Рішення № 73072030, 20.03.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2018м. ДніпроСправа № 904/77/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Первушин Ю.Ю. за участю секретаря судового засідання Казарової А.Г.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоспецтранс", м. Кривий Ріг

до Фізичної особи - підприємця Башоріної Ірини Віталіївни, м. Кривий Ріг

про стягнення заборгованості пені у розмірі 81, 25 грн., інфляційних втрат у розмірі 625, 69 грн. та 3% річних у розмірі 213, 35 грн. за неналежне виконання Договору про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів № 355 від 26.02.2008 року.

Представники:

від позивача не з'явився

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екоспецтранс", м. Кривий Ріг звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області до Фізичної особи - підприємця Башоріної Ірини Віталіївни, м. Кривий Ріг про стягнення заборгованості пені у розмірі 81, 25 грн., інфляційних втрат у розмірі 625,69 грн. та 3% річних у розмірі 213, 35 грн. за неналежне виконання Договору про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів № 355 від 26.02.2008 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів № 355 від 26.02.2008 року, в частині оплати за послуги з вивезення побутових відходів.

Ухвалою господарського суду від 24.01.2018р. позовну заяву прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання на 23.02.2018 о 10:30год.

Ухвалою господарського суду від 23.02.2018 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 20.03.2018 року.

Відповідач правом на подання відзиву на позов та на участь у судовому засіданні не скористався, про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Пунктом 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Від відповідача на адресу господарського суду повернувся конверт з ухвалою суду з відміткою поштового відділення "немає такого будинку".

Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою; якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Враховуючи той факт, що відповідач зареєстрований у встановленому законом порядку за адресою, на яку судом завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, було направлено ухвали, а інформації щодо іншої адреси у суду немає, то суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про розгляд цієї справи.

У судовому засіданні 20.03.2018 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Криворізької міської ради від 15.10.2008 року, на підставі оцінки конкурсних пропозицій, переможцем конкурсу щодо збирання, вивезення та утилізації твердих побутових, негабаритних відходів в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Екоспецтранс".

22.10.2008 між Управлінням житлово-комунального господарства виконкому міськради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екоспецтранс" був укладений договір на надання вищезазначених послуг.

26.02.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Екоспецтранс" (далі - позивач) та фізичною особою-підприємцем Башоріною Іриною Віталіївною (далі - відповідач) був укладений договір №355 про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів (далі - Договір).

Вказаний договір було укладено на підставі заяви відповідача № б/н від 26.02.2008 з проханням укладення вказаного договору з метою надання послуг з вивезення твердих побутових відходів від продовольчого магазину "Паралель", розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Кокчетавська, 5 прим. 11, торгівельна площа - 78,1 кв.м., з 01.01.2008 року (а.с.15).

Відповідно до п. 1.1. Договору, позивач надає послуги зі збирання, вивезення та складування твердих побутових відходів, а відповідач зобов'язується своєчасно оплатити ці послуги за встановленим тарифом у строки та на умовах, передбачених цим Договором.

У п. 2.1. Договору зазначено про те, що обсяги видалення відходів встановлюються на підставі диференційованих норм накопичення, відповідно до рішення міської ради від 13.08.2004 року № 487.

Згідно з п. 2.2. Договору, загальний обсяг видалення твердих побутових відходів становить 19,5 куб.м.

Положеннями п. 2.6. Договору передбачено, що оплата здійснюється відповідно до діючого тарифу за 1 куб.м.

Значення тарифу динамічне, яке може змінюватись позивачем при зміні вартості його складових частин, Рішень відповідних відомств України, про що письмово інформує відповідача (п. 2.7. Договору).

Пунктом 2.8. Договору встановлено, що загальна сума на момент укладання Договору складає 496,78 грн., з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 3.1. Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць, платежі вносяться не пізніше 20 числа наступного місяця.

Як зазначено у п. 3.2 Договору, відповідач вносить плату за послуги на розрахунковий рахунок позивача, через банківські установи.

Керуючись ст. 259 ЦК України сторони домовились встановити строк позовної давності у сім років (п. 6.4. Договору).

Цей Договір діє з 01.01.2008 року. Договір вважається щороку продовженим на тих самих умовах строком на один рік, якщо за місяць до закінчення його строку дії однією зі сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду (п. 8.1. Договору).

