Рішення № 73074756, 29.03.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" березня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/246/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.

при секретарі судового засідання Шевченко К.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю;

від відповідача: не з’явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (65031, м. Одеса, вул. М. Боровського, 28Б) до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "БРІЛЛАР" (65012, м. Одеса, вул. Успенська, 67) про стягнення 121962,79грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "БРІЛЛАР" 121962,79грн. у тому числі 102635,05грн. заборгованості за недораховану електричну енергію, 12676,14грн. пені, 1417,21грн. 3% річних, 5234,39грн. інфляційних витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем п.п. 3.34, 7.6., 10.2 ОСОБА_3 користування електричною енергією, а саме підключення до електричної мережі, що є власністю енергопостачальника поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.02.2018р. було відкрито провадження у справі, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні.

12.03.2018р. за вх.суду№5685/18 відповідач звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.03.2018р. було відкладено розгляд справи на 29.03.2018р. о 10:30.

28.03.2018р. за вх.суду№6963/18 відповідач звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд відмовляє у його задоволенні, оскільки відповідач під час розгляду справи неодноразово звертався з клопотаннями про відкладення розгляду справи, однак доказів на поважність причин неможливості прибути в судове засідання не надавав.

В судовому засіданні від 29.03.2018р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення по справі №916/246/18.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

03.04.2014р. між Публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (позивач, Постачальник) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "БРІЛЛАР" (відповідач, Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії №7175 (надалі договір) відповідно до умов якого Постачальник продає Споживачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю величини якої по площадках вимірювання на точках продажу визначені додатком „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умов договору (розділ 1 договору).

Відповідно до п. 2.1. договору, під час виконання умов цього договору, з питань що не обумовлені цим договором, сторони зобов’язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

Споживач зобов’язується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно умов викладених у додатках до договору „Порядок розрахунків” та „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”, здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з додатком „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії.” (п.п.2.3.3., 2.3.4. договору).

Згідно до п. 3.1.1. договору, постачальник електричної енергії має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим договором.

За внесення платежів, передбачених п.п. 2.3.3., 2.3.4. договору з порушенням термінів, визначених додатком „Порядок розрахунків”, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на той період, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати (п.4.2.1. договору).

Споживач несе відповідальність за технічний стан розрахункових приладів обліку та пломб на них, які знаходяться на його території, забезпечує їх охорону та збереження. (п. 4.2.4 договору).

Умовами п. 7.1. договору визначено, що облік електричної енергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунку за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником електричної енергії розрахунково згідно з вимогами додатка „Порядок розрахунків”.

Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2014р. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов (п.9.4. договору).

31.03.2016р. між сторонами було укладено додаткову угоду якою сторони продовжили термін дії договору до 31.12.2016р. та зазначили, що договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов, але не більше ніж до 23.09.2023р.

Як зазначає позивач, 15.05.2017р. представниками Центрального РЕМ була здійснена перевірка об’єкту за адресою м. Одеса, вул. Успенська, буд. 67 ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „БРІЛЛАР”. За результатами даної перевірки об’єкту ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „БРІЛЛАР” складено Акт про порушення №036286. Актом про порушення №036286від 15.05.2017р. встановлено порушення п.п. 3.34, 7.6. та 10.2. ОСОБА_3 користування електричною енергію та зафіксовано, що підключення навантаження медичного центу здійснюється в обхід прибору обліку електричної енергії з розірванням вводного кабелю прихованої проводки кабелем ШВВП 3х2,5 мм.кв. Електрична енергія споживається, а приладом обліку не враховується. Під час проведення перевірки на об’єкті позивача – медичний центр, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 67, були присутні уповноважені представники Публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” та був присутній директор ТОВ „БРІЛЛАР” ОСОБА_4 Акт №036286 від 15.05.2017р. підписано чотирма представниками ПАТ „ЕК „Одесаобленерго” та двома свідками – мешканцями квартир №7 та №9. Представник позивача підписати Акт відмовився, про що зазначено в самому Акті та складено акт відмови від підпису. Рішенням засідання комісії по розгляду актів про порушення ОСОБА_3 користування електричною енергією, яке оформлено Протоколом №66 від 25.03.2017р. розраховано об’єм недорахованої електроенергії, який становить 54742кВат.год., та становить грошову суму в розмірі 1026365,05грн., з урахуванням ПДВ.

