Ухвала суду № 73070220, 19.02.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/1277/18

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

19.02.2018 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: Животова Є.Г. (головуючий), ОСОБА_1, ОСОБА_2, при секретарі судового засідання Юрочко А.П., за участі прокурора Машкаринця І.І., підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника – адвоката ОСОБА_4, розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали провадження № 11-сс/777/121/18 за поданою в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, апеляційною скаргою його захисника ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.02.2018 про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Оскарженою ухвалою слідчого судді від 08.02.2018 задоволено погоджене прокурором клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 від 07.02.2018 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.146 КК України за таких обставин.

09.12.2017, з 16 год. 9 хв. по 16 год. 55 хв., ОСОБА_6 знаходився разом із групою невстановлених осіб в барі-клубі «Маямі», по вул. Собранецькій, 72, в м.Ужгороді, де між ним виник словесний конфлікт із ОСОБА_7, який знаходився у вказаному закладі разом із своїми знайомими: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 На думку ОСОБА_6 його образив ОСОБА_7 тим, що не хотів визнати його кримінальним авторитетом, а тому у ОСОБА_6 виникли наміри з’ясувати стосунки пізніше.

ОСОБА_6 отримав від невстановлених осіб інформацію про приблизне місце проживання ОСОБА_8 в одній із квартир багатоквартирного будинку, по вул. Харківській, в м. Ужгороді, помилково вважаючи його братом ОСОБА_7, та після 16 год. 55 хв. 09.12.2017 спланував вчинення викрадення ОСОБА_8 і незаконного позбавлення його волі з метою отримання від нього відомостей про місце знаходження ОСОБА_7, для чого вирішив залучити учасників керованої ним злочинної групи.

Для вчинення викрадення і незаконного позбавлення волі ОСОБА_8, ОСОБА_6, діючи як організатор, отримував відомості про місце проживання потерпілого, способи під’їзду та від’їзду, в тому числі і шляхом особистого попереднього встановлення, здійснював розробку та втілення в життя злочинного плану організованої ним групи, який довів до відома всіх її учасників, організував та здійснював підбір та залучення нових учасників групи, визначив та розподілив функції кожного із них, при яких ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 були безпосередніми виконавцями злочину, від яких вимагав чіткого виконання всіх своїх вказівок, особисто контролював та координував за посередництва ОСОБА_3 та ОСОБА_10, в залежності від обстановки, діяльність групи, об’єднаної єдиним планом викрадення та незаконного позбавлення волі, брав участь у підборі часу, способу та місця вчинення злочину, способу взаємного інформування між членами групи, забезпечував групу необхідними транспортними засобами.

Організована злочинна група, очолювана ОСОБА_6, характеризувалась попередньою зорганізованістю у спільне об’єднання осіб для вчинення злочину, досягнення єдиної злочинної мети; стійкістю злочинного об’єднання, яка полягала у стабільності групи, про що свідчить тривалість, системність та детальна організація функціонування групи, наявність необхідних для функціонування групи і вчинення злочину фінансових можливостей для придбання засобів вчинення злочину, згуртованість групи, міцні внутрішні зв’язки між її учасниками, основані на чіткій ієрархії та спільному знайомстві, загальними правилами поведінки, єдиному плані злочинних дій та усвідомлення кожним з учасників факту об’єднання з іншими особами в організовану групу для досягнення єдиного злочинного результату; попередньою зорганізованістю у спільне об’єднання, про що свідчить розроблений та ухвалений учасниками групи план вчинення злочину, розподілом ролей, наявністю організаторів (керівників), забезпеченням транспортними засобами членів групи; тривалістю існування – з літа по грудень 2017 року; детальною організацією функціонування групи у вигляді чіткого виконання кожним відведеної йому ролі та вказівок організаторів; обізнаністю всіх членів злочинної групи з планом злочинних дій, свідомого виконання своїх функцій кожним із них.

Вказана злочинна група попередньо, умисно та добровільно зорганізувалась в єдине злочинне об’єднання осіб, метою діяльності якого було викрадення та незаконне позбавлення волі потерпілих з метою отримання грошової винагороди.

Розраховуючи на довготривалість і систематичність передбачених планом злочинних дій та розуміючи необхідність участі у реалізації ряду осіб, ОСОБА_6 пояснив учасникам організованої ним злочинної групи: ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 й узгодив з ними ступені співучасті і роль кожного у цій діяльності для досягнення всіма вказаної цілі.

ОСОБА_3, як активний учасник організованої групи, відповідно до відведеної йому злочинної ролі та покладених на нього функцій, діючи як виконавець, усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, за вказівками керівника та організатора злочинної групи брав безпосередню участь у підготовці до вчинення злочину, підборі учасників групи, підготовці засобів вчинення злочину, підборі місця вчинення злочину, за допомогою мобільного зв’язку із організатором ОСОБА_6 координував дії учасників групи безпосередньо під час вчинення злочину, під час вчинення викрадення та незаконного позбавлення волі ОСОБА_8 знаходився на пасажирському сидінні автомобіля «Toyota Land Cruiser 200», н.з. АО 3300 ВВ, котрий перекрив рух потерпілого з передньої сторони, а також супроводжував інший автомобіль учасників групи після викрадення потерпілого, забезпечував групу необхідними відомостями про напрямок руху поліцейських патрулів.

ОСОБА_10, як активний учасник організованої групи, відповідно до відведеної йому ролі та покладених на нього функцій, діючи як виконавець, усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, за вказівками керівника та організатора злочинної групи безпосередньо брав участь у підготовці до вчинення злочину, підборі учасників групи, підготовці засобів вчинення злочину, підборі місця вчинення злочину, за допомогою мобільного зв’язку із організатором ОСОБА_6 координував дії інших учасників групи безпосередньо під час вчинення злочину, в момент викрадення та незаконного позбавлення волі ОСОБА_8 знаходився за кермом автомобіля «Toyota Land Cruiser 200», н.з. АО 3300 ВВ, котрий перекрив рух потерпілого з передньої сторони, а також супроводжував інший автомобіль учасників групи після викрадення потерпілого, забезпечував групу необхідними відомостями про напрямок руху поліцейських патрулів.

ОСОБА_11, як член організованої групи, відповідно до відведеної йому злочинної ролі та покладених на нього функцій, діючи як безпосередній виконавець, усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, за вказівками керівника та організатора злочинної групи брав участь у підготовці до вчинення злочину, підборі учасників групи, підготовці засобів вчинення злочину, підборі місця вчинення злочину, за допомогою мобільного зв’язку підтримував зв’язок та координацію дій між учасниками групи, керував автомобілем «Mercedes Benz Gelandewagen», н.з. АО 3300 ВТ під час вчинення злочину, діючи узгоджено на виконання своїх функцій безпосередньо брав участь у вчиненні викрадення та незаконного позбавлення волі потерпілого, а також – приховуванні засобів, використаних при вчиненні злочину.

ОСОБА_12, як член організованої групи, відповідно до відведеної йому злочинної ролі та покладених на нього функцій, діючи як безпосередній виконавець злочину, усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, за вказівками керівника та організатора злочинної групи брав участь у підготовці до вчинення злочину, підборі учасників групи, підготовці засобів вчинення злочину, підборі місця вчинення злочину, за допомогою мобільного зв’язку підтримував зв'язок та координацію дій між учасниками групи, діючи узгоджено на виконання своїх функцій безпосередньо брав участь у вчиненні викрадення та незаконного позбавлення волі потерпілого, а також – приховуванні засобів, використаних при вчиненні злочину.

ОСОБА_13, як член організованої групи, відповідно до відведеної йому злочинної ролі та покладених на нього функцій, діючи як безпосередній виконавець злочину, усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, за вказівками керівника та організатора злочинної групи брав участь у підготовці до вчинення злочину, підборі учасників групи, підготовці засобів вчинення злочину, підборі місця вчинення злочину, за допомогою мобільного зв’язку підтримував зв'язок та координацію дій між учасниками групи, діючи узгоджено на виконання своїх функцій безпосередньо брав участь у вчиненні викрадення та незаконного позбавлення волі потерпілого, а також – приховуванні засобів, використаних при вчиненні злочину.

ОСОБА_14, як член організованої групи, відповідно до відведеної йому злочинної ролі та покладених на нього функцій, діючи як безпосередній виконавець злочину, усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, за вказівками керівника та організатора злочинної групи брав участь у підготовці до вчинення злочину, діючи узгоджено на виконання своїх функцій безпосередньо брав участь у вчиненні викрадення та незаконного позбавлення волі потерпілого, а також – приховуванні засобів, використаних при вчиненні злочину.

ОСОБА_3, діючи в складі організованої ОСОБА_6 злочинної групи, спільно з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 з метою втілення розробленого ОСОБА_6 злочинного плану в реальність, спрямованого на незаконне збагачення та самоутвердження у кримінальному оточенні шляхом вчинення злочину проти волі, честі та гідності особи, відповідно до розподілу ролей кожного учасника злочинної організованої групи та визначених функцій, маючи на меті викрасти та незаконно позбавити ОСОБА_8 волі, 09.12.2017, в період з 22 по 23 год., для отримання інформації про точне місце проживання потерпілого, на автомобілі «Toyota Land Cruiser 200», н.з. АО 3300 ВВ, разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_10 здійснив виїзд у м. Ужгород на вулицю Харківську та з’ясував, що на вказаній вулиці наявний лише один багатоквартирний будинок – № 19, а тому були зроблені висновки, що ОСОБА_8 та, ймовірно, ОСОБА_7 проживають саме в даному будинку. При спільних зустрічах та підготовці до вчинення злочину 09.12.2017 та зранку 10.12.2017 ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_15 та ОСОБА_14, обговоривши та розподіливши функції кожного при вчиненні злочину, обрали місце засідки для його вчинення – подвір’я багатоквартирного будинку № 19, по вул. Харківській, а також спланували рух для під’їзду та від’їзду з місця злочину.

Продовжуючи планування вчинення злочину, ОСОБА_6 разом із іншими учасниками злочинної групи дійшли змови щодо необхідності стеження за будинком потерпілого та здійснення його викрадення 10.12.2017 в той час, коли він буде виходити із під’їзду будинку. З метою полегшення вчинення злочину та подолання ймовірного опору потерпілого, ОСОБА_11 заздалегідь підготував пістолет «Форт 12Р», ОСОБА_13 та ОСОБА_12 заздалегідь підготували металеві складні ножі, а невстановлені особи з числа ОСОБА_13, ОСОБА_12 та ОСОБА_16 – два пістолети «STALKER 917».

Керуючи організацією та підготовкою до вчинення злочину, ОСОБА_6 надав ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_11 для поїздки до місця проживання ОСОБА_8, відслідковування та здійснення його викрадення, автомобіль «Mercedes Benz Gelandewagen», н.з. АО 3300 ВТ, що перебуває в його користуванні та зареєстрований за його дружиною ОСОБА_17, а ОСОБА_3 та ОСОБА_10 надав автомобіль «Toyota Land Cruiser 200», н.з. АО 3300 ВВ, що перебуває в його користуванні та зареєстрований за його колишньою дружиною ОСОБА_18

10.12.2017, біля 8 год. 5 хв., ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_11 та ОСОБА_14 на автомобілі «Mercedes Benz Gelandewagen», н.з. АО 3300 ВТ, а ОСОБА_3 та ОСОБА_10 на автомобілі «Toyota Land Cruiser 200», н.з. АО 3300 ВВ діючи узгоджено із іншими членами групи з метою вчинення спланованого злочину заздалегідь прибули на подвір’я будинку № 19, по вул. Харківській, в м. Ужгород та відслідковували момент виходу ОСОБА_8 з під’їзду вказаного будинку.

10.12.2017, о 10 год. 40 хв., в той час, коли ОСОБА_8 вийшов із під’їзду власного будинку та сів до належного йому автомобіля «Merсedes E200», н.з. АО 2424 ВА, ОСОБА_3 та ОСОБА_10, діючи в складі організованої ОСОБА_6 групи з ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_11 та ОСОБА_14, автомобілем «Toyota Land Cruiser 200», н.з. АО 3300 ВВ, перекрили рух потерпілого на автомобільній дорозі в житловій зоні поряд із будинком № 19, що по вул. Харківській, в м. Ужгороді, а ОСОБА_19 автомобілем «Mercedes Benz Gelandewagen», н.з. АО 3300 ВТ, заблокував автомобіль потерпілого із заду, після чого всупереч волі потерпілого, із застосуванням фізичного насильства, що полягало в стисканні шиї останнього, заламуванні рук, нанесенні ударів руками та ногами в різні частини тіла, а також погрожуючи застосуванням зброї, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_11 незаконно позбавили його волі, що полягало в поміщенні потерпілого ОСОБА_8 із належного йому автомобіля до транспортного засобу «Mercedes-Benz Gelandewagen», н.з. АО 3300 ВТ, заблокували вихід із автомобіля та зникли з місця вчинення кримінального правопорушення.

Незаконно, всупереч волі ОСОБА_8, перемістили його з одного місця до іншого, чим обмежили надані йому Конституцією України права на повагу до волі, а також права на свободу в частині вільного пересування особи.

Внаслідок протиправної спільної умисної діяльності ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_11 потерпілий ОСОБА_8 був викрадений, у період з 10 год. 45 хв. 10.12.2017 незаконно утримувався та переміщувався в салоні автомобіля «Mercedes Benz Gelandewagen», н.з. АО 3300 ВТ, в якому він не бажав перебувати до моменту затримання членів організованої групи та визволення потерпілого працівниками поліції, що мало місце на вул. Собранецькій, в м.Ужгороді, об 11 год. 10.12.2017.

07.02.2018, о 16 год., ОСОБА_20 в межах кримінального провадження № 12017070030003440 повідомлено про підозру у викраденні та незаконному позбавленні волі людини, вчинених організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.146 КК України.

Слідчий звернувся до суду з відповідним клопотанням, яке аргументував тим, що: ОСОБА_3, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, у складі організованої злочинної групи – викрадення та незаконне позбавлення волі людини – потерпілого, за вчинення якого згідно ч.3 ст.146 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до десяти років; раніше притягувався до кримінальної відповідальності, однак на шлях виправлення не став.

Встановлено передбачені ст.177 КПК України ризики: ОСОБА_3 не буде виконувати покладені на нього обов’язки та зможе переховуватися від органу досудового розслідування, може вчинити й інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків з метою схилити їх до зміни чи відмови від показань, переховування від органів досудового розслідування; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Тому слідчий вважає, що інші, менш суворі ніж тримання під вартою запобіжні заходи: особисте зобов’язання, домашній арешт та застава не зможуть запобігти вищевказаним ризикам.

В обґрунтування повідомленої ОСОБА_3 підозри слідчий посилається на наявні в матеріалах кримінального провадження докази, а саме: протокол огляду місця події від 10.12,2017; протоколи допиту, а також додаткового допиту потерпілого ОСОБА_8; протоколи допитів свідків та очевидців: ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24;протокол огляду автомобіля «Toyota Land Cruiser, 200», н.з. AO 3300 ВВ; лист Закарпатського НДЕКЦ МВС України № 19/107-791 від 01.02.2018 стосовно дактилоскопічного обліку слідів пальців рук (дактилоскопічна карта ОСОБА_3 – збіг сліду пальця) та інші матеріали кримінального провадження.

Відповідно до ухвали слідчого судді, при вирішенні ним питання про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховано: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.146 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого, санкція за вчинення якого, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, тому існують ризики, що він не буде виконувати покладені на нього обов’язки та зможе переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винним. Тобто є підстави вважати, що останній, перебуваючи на волі, буде переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя враховує, що у досудового розслідування обґрунтовано існують підстави вважати про причетність до вчиненого злочину ОСОБА_3 що свідчить про те, що інші більш м’які запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Крім наявності вказаних ризиків, суд також враховує особу підозрюваного, зокрема те, що ОСОБА_3 не працює, не має постійного джерела доходу, зі слів одружений та має на утриманні неповнолітню дитину, разом з тим, останній раніше притягувався до кримінальної відповідальності, підозрюється у вчиненні умисного злочину, таким чином є ризики того, що ОСОБА_3 зможе і надалі продовжувати злочинну діяльність, вчинити й інші кримінальні правопорушення.

Враховано зазначений слідчим та прокурором ризик того, що підозрюваний ОСОБА_3 може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та самого потерпілого, що зможе призвести до зміни їх показань або відмови від давання показань.

Слідчий суддя врахував також те, що підозрюваний особисто з’явився до правоохоронних органів, при цьому констатує, що подія мала місце 10.12.2017, тоді як ОСОБА_3 з'явився в СУ ГУНП в Закарпатській області 07.02.2018.

В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_3 – адвокат ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 08.02.2018 про застосування підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосувати стосовно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_4 посилається на те, що слідчим суддею застосовано занадто суворий запобіжний захід; при вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу слідчим суддею судом не враховано ряду суттєвих обставин, які мають важливе значення у даній справі, а саме: вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність його соціальних зв'язків в місці постійного проживання, наявність у нього родини й утриманців; майновий стан підозрюваного; ОСОБА_3 є молодою людиною, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв’язки, оскільки має на утриманні дружину та малолітню дочку; на момент обрання щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу органом досудового слідства вже допитано потерпілого, свідків, проведені всі слідчі дії, при цьому з моменту вчинення кримінального правопорушення щодо ОСОБА_8, ОСОБА_3 не спілкувався ні з ОСОБА_8, ні з іншими учасниками кримінального провадження та не впливав на них; невідкладно прибув до слідчого після його виклику 07.02.2018; 08.02.2018 останній вчасно прибув до суду згідно врученої йому повістки, що свідчить про те, що ОСОБА_3 не мав і не має наміру перешкоджати кримінальному провадженню, а отже добросовісно виконував покладені на нього обов’язки органом досудового слідства.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника та підозрюваного ОСОБА_3 на підтримання апеляційної скарги сторони захисту з наведених у ній обставин, прокурора, який заперечив проти апеляційної скарги захисника, обговоривши доводи сторін та вивчивши матеріали провадження за клопотанням слідчого, апеляційний суд визнає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_4 підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Підтверджуються доводи захисника про те, що існує ряд суттєвих обставин, які мають важливе значення у даній справі, а саме: вік та стан здоров’я підозрюваного; міцність його соціальних зв’язків в місці постійного проживання, наявність у нього родини й утриманців; майновий стан підозрюваного; ОСОБА_3 є молодою людиною, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв’язки, оскільки має на утриманні дружину та малолітню дочку.

У відповідності до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним чи обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється чи обвинувачується.

Розглядаючи клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3, слідчий суддя дослідив обставини, з якими закон пов’язує можливість обрання запобіжного заходу, а саме: мети і підстав застосування запобіжного заходу; обставини, що враховуються при його обранні і дав їм належну оцінку.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

У клопотанні слідчого наведено переконливі дані про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_25 у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.146 КК України, що попередньо узгоджується з наявними у матеріалах кримінального провадження протоколами відповідних слідчих дій; обґрунтовано ризики, передбачені ст.177 КПК України, оскільки підозрюваний може переховуватися від слідства та суду та вчинити інше кримінальне правопорушення. Однак, слідчим суддею не в достатній мірі вмотивовано, чому інший більш м’який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Слідчим та прокурором не обґрунтовано у клопотанні, чому саме тримання під вартою ОСОБА_25 зможе забезпечити належну процесуальну поведінку останнього, а інші, менш суворі запобіжні заходи, зокрема домашній арешт, будуть для цього неспроможними. Лише суворість покарання за передбачене ч.3 ст.146 КК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, є недостатнім для такого висновку.

Слідчий суддя на це уваги не звернув, застосувавши до ОСОБА_25 найсуворіший запобіжний захід, який відповідно до ст.183 КПК України є винятковим.

Так, відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого; міцність його соціальних зв’язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей.

Як встановлено по справі, ОСОБА_25 несудимий (а.п.11), має постійне місце проживання за вказаною вище адресою; одружений з ОСОБА_26 та має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_27, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Таким чином, враховуючи положення ст.ст. 176,178,181,183,194 КПК України, з урахуванням тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_25, даних про його особу, апеляційний суд визнає, що в даному випадку наявні підстави для застосування до підозрюваного більш м’якого запобіжного заходу - домашнього арешту цілодобово, з покладенням передбачених п.1,9 ч.5 ст.194 КПК України обов’язків, у зв’язку із чим оскаржена ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням апеляційним судом нової ухвали згідно вимог ч.3 ст.407 КПК України.

Керуючись ст.ст. 176-178,181,194,196,202,205,404, 407 ч.3 п.2, 418,419,422 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника задовольнити.

Скасувати ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.02.2018.

Клопотання слідчого задовольнити частково – застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту стосовно підозрюваного за ч.3 ст.146 КК України ОСОБА_3 із забороною підозрюваному залишати житло – в с. Буковець, 38 Воловецького району Закарпатської області цілодобово.

Зобов’язати начальника Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області негайно доставити до вказаного вище місця проживання підозрюваного ОСОБА_3 і звільнити його з-під варти.

Зобов’язати підозрюваного ОСОБА_3 прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, а також здати на зберігання слідчому свій паспорт (у разі наявності) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Передати дану ухвалу на виконання органу Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_3.

Встановити строк дії даної ухвали до 05.04.2018.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: