Постанова № 73076422, 28.03.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 березня 2018 рокусправа № 804/6114/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Щербака А.А.

судді: Баранник Н.П. Малиш Н.І.

за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.

розглянувши у м. Дніпро у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2017р. (суддя Бондар М.В., м. Дніпро) у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровскьому районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги та рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровскьому районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування:

- податкового повідомлення-рішення від 29.07.2015 року №0018691703;

- податкового повідомлення-рішення від 29.07.2015 року №0018701703;

- вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 26.06.2015 року №Ф-0017061703;

- рішення від 29.07.2015 року №0018721703 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2017р. в задоволенні позову відмовлено.

Позивачем подана апеляційна скарга, просить постанову суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0018691703 від 29.07.2015 та №0018701703 від 29.07.2015 та позов в цій частині задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновки суду першої інстанції обставинам справи не відповідають, оскільки до перевірки позивачем надавались всі документи, які підтверджують фактично понесені витрати та їх зв'язок зі здійснюваною позивачем професійною діяльністю. Акти мають посилання на договір №1 від 01.10.2012, на підставі якого надавались послуги, містять конкретний перелік послуг.

Представник позивача не з'явився, направив клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв’язку з зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.

Зазначене клопотання залишено без задоволення у зв’язку з тим, що відповідно до ст.. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а суд не визнавав обов’язковою участь у судовому засіданні учасників справи.

Представник відповідача не з'явився, про дату, час, місце розгляду апеляційної скарги повідомлений.

Відповідно до ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як було встановлено судом першої інстанції, на підставі акту перевірки від 26.06.2015 року №1412/173/НОМЕР_1 відповідачем були прийняті:

- від 26.06.2015 вимога №Ф-0017061703 про сплату недоїмки по єдиному внеску у розмірі 140216,30 грн. (а.с.43);

- від 29.07.2015 податкове повідомлення-рішення №0018691703, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами з доходів платника податку у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. (а.с.41);

- від 29.07.2015 податкове повідомлення-рішення №0018701703, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 262212,51 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 209770,01 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 52442,50 грн. (а.с.42);

- від 29.07.2015 рішення №0018721703 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 17559,85 грн. (а.с.44).

Актом перевірки було встановлено порушення пункту 178.3 статті 178 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено оподатковуваний (чистий) дохід в розмірі 1258801,57 грн., в тому числі за 2012 рік – 515705,43 грн., за 2013 рік – 736500 грн., за 2014 рік – 6596,14 грн. Відповідно до пункту 167.1 статті 167, пункту 178.2 статті 178 Податкового кодексу України податок на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті за наслідками проведеної перевірки, визначений у сумі 209770,01 грн., в тому числі за 2012 рік – 85364,34 грн., за2013 рік – 123416,34 грн., за 2014 рік – 989,42 грн.;

- абзацу 1 пункту 2 частини 1 статті 7, пункту 11 статті 8, пункту 2 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», у результаті чого визначено суму єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування у загальному розмірі 140216,30 грн., в тому числі за 2012 рік – 73053,27 грн., за 2013 рік – 64874,15 грн., за 2014 рік – 2288,85 грн.;

- пункту 51.1 статті 51, підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, в результаті чого виявлено неподання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за 1 квартал 2012 року та несвоєчасне подання податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку за період 2 квартал 2012 року – 4 квартал 2014 року.

Податкові повідомлення-рішення позивачем було оскаржено до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не було надано ні до перевірки, ні до суду документів, підтверджуючих формування витрат та включення їх до показників податкової звітності в 2012-2014 роках у спірних сумах.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0018691703 від 29.07.2015 та №0018701703 від 29.07.2015 та позов в цій частині задовольнити.

В описовій частині акту перевірки від 26.06.2015 року №1412/173/НОМЕР_1 зазначено, що перевіркою було встановлено заниження оподатковуваного (чистого) доходу на суму 1 258 801,57грн. внаслідок завищення витрат на зазначену суму, що було підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0018701703 від 29.07.2015, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 262212,51 грн.

Також зазначено, що позивачем було несвоєчасно подано до ДПІ податкові розрахунки сум доходу. Нарахованого на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) , що було підставою прийняття податкового повідомлення-рішення від 29.07.2015 №0018691703, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами з доходів платника податку у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0018701703 від 29.07.2015, судом першої інстанції було встановлено, що у перевіряємому періоді позивачем віднесено до складу витрат суми оплат за надані послуги в адресу ФОП ОСОБА_2, а саме: у 2012 році – 499 500 грн., у 2013 році – 735 000 грн.

01.10.2012 року між приватним нотаріусом ОСОБА_1 та приватним підприємцем ОСОБА_2 укладено договір №1, згідно умов якого ОСОБА_1 доручає, а ОСОБА_2 приймає на себе зобов’язання по наступній діяльності: друкарські роботи, надання послуг щодо копіювання. Відповідно до розділу 2 договору ОСОБА_2 зобов’язується: додержуватись таємниці вчинюваних нотаріальних дій; результат проведеної роботи оформлювати у вигляді відповідних документів; дотримуватись вимог якості у виконанні вказаних робіт. ОСОБА_1 зобов’язується: своєчасно проводити розрахунки за виконану роботу; здійснювати прийом виконаних робіт. Пунктом 3 визначено, що договір діє протягом п’яти років з моменту його підписання та може бути пролонгований за згодою сторін (а.с.117).

08.10.2012 року між приватним нотаріусом ОСОБА_1 та приватним підприємцем ОСОБА_2 укладено додаткову угоду до договору від 01.10.2012 року №1, якою викладено пункт 1.1 договору в наступній редакції: ОСОБА_1 доручає, а ОСОБА_2 приймає на себе зобов’язання по наступній діяльності: підготовка проектів нотаріальних документів; офісні адміністративні послуги; надання послуг перекладу документів; ведення консультаційної роботи; виготовлення копій документів, виписок з них, фотокопіювання; ведення нотаріального діловодства; відстеження змін в законодавстві; послуги секретаря; друкарські послуги; послуги з оброблення даних; кур’єрські послуги; надання інших допоміжних комерційних послуг (а.с.118).

На підтвердження виконання умов договору сторонами договору складені акти здачі-приймання виконаних робіт:

- від 31.12.2012 року про те, що за період з 01.10.2012 року до дати підписання акта виконавець надав, а замовник прийняв роботи на суму 499500 грн. (а.с.119);

- від 31.03.2013 року про те, що за період з 01.01.2013 року до дати підписання акта виконавець надав, а замовник прийняв роботи на суму 30000 грн. (а.с.120);

- від 30.06.2013 року про те, що за період з 01.04.2013 року до дати підписання акта виконавець надав, а замовник прийняв роботи на суму 45000 грн. (а.с.121);

- від 30.09.2013 року про те, що за період з 01.07.2013 року до дати підписання акта виконавець надав, а замовник прийняв роботи на суму 120000 грн. (а.с.122);

- від 31.12.2013 року про те, що за період з 01.10.2013 року до дати підписання акта виконавець надав, а замовник прийняв роботи на суму 540000 грн. (а.с.123).

Оплата за надані послуги здійснена готівкою, матеріали справи містять копії квитанції від 31.12.2012 року на суму 499500 грн., від 31.03.2013 року на суму 30000 грн., від 30.06.2013 року на суму 45000 грн., від 30.09.2013 року на суму 120000 грн., від 31.12.2013 року на суму 540000 грн. (а.с.124-128).

Відповідно до п.178.3 ст. 178 Податкового кодексу України, в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що з аналізу наданих позивачем до перевірки та до суду копій документів, судом було встановлено, що акти здачі-приймання виконаних робіт носять загальний характер, фактично відтворюють умови договору і не конкретизують надання послуг та в якому обсязі вони надані, з їх змісту неможливо встановити в якій кількості та яким чином визначалась калькуляція за надані послуги.

В актах здачі-приймання виконаних робіт не зазначено осіб, які виконували роботи для позивача за договором №1 від 01.10.2012 року, а тому неможливо встановити чи виконувались роботи безпосередньо ФОП ОСОБА_2 або до виконання робіт залучались інші особи, та чи взмозі фактично виконати роботи на заявлену суму у відповідному розмірі одна особа.

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погоджується.

Судом першої інстанції також вірно було зазначено, що у перевіряємому періоді у позивача працювали ще 2 найманих працівника на підставі трудового договору.

Суду не було надано обґрунтованих пояснень щодо мети надання та використання вищезазначених послуг ФОП ОСОБА_2 у визначеному об’ємі та вартості, а також щодо доцільності та економічної вигоди отримання вищевказаних послуг протягом жовтня 2012 року - грудня 2013 року приватним нотаріусом.

Враховуючи зазначене, судом першої інстанції зроблено вірні висновки, що надані первинні документи не можуть бути належним доказом реальності здійснення господарської операції та отримання економічної вигоди. Результати, відображені у податковому обліку ОСОБА_1 по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_2 фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій учасників взаємовідносин.

Актом перевірки, також встановлено, що ОСОБА_1 включено до складу витрат кошти, сплачені у вигляді благодійної допомоги (1500 грн.), для придбання господарських товарів, не пов’язаних з нотаріальною діяльністю, та не підтверджених наявними документами.

Доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 29.07.2015 №0018691703, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами з доходів платника податку у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Перевіркою дотримання встановленого порядку заповнення податкового розрахунку, достовірності, повноти відображення в ньому відповідних відомостей (за ф.1-ДФ) за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року встановлено порушення приватним нотаріусом ОСОБА_1 встановленого Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 року №1020.

Позивачем несвоєчасно надано до контролюючого органу податкові розрахунки сум доходу, нарахованого на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ) за відповідні звітні періоди з ІІ кварталу 2012 року по ІV квартал 2014 року. Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ) за І квартал 2012 року до контролюючого органу не надано. У податкових розрахунках сум доходу, нарахованого на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ) за перевіряємий період приватним нотаріусом не відображались виплати доходу, нарахування та утримання податку з доходів з фізичних осіб при оформленні угод.

Згідно з пунктом 176.2 статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Пунктом 119.2 статті 119 ПК України встановлено, що неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що застосування контролюючим органом штрафної санкції у розмірі 510 грн. є правомірним, а податкове повідомлення-рішення від 29.07.2015 року №0018691703 таким, що прийнято в межах повноважень ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська.

Апеляційна скарга доводів щодо спростування зазначеного не містить.

Таким чином підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2017р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровскьому районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги та рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України.

Постанова у повному обсязі складена 30 березня 2018року.

Головуючий суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш