Рішення № 73074225, 26.03.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2018р. Справа №914/371/18

За позовом:Приватного підприємства «Система Оптимум», м. Львівдо відповідача:Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод», м. Львівпро:стягнення 67416,74 грн. боргу, 4222,58 грн. 3% річних та 17870,37 грн. інфляційних втрат за договором постачання №120108 від 05.01.2018р. Суддя – Крупник Р.В. Секретар – Палюх Г.І.Представники сторін: від позивача:ОСОБА_1 – адвокат (договір про надання правових послуг адвоката №03/01 від 03.01.2018р.)від відповідача: ОСОБА_2 – представник (довіреність №30 від 20.12.2017р.) ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

27.02.2018р. на розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ПП «Система Оптимум» до ДП «Львівський бронетанковий завод» про стягнення 67416,74 грн. боргу, 4222,58 грн. 3% річних та 17870,37 грн. інфляційних втрат за договором постачання №120108 від 05.01.2018р.

Ухвалою від 01.03.2018р. суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначив на 26.03.2018р.

Представники сторін в судове засідання 26.03.3018р. з'явилися, надали пояснення по суті справи.

В судовому засіданні представником позивача подано для долучення до матеріалів справи пояснення по справі з додатками, які вимагалися ухвалою суду.

В судовому засіданні представником відповідача подано для долучення до матеріалів справи відзив на позовну заяву з додатками.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Аргументи позивача.

Представник позивача зазначає, що 05.01.2015р. між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) укладено договір постачання №120108, на виконання якого відповідачу було поставлено товару на загальну суму 67416,74 грн. За умовами договору покупець повинен був здійснити попередню оплату товару в розмірі 30% вартості продукції протягом 3 робочих днів з моменту виставлення постачальником рахунку-фактури, специфікації на погоджену сторонами партію продукції і 70% напротязі 15 календарних днів з моменту отримання товару. Однак, всупереч договору своїх зобов’язань покупець не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 67416,74 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку. Крім цього, за неналежне виконання зобов’язань позивач просить суд стягнути з відповідача 17870,37 грн. інфляційних втрат, та 4222,58 грн. 3% річних. Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 6750,00 грн.

Аргументи відповідача.

Представник відповідача проти існування заборгованості за договором в розмірі 67416,74 грн. не заперечив, однак зазначив, що така виникла у зв’язку зі скрутним фінансовим становищем підприємства, накладенням на всі банківські рахунки відповідача арешту згідно постанови ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області ЗВП №50654795 від 13.01.2016р. про арешт коштів боржника та постійною зміною керівництва. Крім цього, як зазначив представник відповідача в судовому засіданні, між сторонами було укладено велику кількість різних договорів і позивач не довів, що заборгованість виникла саме за договором, котрий являється предметом спору.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

05.01.2015р. між ПП «Система Оптимум» (Постачальником) та ДП «Львівський бронетанковий завод» (Покупцем) укладено договір постачання №120108 (надалі – Договір), за умовами п.1.1. якого постачальник зобов’язується передати, а покупець прийняти й оплатити продукцію, вказану у Специфікаціях (Додатках до цього договору) на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п. 6.1. Договору, продукція приймається за кількістю, шляхом перевірки та порівняння, відповідно до кількості, вказаної у транспортних та супровідних документах на окрему партію товару.

Судом встановлено, що на виконання зобов’язань за Договором позивачем, зокрема, було передано, а відповідачем прийнято товар згідно наступних видаткових накладних: №РН-5631 від 07.12.2015р. на суму 108000,00 грн., №РН-3989 від 12.08.2016р. на суму 3600,00 грн., №РН-4673 від 20.09.2016р. на суму 2700,86 грн., на загальну суму 114300,86 грн. Видаткові накладені підписані уповноваженими представниками сторін Договору, згідно наявних в матеріалах справи довіреностей.

Так, в п. 5.1.-5.3. Договору сторонами погоджено, що загальна вартість цього договору складає суму поставленої продукції, що зазначена в усіх рахунках, специфікаціях до цього договору. Оплата покупцем продукції здійснюється в національній валюті України, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений у даному договорі (якщо постачальник не повідомить покупцеві реквізитів іншого рахунка). Покупець здійснює попередню оплату в розмірі 30% вартості продукції протягом 3-х (трьох) робочих днів з моменту виставлення постачальником рахунку-фактури, специфікації на погоджену сторонами партію продукції і 70% напротязі 15-ти календарних днів з моменту отримання товару.

