Ухвала суду № 73070094, 26.03.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/2262/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.03.2018 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів: Феєра І.С. (головуючого), ОСОБА_1, ОСОБА_2, при секретарі Головець М.А., за участю прокурора Малицького С.І., підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника – адвоката ОСОБА_4, розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді судове провадження № 11-сс/777/183/18 за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні – прокурора відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.03.2018.

Цією ухвалою слідчого судді відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою м. Хуст вул. Жайворонкова, 46 «а»/ 10 Закарпатської області, в період часу з 23 год. до 06 год. наступної доби, щодо:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3 «а»/ 10 Закарпатської області, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльність уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління ДАБІ в Закарпатській області, не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_3 покладено процесуальні обов’язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу; не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; з метою уникнення будь-якого тиску на свідка у кримінальному провадженні ОСОБА_6, спілкуватися з таким лише з дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді та суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в’їзд в Україну.

Строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту встановлено до 01.05.2018 включно.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3, працюючи на посаді головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління ДАБІ в Закарпатській області в період з 23.02.2018 по 01.03.2018 вчинив умисний корупційний злочин у сфері службової діяльності, при наступних обставинах.

-2-

23.02.2018, приблизно о 17 год. в м. Хусті, у приміщенні невстановленого досудовим розслідуванням кафе, на об’їзній дорозі вказаного міста, до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління ДАБІ в Закарпатській області ОСОБА_3 звернувся представник забудовника ОСОБА_7 – ОСОБА_6 щодо порядку отримання містобудівних документів на будівництво гаража.

При цьому, ОСОБА_3, вирішивши використати ситуацію у власних корисливих цілях, керуючись метою протиправного збагачення, поставив перед ОСОБА_6 вимогу про передачу йому неправомірної вигоди в сумі 5000 грн. за сприяння з використанням свого службового становища в отриманні будівельного паспорту та реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт на будівництво гаража за адресою смт. Вишково вул. Нова, б/н Хустського району.

У свою чергу ОСОБА_6, усвідомлюючи те, що ОСОБА_3 є службовою особою державного органу в сфері архітектурно-будівельного контролю, від якої залежить отримання вищенаведених містобудівних документів на гараж, був вимушений погодитись на вимогу ОСОБА_3 про передачу останньому грошових коштів як неправомірної вигоди. У подальшому, 01.03.2018, о 16 год. 40 хв. ОСОБА_3, діючи умисно, з корисливих мотивів, попередньо домовившись про зустріч, зустрівся з ОСОБА_6 на парковці магазину «Універсам 2000» за адресою м. Хуст вул. Свободи, 13, де одержав від останнього грошові кошти в сумі 5 000 грн., як обумовлену ним суму неправомірної вимоги за сприяння з використанням свого службового становища в отриманні будівельного паспорту та реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт на вказаний об'єкт будівництва.

Цими умисними діями ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України (із змінами внесеними згідно із Законами № 1698-VІІ від 14.10.2014 року, № 770-VІІІ від 10.11.2015 року, № 889-VІІІ від 10.12.2015 року), тобто одержання неправомірної вигоди, кваліфікуючими ознаками якого є одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням службового становища, поєднане з вимаганням такої неправомірної вигоди.

Ухвала слідчого судді мотивована тим, що органом досудового розслідування доведено обставини, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, зокрема, обґрунтованість підозри на даному етапі досудового розслідування та ризик незаконного впливу підозрюваного на свідка у цьому кримінальному провадження, однак, не доведено обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, а саме те, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти, передбаченим ст. 177 КПК України ризикам. Тому, враховуючи наявність, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризику, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винним у вчиненні, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України кримінального правопорушення (позбавлення волі на строк від 5 до 10 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строку до 3 років, з конфіскацією майна), дані про особу підозрюваного (раніше не судимий, має постійне місце проживання, одружений, має міцні соціальні зв’язки, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно), слідчий суддя прийшов до висновку про те, що для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного у кримінальному провадженні, достатнім буде застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в період з 23 год. до 06 год. наступної доби.

-3-

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді від 03.03.2017 - скасувати, постановити нову, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, а у випадку визначення розміру застави, покласти передбачені п. п. 1-3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України обов’язки. Указує на те, що слідчим суддею, у порушення вимог ст. 371 КПК України, не враховано наявності всіх встановлених органом досудового розслідування ризиків, на які вказується у клопотання про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу, у зв’язку з чим, допущено невідповідність викладених в ухвалі висновків фактичним обставинам кримінального провадження. При цьому, посилається на те, що тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, а також те, що чинним кримінальним законом виключена можливість застосування судами звільнення від кримінальної відповідальності, від відбування покарання з випробуванням, призначення більш м’якого покарання, ніж передбачене законом, свідчать про те, що підозрюваний ОСОБА_3, усвідомлюючи неминучість покарання за корупційний злочин, з метою уникнення від кримінальної відповідальності переховуватиметься від органів досудового розслідування та суду. Також вказує на те, що у даному кримінальному провадженні ще не встановлені та не допитані як свідки працівники управління ДАБІ в Закарпатській області, працівники архітектурно-планувальних підприємств Хустського району, працівники архітектури, відділу земельних ресурсів Хустської РДА, які можливо володіють інформацією щодо вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, та не допитано безпосередньо забудовника ОСОБА_8, що в свою чергу свідчить про існування ризику незаконного впливу на вищевказаних осіб як безпосередньо підозрюваним, так і за посередництва інших осіб. Крім того, посилається і на те, що завдяки своїм соціальним зв’язкам ОСОБА_3 може здійснювати вплив на експертів у даному кримінальному провадженні. Наведені обставини, на думку органу досудового розслідування, свідчать і про наявність ризику вчинення ОСОБА_3 нових корупційних злочинів у сфері службовою діяльності з використанням свого службового становища. Разом з тим, вказує й на те, що слідчим суддею, у порушення вимог ст. 372 КПК України, не наведено мотивів неврахування зазначених у клопотанні та наданих органом досудового розслідування доказів щодо ризику знищення, приховування чи спотворення підозрюваним будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, можливості іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання доводів апеляційної скарги, підозрюваного та його захисника, які просили апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а застосований до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту без змін, дослідивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи сторін, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає до задоволенню з таких підстав.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) констатував, що Конвенція, по суті, відсилає до національного законодавства і встановлює обов’язок забезпечувати дотримання матеріально-правових та процесуальних норм такого законодавства, водночас вимагаючи також, щоб будь-яке позбавлення свободи відповідало меті статті 5, яка полягає в захисті людини від свавілля.

Таким чином, підставами для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є: а) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення; б) наявність конкретних фактичних та правових підстав.

-4-

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ретельно перевірялись при розгляді клопотання.

Частиною 3 ст. 176 КПК України передбачено, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є недостатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першої цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя з'ясував питання про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_3 підозри, яка підтверджується долученими до матеріалів клопотання даними, які на даній стадії є достатніми для висновку про обгрунтованість підозри, зокрема, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_6 від 27.02.2018, письмовими поясненнями свідка ОСОБА_6 від 27.02.2018, протоколом огляду місяця події від 01.03.2018 року та речовими доказами, вилученими у ході проведення огляду, а саме, грошовими коштами у сумі 5 000 грн., протоколом про результати отримання грошових коштів від 01.03.2018; протоколом про ідентифікацію (помічення) та вручення грошових коштів від 01.03.2018, протоколом затримання ОСОБА_3 01.03.2018.

При прийнятті рішення, слідчим суддею враховано практику Європейського суду з прав людини та п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з врахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

-5-

Приймаючи рішення про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_3, слідчий суддя в ухвалі врахував всі обставини з якими закон пов'язує можливість застосування того чи іншого запобіжного заходу. Зокрема, зазначено, що клопотання не містить переконливого обґрунтування того, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Єдиною наявною підставою для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_3.

У контексті ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що серйозність обвинувачення або суворість санкції інкримінованого злочину, не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою.

Наведені обставини дають підстави апеляційному суду вважати, що забезпечення виконання процесуальних обов'язків підозрюваного можливо із застосуванням менш суворого запобіжного заходу, а саме домашнього арешту, а тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_3 не може бути визначальною при обрання запобіжного заходу, враховується в сукупності з іншими обставинами та ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України, доведеними органом досудового розслідування.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, слідчий суддя, відмовляючи в задоволенні клопотання, взяв до уваги дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, одружений, має міцні соціальні зв’язки, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно.

Доводи прокурора щодо наявності ризику можливого тиску на експертів у кримінальному провадженні, впливу на свідків у кримінальному провадженні, які на даний час не допитані, апеляційний суд відхиляє, оскільки для усунення зазначеного ризику орган досудового розслідування може звернутися з клопотанням про застосування іншого заходу забезпечення кримінального провадження, не пов'язаного з позбавленням права на свободу та особисту недоторканість.

При прийнятті рішення колегія суддів також, враховує й те, що під час апеляційного розгляду судового провадження прокурор не посилався на обставини, які можуть свідчити про те, що інший, менш суворий, запобіжний захід не зможе запобігти, передбаченим ст. 177 КПК України ризикам та не вказано прокурором про порушення порядку та умов виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_3 обов'язків після постановлення оскаржуваного рішення слідчого судді.

Колегія суддів приходить до висновку про те, що підстави і обставини, з яких суд не задовольнив клопотання слідчого, є достатньо обґрунтованими, оскільки вони вказують на те, що слідчий у клопотанні, прокурор в суді першої інстанції та апеляційному суді в повному обсязі не довели суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_3 на свободу.

Зазначені в апеляційній скарзі прокурора доводи щодо ризику вчинення ОСОБА_3 інших корупційних злочинів є лише припущеннями органу досудового розслідування, які жодним чином не підтверджені, а тому апеляційний суд відхиляє їх, як необґрунтовані.

За таких обставин слідчий суддя дійшов правильного висновку про відсутність підстав для застосування виняткового запобіжного заходу, оскільки запобіжний захід у вигляді домашнього арешту є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.

-6-

Необхідності обмеження права ОСОБА_3 на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним законом України, ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження немає, а тому апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді, якою щодо ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту - без змін, оскільки колегія суддів уважає, що такий запобіжний захід в повній мірі забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду апеляційної скарги, і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційним судом не встановлено.

При прийнятті рішення колегія суддів також, ураховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом, що під час апеляційного розгляду стороною обвинувачення не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки слідчого судді, а також положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Апеляційний суд, урахувавши мету й підстави застосування запобіжного заходу, наявність обґрунтованої підозри та доказів у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке можливе у разі визнання особи винною у вчиненні діяння, конкретні обставини вчиненого правопорушення, дані про особу підозрюваного прийшов до висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання в період з 23 год. по 06 год. наступної доби зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні старшого слідчого та виконанню покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків.

Інші доводи апеляційної скарги прокурора не заслуговують на увагу, оскільки не є підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 422КПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_5– залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.03. 2018 про відмову в обранні щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою й обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання з 23 год. до 06 год. наступної доби – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: