Ухвала суду № 73070291, 27.03.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/8659/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.03.2018 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів: Феєра І.С. (головуючого), Мишинчук Н.С., Стана І.В., при секретарі Костюк Л.А., за участю прокурора Попович І.І., підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника - адвоката Пшеницької Г.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді судове провадження № 11-сс/777/161/18 за апеляційними скаргами заступника начальника відділу прокуратури Закарпатської області та захисника - адвоката Пшеницької Г.В. на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.02.2018.

Цією ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту без застосування засобу електронного контролю строком на два місяці щодо:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця Хустського району с. Вишково, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1, директора ТзОВ «Електрон-Сервіс», не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 176, ч. 2 ст. 361, ч. 2 ст. 361-2 та ч. 2 ст. 361-1 КК України.

На підозрюваного ОСОБА_3 покладено обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну; не відлучатись із місця проживання за адресою АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Ухвала слідчого судді мотивована тим, що ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а підозра ОСОБА_3 у вчиненні даного злочину, за відсутності фактичних даних, які б свідчили про те, що інші більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити його належної поведінки та виконання процесуальних обов'язків, передбачених КПК України, не є підставою для обрання найбільш суворої міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, прокурором та слідчим доведено обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої ст. 194 КПК України, але не доведено обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, що є підставою для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

-2-

В апеляційній скарзі та доповненні до неї, заступник начальника відділу прокуратури Закарпатської області просить ухвалу слідчого судді від 28.02.2018 - скасувати, постановити нову, якою клопотання слідчого задовольнити в повному обсязі та обрати щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці з визначенням застави, згідно поданого слідчим клопотання. Вважає, що судом не враховано той факт, що ОСОБА_3 скоїв декілька кримінальних правопорушень, два з яких відносяться до категорії тяжких, діяння вчинені у групі з іншою особою, що збільшує суспільну небезпечність інкримінованих кримінальних правопорушень. Крім того, внаслідок таких незаконних дій, спричинено збитки в сумі 1 162 976 ( один мільйон сто шістдесят дві тисячі дев'ятсот сімдесят шість) грн. і дана сума не є остаточною, оскільки всі експертні дослідження у кримінальному проваджені не завершені. Також, вказує на наявність ризиків того, що ОСОБА_3 може перешкоджати повному, швидкому та об'єктивному розслідуванню, незаконно впливати на свідків, в тому числі тих, які ще не встановлені, перешкоджати встановленню нових можливих документальних підтверджень злочинної діяльності.

В апеляційній скарзі та доповненні до неї, захисник - адвокат Пшеницька Г.В. просить ухвалу слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_3 - скасувати, винести нову, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Вважає рішення таким, що прийняте з порушенням норм процесуального права, оскільки не враховано, що повідомлена підозра ОСОБА_3 є необґрунтована, кваліфікація злочинів, за якими такий підозрюється, щодо вчинення злочинів організованою групою та із заподіянням значної шкоди, жодними доказами не підтверджена. Зазначає, що потерпілим у даному провадженні може бути визнана юридична особа, а представником юридичної особи може бути її керівник або інша уповноважена особа, але даних про те, що ОСОБА_5 як заступник голови Української анти піратської асоціації може здійснювати представництво інтересів потерпілої особи в матеріалах клопотання немає. Враховуючи наведене, підозра у вчиненні тяжкого злочину є необґрунтованою, а тому є неможливим застосування запобіжного заходу, пов'язаного з обмеженням свободи. Згідно висновку експерта №5/40 від 27.11.2017 бази даних інформаційного веб - ресурсу «ІНФОРМАЦІЯ_2» та «ІНФОРМАЦІЯ_3» не виявлено на жорстких дисках та не виявлено налаштувань відео-каталогу на таких веб - ресурсах. Вважає недоведеним існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у випадку незастосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Підозрюваний ОСОБА_3 не ухилявся від отримання повісток, кореспонденції, викликів для проведення слідчих дій, про їх наявність йому відомо не було, коли отримав особисто повістку 23.02.2018, то відразу повідомив слідчого про її отримання. Речові докази у кримінальному провадженні були вилучені та арештовані, а тому ні підозрюваний, ні будь-яка інша особа не може вчиняти дій на їх знищення, не доведено, що підозрюваний впливає на свідків чи потерпілих. За період досудового розслідування, яке було розпочате за різними фактами 03.03.2017, 15.09.2016 та 24.01.2018, підозрюваний не вчиняв дій, які б свідчили про намір знищити чи спотворити речові докази чи про намагання вплинути на свідків або потерпілих. Застосувавши до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на строк два місяці, слідчий суддя вийшов за межі повноважень, оскільки клопотання не містить жодних доводів про необхідність застосування щодо запобіжного заходу на визначений слідчим суддею строк у два

