Рішення № 73068376, 27.03.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

27 березня 2018 року 11:46 №826/3896/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Літвінової А.В., суддів: Арсірія Р.О, Кузьменка В.А., при секретарі судового засідання Огнивому Д.П.. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" доДепартаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державної архітектурно-будівельної інспекції Українитреті особитовариство з обмеженою відповідальністю "Хенсфорд-Україна", комунальне підприємство "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва"про визнання протиправними дій, скасування рішень за участю:

представника позивача - Павлік І.П.

представників відповідачів- Крайньої Л.В., Вільгельм А.Д.

представника третьої особи - Пейко А.Б.

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 27 березня 2018 року проголошено скорочену (вступну та резолютивну) частини рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київський річковий порт" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі також - відповідач-1), Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Хенсфорд Україна", в якому просить (з урахуванням заяви від 26.03.2018):

- визнати протиправними дії Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що виражені у видачі 22.04.2013 Комунальному підприємству "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" Містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки на Поштовій площі у Подільському районі м. Києва №5684/0/12/009-13;

- визнати незаконними та скасувати містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки на Поштовій площі у Подільському районі м. Києва підготовлені Департаменти містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міські державної адміністрації) №5684/0/12/009-13 від 22.04.2013;

- визнати протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, що виражені у видачі дозволу на виконання будівельних робіт №КВ 11412203614 від 30.10.2012, зі змінами від 25.07.2013 ІУ125132070541 та від 20.08.2013 ІУ125132340317;

- скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт № КВ 11412203614 від 3010.2012, зі змінами від 25.07.2013 ІУ 125132070541 та від 2008.2013 ІУ 125132340317.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваними діями та рішеннями відповідачів було порушено право позивача на постійне користування наданою йому земельною ділянкою, оскільки такими рішеннями та діями врегульовано не лише здійснення будівництва інженерних та транспортних споруд, а й закладів громадського харчування, причому останні запроектовані до будівництва на земельній ділянці позивача.

Протиправність оскаржуваних рішень також обґрунтовується позивачем з посиланням на відсутність при їх прийнятті документа, що посвідчував би право власності чи користування земельною ділянкою, на якій здійснюється будівництво закладів громадського харчування, що, на думку позивача, є прямим порушення вимог законодавства.

В ході судового розгляду справи представник позивача позов підтримав повністю.

Відповідачі зазначили про правомірність оскаржуваних в межах розгляду даної справи дій та прийнятих рішень з огляду на підстави, зазначені в письмових запереченнях проти адміністративного позову, внаслідок чого, вважають заявлені позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні представники відповідачів проти позову заперечували, просили відмовити в його задоволенні.

Під час розгляду справи в судовому засіданні 10.06.2016 було здійснено заміну неналежного відповідача Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві на належного - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (далі також - відповідач-2).

Крім того, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві від 24.05.2017 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів було залучено комунальне підприємство "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва".

Також, через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва, представником товариства з обмеженою відповідальністю "Хенсфорд-Україна" 19.03.2018 було подано заяву про застосування строку позовної давності та залишення позову без розгляду.

Заяву обґрунтовано тим, що позивач, на думку третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Хенсфорд-Україна", був обізнаний з оскаржуваними містобудівними умовами та дозволами ще з 10.06.2015.

Позивач в свою чергу, в судовому засіданні зазначив, що був обізнаний з відповідними оскаржуваними умовами та дозволами внаслідок ознайомлення з матеріалами господарської справи. Так, в позовній заяві також зазначено, що позивач дізнався та ознайомився з текстом оскаржуваних Містобудівних умов та дозволом на виконання будівельних робіт з відзиву комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва" від 18.09.2015 у справі №910/17639/15.

Суд звертає увагу, що відповідачами та третіми особами не доведено суду, а матеріали справи не містять доказів, щодо обізнаності публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" з оскаржуваними містобудівними умовами та дозволом до 18.09.2015.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що заява третьої особи від 19.03.2018 про застосування строку позовної давності є необґрунтованою, а наведені у ній міркування не підтверджені належними доказами, з огляду на що, суд вважає, що позивач звернувся до суду в межах строку, визначеного Кодексом адміністративного судочинства України, з моменту, коли дізнався про порушення своїх прав.