Оскільки сторонами не направлялися письмові заяви про розірвання Договору, строк дії було продовжено, умови вищевказаного Договору є чинними.

Першочергово договір був укладений згідно рішення Криворізької міської ради № 115 від 08.04.2009 "Про затвердження середньорічних норм накопичення твердого побутового сміття". Тариф на послуги з вивезення та захоронення ТПВ був затверджений рішенням Криворізької міської ради № 823 від 26.11.2008 "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкової території у м.Кривому Розі".

Норми накопичення та тарифи на послуги з вивезення побутових відходів були змінені рішенням Криворізької міської ради № 254 від 08.09.2010 "Про затвердження норм надання послуг із вивезення побутових відходів".

Норми накопичення на великогабаритні та ремонтні побутові відходи вищезазначеним рішенням встановлені на рівні мінімальних рекомендованих наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 22.03.2010 № 75 "Про затвердження рекомендованих норм надання послуг з вивезення побутових відходів".

Тарифи на послуги з вивезення побутових відходів у м. Кривому Розі були встановлені рішенням Криворізької міської ради № 16 від 12.01.2011.

14.08.2013 було прийнято рішення Криворізької міської ради № 267 "Про корегування тарифів, установлених рішенням виконкому міської ради від 12.01.2011 року № 16 "Про встановлення тарифів на послуги з вивезення побутових відходів у місті Кривому Розі".

Керуючись умовами Договору, вищезазначеними рішеннями Криворізької міської ради, Постановами Кабінету Міністрів України № 1010 від 26.07.2006 "Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів"; № 1070 від 10.12.2008 "Про затвердження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів"; № 259 від 20.05.2009 "Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", позивач надав, а відповідач отримував послуги з вивезення та видалення твердих побутових відходів.

В період з 26.02.2008 по 25.07.2013 відповідач своєчасно сплачував за надані послуги, а отже визнав факт укладання вищезазначеного Договору та надання з боку позивача послуг з вивезення побутових відходів. Але, з 25.07.2013 року платежі за надані послуги від відповідача не надходили, у зв'язку з чим у відповідача виникла прострочена заборгованість, яка станом на 01.11.2016 року, складає 4630,86грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 56 від 07.07.2016 року, про необхідність сплати заборгованість за надані послуги. Вимоги позивача відповідачем були залишені без відповіді та задоволення.

Доказів погашення заборгованості на час розгляду справи сторонами не надано.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Як зазначено у ч. 2 ст. 351 Закону України "Про відходи", збирання та перевезення побутових відходів у межах певної території здійснюється юридичною особою, яка уповноважена на це органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах спеціально обладнаними для цього транспортними засобами.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, визначення виконавця житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п. 4 Правил надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1070 від 10.12.2008 "Про затвердження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів", виконавець послуг з вивезення побутових відходів визначається органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Положеннями ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Виходячи з викладеного, оскільки господарським судом встановлено, що відповідачем допущено порушення строків оплати за надані послуги, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 4630,86грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

За несвоєчасне внесення плати з відповідача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки, встановленої НБУ, від несплаченої суми за кожний день прострочення, згідно з вимогами чинного законодавства України (п. 3.3.Договору).

У п. 5.1.2. Договору вказано про те, що відповідач несе відповідальність за несвоєчасне внесення платежів за послуги - шляхом сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки, встановленої НБУ, від несплаченої суми за кожний день прострочення.

На підставі вищезазначених умов договору позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 81,25 грн. за період з 21.01.2017 року по 21.12.2017 року.

Перевіривши розрахунок позивача, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем були нараховані інфляційні втрати у розмірі 625,69 грн. за період січень 2015 року - грудень 2017 та 3% річних у розмірі 213,35 грн. за період з 21.01.2015 року по 21.12.2017 року, розрахунок яких судом перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

Судовий збір, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Башоріної Ірини Віталіївни (50055, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Екоспецтранс" (50074, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Гетьманська, 2 Г , код ЄДРПОУ 33265283) заборгованість за надані послуги у розмірі 4630,86 грн., пеню в розмірі 81,25 грн., інфляційні втрати в розмірі 625,69 грн., 3% річних в розмірі 213,35 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 600,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30.03.2018

Суддя Ю.Ю. Первушин