-3-

місяці. Доводи про наявність ризиків, які зазначені в клопотанні є припущеннями, які жодним чином не підтверджені та взагалі не доведено стандарт «поза розумним сумнівом», а тому застосування запобіжного заходу пов'язаного з обмеженням волі є незаконним.

Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення ОСОБА_3 та його захисника - адвоката Пшеницької Г.В. на підтримання поданої апеляційної скарги та заперечення щодо апеляційної скарги прокурора, думку прокурора, яка підтримала подану нею апеляційну скаргу та заперечила апеляційну скаргу захисника, дослідивши матеріали судового провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів уважає, що апеляційні скарги прокурора та захисника не підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) констатував, що Конвенція, по суті, відсилає до національного законодавства і встановлює обов'язок забезпечувати дотримання матеріально-правових та процесуальних норм такого законодавства, водночас вимагаючи також, щоб будь-яке позбавлення свободи відповідало меті статті 5, яка полягає в захисті людини від свавілля.

Таким чином, підставами для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є: а)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення; б) наявність конкретних фактичних та правових підстав.

Розумність підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту й затримання, закріпленої в статті 5 Конвенції.

Відповідно практики ЄСПЛ «розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться в статті 5 пар. 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин».

Вимога розумної підозри містить у собі два питання. Перше з них становить питання права: розумна підозра має стосуватися правопорушення, передбаченого законом. Друге - питання факту: мають бути доведені обставини, які за розумного та неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до певного злочину.

-4-

Колегія суддів ураховує, що стандарт переконання «розумна підозра» достатньо вимогливий, хоча значно слабкіший за стандарт «поза розумним сумнівом», який вимагається для кримінального засудження.

Апеляційний суд звертає увагу учасників провадження на те, що ця вимога не означає, що сторона обвинувачення навіть на ранніх стадіях розслідування, зобов'язана довести всі елементи правопорушення, оскільки цей стандарт не вимагає, щоб сторона обвинувачення мала докази, достатні для остаточного вирішення питання про винуватість особи, а тому правильність кваліфікації діяння, встановлення наявності чи відсутності в діях особи складу кримінального правопорушення, визначення остаточної суми завданих збитків на даній стадії слідчим суддею та судом не перевіряється, оскільки входить до повноважень суду при судовому розгляді кримінального провадження, а тому апеляційна скарга захисника - адвоката Пшеницької Г.В. в частині заперечення правильності кваліфікації діянь підозрюваного та розміру заподіяної шкоди є необґрунтованою.

Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дослідив відомості, на яких ґрунтується вручена та оголошена підозра, перевірив достатність та належність цих відомостей для формулювання розумної підозри.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ретельно перевірялись при розгляді клопотання.

Частиною 3 ст. 176 КПК України передбачено, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є недостатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першої цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя з'ясував питання про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_3 підозри, яка підтверджується долученими до матеріалів клопотання даними, які на даній стадії є достатніми для висновку про обгрунтованість підозри.

Зокрема, обґрунтованість підозри ОСОБА_3 підтверджується: заявою заступника голови Української антипіратської асоціації ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 176 КК України; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5; заявою директора ТзОВ «Науково - виробнича фірма «БЕЗПЕКА - ПЛЮС» ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 361 КК України; заявою представника ТзОВ «1+1 ІНТЕРНЕТ» ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 176 КК України, згідно якої внаслідок незаконного розповсюдження (ретрансляції) ТзОВ «Електрон - Сервіс» серед своїх абонентів програм у телекомунікаційній мережі через ІР-телебачення, станом на 08.08.2017, ТзОВ «1+1 ІНТЕРНЕТ» завдано матеріальної шкоди на суму 102 000 (сто дві тисячі) гривень; протоколами допиту свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_8;

протоколом огляду персонального комп'ютеру ОСОБА_8, а саме інформаційного веб - ресурсу з доменним іменем «ІНФОРМАЦІЯ_2», який налаштований таким чином, що при вході абонентами (користувачами) ТзОВ «Електрон - Сервіс» на розділ «Медіакаталог» здійснюється їх автоматичне перенаправлення на їх локальний інформаційний веб - ресурс з доменним іменем «ІНФОРМАЦІЯ_3», на якому протиправно, без відповідного дозволу

-5-

правовласників (компанії «Twentieth Century Fox Film Corporation» (Fox) та її представника на території України «Української антипіратської асоціації»), з порушенням вимог Закону України «Про авторське право і суміжні права», абонентам (користувачам) ТзОВ «Електрон - Сервіс», за допомогою всесвітньої та локальної мережі із доступом Інтернет, у тому числі використовуючи технологію ІР-телебачення (IPTV), було надано доступ для перегляду, завантаження та копіювання аудіовізуальних творів; протоколом огляду персонального комп'ютеру ОСОБА_9, а саме медіа - програвача «ІНФОРМАЦІЯ_2 Online TV Beta IP-TV Player», за допомогою якого абонентам (користувачам) ТзОВ «Електрон - Сервіс», протиправно, без відповідного дозволу правовласників, за допомогою всесвітньої та локальної мережі із доступом Інтернет, незаконно надавався доступ до перегляду супутникових каналів, у тому числі кодованих телерадіопрограм, за допомогою мережі Інтернет по технології ІР-телебачення (IPTV); ухвалою суду та протоколом про проведення обшуку в приміщеннях ТзОВ «Електрон - Сервіс», у ході проведення якого було вилучено серверне обладнання (комп'ютерна техніка) ТзОВ «Електрон - Сервіс» на якому розміщено налаштування на інформаційні веб - ресурси «ІНФОРМАЦІЯ_2» та «ІНФОРМАЦІЯ_3», через які абонентам (користувачам) ТзОВ «Електрон - Сервіс» незаконно, без укладання відповідних договорів з правовласниками, надавався доступ для перегляду, завантаження та копіювання аудіовізуальних творів та незаконно надавався доступ до перегляду супутникових каналів, у тому числі кодованих телерадіопрограм, за допомогою мережі Інтернет по технології ІР-телебачення (IPTV); ухвалою суду та протоколом про проведення обшуку по місцю проживання ОСОБА_3 у ході проведення якого було вилучено комп'ютерну техніку, що була підключена до всесвітньої мережі загального доступу Інтернет та розташована по місцю проживання останнього за адресою : АДРЕСА_1, з використанням віддаленого доступу до серверного обладнання (комп'ютерної техніки) ТзОВ «Електрон - Сервіс»; висновком комп'ютерно-технічної експертизи №5/41 від 06.11.2017, у ході проведення якої проводилось дослідження комп'ютерної техніки вилученої по місцю проживання ОСОБА_3, згідно якого на досліджуваній комп'ютерній техніці виявлено звернення на інформаційні веб - ресурси «ІНФОРМАЦІЯ_2» та «ІНФОРМАЦІЯ_3» та аудіовізуальні твори, а також у веб - браузерах виявлені логіни та паролі авторизації у тому числі до веб - ресурсів «ІНФОРМАЦІЯ_2» та «ІНФОРМАЦІЯ_3»; висновком комп'ютерно-технічної експертизи №5/40 від 27.11.2017, у ході проведення якої проводилось дослідження серверного обладнання (комп'ютерної техніки) вилученої з ТзОВ «Електрон - Сервіс», згідно якого на досліджуваній комп'ютерній техніці виявлено налаштування на інформаційні веб - ресурси «ІНФОРМАЦІЯ_2» та «ІНФОРМАЦІЯ_3», через які абонентам (користувачам) ТзОВ «Електрон - Сервіс» незаконно, без укладання відповідних договорів з правовласниками, надавався доступ для перегляду, завантаження та копіювання аудіовізуальних творів та незаконно надавався доступ до перегляду супутникових каналів, у тому числі кодованих телерадіопрограм, за допомогою мережі Інтернет по технології ІР-телебачення (IPTV). Крім того, на досліджуваній комп'ютерній техніці виявлено два файли, а саме: «RemoveWAT 2.2.6.exe» та «WPA_Kill.exe», які в даній системі ідентифікувалися як комп'ютерні віруси: «MSIL/HackTool.Wpakill.A» та «Win32/HackTool.WpaKill.B», які є шкідливими програмами; висновком комп'ютерно-технічної експертизи №9047 від 29.09.2017, у ході проведення якої проводилось дослідження серверного обладнання (комп'ютерної техніки) ТзОВ «Електрон - Сервіс», згідно якого досліджувана комп'ютерна техніка має можливість через систему «кардшарінг» здійснювати відтворення телерадіоканалів. Зокрема на ній міститься містить файл із даними настройки системи кардшейрінга,

