Рішення № 73072888, 27.03.2018, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.03.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/154/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М.М., секретар судового засідання Вакалюк А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця Сакайлюк Марії Василівни

АДРЕСА_2

до відповідача: Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради

вул. Степана Бандери 10-Г, м. Івано-Франківськ, 76018

про стягнення заборгованості за надані послуги в сумі 27 755 грн.

представники сторін не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Сакайлюк Марія Василівна подала позов до Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради про стягнення заборгованості за надані послуги в сумі 27 755 грн.

Ухвалою суду від 27.02.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 27.03.2018 року.

Позиція позивача.

Позивач з посиланням на ст. 193, 224 Господарського кодексу України, ст. 526, 612, 625 Цивільного кодексу України вказав на те, що відповідач, отримавши послуги відповідно до договорів по закупівлі послуг з організації гарячого харчування учнів загальноосвітньої школи I-III ступенів №19 м. Івано-Франківська, частково не оплатив на користь позивача отримані послуги.

За словами позивача неоплаченими залишились надані відповідачу послуги на загальну суму 27 755 грн 00 к.

Пояснення відповідача.

15.03.2018 року від відповідача надійшов відзив №392/48-16/14в від 15.03.2018 (вх.№4252/18 від 15.03.2018) у якому відповідач вказує на те, що визнає позовні вимоги повністю та вважає їх обґрунтованими.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

В 2017 році між фізичною особою-підприємцем Сакайлюк Марією Василівною та Департаментом освіти та науки Івано-Франківської міської ради було укладено договір по закупівлі послуг з організації гарячого харчування учнів загальноосвітньої школи I-III ступенів №19 м. Івано-Франківська за бюджетні кошти №18/17/93 від 20.02.2017 року, а також додаткову угоду №1 від 31.07.2017 року про внесення змін до договору №18/17/93 від 20.02.2017 року та додаткову угоду №2 від 28.12.2017 року про внесення змін до договору №18/17/93 від 20.02.2017 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с.10-12).

Відповідно до умов договору позивач надавав відповідачу послуги з організації гарячого харчування учнів ЗОШ №19 м. Івано-Франківська, а відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги згідно з актами наданих послуг, що оформлялися та підписувалися між сторонами.

Відповідно до п.4.3. та п.4.4 договору замовник/відповідач зобов'язався здійснити оплату за надані послуги протягом 30-ти календарних днів з моменту підписання сторонами актів про надання послуг учасником/позивачем.

Відповідно до Актів: №19/1 від 09.02.2018 року, №19/2 від 09.02.2018 року, №19/3 від 09.02.2018 року (а.с.13-15), складених про те, що в період з 26.01.2018 року по 09.02.2018 року в шкільній їдальні ЗШ №19 харчувалися учні пільгових категорій 1-11 класів і загальна сума харчування склала 27 755 грн 00 к.

Відповідно до Акту звірки розрахунків від 19.02.2018 року, підписаного департаментом освіти та науки з однієї сторони та фізичною особою-підприємцем Сакайлюк Марією Василівною з другої сторони, станом на 09.02.2018 року заборгованість відповідача на користь позивача становить 27 755 грн 00 к. (а.с.16).

14.02.2018 року позивачем на адресу відповідача направлено претензію вих.№15 від 14.02.2018 року про оплату заборгованості за надані послуги по організації гарячого харчування учнів шкіл протягом 2017-2018 років.

В спірному випадку, доводи позивача визнаються судом обґрунтованими, та такими, що підлягають до задоволення з огляду на таке.

За змістом ст.11 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір. Аналогічне правило випливає із ст. 509 ЦК України.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами. Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Суд дослідивши подані позивачем докази, а саме: Договір №18/17/93 від 20.02.2017 року, Додаткову угоду №1 від 31.07.2017 року, Додаткову угоду №2 від 28.12.2017 року, Акти №19/1, №19/2, №19/3 від 09.02.2018 року, Акт звірки розрахунків від 09.02.2018 року - визнав їх належними доказами в розумінні статей Господарського процесуального кодексу України (надалі за текстом - ГПК України).

Відповідно до ч.4 ст.191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

На підставі поданих позивачем доказів, з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 11, 509, 526, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.191, 193 Господарського кодексу України, ст. 73, 86, 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради /76018, м. Івано-Франківськ, вул. Степана Бандери, 10-Г, код ЄДРПОУ 40312499/ на користь фізичної особи-підприємця Сакайлюк Марії Василівни /АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1/ заборгованість за надані послуги в сумі 27 755 грн 00 к. (двадцять сім тисяч сімсот п'ятдесят п'ять грн 00 к.) та судовий збір в розмірі 1762 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Видати наказ після вступу рішення в законну силу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.03.2018

Суддя Фрич М.М.