Ухвала суду № 73075394, 28.03.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/2851/18

1кс/755/1727/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" березня 2018 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Левко В.Б., секретар судового засіданння Степаненко І.Б., за участю слідчого Балюка О.Л. розглянувши клопотання старшого слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Балюка О.Л. про арешт майна, в рамках кримінального провадження №42018101040000024 від 16 лютого 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,

в с т а н о в и в:

старший слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Балюк О.Л., за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Грековою С.О. звернувся до суду з клопотанням про арешт нерухомого майна із забороною відчуження та користування, в тому числі проведення будь-яких будівельних робіт в нежитловому приміщенні групи приміщень АДРЕСА_1, яке відповідно до інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, належить ОСОБА_4.

Клопотання мотивовано тим, що 16 лютого 2018 року до Київської місцевої прокуратури №4 надійшло колективне звернення мешканців будинків АДРЕСА_2, АДРЕСА_1, АДРЕСА_3 про те, що невстановлені особи шахрайським шляхом заволоділи підвальними приміщеннями, що розташовані за адресами: АДРЕСА_2, АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 та здійснюють самовільну перебудову нежитлових підвальних приміщень, шляхом демонтажу несучих стін. КП Київської міської ради «Житлоінвестбуд-УКБ» повідомило, що нежитлові підвальні приміщення комунальне підприємство, як первинний забудовник, нікому не продавало, так як указані приміщення є спільною сумісною власністю мешканців будинків.

Відповідно до інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником нежитлового приміщення, група приміщення АДРЕСА_2 є ОСОБА_5, а власником нежитлового приміщення, група приміщення АДРЕСА_1 є ОСОБА_4. Підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу, серія та номер 1039, виданий 28 вересня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6

Зазначені нежитлові приміщення визнанні речовими доказами у кримінальному провадженні.

За вказаним фактом було розпочато кримінальне провадження №42018101040000024 від 16 лютого 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, про що внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

В обґрунтування клопотання, слідчий посилається на те, що арешт майна накладається з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Враховуючи те, що майно, на яке слідчий, за погодженням із прокурором просить накласти арешт не було тимчасово вилучене, то розгляд клопотання в силу ч. 2 ст. 172 КПК України можливо здійснити без повідомлення власника майна.

Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання у повному обсязі та просив задовольнити.

Слідчий суддя, вислухавши доводи слідчого, дослідивши матеріали, яким обґрунтовується клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно ч. 3 ст. 172 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Клопотання слідчого про арешт майна подано з порушенням вимог ст. 171 КПК України оскільки слідчим не надано документів, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, а саме групу приміщень АДРЕСА_1 та не надано постанови про визнання речовим доказом вищезазначеної нерухомості, хоча в клопотанні метою застосування арешту вказано забезпечення збереження речових доказів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, ст. 175, ст. 309, 372, ст. 392, ст. 532 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

клопотання старшого слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Балюка О.Л. про арешт майна, в рамках кримінального провадження №42018101040000024 від 16 лютого 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України - повернути прокурору Київської місцевої прокуратури №4 Грековій С.О. для усунення недоліків та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: В.Б. Левко