Рішення № 73073042, 27.03.2018, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

ЄУН 337/4707/18

2/337/231/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Мурашової Н.А.

за участю секретаря - Бессарабової Т.П.

представника позивакиа - ОСОБА_1

представника відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «ПОНОМАР», треті особи - ТОВ «Федосов Транс», ПП «Авалон 2002», ПП «Спецавтокомплект-Ж.С.А.», ФОП ОСОБА_4, ОСОБА_5, про захист прав споживачів та стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з цим позовом, мотивуючи його тим, що з метою придбання грибного міцелію Онікс на рахунок відповідача в установі банку на підставі виписаних відповідачем рахунків №713 від 09.08.2016р., № 795 від 23.08.2016р., № 987 від 21.09.2016р., № 1010 від 28.09.2016р. та № 1055 від 06.10.2016р. нею було перераховано загалом 261 204,00грн. Рішеннями судів вже було встановлено, що виниклі між сторонами правовідносини є зобов’язальними і носять ознаки договорів купівлі-продажу. За змістом ст..655,662 ЦК України за договором купівлі-продажу продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, визначений договором. Однак в порушення цих норм відповідач не передав їй оплачений товар в кількості 5800 шт. на загальну суму 261 204,00грн., у зв’язку з чим вона 25.10.2017р. повідомила продавця про відмову від договору на підставі ст.665 ЦК України і просила повернути сплачені за товар грошові кошти. Своїм листом від 03.11.2017р. відповідач відмовив в задоволенні її вимог, пославшись на те, що він передав товар перевізнику. Разом з тим, вона не укладала жодних договорів з перевізниками, підстави передачі товару особам, зазначеним відповідачем як перевізники, їй невідомі, товарно-транспортні накладні її підпису в підтвердження прийняття товару не містять. Вважає, що такими діями відповідач порушив її права як споживача, у зв’язку з чим вона змушена звернутися до суду.

Просить розірвати договори купівлі-продажу, укладені між нею та ТОВ «ПОНОМАР», оформлені рахунками №713 від 09.08.2016р., № 795 від 23.08.2016р., № 987 від 21.09.2016р., № 1010 від 28.09.2016р. та № 1055 від 06.10.2016р. та квитанціями №52 від 10.08.2016р., №9 від 24.08.2016р., №18 від 21.09.2016р., №17 від 28.09.2016р., №121 від 06.10.2016р., та стягнути з відповідача на її користь сплачені за цими договорами кошти в сумі 261 204,00грн., витрати на сплату судового збору.

Ухвалою суду від 28.11.2017р. відкрито провадження у цивільній справі за цим позовом.

13.12.2017р. до суду надійшли письмові заперечення представника відповідача, в яких відповідач позов не визнав повністю та зазначив, що повністю виконав своєї зобов’язання за договорами купівлі-продажу грибного міцелію Онікс, на які посилається позивачка, на загальну суму 261 204,00 грн. Придбаний нею товар було передано перевізникам, на яких вказав замовник, що підтверджується товарно-транспортними накладними №Р7903 від 11.08.2016р., №Р7904 від 11.08.2016р., №Р8748 від 24.08.2016р., №Р8749 від 24.08.2016р., №Р10102 від 21.09.2016р., №Р10103 від 21.09.2016р., №Р10357 від 28.09.2016р., №Р10415 від 29.09.2016р., №Р10797 від 08.10.2016р. При цьому, сторони мали договірні відносини протягом серпня-жовтня 2016р., поставка товару здійснювалась 14 партіями, частину яких позивачка не заперечує і претензій по більшості цих партій немає. Враховуючи, що між сторонами був відсутній письмовий договір купівлі-продажу, в якому би містилась умова строку передачі товару покупцю, відповідно до ст..530, 693ЦК України позивачка має право вимагати повернення коштів лише у випадку не передачі товару у 7-денний строк від дня пред’явлення нею вимоги до відповідача. Однак з такими вимогами позивачка до відповідача не зверталась, відразу заявила вимогу про повернення грошових коштів. Жодних претензій щодо недопоставки товару в період існування договірних відносин позивачка не пред’являла, повідомила про це лише через п’ять місяців після дати оплати останньої партії товару. Вважає заявлені вимоги необґрунтованими та незаконними. Просить в позові відмовити.

Крім того, 13.12.2017р. представник відповідача подав заяву про залучення до участі у справі третіх осіб - перевізників ТОВ «Федосов Транс», ПП «Авалон 2002», ПП «Спецавтокомплект-Ж.С.А.», ФОП ОСОБА_4

Ухвалою суду від 13.12.2017р. вказане клопотання було задоволено і судове засідання у зв’язку з залученням третіх осіб було відкладено.

15.12.2017р. набрав чинності новий ЦПК України, згідно пп.9 п.1 Перехідних положень якого справи у судах першої інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

09.01.2018р. до суду надійшло клопотання представника позивача про витребування доказів – оригіналів видаткових та товарно-транспортних накладних, на які посилається представник відповідача в запереченнях.

10.01.2018р. до суду надійшли письмові пояснення представника третьої особи - ПП «Авалон 2002», в яких зазначено, що в 2015-2017р. підприємство не здійснювало будь-яких перевезень грибного міцелію Онікс за замовленням ОСОБА_3 чи ТОВ «ПОНОМАР», договорів з вказаними особами не укладалось. Однак під час з’ясування обставин справи було встановлено, що водій підприємства ОСОБА_6, який здійснює перевезення товару за господарськими договорами підприємства на вантажному автомобілі ISUZU, держномер СА 3397 АМ, у неробочий час для під заробітку 11.08.2016р. отримав за допомогою транспортно-інформаційного сервісу «Ларді-транс» замовлення ОСОБА_3 на перевезення грибного міцелію Онікс зі складу ТОВ «ПОНОМАР» за адресою: Черкаська обл.., Канівський р-н, с.Литвинець на склад в м.Запоріжжі. В цей же день на складі він отримав вказаний товар на загальну суму 9000,00грн., оригінали витратних накладних, які передав замовнику. Вважають, що ПП «Авалон 2002» не має жодного відношення до предмету спору.

Ухвалою суду від 11.01.2018р. з метою забезпечення повного, всебічного та об’єктивного судового розгляду, сприяючи учасникам справи в реалізації їх процесуальних прав, з урахуванням думки учасників справи, прийнято рішення про розгляд даної справи в загальному позовному провадженні з початку зі стадії підготовчого провадження і призначено підготовче засідання.

08.02.2018р. до суду надійшов відзив відповідача на позов, зміст якого є аналогічним змісту заперечень від 13.12.2017р.

Крім того, представником відповідача подано клопотання про залучення до участі у справі третьої особи – ОСОБА_5

Ухвалою суду від 09.02.2018р. підготовче провадження у справі закрито, справа призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні, залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог ОСОБА_5, задоволено клопотання представника позивача від 09.01.2018р. про витребування доказів.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 позов підтримала повністю з підстав, зазначених в позовній заяві, просила його задовольнити. Додатково пояснила, що спірні правовідносини виникли між сторонами у зв’язку з невиконанням відповідачем умов договорів купівлі-продажу грибного міцелію Онікс, який позивачка замовила у відповідача, оплатила відповідні рахунки, але товар їй переданий не був. Договори оформлені рахунками відповідача та квитанціями позивачки. Вказані документи не містять відомостей про строк, порядок та умови поставки товару. Які домовленості існували між сторонами щодо цих питань, вона як представник пояснити на даний час не може. Замовлення здійснювалось в телефонному режимі. Оскільки товар переданий позивачці не був, вона скористалась своїм правом на відмову від договору і звернулась до відповідача з вимогою про повернення сплачених коштів. Договорів з перевізниками позивачка не укладала, в товарно-транспортних накладних про отримання товару не розписувалась.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов. Додатково пояснив, що як такого окремого письмового договору купівлі-продажу між сторонами не укладалось. Договірні відносини оформлювались рахунком відповідача та квитанціями позивачки, які містили відомості про особу продавця, покупця, найменування товару, його кількість та ціну, які визначались сторонами за попередньою усною домовленістю в телефонному режимі. Обмін документами здійснювався в електронному вигляді. Вказані документи не містять відомостей про строк передачі товару покупцю, тому він повинен визначатись відповідно до ст..530 ЦК України – від дня пред’явлення вимоги. Договірні відносини між сторонами не передбачали поставку товару саме продавцем. Товар передавався продавцем на своєму складі перевізнику, який визначався покупцем. Факт передачі підтверджений товарно-транспортними накладними, які залишились у відповідача. Екземпляр, який передавався покупцю через перевізників, з підписом про отримання товару не повернутий. Але це не свідчить, що продавець не виконав свого обов’язку щодо передачі товару покупцю. Жодних вимог щодо недопоставки товару позивачка протягом дії договірних відносин не пред’являла. Заявила вимогу про повернення коштів лише через п’ять місяців після останньої поставки. При цьому, вибірково визначила партії, які нібито не поставили. Не отримавши певну партію, позивачка замовляла іншу партію, оплачувала її і на даний час претензій щодо неотримання інших партій товару не має.

Представники третіх осіб - ТОВ «Федосов Транс», ПП «Спецавтокомплект-Ж.С.А.», ФОП ОСОБА_4 в судове засідання не прибули за невідомими причинами, про час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином, пояснень на позов та відзив не подали.

Представник третьої особи - ПП «Авалон 2002» в судове засідання не прибув за невідомими причинами, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Як вже зазначалось, подав письмові пояснення на позов.

Третя особа – ОСОБА_5 в судове засідання не прибув, 06.03.2018р. до суду надійшли письмові пояснення на позов, в яких він просить розглядати справи у його відсутність, також зазначив, що позов вважає незаконним та необґрунтованим. 11.08.2016р. він дійсно отримав за допомогою транспортно-інформаційного сервісу «Ларді-транс» замовлення ОСОБА_3 на перевезення грибного міцелію Онікс зі складу ТОВ «ПОНОМАР» за адресою: Черкаська обл.., Канівський р-н, с.Литвинець на склад в м.Запоріжжі. Цього ж дня він завантажив товар на складі ТОВ «ПОНОМАР» на вантажний автомобіль ISUZU, держномер СА 3397 АМ, отримав оригінали видаткової та товарно-транспортних накладних, які передав представнику замовника на ім’я ОСОБА_7. За свої послуги отримав від неї 1500,00грн. Чому позивачка заперечує поставку партії товару, яку здійснював він, пояснити не може.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, свідка, дослідивши матеріали справи, вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, і має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно з ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст.11,14 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають, зокрема, із договорів. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За змістом ст.3,6,627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст..655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст..662,663 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу , у встановлений ним строк. Якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, то відповідно до положень ст.530 цього Кодексу.

Так, згідно з ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Згідно з ст.665 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Крім того, відповідно до ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: 1) захист своїх прав державою; 2) належну якість продукції та обслуговування; 3) безпеку продукції; 4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); 5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; 6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.

Згідно з ст.10 цього Закону споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим. Якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.

Суд встановив, що на підставі рахунків ТОВ «ПОНОМАР» №713 від 09.08.2016 р., №795 від 23.08.2016р., №987 від 21.09.2016р., №1010 від 28.09.2016р., №1055 від 06.10.2016р. (арк..15-19) позивачка ОСОБА_3 сплатила відповідачу за придбання грибного міцелію Онікс загальною кількістю 5800од. загальну суму 261 204,00грн.

Оплата здійснена згідно з квитанціями №52 від 10.08.2016р., №9 від 24.08.2016р., №18 від 21.09.2016р., №17 від 28.09.2016р., №121 від 06.10.2016р. (арк..10-14).

Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 29.03.2017р., яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 13.06.2017р. і відповідно набрало законної сили, встановлено, що відносини, які виникли між сторонами на підставі вказаних вище документів, є зобов’язальними, зокрема, містять ознаки договору купівлі-продажу.

Вказані судові рішення залишені без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.09.2017р.

Згідно з ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, наявність між сторонами зобов’язальних відносин, що виникли на підставі договорів купівлі-продажу, що впливає на вирішення даного спору, не підлягає доказуванню в межах даної цивільної справи.

Отже, за змістом укладених між сторонами договорів купівлі-продажу позивачка ОСОБА_3 як фізична особа придбала у відповідача ТОВ «Пономар» грибний міцелій Онікс на загальну суму 261 204,00грн.

Разом тим, за її твердженням вона не отримала придбаний товар, у зв’язку з чим відмовилась від договорів купівлі-продажу і вимагає повернення коштів, сплачених нею відповідачу.

За твердженням відповідача після перерахування ОСОБА_3 грошових коштів він поставив їй через перевізників та передав усю оплачену кількість грибного міцелію Онікс.

Так, згідно з витратною накладною №7903 від 11.08.2016р. та товарно-транспортною накладною №Р7903 від 11.08.2016р. відповідач передав позивачці через автомобільного перевізника «ТОВ «Федосов Транс», водій ОСОБА_8, 1200шт. грибного міцелію Онікс на загальну суму 54 000,00грн. (арк..51,60).

Згідно з витратною накладною №7904 від 11.08.2016р. та товарно-транспортною накладною №Р7943 від 11.08.2016р. відповідач передав позивачці через автомобільного перевізника ПП «Авалон 2002», водій ОСОБА_5, 200шт. грибного міцелію Онікс на загальну суму 9 000,00грн. (арк..52,61).

Згідно з витратною накладною №8748 від 24.08.2016р., та товарно-транспортною накладною №Р8748 від 24.08.2016р., відповідач передав позивачці через автомобільного перевізника ПП «Спецавтокомплект», водій ОСОБА_9, 1200шт. грибного міцелію Онікс на загальну суму 54000,00грн. (арк..53,62).

Згідно з витратною накладною №8749 від 24.08.2016р., та товарно-транспортною накладною №Р8749 від 24.08.2016р., відповідач передав позивачці через автомобільного перевізника ФОП ОСОБА_10, водій ОСОБА_10, 100шт. грибного міцелію Онікс на загальну суму 4 500,00грн. (арк..54,63).

Згідно з витратною накладною №10102 від 21.09.2016р. та товарно-транспортною накладною №Р10102 від 21.09.2016р., відповідач передав позивачці через автомобільного перевізника ФОП Медвідь, водій Медвідь, 1200шт. грибного міцелію Онікс на загальну суму 54 000,00грн. (арк..55,64).

Згідно з витратною накладною №10103 від 21.09.2016р. та товарно-транспортною накладною №Р10103 від 21.09.2016р., відповідач передав позивачці через автомобільного перевізника ФОП ОСОБА_4, водій ОСОБА_11, 300шт. грибного міцелію Онікс на загальну суму 13 500,00грн. (арк..56,65).

Згідно з витратною накладною №10357 від 28.09.2016р. та товарно-транспортною накладною №Р10357 від 28.09.2016р., відповідач передав позивачці через автомобільного перевізника ФОП ОСОБА_12, водій ОСОБА_13, 200шт. грибного міцелію Онікс на загальну суму 9000,00грн. (арк..57,66).

Згідно з витратною накладною №10415 від 29.09.2016р. та товарно-транспортною накладною №Р10415 від 29.09.2016р., відповідач передав позивачці через автомобільного перевізника ФОП ОСОБА_14, водій ОСОБА_15, 1200шт. грибного міцелію Онікс на загальну суму 54000,00грн. (арк..58,67).

Згідно з витратною накладною №10797 від 08.10.2016р. та товарно-транспортною накладною №Р10797 від 08.10.2016р., відповідач передав позивачці через автомобільного перевізника ОСОБА_16 200шт. грибного міцелію Онікс на загальну суму 9 204,00грн. (арк..59,68).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснила, що працює старшим менеджером по збуту ТОВ «ПОНОМАР». Протягом серпня-жовтня 2016р. вона оформлювала замовлення від імені ОСОБА_3 на придбання грибного міцелію Онікс. Щодо замовлення, його оплати, відвантаження тощо вона спілкувалась по телефону з представником ОСОБА_3 – ОСОБА_7. Після повідомлення замовником кількості товару та орієнтовної дати його отримання, нею виготовлявся рахунок, який передавався електронною поштою замовнику, оплачувався нею, квитанція на оплату передавалась їм також в електронному вигляді. Після оплати замовник повідомляв дані перевізника, номер машини, телефон водія. Ці дані вносились до товарно-транспортної накладної, в якій водій після завантаження товару розписувався, один її екземпляр залишався на підприємстві, один передавався покупцю для підписання та повернення, але жодний підписаний нею документ, навіть по тим партіям, отримання яких зараз позивачка не заперечує, до ТОВ не повернулись з невідомих причин, хоча в телефонній розмові з замовником це питання постійно піднімалось. Разом з тим, жодних претензій з приводу непоставки товару за будь-якою партією від ОСОБА_3 чи ОСОБА_7 не надходило. За вказаний період усього було 14 партій поставок і лише 5 з них зараз ОСОБА_3 заперечує. Взагалі графік поставок був дуже щільним, на тиждень декілька, обсяг товару також значним, оплата здійснювалась своєчасно, проблем із цим замовником не було. Претензія щодо повернення коштів за нібито непоставленими партіями ОСОБА_3 заявила лише через три місяці після останньої.

З’ясувавши повно, всебічно та об’єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв’язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд приходить до висновку про безпідставність та недоведеність позовних вимог ОСОБА_3

При цьому, суд виходить з того, що укладеними між сторонами договорами купівлі-продажу не було встановлено як строку виконання продавцем зобов’язання з передачі товару, так і зобов’язання продавця доставити товар або передати товар покупцю у місці знаходження товару.

У зв’язку з цим, відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України строк виконання зобов’язання продавця з передачі товару покупцю визначається моментом пред’явлення вимоги і становить сім днів, а обов’язок продавця передати покупцю товар відповідно до ч.2 ст.664 ЦК України вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові.

Як пояснила в судовому засіданні свідок ОСОБА_17, усі переговори між замовником та продавцем велись в усній формі по телефону. Фактично замовлення формувалось за один місяць до дати поставки товару, що було пов’язано з особливостями технологічного процесу виготовлення грибного міцелію Онікс або компосту. Документи ж оформлювались, оплата здійснювалась в день відвантаження товару чи за день до нього.

Вказані обставини іншими доказами не спростовані, фактично не заперечуються представниками сторін, тому не викликають у суду сумнівів.

Отже, замовлення товару покупцем ОСОБА_3, його оплата свідчать про бажання позивачки отримати товар та відповідно є свідченням пред’явлення вимоги про його передачу.

Як встановлено судом, місце знаходження продавця та покупця, тобто сторін у справі, є різними, віддаленим один від одного. Доставка товару від продавця покупцю здійснювались автомобільними перевізниками, зазначеними в товарно-транспортних накладних, наданих відповідачем.

При цьому, відсутність будь-яких окремих господарських договорів між позивачкою та цими перевізниками, на що посилається позивачка та її представник, не впливає, на думку суду, на вирішення даного спору, оскільки, як вже зазначалось, через відсутність в договорах купівлі-продажу відповідних умов, обов’язок продавця передати покупцю товар є виконаним у момент здачі товару перевізникові.

В даному випадку факт передачі товару відповідачем перевізникам підтверджується товарно-транспортними накладними, які надані представником відповідача і які містять відомості про продавця (вантажовідправника), покупця (вантажоодержувача), перевізника, підписані уповноваженими особами продавця та перевізника. Відомості, що містяться в цих накладних, узгоджуються з поясненнями третьої особи – водія ОСОБА_5, який здійснював доставку однієї з партій товару, поясненнями свідка ОСОБА_17 Обставин, які б викликали у суду сумніви щодо достовірності цих доказів, судом не встановлено. Доказів на спростування відомостей, що містяться в цих документах, позивачкою та її представником суду не надано. Тому суд вважає вказані документи належними, допустимими доказами і приймає їх до уваги при ухваленні рішення.

Посилання позивачки та її представника на те, що ці документи не містять підпису ОСОБА_3 і тому не є доказом передачі їй товару, суд не бере до уваги, оскільки судом встановлено і не оспорюється сторонами, що передані через перевізників оригінали товарно-транспортних накладних для підписання покупцем ОСОБА_3, нею повернуті не були не тільки за партіями, отримання яких нею заперечується в даній справі, але й за іншими партіями, заперечень щодо яких вона не пред’являла. Документи, що були надані суду представником відповідача в оригіналах і копіях, є екземплярами відповідача, які після відвантаження товару продавцю через перевізника залишались у відповідача.

Відсутність у відповідача екземплярів вказаних документів з підписом позивачки на підтвердження отримання товару та відсутності претензій щодо його непоставки або недопоставки, не свідчить про те, що продавець не виконав свого зобов’язання щодо передачі товару покупцю.

Крім того, суд враховує, що протягом серпня-жовтня 2016р. позивачка жодних претензій з приводу неотримання придбаного товару відповідачу як продавцю товару не пред’являла. Протягом вказаного періоду за описаною представником відповідача та свідком ОСОБА_17 процедурою здійснила 14 замовлень, які оплатила, придбаний товар їй також доставлявся перевізниками, однак лише за п’ятьма партіями з цих 14 вона зараз заперечує отримання товару.

Таким чином, суд вважає, що позивачка ОСОБА_3, заперечуючи отримання придбаного у відповідача товару – грибного міцелію Онікс кількістю 5800шт. на загальну суму 261 204,00грн., в порушення вимог ст.12,81 ЦПК України не довела суду, що вона дійсно не отримала придбаний у відповідача товар і що це сталося саме з вини відповідача, що він не виконав свого зобов’язання з передачі їй придбаного товару, чим порушив її права як покупця та споживача, за захистом яких вона звернулась до суду в обраний нею спосіб. Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження цих обставин позивачка та її представник суду не надали.

У зв’язку з цим, підстав вважати, що відповідач ТОВ «ПОНОМАР» не виконав свого зобов’язання щодо передачі позивачці ОСОБА_3 придбаного за спірними договорами товару і відповідно порушив її права, немає.

На підставі вищевикладеного, в задоволенні позову ОСОБА_3 слід відмовити повністю.

Згідно з ст.141 ЦПК України у зв’язку з відмовою в позові судові витрати покладаються на позивачку і стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.3,6,11,14,15,16,530,627,629,651,655,662-665 ЦК України, ст..4,10 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.2,4,5,12,13,76-82,89,141,258,263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1, до ТОВ «ПОНОМАР», ЄРДПОУ 39367597, місце знаходження: Черкаська обл.., Канівський р-н, с.Межиріч, вул..Канівська, б.4/22, про захист прав споживачів та стягнення суми - відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 30.03.2018р.

Суддя Н.А.Мурашова

27.03.2018