Ухвала суду № 73073808, 29.03.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

29.03.2018

Справа № 910/2289/18

За заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Вастон»

про забезпечення позову

у справі № 910/2289/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вастон»

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю «Техойл НК»

2) комунальної організації «Київмедспецтранс»

про визнання недійсним договору

Суддя Удалова О.Г.

без повідомлення учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вастон» (далі – ТОВ «Вастон», позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Техойл НК» (далі – ТОВ «Техойл НК», відповідач-1) та комунальної організації «Київмедспецтранс» (далі – КО «Київмедспецтранс», відповідач-2) про визнання недійсним договору про закупівлю № 115к від 16.02.2018.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.03.2018 відкрито провадження у справі № 910/2289/18, призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.03.2018.

28.03.2018 відділом автоматизованого діловодства суду була зареєстрована подана позивачем заява про забезпечення позову, в якій останній просив суд заборонити відповідачу-1 – ТОВ «Техойл НК» вчиняти дії на виконання умов спірного договору про закупівлю № 115к від 16.02.2018, зокрема, поставляти (передавати) товар (предмет закупівлі).

В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначив, що умовами спірного договору визначений строк поставки товару до 14.06.2018 та строк здійснення розрахунків за такий товар до 30.06.2018, таким чином, з урахуванням передбачених Господарським процесуальним кодексом України строків розгляду спору, на момент прийняття судом рішення за результатами розгляду даної справи спірний договір буде повністю виконаний сторонами, що утруднить виконання рішення суду про визнання договору недійсним або зробить неможливим його виконання, оскільки позивач не заявляв вимогу про застосування реституції.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що вказана заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Суд зазначає, що заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Важливою обставиною під час вжиття заходів забезпечення позову є пов’язаність відповідних дій відповідача та шкідливих результатів від їх вчинення з відповідним предметом позову та правами, з метою захисту яких такий позов подано.

Поряд з цим, за приписами ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Проте, судом встановлено, що заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Таким чином, в порушення наведених вимог закону, позивачем в обґрунтування поданої ним заяви не надано суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження наявності підстав для забезпечення позову, а обставини, наведені позивачем в обґрунтування заяви про забезпечення позову, не є такими, що в розумінні ст. 136 Господарського процесуального кодексу України свідчать про можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або позбавлення позивача можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких він звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів забезпечення позову про які просить позивач.

За таких обставин, зважаючи на те, що предметом даного спору є визнання недійсним договору, що не передбачає в подальшому вчинення сторонами спору дій, спрямованих на виконання рішення суду, винесеного за результатами розгляду безпосередньо даного спору, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої позивачем заяви про забезпечення позову та відсутність підстав для її задоволення.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Вастон» про забезпечення позову шляхом заборони товариству з обмеженою відповідальністю «Техойл НК» вчиняти дії на виконання умов договору про закупівлю № 115к від 16.02.2018, зокрема, поставляти (передавати) товар (предмет закупівлі).

Ухвала набирає законної сили 29.03.2018 та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. 256 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст ухвали складено 29.03.2018.

Суддя О.Г. Удалова