Постанова № 73075947, 26.03.2018, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2018 справа № 905/915/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2О , ОСОБА_3 ,при секретарі судового засідання: за участю представників: від позивача: від відповідача: ОСОБА_4 ОСОБА_5, ордер серія ХВ №483000042 від 26.03.2018р. не з’явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод”, м.Маріуполь Донецької областіна рішення господарського суду Донецької області від04.07.2017р. (повний текст підписано 10.07.2017р.)у справі№ 905/915/17 (суддя О.М. Сковородіна)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Мединський і К”, м.Дружківка Донецької області доПриватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод”, м.Маріуполь Донецької області простягнення 629214,55грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Мединський і К”, м.Дружківка Донецької області, позивач, звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод”, м.Маріуполь Донецької області про стягнення 629214,55грн., які складаються з суми заборгованості за договором на виконання робіт №16000054 від 01.01.2016р. у розмірі 628028,68грн. та 3% річних у розмірі 1185,87грн. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань в частині здійснення повної та своєчасної оплати виконаних робіт, у зв’язку з чим наявні підстави для стягнення заборгованості та нарахування 3% річних на суму простроченої заборгованості.

Рішенням господарського суду Донецької області від 04.07.2017р. (повний текст підписано 10.07.2017р.) у справі №905/915/17 позовні вимоги задоволені. Судом встановлено факт порушення відповідачем умов договору на виконання робіт №16000054 від 01.01.2016р. в частині здійснення своєчасних розрахунків за виконані позивачем роботи.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство “Єнакієвський металургійний завод” звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 04.07.2017р. (повний текст підписано 10.07.2017р.) у справі №905/915/17 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Підставами для скасування рішення апелянт вважає порушення судом норм матеріального права та недотримання норм процесуального права, а також неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, скаржник зазначає наступне:

-господарський суд не дослідив наявність повноважень у представників відповідача на підписання актів здачі – приймання робіт;

-позивачем, в порушення п.2.3 договору, не складено графік та не надано жодного доказу отримання будь-яких завдань на виконання робіт за договором;

-позивачем не направлялися рахунки на оплату робіт, а отже, строк оплати не настав;

-рішенням суду першої інстанції неправомірно відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення виконання судового рішення.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 20.07.2017р. (головуючий Зубченко І.В., судді Марченко О.А., Чернота Л.Ф.) прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд справи на 12.09.2017р.

У зв’язку із перебуванням у відпустці судді – члена колегії Марченко О.А. на дату слухання справи, на підставі розпорядження керівника апарату суду, в результаті автоматичної зміни було сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий Зубченко І.В., судді Радіонова О.О., Чернота Л.Ф.

На поштову адресу Донецького апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “Мединський і К” надійшов відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого зазначає наступне:

-при підписанні актів прийому-передачі виконаних робіт, представниками відповідача не заявлялось будь-яких претензій щодо недоліків у виконанні робіт або неналежного оформлення актів прийому-передачі виконаних робіт;

-згідно додатку №2 до договору сторонами погоджено примірний зразок акту прийому-передачі виконаних робіт, яким передбачено можливість підписання актів директорами з виробництва замовника за договором;

-згідно з п.2.3 договору наявність графіку не є обов’язковою для початку виконання робіт;

-рахунки на оплату передавалися під особистий підпис представнику відповідача, старшому майстру виробництва ОСОБА_6;

-позивач не отримував від відповідача копії заяви про відстрочення виконання рішення.

Представник позивача в судовому засіданні 12.09.2017р. проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив рішення господарського суду Донецької області залишити без змін. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку з неможливістю забезпечити явку в судове засідання повноважного представника через його зайнятість у інших судових засіданнях.

З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, повного та всебічного дослідження обставин справи в їх сукупності, задовольняючи клопотання відповідача, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про необхідність відкладення судового засідання апеляційної інстанції на 07.11.2017р.

Представники сторін у судове засідання 07.11.2017р. не з’явилися. Разом з тим, на поштову адресу суду від Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод” надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що представник відповідача буде знаходитися в інших судових засіданнях та просить продовжити строк розгляду справи. Крім того, відповідач просить відкласти розгляд справи для надання можливості ознайомитися з матеріалами справи. Представник позивача про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи.

