Постанова № 73073489, 27.03.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 333/7258/14 Головуючий у 1 інстанції

№ провадження 22-ц/778/1214/18 Боровікова А.І.

Доповідач: Бєлка В.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Бєлки В.Ю.

Суддів: Онищенко Е.А.

Воробйової І.А.

При секретарі: Путій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 06 листопада 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2014 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 28.11.2012 року між ПАТ «Сведбанк», який є правонаступником Акціонерного комерційного банку «ТАС-Комерцбанк» та Факторинговою компанією «Вектор Плюс» укладено договір факторингу.

Відповідно до п.2.1, 2.2. договору банк відступає Фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, право на вимогу якої належить банку. Разом з правами вимоги до Фактора переходять всі пов'язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов'язкових платежів.

Разом із тим, 28.11.2012 року між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір факторингу, відповідно до умов якого Клієнт (ТОВ «ФК «Вектор Плюс») відступає Фактору (ТОВ «Кредитні ініціативи») свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками.

Внаслідок укладення вказаних договорів відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора/стягувача за договором від 21.02.2008 № 0704/0208/45-006, позичальником, згідно якого є відповідач ОСОБА_3 21.02.2008 року ВАТ «Сведбанк» (правонаступник - ПАТ «Сведбанк») та відповідач ОСОБА_3 уклали кредитний договір № 0704/0208/45-006, з подальшим внесенням змін та доповнень.

Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу ОСОБА_3 кредит у сумі 55 000,00 доларів США.

Відповідач ОСОБА_3 неналежно виконує взяті на себе зобов'язання, чим грубо порушує істотні умови кредитного договору, в результаті чого станом на 21.07.2014 pоку має прострочену заборгованість: - за кредитом - 57179,08 дол. США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає - 666 456 грн. 03 коп.; - по відсотках - 24812,47 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає - 289 204 грн. 03 коп.

У зв'язку з систематичним порушенням відповідачем ОСОБА_3 своїх обов'язків зі сплати кредиту була нарахована неустойка: пеня - 27576,55 дол. США, що по курсу НБУ на дату розрахунку складає - 321 421 грн. 02 коп.

Аналізуючи норми ст. 266, ч. 2 ст. 258 ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Таким чином, розмір неустойки становить: пеня -11582,67 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає - 135 002,88 грн.

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, 21.02.2008 року ВАТ «Сведбанк» (правонаступник ПАТ "Сведбанк") та відповідач ОСОБА_4 уклали договір поруки № 0704/0208/45-006-Р-1, відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_4 як поручитель поручається за виконання відповідачем ОСОБА_3 обов'язків, що виникли на підставі кредитного договору.

Посилаючись на зазначені обставини просило суд стягнути з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно заборгованість у сумі 1 090 662 грн. 94 коп., а саме: за кредитом - 666 456 грн. 03 коп.; по відсотках - 289 204 грн. 03 коп.; пеня - 135 002 грн. 88 коп. та судові витрати у сумі 3 654,00 грн.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 06 листопада 2017 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» з ОСОБА_3 заборгованість за кредитом у сумі 1 090 662 грн. 94 коп., судовий збір у сумі 3654 грн., а усього у сумі 1 094 316 грн. 94 коп.

У задоволенні позову до відповідача ОСОБА_4 відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що не погоджується з договором факторингу від 28.11.2012 року укладеного між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «ФК «Вектор Плюс», розрахунком заборгованості та вважає, що позивачем пропущено строк для звернення до суду з даним позовом. Просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позову.

Вислухавши доповідь судді, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон їх регулює.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що 28.11.2012 року між ПАТ «Сведбанк», який в свою чергу виступає правонаступником Акціонерного комерційного банку «ТАС-Комерцбанк» та Факторинговою компанією «Вектор Плюс» укладено договір факторингу.

Відповідно до п.2.1, 2.2. договору банк відступає Фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, право на вимогу якої належить банку на підставі документації.

