Рішення № 73074466, 27.03.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.03.2018

Справа № 910/20608/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., при секретарі судового засідання Коноплянко Л.В., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Комунального підприємства "Сокальжитлокомунсервіс" (80000, Львівська область, м. Сокаль, вул. Героїв УПА, 11)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сана Прим" (03191, м. Київ, вул. Лятошинського, 4А)

про стягнення 9 825,65 грн. та зобов"язання вчинити дії

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Сокальжитлокомунсервіс" звернулось до Господарського суду міста Києва із вказаним позовом, посилаючись на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Сана Прим", як підрядником при виконанні робіт з поточного ремонту покрівлі за договорами підряду № 14 від 12.03.2012, № 28, № 29 було завищено кількість виконаних робіт, вказану у актах форми КБ-2в у порівнянні з фактично виконаними, що встановлено в Акті перевірки Червоноградською ОДФІ фінансового-господарської діяльності позивача за період з 01.07.2010 по 30.06.2013, у зв’язку з чим позивач просить визнати 1) договір підряду № 14 від 12.03.2012 Ремонт покрівлі по вул. Сковороди, 4, загальна сума виконаних робіт – 22 622,40 грн.; 2) договір підряду № 29 Ремонт покрівлі по вул. Стуса,8, загальна сума виконаних робіт – 24668,40 грн., 3) договір підряду № 28 Ремонт покрівлі по вул. Стуса, 12, загальна сума виконаних робіт – 23 912,40грн. в частині встановлення ціни – недійсними, а також стягнути з відповідача зайво сплачені кошти внаслідок завищення вартості робіт у сумі 9825,65 грн.

Ухвалою суду від 24.11.2017 порушено провадження у справі № 910/20608/17, розгляд справи призначено на 16.01.2018.

Ухвалою суду від 16.01.2018 у зв’язку з набранням чинності нової редакції Господарського процесуального кодексу України справу вирішено розглядати за правилами загального провадження, підготовче засіданні призначено на 13.02.2018.

09.02.2018 до суду від позивача надійшли документи по справі.

У судове засідання 13.02.2018 представники сторін не з'явились.

Ухвалою суду від 13.02.2018 відкладено підготовче засідання на 27.02.2018.

26.02.2018 через канцелярію суду позивачем подано додаткові пояснення по справі.

Ухвалою від 27.02.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.03.2018.

Сторони участь своїх представників у судовому засіданні 27.03.2018 не забезпечили.

Відповідач письмового відзиву на позов, у визначений строк не надав, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином. Ухвали суду від 24.11.2017, 16.01.2018, 13.02.2018, 27.02.2018, згідно повідомлень про вручення, були надіслані відповідачу на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, повернені з адреси відповідача із зазначенням причини повернення «за закінченням встановленого строку зберігання».

Враховуючи викладене, відповідач вважається належно повідомленим про розгляд справи, тому суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи по суті, та вважає за можливе розглядати справу за наявними матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України

Сторони своїх представників у судовому засіданні 27.03.2018 не з’явились, про дату та час судового розгляду повідомлялись належним чином відповідно до ст.120 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, Господарський суд міста Києва прийшов до висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Між комунальним підприємством «Сокальжитлокомунсервіс» (надалі - позивач, підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сана Прим» (надалі – відповідач) було укладено договори підряду №14 від 12.03.2012, № 28 від 01.04.2012, №29 від 01.04.2012 про виконання поточного ремонту, а саме:

- ремонт покрівлі по вул. Сковороди, 4, за договором №14 від 12.03.2012 акт за березень 2012, загальна сума виконаних робіт – 22 622,40 грн.;

- ремонт покрівлі по вул. Стуса, 8, за договором № 28 від 01.04.2012 акт за квітень 2012, загальна сума виконаних робіт 24 668,40 грн.;

- ремонт покрівлі по вул. Стуса, 12, за договором №29 від 01.04.2012 акт за травень 2012, загальна сума виконаних робіт 23 912,40 грн.

Відповідно до п. 4.3. договорів, замовник зобов’язався провести оплату виконаних підрядником робіт після підписання довідки по формі 3 КБ і акт виконаних робіт 2 КБ.