Таким чином, суд вирішив, що заява представника третьої особи не підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 10 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Оцінивши в судовому засіданні належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Законів України "Про охорону культурної спадщини", "Про основи містобудування", "Про планування і забудову територій", з метою поліпшення умов руху транспорту, ліквідації заторів та підвищення безпеки руху пішоходів на Поштовій площі у Подільському районі, Розпорядженням Голови Київської міської державної адміністрації 19.01.2005 №42 (із врахуванням змін і доповнень) вирішено, зокрема:

"1. Здійснити реконструкцію транспортної розв'язки на Поштовій площі у Подільському районі.

2. Замовником проектування і виконавцем робіт із реконструкції транспортної розв'язки на Поштовій площі визначити комунальне підприємство "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" комунальної корпорації "Київавтодор".

3. КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва":

3.1. Одержати в Головному управлінні містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) містобудівні умови обмеження забудови земельної ділянки.

3.2. Спільно з ПП "Макдональдс Юкрейн ЛТД" розробити пропозиції щодо можливого подальшого використання приміщення ресторану швидкого харчування на Поштовій площі.

3.3. Забезпечити розробку та затвердження в установленому порядку проектно-кошторисної документації на реконструкцію транспортної розв'язки на Поштовій площі.

3.4. Вирішити в установленому порядку право користування земельною ділянкою.

3.5. На конкурсних торгах визначити генеральну підрядну організації.

3.6. Одержати дозволи центрального органу у сфері охорони культурної спадщини Міністерства культури і мистецтв України, Головного управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та погодження Інституту археології Національної академії наук України на проведення будівельних робіт.

3.7. У складі проекту розробити та погодити з УДАІ ГУ МВС України в м. Києві схему організації дорожнього руху транспорту на період виконання робіт.

3.8. До початку робіт одержати ордер в Головному управлінні контролю за благоустроєм та зовнішнім дизайном виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держава адміністрації).

3.9. Забезпечити дотримання вимог законодавства щодо порядку виконання будівельних робіт.

3.10. В складі проекту реконструкції транспортної розв'язки на Поштовій площі у Подільському районі передбачити можливість будівництва об'єкта багатофункціонального призначення та комплексного благоустрою скверу на Поштовій площі окремою чергою будівництва у встановленому порядку.

3.11. Роботи, зазначені в підпункті 3.10 цього пункту, виконати за кошти інвестора, залучені у встановленому порядку.

3.12. Установленому порядку вирішити майново-правові питання".

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 24.07.2012 №1275 затверджено проект "Реконструкція транспортної розв'язки на Поштовій площі м. Києва".

Так, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві замовнику будівництва - Комунальному підприємству "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва" 30.10.2012 видано дозвіл на виконання будівельних робіт №КВ 11412203614.

В подальшому, до даного дозволу були внесені зміни, зокрема, від 25.07.2013 - УІ 25132070541 та від 20.08.2013 - ІУ 125132340317.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 26.03.2013 №380 затверджено переможцем конкурсу із залучення інвестора до реалізації інвестиційного проекту будівництва об'єкта багатофункціонального призначення та комплексного благоустрою скверу на Поштовій площі окремою чергою будівництва у складі проекту "Реконструкція транспортної розв'язки на Поштовій площі у Подільському районі" товариство з обмеженою відповідальністю "Хенсфорд-Україна".

За зверненням Комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва" Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 22.04.2013 видано Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки на Поштовій площі у Подільському районі міста Києва №5684/0/12/009-13.

Не погоджуючись з вищезазначеними діями відповідачів, публічне акціонерне товариство "Київський річковий порт" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог позивача виходячи з наступного.

Так, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до державного акта на право користування землею, що зареєстрований в державній книзі реєстрації землекористувань за №51 від 25.04.1963 Київському річковому порту була надана земельна ділянка №1 площею 12600 кв.м. Також, 03.09.1963 Київському річковому порту була надана суміжно розташована земельна ділянка №2 площею 4627 кв.м., що підтверджується рішенням виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 03.09.1963 №1290. Загальна площа обох земельних ділянок становила 17 227, 00 кв.м.

В подальшому вказані земельні ділянки були об'єднані. Факт об'єднання таких земельних ділянок в одну підтверджується обліком земельних ділянок міста Києва, який проводився на підставі рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 17.02.1992 №163 "Про проведення в м. Києві інвентаризації земель і ведення державного земельного кадастру", прийнятого на виконання Постанови верховної Ради УРСР від 18.12.1990 №563-ХІІ "Про земельну реформу". На основі цього обліку земельним ділянкам №1 і №2, які були надані у користування Київському річковому порту у 1963 році, присвоєний обліковий номер 85:330:002 у Київському міському кадастрі як єдиній земельній ділянці площею 17 227, 00 кв.м.

Головним управлінням житлового господарства та майна міста Київської міської державної адміністрації на підставі Наказу від 27.05.1997 №207-В відкритому акціонерному товариству "Київський річковий порт" 04.06.1997 видано Свідоцтво серії НБ №010000522 на право власності на нежилий будинок в цілому, площею 6 078, 500 кв.м, який розташований на вказаній земельній ділянці за адресою: м. Київ, Поштова площа, 3, яке за функціональним призначенням є будівлею Київського річкового вокзалу.

Відповідно до Наказів Фонду державного майна України від 10.11.1992 №477 та від 03.12.1992 №537 створено відкрите акціонерне товариство "Київський річковий порт" шляхом корпоратизації державного підприємства з однойменною назвою.

Відповідно до частин першої та п'ятої статті 27 Земельного кодексу України (тут і далі нормативно-правові акти наведені в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин), право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється, зокрема, у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; 3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства. Припинення права користування землею у випадках, передбачених пунктами 1-8 частини першої та частиною третьою цієї статті, провадиться межах населених пунктів відповідною Радою народних депутатів, за межами населених пунктів - сільською, селищною, районною, міською, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Радою народних депутатів, а у випадку, передбаченому пунктом 9 частини першої цієї статті, - за рішенням Ради народних депутатів, що має право вилучати земельні ділянки.

Статтею 37 Цивільного кодексу УРСР було передбачено, що юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання).

Відповідно до частини сьомої статті 34 Закону України "Про підприємства в Україні", при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства.

Беручи до уваги наведене вбачається, що відкрите акціонерне товариство "Київський річковий порт" є правонаступником колишнього державного підприємства "Київський річковий порт", а відтак володіло спірною земельною ділянкою на праві постійного користування.

При цьому, в подальшому, на виконання вимог приписів підпункту 1 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про акціонерні товариства", позивачем було змінено найменування акціонерного товариства з відкритого акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство.

Отже, до публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" перейшло право користування земельною ділянкою, яка перебувала у користуванні державного підприємства "Київський річковий порт", в порядку правонаступництва.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В контексті наведеного, суд звертає увагу на те, що постановою Вищого господарського суду України від 03.07.2017 у справі №910/17639/15, яка набрала законної сили, достеменно встановлено обставини законності користування публічним акціонерним товариством "Київський річковий порт" земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:85:330:0002, які в силу вимог частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не потребують доказування.

Крім того, у зазначеній постанові Вищого господарського суду України вказано, що будівництво об'єктів громадської забудови при здійсненні реконструкції Поштової площі у місті Києві №126/9-е від 25.01.2016 на земельній ділянці з кадастровим номером: 80000000009:85:330:0002, здійснено комунальним підприємством "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва" та товариством з обмеженою відповідальністю "Хенсфорд-Україна", на земельній ділянці, що не відведена для цієї мети.

На підставі викладеного суд критично оцінює доводи відповідачів щодо відсутності у позивача документально встановленого права користування такою земельною ділянкою.

За приписами пункту 8 частини першої статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт:

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Статтею 29 вказаного Закону, врегульовано поняття вихідних даних. Так, згідно частини 1 даної статті, основними складовими елементами вихідних даних є:

1) містобудівні умови та обмеження;

2) технічні умови;

3) завдання на проектування.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 №109 затверджено "Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст".

Розділом II вказаного Порядку визначено порядок надання містобудівних умов та обмежень. Так, пунктом 2.1 визначено, що Містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних.

