Рішення № 73074406, 29.03.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" березня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/3052/17

Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А., при секретарі судового засідання Заболотній Я. О., розглянувши справу № 916/3052/17

за позовом ТОВ „ІПГ „Майстер” (65025, м. Одеса, 19 км. Старокиївської дороги, код - 33658179)

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства „Українська залізниця”, в особі регіональної філії „Одеська залізниця” ОСОБА_1 акціонерного товариства „Українська залізниця” (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код - 40081200)

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Спільне Українсько-Грецьке підприємство „ІМТРЕКС” (код – 32429342, 68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, буд. 8, офіс 26).

про стягнення штрафу на загальну суму 903 320,90 грн.

на підставі порушення прав одержувача та договірних зобов’язань через прострочення доставки вантажу

за явкою представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - довіреність

від відповідача: ОСОБА_3 – довіреність

від третьої особи: не з’явився;

СУТЬ СПОРУ: 11.12.2017 року ТОВ „ІПГ „Майстер” (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 акціонерного товариства „Українська залізниця”, в особі регіональної філії „Одеська залізниця” ОСОБА_1 акціонерного товариства „Українська залізниця” (далі – відповідач) про стягнення штрафу на загальну суму 491263,50 грн. за прострочення доставки вантажів, прийнятих до перевезення протягом 10.06.2017 року – 31.10.2017 року.

11.12.2017 року суд порушив провадження по справі та залучив до участі у справі, в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю „Спільне Українсько-Грецьке підприємство „ІМТРЕКС”.

22.12.2017 року через канцелярію суд отримав заяву позивача про збільшення позовних вимог: 903 320,90 грн.

22.12.2017 року суд ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

05.02.2018 року судом одержано заперечення на позов, яким відповідач позов не визнав по суті заявлених вимог та окремо перерахував суму заявленого штрафу.

06.02.2018 року суд продовжив строк підготовчого засідання до 11.03.2018 року.

02.03.2018 року суд закрив підготовче провадження по справі № 916/3052/17 та призначити справу до судового розгляду по суті.

02.03.2018 року суд отримав заяву позивача про зменшення ціни позову: стягнення 893073,60 грн.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 29.03.2018р. о 11.00

В С Т А Н О В И В :

Позивач ґрунтує позов посилаючись на те, що в період з 10.06.17р. по 31.10.17р. до перевезення ПАТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" було прийнято вантажі, доставку яких здійснено з простроченням встановлених термінів.

Тому, посилаючись на ст. 131 Статуту залізниць України, ст. 180, 280, 313, 193, 218 Господарського Кодексу України – позивач вважає, що внаслідок прострочення доставки вантажів, прийнятих до перевезення протягом з 10 червня по 31 жовтня 2017 року, залізниця (Відповідач) зобов'язана сплатити одержувачу вантажів - ТОВ „ІПГ „МАЙСТЕР” (Позивач) штрафи на загальну суму: 893073,60 грн.

Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на те, що Позивач не є учасником залізничного перевезення вантажу, а тому не може бути позивачем по цій справі, тому у задоволенні позову слід відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного:

Згідно ст. 306 ГК України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній флот, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту.

Допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.

Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відносини, пов'язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Так, згідно п. „в” 130 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою КМУ № 457 від 06.04.1998 року, пред'явленню залізниці позову, який випливає із цього Статуту, може передувати пред'явлення до неї претензії. Право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів мають: у разі прострочення доставки вантажу - одержувач за умови пред'явлення накладної.

Відповідно п. 133 Статуту залізниць України, передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.

Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.

До претензії або позову додаються документи, які підтверджують вимоги заявника. До претензії або позову щодо втрати, нестачі, псування або пошкодження крім документів, які обґрунтовують їх пред'явлення (подання), додається документ, який засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Однак, з графи 4, доданих до матеріалів справи копій залізничних накладних вбачається, що одержувачем вантажу було: „ТОВ „СУПГ ІМТРЕКС” (код - 32429342)”, а не ТОВ „ІПГ „Майстер”(код - 33658179) – позивач по справі.

В деякий залізничних накладних у графі 15 „Відмітки не обов’язкові для залізниці” вказано, що власником вантажу є ТОВ „ІПГ „Майстер”.

Тобто, фактично, з позовом до відповідача звернувся власник вантажу (як це зазначено в певних залізничних накладних), який не є стороною договору перевезення – вантажоодержувачем. При цьому, належного оформлення передачі права на пред’явлення претензій і позовів до перевізника (відповідача по справі) іншій особі (в даному випадку – позивачу) у вигляді переуступного підпису на залізничній накладній – здійснено не було.

Також, вантажоодержувач (ТОВ „СУПГ ВІМТРЕКС”) не уповноважував позивача відповідною довіреністю, оформленою згідно із законодавством, на звернення до суду з позовом про стягнення штрафу за прострочення доставки вантажу. Слід зазначити, що навіть при наявності такої довіреності, позивачем у справі з такими позовними вимогами все одно мало б виступати ТОВ „СУПГ ВІМТРЕКС”, від імені якого за довіреністю могло би діяти ТОВ „ІПГ Майстер”.

Генеральний договір №1/04-2016 на надання транспортно-експедиційних послуг від 04.01.2016р., на який посилається позивач, обгрунтовуючи свої позовні вимоги – не є належним доказом передачі вантажоодержувачем власнику вантажу права на звернення до суду з позовом щодо стягнення штрафних санкцій за прострочення доставки вантажу, в розумінні п. 133 Статуту залізниць України.

Отже, за наявними матеріалами справи, судом встановлено, що Позивач не є одержувачем вантажу, прострочення поставки якого є предметом спору, або особою якій одержувачем вантажу було передано право на звернення до суду щодо стягнення штрафу.

За таких обставин, у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в порядку ст.ст.256-259 ГПК України .

Повне рішення складено 30 березня 2018 р.

Суддя О.А. Демешин