд вважав, що планова перевірка позивача можлива лише у 2018 році.

Пункт 77.1 ст. 77 ПК України Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (набрав чинність з 01.01.2017 року) доповнено абзацом: «План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки».

Пункт 1 Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 року № 524, доповнено наказом Міністерства фінансів України № 294 від 27.02.2017 року (набрав чинності 14.04.2017 року): «Річний план-графік складається, починаючи з 2018 року. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. Оновлення річного плану-графіка здійснюється у разі його коригування територіальними органами ДФС».

До внесення вищевказаних змін, пунктом 77.1 ст. 77 ПК України та Порядком було передбачено, що документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок та план-графік складається із планів-графіків територіальних органів ДФС та затверджується головою ДФС України, затверджений план-графік є обов’язковим для виконання всіма підрозділами територіальних органів ДФС.

З аналізу вищевказаного законодавства, колегія суддів вважає, що на момент призначення, здійснення перевірки позивача, відповідач правомірно керувався планом-графіком документальних перевірок на ІІІ квартал 2017 року, який був затверджений в.о. голови ДФС України ОСОБА_3 27.06.2017 року. Вказаний план-графік не підлягав офіційному оприлюдненню на веб-сайті ДФС України, оскільки вищевказані зміни стосуються періоду 2018 року. Оприлюднення плану-графіку на офіційному веб-сайті ДФС України передбачено з 01.01.2018 року, проекти планів-графіків на наступний квартал формуються територіальними органами ДФС не пізніше 20 числа останнього місяця поточного кварталу засобами інформаційних систем ДФС.

Колегія суддів вважає помилковим твердження суду першої інстанції про неправомірність планової документальної перевірки позивача у 2017 році, оскільки проведення таких перевірок було передбачено чинним законодавством та відповідач не мав повноважень не виконати обов’язковий для нього, затверджений у встановленому порядку план-графік документальних планових перевірок.

Колегія суддів зазначає, що під час формування (коригування) планів-графіків планових документальних перевірок ДФС України повинен узгоджувати план-графік з іншими контролюючими органами згідно Порядку координації одночасного проведення планових перевірок (ревізій) контролюючими органами та органами державного фінансового контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 року № 805.

Позивач посилався на те, що план-графік був складений з порушенням вищевказаного Порядку, оскільки ДФС України не скоординовано проведення документальних планових перевірок з Міністерством юстиції України, територіальний орган якого здійснив перевірку його діяльності у жовтні 2016 року.

Колегія суддів зазначає, що позивач ОСОБА_2 не оскаржував дії ДФС України. Відмова позивача від проведення документальної планової перевірки згідно наказу відповідача від 01.08.2017 року № 4085-п є необґрунтованою, оскільки відповідач відповідно до вищевказаного законодавства, не є органом, який уповноважений координувати проведення перевірок з іншими контролюючими органами. Навпаки, план-графік документальної перевірки, затверджений ДФС України є для нього обов’язковим для виконання.

Виходячи з вищевказаного, колегія суддів вважає помилковим висновки суду першої інстанції та необґрунтованими доводи позивача.

Колегія суддів зазначає, що право податкової інспекції на проведення перевірки визначено пп.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України. Контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Приписами п.61.1 ст.61 ПК України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Виносячи наказ №4085-п від 01.08.2017 року про призначення документальної планової виїзної перевірки ОСОБА_2, керівником Головного управління ДФС у Дніпропетровській області дотримано вимоги пп. 78.1.11 п. 78.1 та п. 78.4 ст. 78 ПК України. Наказ винесено на підставі плану-графіку, який узгоджено та затверджено.

Нормами ПК України (п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.1 ст. 77) передбачено, що документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок, інших умов, обмежень щодо непроведення або проведення перевірок не передбачено.

Колегія суддів наголошує, що право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається у випадку направлення та вручення не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки повідомлення про призначення перевіки та копії наказу про проведення документальної планової перевірки із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

ГУ ДФС у Дніпропетровській області було своєчасно направлено на вручено ОСОБА_2 повідомлення про призначення перевірки та копію наказу про її призначення, повідомлено про дату проведення перевірки та підстави, що підтверджується матеріалами справи. Термін проведення перевірки, призначеної наказом № 4085-п від 01.08.2017 року, дата проведення перевірки, збігається з затвердженим планом-графіком.

