Рішення № 73070002, 19.03.2018, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/2541/16-ц

Провадження № 8/307/1/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2018 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого Чопик В.В. при секретарі Олексій Я.В., з участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія « Форміка» про перегляд рішення у зв’язку новоявленими обставинами.

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся із заявою про перегляд рішення Тячівського районного суду від 31 жовтня 2016 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Форміка» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу за нововиявленими обставинами Свої вимоги обґрунтовує посилаючись на Договір управління майном №У-2-13 від 13 січня 2013 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ Будівельної Техніки» та Фізичною особою ОСОБА_3.

Згідно п.13 вказаного договору, управитель має право від свого імені здійснювати щодо майна будь-які юридичні та фактичні дії: здавати будівельні інструменти в оренду , отримувати орендні платежі, підписувати договори оренди та додатки до нього (акти приймання передачі, додаткові угоди, протоколи узгодження цін). Повідомляти страхову компанію, в якій застраховані майнові права Установника управління, про факт не повернення орендарями будівельних інструментів, звертатися до правоохоронних органів, прокуратури із відповідними заявами про вчинення злочину, сплачувати страхові платежі, подавати страховій компанії заяви на виплату по страховим випадкам та отримувати страхові відшкодування, вчиняти інші законні дії, що не суперечать предмету даного Договору тощо, з урахуванням обмежень, встановлених у п.1.4 цього Договору. В інтересах Установника управління.

Згідно ст. 1041 ЦК Управитель має право доручити іншій особі вчинити від його імені дії, необхідні для управління майном, але за дії обраного ним замісника відповідає, як за свої.

Майно, яке подальшому було передано в оренду ОСОБА_2,згідно укладеного договору З №СП000647 від 30.09.2015 року передане в управління ФОП ОСОБА_3 відповідно додатку №1 до договору управління майном №У-2-13 від 12.01.2013 року.

Таким чином стверджує, що на законних підставах ФОП ОСОБА_3 отримав страхове відшкодування від ПрАТ « Страхова компанія» Форміка» згідно страхових актів № 10/2-501-27 від 08.12.2015 року та № 10/2-501-28 від 17.12.2015 року в загальній сумі 57 470 грн.

Крім цього стверджує, що ОСОБА_4 надав суду неправдиві покази, оскільки магазин №1 ТОВ « ОСОБА_5 ЛТД» письмово повідомив, що будівельні інструменти були здані до ломбарду безпосередньо ОСОБА_2, згідно паспорту в ці ж дні, як він їх отрима У ФОП ОСОБА_3, згідно актів передачі техніки – оладнання в тимчасове користування. А замість цього отримав грошові кошти в якості фінансового кредиту.

Просить скасувати рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 31.10.2016 року за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Форміка» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу та ухвали нове рішення, яким позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства « Страхова компанія « Форміка» відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 57 470 грн., витрати на правову допомогу в сумі 3000 грн. та сплачений судовий збір в сумі 1 378 грн.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав та просить їх задовльнити .

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, а тому суд на підставі ст.. 223 ЦПК України справу розглянув у її відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 09.01.2015 р. між страховиком, ПАТ СК "Форміка» та страхувальником, ТОВ «Світ Будівельної Техніки», було укладено договір страхування майна № 10/2-501, за яким орендодавцем виступає страхувальник та СПД ОСОБА_3 Предметом договору є майнові інтереси страхувальника що не суперечать законодавству України, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном.

Страхувальник зобов’язується сплатити страховий платіж, а страховик зобов’язується відшкодувати страхувальнику збитки, які будуть завдані внаслідок втрати майна, що належить страхувальнику на законних підставах.

30.09.2015 р. між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір оренди обладнання. Актами № 00002116 від 30.09.2015 р. та № 00002149 від 03.10.2015 р. стверджується, що відповідачу було передано відбійний молоток та віброплиту. Не дивлячись на те, що договір оренди укладено до 31.12.2015 р., у актах передачі обладнання зазначено строк повернення майна 01.10. та 05.10.2015 р.

У вказані в актах строки ОСОБА_2 не повернув ОСОБА_3 обладнання, у зв’язку з чим, страхова компанія, на підставі договору страхування майна № 10/2-501 від 09.01.2015 р., відшкодувала йому 57470 грв. за настання страхового випадку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

Статтями 979, 980, 984 ЦК України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Зокрема, предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування). Страховиком є юридична особа, яка спеціально створена для здійснення страхової діяльності та одержала у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Вимоги, яким повинні відповідати страховики, порядок ліцензування їх діяльності та здійснення державного нагляду за страховою діяльністю встановлюються законом. Страхувальником може бути фізична або юридична особа.

З приписів статті 3 Закону України «Про страхування» вбачається, що страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України. Страхувальники можуть укладати із страховиками договори про страхування третіх осіб (застрахованих осіб) лише за їх згодою, крім випадків, передбачених чинним законодавством. Застраховані особи можуть набувати прав і обов'язків страхувальника згідно з договором страхування. Страхувальники мають право при укладанні договорів особистого страхування призначати за згодою застрахованої особи фізичних осіб або юридичних осіб (вигодонабувачів) для отримання страхових виплат, а також замінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування. Страхувальники мають право при укладанні договорів страхування інших, ніж договори особистого страхування, призначати фізичних осіб або юридичних осіб (вигодонабувачів), які можуть зазнати збитків у результаті настання страхового випадку, для отримання страхового відшкодування, а також замінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування.

Згідно статей 16 та 25 цього ж закону договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування. Договір страхування повинен містити: назву документа; назву та адресу страховика; прізвище, ім'я, по батькові або назву страхувальника та застрахованої особи, їх адреси та дати народження; прізвище, ім'я, по батькові, дату народження або назву вигодонабувача та його адресу; зазначення предмета договору страхування; розмір страхової суми за договором страхування іншим, ніж договір страхування життя; розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат за договором страхування життя; перелік страхових випадків; розміри страхових внесків (платежів, премій) і строки їх сплати; страховий тариф (страховий тариф не визначається для страхових випадків, для яких не встановлюється страхова сума); строк дії договору; порядок зміни і припинення дії договору; умови здійснення страхової виплати; причини відмови у страховій виплаті; права та обов'язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору; інші умови за згодою сторін; підписи сторін. Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

З договору страхування майна № 10/2-501 від 09.01.2015 р., на підставі якого позивач виплатив ОСОБА_3 страхове відшкодування убачається, що сторонами договору виступають ПАТ СК «Форміка» - страховик та ТОВ «Світ Будівельної Техніки» -страхувальник.

Разом з тим, у пункті договору «Терміни договору» вказано, що орендодавцем є страхувальник та СПД ОСОБА_3

08.12. та 17.12.2015 р., на підставі страхових повідомлень «страхувальника ФОП ОСОБА_3П.» (а.с. 15, 16), від 12.10.2015 р., працівниками позивача було складено страхові акти № 10/2-501-27 від 08.12.2015 р., та № 10/2-501-28 від 17.12.2015 р. (а.с. 23, 24), про виплату страхового відшкодування відповідно до заяви «страхувальника» на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_3

Заяви про проведення страхових виплат на адресу страхової компанії також подав ОСОБА_3 (а.с. 19, 20).

Платіжними дорученнями № 179 від 08.12.2015 р. та № 182 від 18.12.2015 р. стверджено, що ОСОБА_3 було виплачено 35630 та 21840 гривень відповідно, як страхове відшкодування згідно актів № 10/2-501-27 від 08.12.2015 р., та № 10/2-501-28 від 17.12.2015 р. (а.с. 25, 26).

Ухвалюючи рішення суд 31 жовтня 2016 року, у даній справі, встановив, що на не законних підставах ФОП ОСОБА_3 отримав страхове відшкодування від ПрАТ «Страхова компанія» Форміка» згідно страхових актів № 10/2-501-27 від 08.12.2015 року та № 10/2-501-28 від 17.12.2015 року в загальній сумі 57 470 грн.

Однак переглядаючи дане рішення за нововиявленими обставинами судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ Будівельної Техніки» та Фізичною особою ОСОБА_3 укладено Договір управління майном №У-2-13 від 13 січня 2013 року .

Згідно п.13 вказаного договору, управитель ФОП ОСОБА_6 має право від свого імені здійснювати щодо майна будь-які юридичні та фактичні дії: здавати будівельні інструменти в оренду , отримувати орендні платежі, підписувати договори оренди та додатки до нього (акти приймання передачі, додаткові угоди, протоколи узгодження цін). Повідомляти страхову компанію, в якій застраховані майнові права Установника управління, про факт не повернення орендарями будівельних інструментів, звертатися до правоохоронних органів, прокуратури із відповідними заявами про вчинення злочину, сплачувати страхові платежі, подавати страховій компанії заяви на виплату по страховим випадкам та отримувати страхові відшкодування, вчиняти інші законні дії, що не суперечать предмету даного Договору тощо, з урахуванням обмежень, встановлених у п.1.4 цього Договору. В інтересах Установника управління.

Згідно ст. 1041 ЦК Управитель має право доручити іншій особі вчинити від його імені дії, необхідні для управління майном, але за дії обраного ним замісника відповідає, як за свої.

Майно, яке подальшому було передано в оренду ОСОБА_2, згідно укладеного договору З №СП000647 від 30.09.2015 року передане в управління ФОП ОСОБА_3 відповідно додатку №1 до договору управління майном №У-2-13 від 12.01.2013 року.

Таким чином, суд вважає, що на законних підставах ФОП ОСОБА_3 отримав страхове відшкодування від ПрАТ « Страхова компанія» Форміка» згідно страхових актів № 10/2-501-27 від 08.12.2015 року та № 10/2-501-28 від 17.12.2015 року в загальній сумі 57 470 грн.

Згідно з п.1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

У відповідності з ст. 993 ЦК України та ст. 27 ЗУ Про страхування: до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених норм чинного законодавства суд приходить до висновку, що заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Форміка» слід задовольнити, скасувавши рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 31.10.2016 року за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Форміка» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу та ухвали нове рішення, яким позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства « Страхова компанія « Форміка» відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 57 470 грн., витрати на правову допомогу в сумі 3000 грн. та сплачений судовий збір в сумі 1 378 грн.

Керуючись ст. 429 ЦПК України, ст.ст. 202, 626, 979, 980, 984, 993, 1191 ЦК України, ст.ст. 3, 8, 16, 25 Закону України «Про страхування» суд,

У Х В А Л И В:

Заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Форміка» задовольнити, скасувати рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 31.10.2016 року за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Форміка» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу та ухвали нове рішення, яким позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства « Страхова компанія « Форміка» відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 57 470 грн., витрати на правову допомогу в сумі 3000 грн. та сплачений судовий збір в сумі 1 378 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 29.03.2018 р.

Позивач: Приватне акціонерне товариство « Страхова компанія «Форміка». Код за ЄДРПОУ 22917331, юридична адреса: м. Київ. пр. Перемоги, б.67.к. « В».

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, мешканець с.Біловарці, вул..Леніна,97, Тячівського району, Закарпатської області.

Суддя: В.В. Чопик