Ухвала суду № 73068835, 30.03.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження

№ 22-ц/796/2785/2018

У Х В А Л А

30 березня 2018 року місто Київ

справа № 761/15861/17

Апеляційний суд міста Києва в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Борисової О.В., перевіривши виконання вимог ст.356 ЦПК України за апеляційною скаргою ОСОБА_2, подану в інтересах позивача ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року про визнання неподаною та повернення позовної заяви, постановлену під головуванням судді Макаренко І.О., у справі за позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: публічне акціонерне товариство «Банк Форум» про стягнення грошових коштів,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року позовну заяву ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: ПАТ «Банк Форум» про стягнення грошових коштів визнано неподаною та повернуто заявнику.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2, як представник позивача ОСОБА_3 07 лютого 2018 року подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Апеляційного суду місті Києва від 19 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2, як представника позивача ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року було залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору за подання апеляційної скарги та надано строк для усунення недоліків вказаної апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду.

23 березня 2018 року ОСОБА_2 отримав ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 19 березня 2018 року, про що свідчить зворотнє повідомлення про вручення поштового відправлення.

27 березня 2018 року на адресу Апеляційного суду міста Києва від ОСОБА_2, як представника позивача ОСОБА_3 надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій останній посилається на те, що 21 березня 2018 року Великою Палатою Верховного Суду прийнята постанова, в якій зазначено, що споживачі у справах про захист їх прав як споживачів звільнені від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» у всіх судових інстанціях та у Верховному Суді.

На сьогоднішній день відпали підстави зазначені в ухвалі Апеляційного суду місті Києва від 19 березня 2018 року, які мали своїм наслідком залишення апеляційної скарги без руху.

Разом з тим, при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження було встановлено, що апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню апелянту виходячи з наступного.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

Відповідно до ч.1 ст.58 ЦПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року) сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною 1 ст.60 ЦПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Однак, як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб грошові кошти у розмірі 53437,27 дол. США, що згідно з курсом НБУ станом на 30 березня 2018 року становить 1418225,15 грн., що значно перевищує суму ста прожиткових мінімумів на одну особу в розрахунку на місяць (170000 грн.), а тому вказана справа не належить до малозначних.

Відповідно до п.п.11 п.16-1 Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції у судах апеляційної інстанції з 01 січня 2018 року здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.

Положеннями ч.4 ст.62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги вона підписана ОСОБА_2, як представником позивача ОСОБА_3 та подана до суду 07 лютого 2018 року.

Однак, ОСОБА_2 до апеляційної скарги не додано документів (довіреності та/або ордеру), які б підтверджували його повноваження діяти від імені позивача ОСОБА_3 в суді апеляційної інстанції.

При цьому, в матеріалах справи міститься копія договору про надання правової допомоги від 16 вересня 2016 року, укладений між ОСОБА_3 та Адвокатським бюро «Арсена Маринушкіна» (а.с.32), згідно з яким адвокат бюро надає правову допомогу клієнту з приводу представництва та захисту його інтересів у судах першої, апеляційної та касаційної інстанції.

Разом з тим, даний договір згідно вимог ч.4 ст.62 ЦПК України не підтверджує повноваження ОСОБА_2, починаючи з 01 січня 2018 року бути представником ОСОБА_3 в суді апеляційної інстанції, в тому числі і подавати апеляційну скаргу в інтересах позивача.

Згідно з п.1 ч.5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

А відтак, ОСОБА_2 не надав відповідних документів згідно з вимогами ч.4 ст.62 ЦПК України на підтвердження його повноважень подавати на підписувати апеляційну скаргу від імені та в інтересах позивача ОСОБА_3, а тому згідно з п.1 ч.5 ст.357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і підлягає поверненню.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.

Повернення апеляційної скарги не перешкоджає позивачу повторному зверненню з апеляційною скаргою, оформленою відповідно до вимог ст.356 ЦПК України за своїм підписом або через представника (адвоката) з одночасним поданням клопотання про поновлення строку для подачі апеляційної скарги.

У зв'язку з наведеним, повернення апеляційної скарги не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки після усунення вказаних невідповідностей вимогам закону, апелянт має право повторного звернення до суду із апеляційною скаргою.

Керуючись ст.357 ЦПК України, п.8 ч.1 Розділу XIIІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, ч.6 ст.147, п.3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, подану в інтересах позивача ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року про визнання неподаною та повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: публічне акціонерне товариство «Банк Форум» про стягнення грошових коштів повернути апелянту.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя Борисова О.В.