На підставі аналізу матеріалів справи, враховуючи обставини, що викладені в клопотаннях відповідача, керуючись приписами ст.69 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) (в редакції, чинній на момент вчинення процесуальної дії), колегія суддів дійшла висновку про продовження строку розгляду справи на 15 днів та відкладення розгляду справи на 27.11.2017р.

У зв’язку з надходженням касаційної скарги Приватного акціонерного товариства “Харцизький трубний завод” в межах справи №905/915/17, ухвалою суду від 20.11.2017р. (головуючий Зубченко І.В., судді Радіонова О.О., Чернота Л.Ф.) зупинено провадження у справі №905/915/17 до повернення матеріалів справи з суду касаційної інстанції.

З 15.12.2017р. набув чинності ГПК України у новій редакції відповідно до Закону України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” №2147-VIII від 03.10.2017р., що зумовлює розгляд справи за правилами ГПК України в новій редакції.

Після повернення на адресу Донецького апеляційного господарського суду матеріалів справи №905/915/17, у зв’язку з перебуванням у відпустці судді – члена колегії Радіонової О.О., на підставі розпорядження в.о.керівника апарату суду, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу, сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий Зубченко І.В., судді Попков Д.О., Чернота Л.Ф.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 15.03.2018р. поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи на 26.03.2018р.

Через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “Мединський і К” надійшло клопотання про застосування заходів процесуального примусу, мотивоване зловживанням Приватним акціонерним товариством "Харцизький трубний завод" процесуальним законодавством.

Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.131 ГПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів не знайшла підстав для його задоволення та застосування заходів процесуального примусу у вигляді стягнення штрафу, оскільки суд апеляційної інстанції не вбачає в діях Приватного акціонерного товариства "Харцизький трубний завод", які полягають у поданні касаційної скарги на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду, зловживання процесуальними правами.

У судовому засіданні 26.03.2018р. представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив, просив рішення господарського суду залишити без змін. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, на електронну адресу суду надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю забезпечити участь свого представника, оскільки про судове засідання довідався лише в день розгляду справи із Єдиного державного реєстру судових рішень.

Проте, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалу суду апеляційної інстанції від 15.03.2018р. про поновлення провадження у справі було оприлюднено 19.03.2018р., тобто, за тиждень до дня судового засідання. Крім того, колегія суддів враховує, що відповідач був обізнаний про повернення касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Харцизький трубний завод" та, відповідно, і про повернення матеріалів справи до Донецького апеляційного господарського суду.

До того ж, як вбачається зі штампу канцелярії Донецького апеляційного господарського суду, наявному на зворотньому аркуші ухвали про поновлення провадження у справі, остання була напралена на адресу відповідача 16.03.2018р., що з огляду на норми поштового пробігу свідчить про належне повідомлення відповідача про час та місце судового засідання.

Враховуючи загальну тривалість розгляду апеляційної скарги, належне повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, беручи до уваги, що явка сторін не була визнана судом обов’язковою, з огляду на те, що позиція відповідача викладена безпосередньо в апеляційній скарзі, приймаючи до уваги достатність наявних матеріалів справи та неодноразове відкладення розгляду справи за клопотанням відповідача, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та визнала за можливе розглянути справу по суті без присутності представника відповідача.

Відповідно до ст.269 ГПК України (в редакції від 15.12.2017р.), дискреційні повноваження суду апеляційної інстанції щодо обсягів перегляду справ обмежуються доводами та вимогами апеляційної скарги (ч.1). Виключення з цього правила можливе лише у разі, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.4).

Відповідно до ст.ст.222, 223 ГПК України та п.17.7 Перехідних положень ГПК України (в редакції від 15.12.2017р.) здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

У судовому засіданні 26.03.2018р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та не оспорюється сторонами, 01.01.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Мединський і К” (далі – виконавець) та Публічним акціонерним товариством “Єнакієвський металургійний завод” (далі – замовник) (нині – Приватне акціонерне товариство “Єнакієвський металургійний завод”) було укладено договір на виконання робіт №16000054 (далі – договір), за умовами п.1.1 якого, в порядку та на умовах, передбачених даним договором, виконавець зобов’язується виконати роботи навантажувачем об’ємом ковшу 3,0м3, ширина ковшу не більше 2800мм (далі – роботи), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити вказані роботи на умовах цього договору.

Відповідно до п.2.1, роботи виконуються у наступні строки: початок – 01.01.2016р., закінчення – 31.12.2016р.

Згідно з п.3.1 вартість робіт за даним договором визначається у національній валюті України на підставі протоколу узгодження договірної ціни (додаток №1), що є невід’ємною частиною даного договору.

За приписами п.4.1, здача-приймання виконаних робіт оформлюється 8, 16, 24, останнього числа звітного місяця, актом здачі-приймання виконаних робіт, який підписується уповноваженим представником сторін та скріплюється печатками сторін.

Пунктом 5.3 визначено, що вартість робіт, виконаних за даним договором, оплачується замовником упродовж 60 календарних днів з моменту підписання сторонами акта здачі-приймання виконаних робіт (додаток 2 до даного договору) та отримання від виконавця рахунку на оплату.

Даний договір набирає законної сили з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2016р. (п.8.1 договору).

Додатковою угодою №3 від 27.12.2016р. сторони внесли зміни до п.2.1.2 договору, та виклали його в наступній редакції: “Закінчення 31.01.2017р.”.

Додатковою угодою №1 від 01.03.2016р. сторони внесли зміни до додатку №1 до договору та виклали його в наступній редакції: “Вартість робіт, які виконуються за даним договором, складає: послуги сторонніх організацій з прибирання відходів плавки під конверторами в умовах підвищеної температури, прибирання технічних відходів на території конвертерного цеху – 514,36грн. за маш/год з ПДВ.

Договір на виконання робіт №16000054 від 01.01.2016р. та додаткові угоди до нього підписані та скріплені печатками обох сторін без зауважень.

На виконання умов договору позивачем були виконані роботи на загальну суму 628028,68грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи акти здачі-приймання виконаних робіт: №8520 від 19.12.2016р. на суму 86411,81грн., №8746 від 26.12.2016р. на суму 61722,72грн.; №8747 від 26.12.2016р. на суму 24689,09грн.; №0004 від 01.01.2017р. на суму 74067,26грн.; №408 від 09.01.2017р. на суму 98756,35грн.; №572 від 16.01.2017р. на суму 84868,74грн.; №639 від 23.01.2017р. на суму 86411,81грн.; №862 від 01.02.2017р. на суму 111100,90грн.

З огляду на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором в частині здійсненння своєчасної оплати виконаних позивачем робіт, на адресу відповідача було направлено претензію №16000054 /на суму 345647,23грн./, відповідно до якої позивач вимагає погасити заборгованість за договором. Залишення зазначеної претензії без задоволення стало підставою звернення Товариства з обмеженою відповідальністю “Мединський і К” з позовом до суду за захистом порушеного права.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів погоджується з висновками господарського суду Донецької області про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду.

Згідно ст.837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525, 526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом. За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно ст.629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч.1 ст.73, ч.1 ст.74, ч.1 ст.77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

На підтвердження факту виконання робіт за договором на виконання робіт №16000054 від 01.01.2016р. на загальну суму 628028,68грн. позивачем до матеріалів справи додані акти здачі-приймання виконаних робіт, які підписані сторонами без зауважень. Зазначені акти прийняті господарським судом Донецької області, як належні докази виконання позивачем спірних робіт.

Разом з тим, апелянт наголошує на тому, що господарським судом не досліджено наявність повноважень у представників відповідача - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - на підписання спірних актів здачі-приймання виконаних робіт. Проте, судова колегія вважає безпідставними посилання скаржника на відсутність у представників замовника повноважень на підписання актів з огляду на наступне.

Відповідно до ч.4 ст.882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Як зазначалося раніше, акти здачі-приймання виконаних робіт підписані обома сторонами без зауважень, що в свою чергу свідчить про прийняття робіт представниками Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод”. Крім того, відповідач не заперечує проти здійснення робіт за договором та проти прийняття таких робіт представниками підприємства (хоча й без наявності, за твердженнями відповідача, відповідних повноважень на такі дії). До того ж, відповідачем не надано жодних доказів, які підтверджують відсутність повноважень у представників на підписання актів або наявність таких повноважень виключно у генерального директора підприємства, зокрема, не надано статуту, посадової інструкції, наказів тощо.