Відповідач звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом про скасування рішення комісії. Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.10.2017р. по справі №916/1795/17 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „БРІЛЛАР” відмовлено.

Позивач зазначає, що правомірність прийнятого позивачем рішення, оформленого протоколом №66 від 25.05.2017 р., підтверджується рішенням Господарського суду Одеської області від 12.10.2017 р. по справі №916/1795/17. У відповідності до приписів п. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановленні у вказаному рішенні суду по справі № 916/1795/17, не підлягають доказуванню у межах даної справи. Копія протоколу № 66 від 25.05.2017 р. та рахунок на суму 102635,05грн. були направлені відповідачу із супровідним листом №110/03-3126 від 29.05.2017р. Вказані документи відповідач отримав 17.07.2017р.

Згідно із п. 6.43 ОСОБА_3, споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка. Проте, на сьогоднішній день вищевказаний рахунок не був оплачений відповідачем.

Враховуючи несплату відповідачем рахунку, позивач нарахував останньому 12676,41грн. пені, 1417,21грн. 3% річних, 5234,39грн. інфляційних витрат.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача 102635,05грн. заборгованості за недораховану електричну енергію, 12676,14грн. пені, 1417,21грн. 3% річних, 5234,39грн. інфляційних витрат.

ВІДПОВІДАЧ

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно положень ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Правовідносини між сторонами також регулюються Законом України "Про електроенергетику" який регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі та Правилами користування електричною енергією затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 р. №28 (із змінами та доповненнями) (далі ОСОБА_3).

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 ОСОБА_3 користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996р. договірна величина споживання електричної енергії це узгоджена в договорі між Постачальником електричної енергії і Споживачем величина обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період.

Відповідно до п.п 4.1, 4.2 ОСОБА_3 користування електричною енергією постачання електричної енергії всім споживачам здійснюється відповідно до режимів, передбачених договорами; згоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електричної енергії та заявлені величини споживання електричної потужності оформлюються додатком до договору, як договірні величини.

Відповідно до вимог статті 26 Закону України „Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником; Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії; Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України; Споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини; У випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

Як встановлено судом, правовідносини між Публічним акціонерним товариством „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „БРІЛЛАР” виникли на підставі укладеного між ними договору про постачання електричної енергії №7175 від 03.04.2014р.

Згідно із п. 6.41. ОСОБА_3 користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України № 28 від 31.07.1996 р. (із змінами), у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих ОСОБА_3 або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

15.05.2017р. представниками Центрального РЕМ була здійснена перевірка об’єкті за адресою м. Одеса, вул. Успенська, буд. 67 ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „БРІЛЛАР”.

15.05.2017 р. під час проведення перевірки на об’єкті ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „БРІЛЛАР”– медичний центр, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 67, уповноваженими представниками Публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго”, у присутності директора ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „БРІЛЛАР” ОСОБА_4, було виявлено порушення позивачем - ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „БРІЛЛАР” ОСОБА_3 користування електричною енергією.

За результатами даної перевірки об’єкту ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „БРІЛЛАР” складено Акт про порушення №036286.

Актом про порушення №036286від 15.05.2017р. встановлено порушення п.п. 3.34, 7.6. та 10.2. ОСОБА_3 користування електричною енергію та зафіксовано, що підключення навантаження медичного центу в обхід прибору обліку електричної енергії з розірванням вводного кабелю прихованої проводки кабелем ШВВП 3х2,5 мм.кв. Електрична енергія споживається, приладом обліку не враховується.

Акт №036286 від 15.05.2017 р. підписано представниками Публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго”, а також та двома свідками. Представник позивача підписати Акт відмовився, про що зазначено в самому Акті та складено акт відмови від підпису.

Рішенням засідання комісії по розгляду актів про порушення ОСОБА_3 користування електричною енергією, яке оформлено Протоколом №66 від 25.03.2017р. розраховано об’єм недорахованої електроенергії, який становить 54742 кВат.год. та становить грошову суму в розмірі 1026365,05 грн., з урахуванням ПДВ.

Зі змісту п. 6.41 ОСОБА_3 користування електричною енергією вбачається, що Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Єдиною умовою для визнання акту дійсним (у випадку відмови споживача підписати акт) є – підписання такого акту не менш ніж трьома представниками постачальника електричної енергії.

Акт №036286 від 15.05.2017 р. підписано чотирма представниками відповідача - Публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” та двома свідками – мешканцями квартир № 7 та № 9.

Представник позивача підписати Акт відмовився, про що зазначено в самому Акті та складено акт відмови від підпису.

Таким чином, Акт №036286 від 15.05.2017р. складено у відповідності до вимог ОСОБА_3 користування електричної енергії, що також було встановлено рішенням Господарського суду Одеської області від 12.10.2017р. по справі №916/1795/17.

Частиною 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішення Господарського суду Одеської області від 12.10.2017р. по справі №916/1795/17 станом на день розгляду даної справи є чинним.

Актом № 036286 від 15.05.2017 р. зафіксовано, що самовільне підключення було виконано мідним кабелем 3х2,5мм2 (п. 3 Акту про порушення № 036286 від 15.05.2017р.).

Пунктом 6.40 ОСОБА_3 передбачено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про опломбування, або пошкодження відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 р. № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 р. № 782/12656 (надалі – Методика).

Відповідно до п. 1.2. Методики, Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) (далі - енергопостачальник) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Згідно із п.п. 7 п. 2.1. Методики, Методика застосовується на підставі акту про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ як підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку.

Відповідно до п. 2.9. Методики, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 7 пункту 2.1 цієї Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт·год), розраховується за формулою (2.7) Методики:

W доб.с.п. = P с.п. · t вик.с.п.

де Pс.п. - потужність самовільного підключення (кВт), що визначається за формулами: у разі підключення до однієї фази: P с.п. = I · U ном.фаз. · cosj (2.8.);

де I - сила струму, визначена виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до мережі, та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 ОСОБА_3 улаштування електроустановок (далі - ПУЕ), А.

U ном.фаз. - номінальна фазна напруга, кВ;

cosj - косинус кута між фазною напругою U фаз та струмом навантаження, який протікає тією самою фазою, визначений на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології. У разі відсутності у представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) відповідних засобів вимірювальної техніки cosj приймається рівним 0,9;

t вик.с.п. - час використання самовільного підключення протягом доби (приймається - 12 год./добу).

Таким чином, розрахунок потужності самовільного підключення здійснюється за наступною формулою (2.8.):

P с.п. = I · U ном.фаз. · cosj

При цьому:

І – дорівнює 21А – це сила струму, визначена виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до мережі, та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з таблицею 1.3.4 глави 1.3 ПУЕ.

U ном.фаз. (кВ) дорівнює 220В = 0,22 кВ.

сosj – 0,9 (береться рівним відповідно до формули 2.7. Методики).

Таким чином, P с.п. = 21А · 0,22 · 0,9 = 4,16 кВт

Отже:

P с.п. = 4,16 кВт;

t вик.с.п. – 12 год./добу (береться рівним відповідно до формули 2.7. Методики).

Таким чином, W доб.с.п. = P с.п. · t вик.с.п. = 4,16 кВт · 12 год. = 49,92кВт/год.

Зі змісту п. 2.9 Методики вбачається, що кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначається за формулою (2.6) Методики:

Д пер = Д пор + Д усун,

де: Д пор - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до недообліку спожитої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, Д пор визначається виходячи з кількості робочих днів споживача з дня останньої технічної перевірки, або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття прав власності або користування (у разі якщо технічна перевірка у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності на об'єкт до дати виявлення порушення не проводилась), але не більше ніж за три роки;

Д усун - кількість робочих днів споживача від дня виявлення порушення до дня його усунення або від дня виявлення порушення до дня припинення електропостачання через невиконання споживачем припису чи вимоги щодо усунення порушення. Д усун має бути зазначено в акті про порушення. У разі коли під час оформлення акта про порушення неможливо точно визначити термін, протягом якого будуть усунені порушення, Д усун визначається у двосторонньому акті, складеному сторонами після усунення порушення. При цьому нарахування, передбачені цією Методикою, здійснюються після складення зазначеного двостороннього акта.

Судом було встановлено що здійснений Публічним акціонерним товариством „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” розрахунок вартості та обсягу недоврахованої електричної енергії на суму 102635,05 грн. є обґрунтованим та таким, що відповідає положенням п. 2.9. Методики.

Крім того, виходячи з приписів положень п. 2.1. Методики, факт втручання у роботу засобу обліку підлягає доведенню лише у випадках виявлення у споживача порушень, визначених в п.п. 1 п. 2.1. Методики, у вигляді пошкодження пломб держповірителя на засобі обліку.

Проте, порушення, яке було виявлено у відповідача, відноситься до порушень, які визначені у п.п. 7 п. 2.1. Методики, отже відсутня необхідність доводити факт втручання споживача в роботу засобу обліку.

Відповідно до п. 3 ст. 235 ГК України, оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.

Крім того, положення ОСОБА_3 користування електричною енергією та Методики також не містять обов’язку постачальника електричної енергії доводити вину споживача у вчиненні порушення ОСОБА_3.

Таким чином факт виявлення у споживача порушення ОСОБА_3 користування електричною енергією є підставою для застосування до нього оперативно-господарської санкції на підставі Методики, незалежно від наявності вини споживача у вчиненні такого порушення.

Факт порушення позивачем ОСОБА_3 користування електричною енергією, зафіксований в Акті №036286 від 15.05.2017р., який не було спростовано під час проведення засідання комісії за участю представника відповідача та під час розгляду справи №916/1795/17, що свідчить про правомірність нарахування вартості необлікованої електричної енергії.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 102635,05грн. заборгованості за недораховану електричну енергію обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені у сумі 12676,14грн. за період з 17.08.2017р. по 31.01.2018р. слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). За приписами ст. 612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

За приписами ст. 230 Господарського кодексу України учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання штрафні (господарські) санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня). Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки (п.2.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" із змінами та доповненнями).

Пунктом 4.2.1. договору сторони встановили, що за внесення платежів, передбачених п.п. 2.3.3., 2.3.4. договору з порушенням термінів, визначених додатком „Порядок розрахунків”, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на той період, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за несвоєчасну оплату недорахованої електричної енергії у сумі 12676,14грн. за період з 17.08.2017р. по 31.01.2018р., вважає їх вірними та зазначає, що стягненню з відповідача підлягає пеня за несвоєчасну оплату недорахованої електричної енергії у сумі 12676,14грн. за період з 17.08.2017р. по 31.01.2018р.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 1417,21грн. 3% річних, 1417,21грн. інфляційних витрат слід зазначити наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за період з 17.08.2017р. по 31.01.2018р., вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних у сумі 1417,21грн. за період з 17.08.2017р. по 31.01.2018р.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат у сумі 5234,39грн., що мали місце у вересні – грудні 2017р., вважає їх правильними та зазначає, що стягненню з відповідача підлягають інфляційні витрати у сумі 5234,39грн.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" про стягнення з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "БРІЛЛАР" 121962,79грн. у тому числі 102635,05грн. заборгованості за недораховану електричну енергію, 12676,14грн. пені, 1417,21грн. 3% річних, 5234,39грн. інфляційних витрат, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" про стягнення з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "БРІЛЛАР" 121962,79грн. у тому числі 102635,05грн. заборгованості за недораховану електричну енергію, 12676,14грн. пені, 1417,21грн. 3% річних, 5234,39грн. інфляційних витрат – задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "БРІЛЛАР" (65012, м. Одеса, вул. Успенська, 67, код ЄДРПОУ 38352129) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (65031, м. Одеса, вул. М. Боровського, 28Б, код ЄДРПОУ 00131713) 102635/сто дві тисячі шістсот тридцять п’ять/грн. 05коп. заборгованості за недораховану електричну енергію, 12676/дванадцять тисяч шістсот сімдесят шість/грн. 14коп. пені, 1417/одна тисяча чотириста сімнадцять/грн. 21коп. 3% річних, 5234/п’ять тисяч двісті тридцять чотири/грн. 39коп. інфляційних витрат, 1829/одна тисяча вісімсот двадцять дев’ять/грн. 45коп. судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повне рішення складено 30 березня 2018р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Степанова