-6-

яка дозволяє здійснити перегляд закодованих каналів. Також на досліджуваній комп'ютерній техніці виявлено переліки телерадіоканалів які незаконно ретранслювались користувачам по технології IPTV використовуючи кардшейрінг. (Кардшейрінг (відповідно до ст.1 ЗУ «Про авторське право і суміжні права») - забезпечення у будь-якій формі та в будь-який спосіб доступу до програми (передачі) організації мовлення, доступ до якої обмежений суб'єктом авторського права і (або) суміжних прав застосуванням технічних засобів захисту (абонентська карта, код тощо), в обхід таких технічних засобів захисту, в результаті чого зазначена програма (передача) може бути сприйнята або в інший спосіб доступна без застосування технічних засобів захисту); висновком економічної експертизи у сфері інтелектуальної власності № 69 від 16.01.2018, згідно якого внаслідок незаконного відтворення і розповсюдження аудіовізуальних творів ТзОВ «Електрон - Сервіс», за допомогою веб-сайту «ІНФОРМАЦІЯ_3», станом на 08.08.2017 компанії «Twentieth Century Fox Film Corporation (Fox)» завдано матеріальної шкоди в сумі 1 162 976 (один мільйон сто шістдесят дві тисячі дев'ятсот сімдесят шість) грн., що становить особливо великий розмір, тобто в тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

При прийнятті рішення слідчим суддею враховано практику Європейського суду з прав людини та п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з врахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Приймаючи рішення про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_3, слідчий суддя в ухвалі врахував всі обставини з якими закон пов'язує можливість застосування того чи іншого запобіжного заходу. Зокрема, зазначено, що клопотання не містить обґрунтування того, що більш м'який запобіжний захід, не здатний запобігти ризикам у кримінальному провадженні, а необхідність застосування виняткового запобіжного заходу жодним чином не доведена.

Слідчий суддя обгрунтовано прийшов до висновку про доведеність обставин, передбачених пунктами 1 та 2 частини 1 статті 194 КПК України та про відсутність обставин, передбачених пунктом 3 частини 1 цієї статті.

Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що ОСОБА_3 може перешкоджати повному, швидкому та об'єктивному розслідуванню, незаконно впливати на свідків, в тому числі тих, які ще не встановлені є лише припущеннями органу досудового розслідування, які жодними доказами не підтверджені, будь-яких відомостей про таку вірогідність органом досудового розслідування не виявлено.

При прийнятті рішення колегія суддів також враховує й те, що під час апеляційного розгляду судового провадження, прокурор не посилався на обставини, які можуть свідчити про те, що інший, менш суворий, запобіжний захід не зможе запобігти, передбаченим ст. 177 КПК України ризикам, а також не посилався на те, що із часу постановлення слідчим суддею рішення, ОСОБА_3 порушив умови перебування під домашнім арештом чи не виконав покладені на нього обов'язки.

Колегія суддів приходить до висновку про те, що підстави і обставини, з яких суд не задовольнив клопотання слідчого, є достатньо обґрунтованими, оскільки вони вказують на те, що слідчий у клопотанні, прокурор в суді першої інстанції та апеляційному суді в повному обсязі не довели суду обставини, які виправдовують застосування щодо ОСОБА_3 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

-7-

У контексті ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що серйозність обвинувачення або суворість санкції інкримінованого злочину, не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою.

Наведені обставини дають підстави апеляційному суду вважати, що забезпечення виконання процесуальних обов'язків підозрюваного можливо із застосуванням менш суворого запобіжного заходу, а саме цілодобового домашнього арешту без застосування засобу електронного контролю.

Доводи апеляційної скарги захисника - адвоката Пшеницької Г.В. про те, що встановивши строк застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3, слідчий суддя вийшов за межі повноважень, оскільки в клопотанні не вказано такого строку, апеляційний суд відхиляє, оскільки вони не свідчать про незаконність ухвали слідчого судді, а слідчий суддя дотримався вимог ч. ч. 2, 4 ст. 196 КПК України, якими передбачено необхідність зазначення строку дії ухвали слідчого судді та покладених на підозрюваного обов'язків.

Крім того, не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги захисника щодо відсутності повноважень у ОСОБА_5 на представництво інтересів потерпілого, оскільки в матеріалах провадження є довіреність перекладена, належним чином завірена копія довіреності від корпорацій «Twentieth Century Fox Film Corporation» та «Twentieth Century Fox Home Corporation» про уповноваження ОСОБА_5 та ОСОБА_10 представляти Довірителя з метою захисту його прав та інтересів, передбачених законодавством.

Інші доводи апеляційної скарги захисника в частині розміру шкоди, висновків експерта та кваліфікації діянь не свідчать про незаконність ухвали слідчого судді та на даному етапі кримінального провадження не можуть бути оцінені та перевірені апеляційним судом.

За таких обставин слідчий суддя дійшов правильного висновку про відсутність підстав для застосування виняткового запобіжного заходу, оскільки запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.

Необхідності обмеження права ОСОБА_3 на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним законом України, ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження немає, а тому апеляційні скарги прокурора та захисника слід залишити без задоволення.

З врахуванням наведеного ухвалу слідчого судді, якою щодо ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового арешту слід залишити без змін, оскільки колегія суддів уважає, що такий запобіжний захід в повній мірі забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Істотних порушень вимог КПК України не виявлено та обґрунтованих підстав для скасування ухвали слідчого судді в ході апеляційного розгляду не встановлено.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне визначити строк дії ухвали слідчого судді від 28.02.2018 в межах строку досудового розслідування, тобто з дня вручення ОСОБА_3 підозри і такий строк встановлюється до 05.04.2018 -включно.

При прийнятті рішення колегія суддів також, ураховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом, що під час апеляційного розгляду стороною обвинувачення не заявлялось клопотань щодо

-8-

приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки слідчого судді, а також положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

апеляційні скарги заступника начальника відділу прокуратури Закарпатської області та захисника - адвоката Пшеницької Г.В. - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.02.2018, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту без застосування засобу електронного контролю - без змін, встановивши строк дії ухвали слідчого судді до 05.04.2018 включно.

Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Судді: