Ухвала суду № 73072925, 26.03.2018, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/573/16-к

Номер провадження 1-кп/699/14/18

УХВАЛА

щодо обрання запобіжного заходу

26.03.2018 м.Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Свитки С.Л.,

за участю секретаря Могильної І.В.,

прокурора Павленка В.В.,

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши кримінальне провадження № 12015250190000250 щодо обвинувачення ОСОБА_2 за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження щодо обвинувачення ОСОБА_2 за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України.

Органами досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він маючи не зняту та не погашену у законному порядку судимість, на шлях виправлення не став та знову вчинив нові умисні кримінальні правопорушення.

Так, 05.07.2015 року, близько 22 год. 30 хв., обвинувачений ОСОБА_2, засуджений 12.04.2010 року Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.186, ч.1 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на 3 роки, 20.09.2011 року Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області на підставі ч.2 ст.78 КК України скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлений відбувати призначене судом покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, 02.07.2014 року рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24.06.2014 року звільнений на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, направлений за місцем проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуваючи по вул. 1 Травня в м. Корсунь-Шевченківський навпроти домоволодіння №136, умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, користуючись відсутністю сторонніх осіб, здійснив таємне викрадення кабелів телефонного зв’язку ПРППМ 2?1,2 протяжністю 86 м. між опорами №45-46, що належать ПАТ «Укртелеком», чим завдав останньому матеріальну шкоду на суму 359,57 грн.

Крім того, він же, 06.07.2015 року, близько 00 год. 30 хв., перебуваючи по вул. Менжинського в м. Корсунь-Шевченківський навпроти домоволодіння №54, умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, користуючись відсутністю сторонніх осіб, повторно, здійснив таємне викрадення кабелів телефонного зв’язку ПРППМ 2?0,9 протяжністю 56 м. між опорами №12-13, що належать ПАТ «Укртелеком», чим завдав останньому матеріальну шкоду на суму 217,69 грн.

Крім того, він же, 06.07.2015 року, близько 01 год. 00 хв., перебуваючи по вул. Менжинського в м. Корсунь-Шевченківський навпроти домоволодіння №18, умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, користуючись відсутністю сторонніх осіб, повторно, здійснив таємне викрадення кабелів телефонного зв’язку ПРППМ 2?1,2 протяжністю 82 м. між опорами №5-6, що належать ПАТ «Укртелеком», чим завдав останньому матеріальну шкоду на суму 318,76 грн.

Крім того, він же, 06.07.2015 року, близько 02 год. 00 хв., перебуваючи по вул. Абрамцева в м. Корсунь-Шевченківський навпроти домоволодіння №119, умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, користуючись відсутністю сторонніх осіб, повторно, здійснив таємне викрадення кабелів телефонного зв’язку ПРППМ 2?0,9 протяжністю 43 м. між опорами №39-40, що належать ПАТ «Укртелеком», чим завдав останньому матеріальну шкоду на суму 167,15 грн.

Крім того, він же, 26.12.2017 року, близько 23 год. 00 хв., реалізуючи заздалегідь виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, з метою здійснення викрадення чужого майна і звернення його на свою користь, проник на територію майстерні ПАТ «Корсунь-Шевченківський Райагрохім» ЄДРПОУ: 05491563, що розташована на за адресою вул. Чкалова, 29 м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області, знявши скло із дерев'яної рами віконного отвору проник в середину майстерні, де здійснив крадіжку 15 метрів мідного кабелю, який використовувався для передачі електроенергії, належного ПАТ «Корсунь-Шевченківський Райагрохім» ЄДРПОУ: 05491563.

Після чого, місце вчинення злочину ОСОБА_2 покинув, завдавши ПАТ «Корсунь-Шевченківський Райагрохім» ЄДРПОУ: 05491563 матеріальних збитків на суму 300,00 грн.

Крім того, він же, що 01.01.2018 року, близько 12 години 00 хвилин, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, перебуваючи в м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області на вул. Чапаєва (на даний час вул. Правобережна) на зупинці громадського транспорту розташованої біля верстатобудівного заводу, шляхом вільного доступу, викрав з кишені куртки бувший у використанні мобільний телефон марки «Samsung DUOS GT-E 1202» вартістю 523 грн. та грошові кошти в сумі 700 грн., належні ОСОБА_3, чим завдав останньому матеріальну шкоду на загальну суму 1,223 грн. Після чого, ОСОБА_2 з місця події зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Крім того, він же, 25.01.2018 року, близько 22 години 00 хвилин, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, шляхом розбиття віконного скла, проник через отвір віконної рами до будинку домоволодіння розташованого за адресою: вул. Ярослава Мудрого, 240, м. Корсунь-Шевченківський, Черкаська область, належного ОСОБА_1, звідки викрав бувші у використанні речі, а саме кольоровий телевізор марки «Samsung CK-5039ZR» з пультом дистанційного управління до нього вартістю 595 грн. та будівельний рівень марки «Бригадир 61-105» довжиною 1000 мм вартістю 143 грн., чим завдав ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 738 грн. Після чого, ОСОБА_2 з місця події зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Крім того, він же, 31.01.2018 року, близько 22 години 00 хвилин, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, перебуваючи в м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області на пішохідному мості, що знаходиться вул. ОСОБА_4 між домоволодіннями № 92 та № 94, між оглядовими пристроями № 613 та № 614, за допомогою ножа, підготовленого заздалегідь, шляхом демонтажу, викрав 4 м кабелю типу ТПП 600x2x0,4 вартістю 499 грн. 41 коп. за 1 м, чим завдав ПАТ «Укртелеком» матеріальну шкоду на загальну суму 1,997 грн. 64 коп. Після чого, ОСОБА_2 з місця події зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Прокурором внесено до суду клопотання про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтоване тим, що на час розгляду кримінального провадження у суді існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України: обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, вчинити інше кримінальне правопорушення. Також прокурором вказано на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам, оскільки ніде офіційно не працює, веде антиморальний спосіб життя, є особою схильною до вчинення крадіжок чужого майна, схильний до повторних крадіжок, що безпосередньо підтверджується матеріалами кримінального провадження та у зв'язку з чим наявний ризик того, він будучи особою схильною до вчинення таємного викрадення чужого майна з корисливих мотивів, досягнення мети збагачення, може залишити без відома суду своє постійне місце проживання і таким чином переховуватися від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення, або ж вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення, тобто продовжити свою злочинну діяльність, вчиняти інші крадіжки і таким чином збагачуватися за рахунок продажу майна здобутого злочинним шляхом.

Потерпілі підтримали позицію прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_2 у суді заперечив щодо задоволення клопотання, оскільки будь-яких злочинних дій він не вчиняв, вказані крадіжки не здійснював.

Заслухавши доводи прокурора, пояснення обвинуваченого, вивчивши наявні матеріали клопотання, приходжу до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, та згідно п.9 ч.2 ст.131 КПК України, заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

Тримання під вартою, відповідно до п.5 ч.1 ст.176 КПК України, є запобіжним заходом, що застосовується під час судового провадження судом за клопотанням прокурора ч.4 ст.176 КПК України.

За нормами ст.178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вік та стан здоров'я обвинуваченого, розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, та інші.

Відповідно до обвинувального акта дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення майна (крадіжка), ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення майна (крадіжка), вчинена повторно та за ч.3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло.

За нормами ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першої цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш суровим запобіжних заходом є тримання під вартою - ч.3 ст.176 КПК України.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Хайредінов проти України» ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція) гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім. Такий захід має бути необхідним за конкретних обставин. Таким чином, тримання під вартою у відповідності до підпункту (c) пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності.

Тобто, суд повинен розглядати питання, чи тримання особи під вартою є конче необхідним та чи можуть інші, менш суворі заходи, бути достатніми для досягнення цієї цілі.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів середньої тяжкості та тяжкого злочину.

Санкцією ч.1 ст.185 КК України передбачено покарання у виді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або позбавлення волі на строк до трьох років.

Санкцією ч.2 ст.185 КК України передбачено покарання у виді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк.

Санкцією ч.3 ст.185 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

У судові засідання обвинувачений ОСОБА_2 допустив лише одну неявку 17.08.2017 року, в подальшому таких неявок не допускав, що, на думку суду, не є переховуванням від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а тому суд вважає, що ОСОБА_2 не потребує ізоляції від суспільства та є можливість застосувати відносно нього більш м’якого запобіжного заходу, а саме домашнього арешту з покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.

За нормами ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється/обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи викладені обставини сукупно, особу обвинуваченого, характер висунутого обвинувачення, поведінку обвинуваченого під час судового розгляду, відсутність достатньо вагомих аргументів на необхідність застосування запобіжного заходу - тримання під вартою, суд приходить до висновку про часткове задоволення клопотання та обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, з покладенням обов’язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, який забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого, виконання ним процесуальних обов’язків, так як, на даний час, наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, і буде співрозмірним із тяжкістю вчиненого.

Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 194 КПК України,

Суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 60 днів, тобто по 24 травня 2018 року включно.

Покласти на ОСОБА_2 обов'язки передбачені ст.194 КПК України, а саме: не залишати місце постійного проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2 з 20 год. до 07.00 год; прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Свитка С. Л.