У відповідності до умов Договору позивачем були виставлені відповідачу до оплати відповідні рахунки: рахунок-фактура №СФ-16731 від 02.12.2015р., №СФ-09908 від 21.07.2016р., №СФ-12643 від 19.09.2016р.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, банківських виписок по рахунку, актів звірки взаєморозрахунків, відповідачем здійснено часткову оплату одержаного за Договором товару за видатковою накладною №РН-5631 від 07.12.2015р. на суму 61115,88 грн., натомість решта вартості товару за цією видатковою накладною та видатковими накладними №РН-3989 від 12.08.2016р., №РН-4673 від 20.09.2016р. залишилися відповідачем не оплачені, що зокрема, не заперечується останнім.

ОСОБА_3 звірки, підписаним між ПП «Система Оптимум» та ДП «Львівський бронетанковий завод», станом на 12.03.2018р. та довідки ПП «Система Оптимум», заборгованість відповідача складає 67416,74 грн.

ОЦІНКА СУДУ.

ОСОБА_3 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

ОСОБА_3 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

В силу приписів ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом п. 5.3. Договору, остаточний розрахунок за поставлений товар мав бути здійснений протягом 15 календарних днів з моменту отримання покупцем товару.

Як встановлено судом, 19.06.2017р. позивачем на адресу відповідача було скеровано листа від 01.06.2017р. №28, яким запропоновано відстрочити сплату боргу до 30.12.2017р. з долученим примірником додаткової угоди до договору постачання №120108 від 05.01.2015р. Попри це, вказана додаткова угода підписана сторонами не була, що і не заперечується останніми. Відтак, строк оплати за Договором слід вважати той, що передбачений п. 5.3. укладеного між сторонами Договору, а саме протягом 15 календарних днів з моменту отримання товару.

У відповідності із ст. 193 ГК України, положення якої є аналогічні до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Нормами ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки, відповідачем кошти за одержаний товар сплачені в повному обсязі та у визначений Договором строк не були, ці кошти підлягають до стягнення з нього в судовому порядку в розмірі 67416,74 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що такі нараховані позивачем правильно, а тому підлягають стягненню з відповідача повністю, у заявленому розмірі.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, а тому підлягають до задоволення повністю.

Суд не погоджується з доводами представника відповідача, що між сторонами було укладено велику кількість різних договорів і позивач не довів, що заборгованість виникла саме за договором, котрий являється предметом спору, оскільки позивачем долучено до матеріалів справи належні докази, які свідчать про існування заборгованості саме за вказаним договором. Натомість відповідачем не долучено жодних доказів, котрі б це спростовували.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, положеннями ч. 1-2 ст. 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

До позовної заяви представником позивача долучено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат: 1762,00 грн. судовий збір та 6750,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу представником позивача долучено договір про надання правових послуг №03/01 від 03.01.2018р., ордер на надання правової допомоги серії ЛВ №003929, ОСОБА_3 виконаних робіт №03/01-1-01 від 26.03.2018р., платіжне доручення №441 від 16.02.2018р.

Детально ознайомившись із вказаними вище документами, врахувавши критерії, які формують розмір витрат на оплату послуг адвоката, передбачених ч. 4 ст. 126 ГПК України, суд зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 5250,00 грн., зважаючи на категорію спору, невелику складність справи та участь адвоката в лише в одному судовому засіданні.

Судовий збір у розмірі 1762,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 42, 46, 123, 129, 222, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод» (79031, м. Львів, вул. Стрийська, 73; код ЄДРПОУ 07985602) на користь Приватного підприємства «Система Оптимум» (79066, м. Львів, вул. Грунтова, 1; код ЄДРПОУ 35774875) 67416,74 грн. боргу, 17870,37 грн. інфляційних втрат, 4222,58 грн. 3% річних, 1762,00 грн. судового збору та 5250,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 30.03.2018р.

Суддя Крупник Р.В.