Пунктом 4.4. договорів, передбачено, кінцевий розрахунок за виконані роботи по об’єкту проводиться замовником не пізніше 30-ти днів після повного завершення будівництва.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем були виконані роботи на загальну суму 71 203,20 грн., які були прийняті позивачем без жодних зауважень щодо якості та обсягу робіт, про що свідчить складені та підписані уповноваженими посадовими особами обох сторін акти приймання виконаних будівельних робіт, а позивачем були виконані його зобов'язання по оплаті виконаних робіт.

Червоноградською об’єднаною державною фінансовою інспекцією проведено ревізію фінансово-господарської діяльності підприємства позивача за період з 01.07.2010 по 30.06.2013. В ході перевірки було проведено контрольні обміри та встановлено завищення фактичної кількості виконаних робіт з улаштування примикань (Р8-53-1) у порівнянні із кількістю включення до актів ф№ КБ-2, що є порушенням п. 3.3.10.1.-1.2000 по наступних об’єктах:

- ремонт покрівлі по вул.. Сковороди, 4, зайво включено роботи з влаштуванням примикань в кількості 7 м. що призвело до завищеної вартості виконаних робіт на суму 620,68 грн.,

- ремонт покрівлі по вул. Сковороди, 8, зайво включено роботи з влаштуванням примикань в кількості 38 м. що призвело до завищеної вартості виконаних робіт на суму 3 449,70 грн.,

- ремонт покрівлі по вул. Стуса, 12, зайво включено роботи з влаштуванням примикань в кількості 18 м. що призвело до завищеної вартості виконаних робіт на суму 1 634,46 грн.

Також, встановлено порушення п.п. 1.3.4, 3.3.10.1 ДБНД 1.1.- 1-200, зайво списано пропан бутан відповідно до актів ф № КБ – 2 в по наступних об’єктах:

- ремонт покрівлі по вул. Сковороди, 4, зайво списано пропан-бутан в кількості 203,86 л на суму 1 291,66 грн.,

- ремонт покрівлі по вул. Стуса,8, зайво списано пропан-бутан в кількості 226,05 л на суму 1 432,25 грн.,

- ремонт покрівлі по вул. Стуса, 12, зайво списано пропан-бутан в кількості 220,47 л на суму 1 396,90 грн.

На думку позивача, загальна сума зайво сплачених коштів складає 9 825,65 грн.

З метою усунення виявлених Червоноградською об’єднаною державною фінансовою інспекцією порушень позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення 9 825,65 грн. зайво сплачених коштів та визнання недійсними договору підряду № 14 від 12.03.2012, договір підряду №29, договір підряду №28 в частині встановлення ціни.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (ст. 852 ЦК України).

Згідно частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору, його умови визначаються сторонами на їх розсуд і є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1, 3 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Вартість робіт була встановлена за взаємною згодою сторін, відображена в договорі, вказана в кошторисі до нього.

Враховуючи належне та повне виконання відповідачем договірних зобов'язань, що об'єктивно підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних робіт та імперативність положень частини 3 статті 632 ЦК України, посилання позивача на акт ревізії Червоноградської об’єднаної державно фінансової інспекції, як на підставу для зменшення ціни договорів та визнання в частині встановлення ціни договорів недійсними є необґрунтованими.

За приписами ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Оскільки кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримано останнім як оплату виконаних робіт за договором, відсутні підстави для висновку, що кошти, про стягнення яких просить позивач, набуті відповідачем безпідставно. Отже, такі кошти не можуть бути витребувані відповідно до положень ст. 1212 ЦК України. А виявлені ревізією позивача порушення не впливають на умови договірних відносин і не можуть їх змінювати (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду України від 22.01.2013 у справі № 5006/18/13/2012).

Відповідно до ч. 1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу.

З аналізу норм чинного в Україні законодавства вбачається, що згідно зі статтями 4, 10 та 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину. Зазначеної позиції дотримується Верховний суд України у постанові Пленуму "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009р. №9.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем не доведено суду та не надано належних доказів на підтвердження недійсності вказаних правочині в частині встановлення ціни.

Проаналізувавши положення чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд не знайшов підстав для задоволення позовних вимог в зв'язку з їх безпідставністю та недоведеністю.

Відповідно до ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору у разі відмови у задоволенні позову покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-77, 86, 129, 232, 232-234, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 30.03.2018.

Суддя О.М.Ярмак