Колегія суддів зазначає, що діючим законодавством не передбачено вимоги щодо додержання 10-денного терміну повідомлення про перенесення дати планової документальної перевірки.

Згідно п. 81.1, п. 81.2, п. 81.3 ст. 81, п. 85.2 ст. 85 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків. Під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом. Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться контролюючими органами, зобов'язані виконувати вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку). Платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Нормами ПК України передбачена можливість призначення та проведення виїзної документальної планової перевірки за умови, якщо суб’єкт, щодо якого призначена перевірка значиться у плані-графіку.

Згідно ст. 2, ст. 5 Указу Президента України від 23.07.1998 року № 817/98 «Про деякі заходи з перегулювання підприємницької діяльності» плановою виїзною перевіркою вважається перевірка фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, яка передбачена у плані роботи контролюючого органу і проводиться за місцезнаходженням такого суб'єкта чи за місцем розташування об'єкта власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності за письмовим рішенням керівника відповідного контролюючого органу не частіше одного разу на календарний рік у межах компетенції відповідного контролюючого органу. Контролюючими органами, які мають право проводити планові та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, є: а) органи державної податкової служби - стосовно сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, неподаткових платежів; б) митні органи - стосовно сплати ввізного мита, акцизного збору та податку на додану вартість, які справляються у разі ввезення (пересилання) товарів на митну територію України в момент перетинання митного кордону; в) органи державного казначейства, державної контрольно-ревізійної служби та органи державної податкової служби в межах їх компетенції - стосовно бюджетних позик, позик та кредитів, гарантованих коштами бюджетів, цільового використання дотацій та субсидій, інших бюджетних асигнувань, коштів позабюджетних фондів, а також належного виконання державних контрактів, проавансованих за рахунок бюджетних коштів. Зазначені у цій статті контролюючі органи мають право проводити перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності лише в межах їх компетенції, визначених у частині першій цієї статті.

Колегія суддів звертає увагу, що Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області Міністерства юстиції України перевірка ОСОБА_2 проводилась у жовтні 2016 року з питань дотримання вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», дотримання вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці під час здійснення повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора у справах про банкрутство, натомість перевірка призначена наказом № 4085-п від 01.08.2017 року стосувалась дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року. Різними є предмети перевірок, період за який проводиться перевірка. Різними є законодавство та положення, яким керуються контролюючі органи при проведенні перевірок. Отже, органами, які можуть координувати спільні перевірки суб’єктів господарювання, відповідно до Указу Президента України від 23.07.1998 року № 817/98 «Про деякі заходи з перегулювання підприємницької діяльності» є органи державної податкової служби та стосовно сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, неподаткових платежів; митні органи - стосовно сплати ввізного мита, акцизного збору та податку на додану вартість, які справляються у разі ввезення (пересилання) товарів на митну територію України в момент перетинання митного кордону; органи державного казначейства, державної контрольно-ревізійної служби та органи державної податкової служби в межах їх компетенції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуваний наказ від 01.08.2017 року № 4085-п з подальшими змінами, внесеними наказом від 21.08.2017 року № 4507-п є правомірним, прийнятий відповідно до чинного законодавства та в межах повноважень відповідача. Висновки суду першої інстанції є помилковими.

Варто вказати, що позивачем оскаржується наказ про призначення документальної планової виїзної перевірки від 01.08.2017 року № 4085-п а не дії відповідача щодо формування та затвердження плану-графіку перевірок.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Суд апеляційної інстанції ухвалюючи нове рішення вирішує питання про розподіл судових витрат. Судові витрати здійснені позивачем повертаються йому тільки у тому разі коли його позовні вимоги задоволено. Не передбачено повернення судових витрат у разі відмови у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 315, ст. 317, ст.ст. 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області – задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року у справі № 804/5492/17 – скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу – відмовити.

Здійснити новий розподіл судових витрат. У зв’язку з відмовою ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог повернення судових витрат не здійснюється.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у порядку ст.ст. 328 – 329 КАС України.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Ю.В. Дурасова