З моменту відступлення банком Фактору прав вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для Фактора та вважаються наданими Фактору. Разом з правами вимоги до Фактора переходять всі пов'язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов'язкових платежів.

Разом із тим, 28.11.2012 року між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено Договір факторингу.

Відповідно до п.2.1, 2.2. договору клієнт (ТОВ «ФК «Вектор Плюс») відступає Фактору (ТОВ «Кредитні ініціативи») свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками. З моменту відступлення клієнтом Фактору прав вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для Фактора та вважаються наданими Фактору. Разом з правами вимоги до Фактора переходять всі пов'язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов'язкових платежів.

Внаслідок укладення вказаних договорів відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора/стягувача за договором від 21.02.2008 № 0704/0208/45-006, позичальником згідно якого є ОСОБА_5

Відповідно до cт. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з наведеного доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

21.02.2008 року ВАТ «Сведбанк» (правонаступник - ПАТ «Сведбанк») та відповідач ОСОБА_3 уклали кредитний договір № 0704/0208/45-006, з подальшим внесенням змін та доповнень.

Відповідно до умов вищевказаного кредитного договору, банк зобов'язується надати боржнику (за кредитним договором - позичальникові) відповідачу ОСОБА_3 кредит у сумі 55 000 дол. США, а відповідач зобов'язується повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.

Відповідно до листа №13-210/7871-22612 від 07.12.2009 року Національного Банку України операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Таким чином, операція з надання банками кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії.

Банк (кредитор) свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у сумі 55 000,00 дол. США.

Відповідач ОСОБА_3 неналежно виконує взяті на себе зобов'язання, чим грубо порушує істотні умови Кредитного договору, в результаті чого станом на 21.07.2014 pоку має прострочену заборгованість: - за кредитом - 57179,08 дол. США, що за курсом НБУ на дату розрахунку: (21.07.2014р. 11, 65 грн. за 1 дол. США) складає - 666 456 грн. 03 коп.; - по відсотках - 24812,47 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку (21.07.2014р. 11, 65 грн. за 1 дол. США) складає - 289 204 грн. 03 коп.

Таким чином, розмір неустойки становить: пеня -11582,67 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає - 135002 грн. 88 коп., що підтверджується розрахунком Банку.

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, 21.02.2008 р. ВАТ «Сведбанк» (правонаступник ПАТ "Сведбанк") та відповідачка ОСОБА_4 уклали договір поруки № 0704/0208/45-006-Р-1, відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_4 як поручитель поручається за виконання відповідачем ОСОБА_3 обов'язків, що виникли на підставі Кредитного договору.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 24.12.2015 року за позовом ОСОБА_4 до ТОВ «Кредитні ініціативи», ОСОБА_3 про визнання договору поруки припиненим, визнано договір поруки №0704/0208/45-006-Р-1 від 21.02.2008 року, який укладений між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_4 припиненим з 28.11.2012 року.

Рішення суду набуло законної сили 05.01.2016 року.

З урахуванням викладеного, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитом є обґрунтованими, відповідач ОСОБА_3 порушив умови за кредитним договором, своєчасно не виконував зобов'язання здійснити погашення суми кредиту та відсотки за користування кредитними коштами в обумовлені кредитним договором строки, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором, яка станом на 21.07.2014 pоку складає - за кредитом - 666 456 грн. 03 коп.; - по відсоткам - 289 204 грн. 03 коп., по пені - 135002 грн. 88 коп., а усього у сумі 1 090 662 грн. 94 коп., та яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача у повному обсязі.

Посилання у апеляційній скарзі на неправильність розрахунку заборгованості є безпідставним, оскільки іншого розрахунку, який б спростовував розрахунок Банку суду не надано.

Безпідставними є і доводи викладені у апеляційній скарзі, що пропущено строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом, оскільки позивач подав до суду позов у вересні 2014 року, строк же слід відраховувати з 28.11.2012 року.

Докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 06 листопада 2017 року по цій справі залишити без змін.

Дата складання повної постанови 30 березня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий:

Судді: