Рішення № 73074553, 27.03.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2018р. Справа №914/403/18

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., при секретарі Дубенюк Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, за позовом: Приватного акціонерного товариства “Львівобленерго”, м.Львів

до відповідача: Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району, м.Яворів Львівської області

про інфляційних втрат, 3% річних та пені

ціна позову: 44534,82грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 – представник;

від відповідача: ОСОБА_2 – представник.

Заяв про відвід не поступало, та в судових засіданнях присутніми представниками позивача не заявлено.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Приватного акціонерного товариства “Львівобленерго” до Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району про стягнення інфляційних втрат в розмірі 11459,54грн., 3% річних в розмірі 2570,76грн. та пені в розмірі 30504,52грн.

Ухвалою суду від 06.03.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін та призначено розгляд справи на 27.03.2018р.

В судове засідання 27.03.2018р. позивач явку повноважного представника забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просить позов задоволити.

В судове засідання 27.03.2018р. представник відповідача явку забезпечив, який позовні вимоги заперечив з підстав викладених у відзиві №698 від 26.03.2018р. (вх.№10912/18 від 27.03.2018р.) на позовну заяву. У відзиві №698 від 26.03.2018р. (вх.№10912/18 від 27.03.2018р.) на позовну заяву, відповідач зазначає, що рахунки за електроенергію оплачуються з державного бюджету, а електроенергія використовується військовими частинами для забезпечення діяльності та несення бойового чергування у військових частинах, які знаходяться на Яворівському полігоні та Міжнародному центрі миротворчості та безпеки. У зв’язку з несвоєчасним надходженням коштів за послуги електропостачання, задля уникнення припинення постачання електроенергії згідно з Договором №90100 від 29.09.2006р. Яворівською КЕЧ на адресу ПАТ «Львівобленерго» направлялись гарантійні листи в яких надавалась гарантія щодо оплати виставлених рахунків (копії гарантійних листів від 09.03.2017р. за №445, від 04.04.2017р. за №631, від 10.05.2017р. за №893, від 09.08.2017р. №1558 долучено до матеріалів справи). Відповідач зазначає, що не визнає позовні вимоги, оскільки несвоєчасне виконання зобов’язання виникло не з його вини. Тому, позивач у зв’язку з важким матеріальним становищем Яворівської КЕЧ, враховуючи те, що всі зобов’язання виконувались відразу після надходження бюджетних призначень з Державного Бюджету України, а позивачем не надано доказів завдання йому збитків, просить у задоволенні позовних вимог про стягнення 30504,52 грн. пені, 2570,76 грн. 3% річних та 11459,54 грн. інфляційних нарахувань відмовити.

Представником відповідача подано клопотання від 27.03.2018р. (вх.№10911/18 від 27.03.2018р.), в якому відповідач у зв’язку з важким матеріальним становищем, просить зменшити розмір пені на 50%. На підтвердження скрутного матеріального становища представником відповідача подано клопотання від 27.03.2018р. (вх.№10989/18 від 27.03.2018р.) про долучення до матеріалів справи документів, зокрема довідок №708 від 27.03.2018р. та №707 від 27.03.2018р.

Дослідивши подані суду документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд Львівської області, в с т а н о в и в:

Як вбачається із пункту 1.1. Статуту ПрАТ “Львівобленерго”, затвердженого Протоколом Загальних зборів акціонерів ПАТ “Львівобленерго” від 13.04.2017 року №14, Приватне акціонерне товариство “Львівобленерго” перейменоване з Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», яке було перейменоване з відкритого акціонерного товариства “Львівобленерго” відповідно до вимог Закону України “Про акціонерні товариства”, є правонаступником Державної акціонерної енергопостачальної компанії “Львівобленерго”, заснованої відповідно до наказу міністерства енергетики та електрифікації України від 17.08.1995 року №156 шляхом перетворення Виробничого енергетичного об'єднання “Львівобленерго” у Державну акціонерну енергопостачальну компанію “Львівобленерго”, згідно з Указом Президента України від 04.04.1995 року №282/95 “Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України” (належним чином завірена копія витягу із Статуту ПАТ “Львівобленерго” долучена до матеріалів справи).

29.09.2006р. між Відкритим акціонерним товариством “Львівобленерго” (постачальник) та Яворівською квартирно-експлуатаційною частиною району (споживач) укладено договір №90100 про постачання електричної енергії, згідно до умов (п.1 даного договору) якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю зазначеною в додатку №9 “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії: зазначена в додатку №6 “Однолінійна схема”.

Відповідно до п.1 та п.2 додатку №2 до договору №90100 від 29.09.2006р. “Порядок розрахунків” розрахунок споживача з постачальником електричної енергії за регульованим тарифом здійснюється за чинними тарифами, які встановлюються відповідно до положень нормативно-правових документів НКРЕ, згідно з договором про постачання електричної енергії. Розрахунковим періодом вважається період з 20 числа попереднього місяця до 19 числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на зазначений у договорі поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії.

За умовами п. п. 4-6 додатку №2 до договору №90100 від 29.09.2006р. остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ. Під час визначення суми платежу остаточного розрахунку за поточний розрахунковий період враховуються суми проведеної в попередніх та поточному розрахункових періодах оплати споживання електричної енергії за поточний розрахунковий період. Плата за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності проводяться споживачем на зазначений у договорі поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії. Плата за перетікання реактивної електричної енергії, за передачу (транспортування) електричної енергії, яка постачається постачальниками електричної енергії за нерегульованим тарифом, плата за надання споживачу додаткових послуг, плата у рахунок відшкодування завданих збитків, сума пені, сума боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних сплачуються на поточний рахунок постачальника електричної енергії, який зазначається у договорі. Рахунки на оплату платежів, передбачених даним договором, виписуються постачальником електричної енергії та надаються споживачу. Тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку. Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.

За умовами п.4.2.1 договору №90100 від 29.09.2006р. сторони встановили, що за внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно із п.7 додатку №2 до договору №90100 від 29.09.2006р., у разі несвоєчасної оплати платежів, обумовлених даним договором, постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені, суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми.

Як зазначає позивач у позовній заяві та вбачається із матеріалів справи, відповідач у період з лютого 2017р. по грудень 2017р. в порушення умов договору, здійснював оплату за поставлену йому електричну енергію несвоєчасно, що підтверджується долученими до матеріалів справи рахунками на оплату наданих послуг та наданим розрахунком, що в цій частині не заперечується відповідачем.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (ст.610 ЦК України).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 2 ст.218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов’язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, на підставі ст.625 ЦК України нарахував відповідачу інфляційні втрати за період з 01.04.2017р. по 14.12.2017р. з простроченої суми за активну електроенергію у розмірі 9831,66грн. та за період з 01.04.2017р. по 27.12.2017р. з простроченої суми за реактивну електроенергію у розмірі 1627,88грн., всього інфляційних втрат – 11459,54грн.; 3% річних за період з 01.04.2017р. по 14.12.2017р. з простроченої суми за активну електроенергію в розмірі 2133грн. 70коп. та за період з 01.04.2017р. по 27.12.2017р. з простроченої суми за реактивну електроенергію в розмірі 437грн. 06коп., всього 3% річних – 2570,76грн.; а також згідно п.4.2.1 договору №90100 від 29.09.2006р. нараховано відповідачу пеню за період з 01.03.2017р. по 10.08.2017р. з простроченої суми за активну електроенергію у розмірі 27806грн. 79коп. та за період з 01.03.2017р. по 31.07.2017р. з простроченої суми за реактивну електроенергію у розмірі 2697грн. 73коп., всього пені – 30504,52грн. Розрахунки проведених нарахувань долучені до матеріалів справи. Проведені розрахунки та нарахування відповідач не оспорив та не заперечив.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина третя статті 551 ЦК України). У випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати.

Частиною 1 ст.233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

З огляду на те, що відповідач є бюджетною організацією, враховуючи важкий фінансовий стан відповідача, причини неналежного виконання відповідачем зобов'язання щодо своєчасної оплати та ступінь вини відповідача, а також враховуючи, те що відповідачем здійснено оплату за спожиту електроенергію в повному обсязі, враховуючи подані докази, суд прийшов до висновку про задоволення заявленого відповідачем клопотання, та зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню на 50 % (відсотків).

Враховуючи викладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до відповідача щодо інфляційних втрат в розмірі 11459грн. 54коп., 3% річних у розмірі 2570грн. 76коп. та пені у розмірі 15252грн. 26коп. є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню. В решті пені належить відмовити у зв’язку із зменшенням судом.

На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір необхідно віднести на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району (81000, Львівська область, м.Яворів, вул.Львівська, буд.19, ідентифікаційний код 07930854) на користь Приватного акціонерного товариства “Львівобленерго” (79026, м.Львів, вул.Козельницька, буд.3, ідентифікаційний код 00131587) 15252грн. 26коп. – пені, 11459грн. 54коп. – інфляційних втрат, 2570грн. 76коп. – 3% річних та 1762грн. 00коп.– судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

В решті позовних вимог щодо стягнення пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повне рішення складено 29.03.2018р.

Суддя Іванчук С.В.