Разом з тим, статтею 207 ЦК України передбачено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За приписами ст.237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст.241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

На підставі зазначеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду Донецької області стосовно наявності у представників Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод” повноважень на підписання актів.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник зазначає про те, що в договорі не передбачений конкретний перелік робіт, які повинен був виконати позивач, та відповідно, не надано графік робіт.

Відповідно до п.2.3 договору, для виконання робіт замовник надає виконавцю для узгодження та підписання графік роботи на місяць, наступний за поточним. Підписаний графік роботи надається виконавцем замовнику до початку виконання робіт. У випадку не надання такого графіка замовником приймається до уваги графік роботи, встановлений діючими правилами внутрішнього трудового розпорядку замовника, за яким повинні працювати працівники виконавця.

З огляду на зазначені умови договору, складання графіку робіт не є обов’язковою. Крім того, судова колегія наголошує, що відсутність або наявність графіку робіт не спростовує факт виконання позивачем робіт з огляду на сукупність наявних в матеріалах справи доказів.

Посилання скаржника на ненадання позивачем належних доказів на підтвердження правомірності заявлених позовних вимог не знайшли свого підтвердження, оскільки всі докази, надані позивачем, відповідають вимогам, встановленим ГПК України, та не викликають сумнівів.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок господарського суду Донецької області про доведеність належними та допустимими доказами факту виконання Товариством з обмеженою відповідальністю “Мединський і К” робіт за договором на виконання робіт №16000054 від 01.01.2016р. на загальну суму 628028,68грн. Відповідач свої зобов’язання з оплати виконаних та прийнятих робіт у визначені договором строки не виконав, доказів такої сплати суду не надав. З огляду на це, господарський суд Донецької області дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у заявленому позивачем розмірі (628028,68грн.).

В якості підстав для скасування рішення господарського суду, відповідач разом з іншим посилається на порушення позивачем умов пункту 5.3, відповідно до якого виконавець повинен направити на адресу замовника рахунки на оплату виконаних робіт.

Колегія суддів наголошує, що господарським судом Донецької області вірно зазначено, що розрахунок - це документ, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, а ненадання такого розрахунку не є відкладальною умовою в розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням в розумінні статті 613 ЦК України, тому, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов’язку оплатити виконані роботи.

Крім основного боргу позивачем нараховані та пред’явлені до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1185,87грн.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснений позивачем розрахунок 3% річних та, відповідно, розмір нарахованих 3% річних не суперечить нормам чинного законодавства України та не оспорюється відповідачем.

За доводами апелянта господарський суд неправомірно відмовив у задоволення клопотання відповідача про відстрочення виконання судового рішення.

Судова колегія зазначає, що відстрочення та розстрочення виконання судового рішення є правом суду, яке реалізується у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття таких заходів не вимагається, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

До обставин, які ускладнюють виконання судового рішення належать, зокрема, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо. Такі висновки містяться в мотивувальній частині рішення Конституційного Суду України від 26.06.2013р. у справі №1-7/2013.

На підтвердження наявності підстав для відстрочення виконання рішення на 3 роки відповідач до клопотання додає повідомлення про початок досудового розслідування Бахмутського відділу поліції ГУ Національної поліції в Донецькій області та витяг з кримінального провадження, Баланс (Звіт про фінансовий стан) на 31 березня 2017р. та Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за січень – березень 2017р.

На підставі аналізу зазначених документів судова колегія не вбачає наявності підстав для відстрочення виконання рішення. Крім того, наголошує, що відповідачем не обґрунтовано строк відстрочення та не надано доказів виникнення можливості виконати рішення суду через 3 роки.

Таким чином, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення виконання судового рішення.

Відтак, оскільки доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують ухвалення переглядуваного рішення із порушеннями, які ст.277 ГПК України (в редакції від 15.12.2017р.) визначені у якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод” підлягає залишенню без задоволення, а переглядуване рішення - без змін.

За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275-277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод”, м.Маріуполь Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 04.07.2017р. (повний текст підписано 10.07.2017р.) у справі №905/915/17 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 04.07.2017р. (повний текст підписано 10.07.2017р.) у справі №905/915/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

У судовому засіданні 26.03.2018р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 30.03.2018р.

Головуючий І.В. Зубченко

Судді: Д.О. Попков

ОСОБА_3

Надруковано 6 прим.: 2- позивачу; 1- відповідачу; 1- до справи; 1- ДАГС; 1 - ГСДО