Крім того, пунктом 2.2 названого Порядку визначені документи, на підставі яких замовнику видаються містобудівні умови. Зокрема, для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються - засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою.

Як виняток із зазначеного положення, у пункті 2.3. встановлено, що для будівництва об'єктів, передбачених частиною четвертою статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", містобудівні умови та обмеження можуть надаватися без документів, що засвідчують право власності чи користування земельною ділянкою.

Як вже зазначалось, 22.04.2013 за зверненням Комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки на Поштовій площі у Подільському районі міста Києва №5684/0/12/009-13.

Відповідно до пункту 3 Містобудівних умов, наміром забудови є реконструкція транспортної розв'язки на Поштовій площі у Подільському районі міста Києва. Будівництво об'єкта багатофункціонального призначення та комплексного благоустрою скверу на Поштовій площі (ІІ черга).

Як вказано у пункті 5 вказаних Містобудівних умов, документом, що підтверджує право власності або користування земельною ділянкою є:

- розпорядження Київської міської державної адміністрації від 18.12.2012 №2260 (Про внесення змін до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19.01.2005 №42 "Про реконструкцію транспортної розв'язки на Поштовій площі у Подільському районі") пункт 3.10: "В складі проекту реконструкція транспортної розв'язки на Поштовій площі у Подільському районі передбачити можливість будівництва об'єкта багатофункціонального призначення та комплексного благоустрою скверу на Поштовій площі окремою чергою будівництва у встановленому порядку";

- витяг з протоколу №13 засідання секції "Містобудування та архітектури, будівництва об'єктів цивільного та промислового призначення, будівельних матеріалів і виробів" Науково-технічної ради Мінрегіону від 21.11.2012.

Крім того, як на документ, що підтверджує право власності або користування земельною ділянкою, у пункті 5 Містобудівних умов міститься посилання на частину четверту статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", згідно якого реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Водночас, суд звертає увагу на те, що визначення поняття інженерно-транспортної інфраструктури міститься у пункті 5 частини першої статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Зокрема, це - комплекс інженерних, транспортних споруд і комунікацій.

З наведеного вбачається, що для надання Містобудівних умов в цілях будівництва інженерних та транспортних споруд на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності, надання останніх може здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власної користування земельною ділянкою.

Проте, з пункту 10 оскаржуваних Містобудівних умов вбачається, що на земельній ділянці, що знаходиться на праві користування у позивача проводиться будівництво, в тому числі:

- Торгівельного центру (об'єкт № 1);

- Закладу громадського харчування № 1 (об'єкт № 2);

- Закладу громадського харчування № 2 (об'єкт № 3).

Згідно аналізу "Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000", що затверджено наказом Держстандарту України від 17.08.2000 №50, до об'єктів інженерних, транспортних споруд і комунікацій законодавцем не віднесено заклади громадського харчування, ресторани.

Отже, на будівництво нових будівель - закладів громадського харчування не поширюється норма частини четвертої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Заклади громадського харчування №1 та №2 (об'єкти №2 та №3), згідно з наявного в матеріалах справи акта обстеження земельної ділянки від 09.09.2015 №397/07, споруджуються на земельній ділянці позивача та знаходяться впритул до будівлі Київського річкового вокзалу, право власності на яке належить позивачу.

Будь-яких документів на підтвердження права власності або користування земельними ділянками, на яких зводяться об'єкти громадського харчування №1 та №2 (об'єкти №2 та №3), відповідачами суду надано не було, як і не було документально підтверджено їх наявність станом на день відповідного звернення до компетентного органу.

Отже, будівництво на замовлення комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" в інтересах інвестора товариства з обмеженою відповідальністю "Хенсфорд-Україна" окремою чергою у складі проекту "Реконструкція транспортної розв'язки на Поштовій площі у Подільському районі" об'єкта багатофункціонального призначення Пивний бар (об'єкт №2) та Кафе (об'єкт №3) за відсутності у замовника та інвестора документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою відбувається в порушення вимог частини статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Беручи до уваги наведене, колегія суддів вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги публічного акціонерного "Київський річковий порт" в частині визнання протиправними дій Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що виражені у видачі 22.04.2013 Комунальному підприємству "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" Містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки на Поштовій площі у Подільському районі міста Києва №5684/0/12/009-13 в частині, що передбачає здійснення будівництва Закладу громадського харчування № 1 (об'єкт № 2) та Закладу громадського харчування № 2 (об'єкт № 3), та визнання протиправними та скасувати Містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки на Поштовій площі у Подільському районі м. Києва від 22.04.2013 №5684/0/12/009-13 в частині, що передбачає здійснення будівництва Закладу громадського харчування № 1 (об'єкт № 2) та Закладу громадського харчування № 2 (об'єкт № 3).

При цьому, суд виходить з того, що позивачем не було обґрунтовано та доведено протиправність як дій відповідача так і прийнятих ним Містобудівних умов в іншій частині, а тому заявлені публічним акціонерним товариством "Київський річковий порт" позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Як вже зазначалось, 30.10.2012 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю замовнику будівництва - комунальному підприємству "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" видано дозвіл на виконання будівельних робіт №КВ 11412203614, до якого в подальшому вносились зміни.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно частиною другою вказаної статті, дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у будівельного майданчика не вимагається.

Як встановлено частиною сьомою статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", у разі якщо право на будівництво об'єкта передано іншому замовникові або змінено генерального підрядника чи підрядника (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка видала дозвіл, з поданням засвідчених у встановленому порядку копій документів, що підтверджують зазначені зміни. Продовження виконання будівельних робіт без такого повідомлення забороняється.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 затверджено Порядок виконання будівельних робіт.

Пунктом 2 вказаного Порядку встановлено, що будівельні роботи можуть виконуватись замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та:

подання замовником за формою згідно з додатком 1 повідомлення про початок виконання будівельних робіт Державній архітектурно-будівельній інспекції або її територіальному органу (далі - Інспекція) за місцезнаходженням об'єкта будівництва - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт (далі - декларація) або отримання дозволу на виконання будівельних робіт, відповідно до переліку об'єктів, будівництво яких здійснюється після надіслання повідомлення про початок виконання будівельних робіт;

реєстрації відповідною Інспекцією декларації - щодо об'єктів будівництва, що належать до І-ІІІ категорії складності;

видачі замовнику Інспекцією дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорії складності.

Пунктом 18 Порядку визначено перелік документів, які додаються до заяви про отримання дозволу на проведення будівельних робіт. Зокрема, встановлено, що для отримання дозволу замовник (його уповноважена особа) має право подати особисто або надіслати рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції за місцезнаходженням об'єкта заяву про отримання дозволу за формою згідно з додатком 5.

До заяви додається, зокрема - копія документа, що посвідчує право власності чи користування земель ділянкою, або копія договору суперфіцію.

У пункті 20 Порядку визначені підстави для відмови у видачі дозволу, зокрема, підставою для відмови у видачі дозволу є неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу.

Як було встановлено судом вище, у замовника будівництва відсутні будь-які документи на підтвердження права власності або користування земельною ділянкою, на якій проводиться будівництво об'єкта №2 та об'єкта №3 (заклади громадського харчування), як станом на день звернення до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві так і на час подання даного позову.

Отже, дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 30.10.2012 №КВ11412203614 без надання замовником доказів на підтвердження права власності чи користування земельною ділянкою є неправомірними. Відповідно, дозвіл на виконання будівельних робіт від 30.10.2012 № КВ 11412203614, з подальшими його змінами, є таким, що підлягає частковому скасуванню, із зазначених вище підстав.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" в частині визнання протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, що виражені у видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 30.10.2012 № КВ 11412203614 зі змінами, внесеними на підставі повідомлень від 25.07.2013 № ІУ 125132070541 та від 20.08.2013 № ІУ 125132340317, в частині, що передбачає здійснення будівництва Закладу громадського харчування № 1 (об'єкт № 2) та Закладу громадського харчування № 2 (об'єкт № 3), та вимоги про скасування дозволу на виконання будівельних робіт від 30.10.2017 № КВ 11412203614 зі змінами, внесеними на підставі повідомлень від 25.07.2013 № ІУ 125132070541 та від 20.08.2013 № ІУ 125132340317, в частині, що передбачає здійснення будівництва Закладу громадського харчування № 1 (об'єкт № 2) та Закладу громадського харчування № 2 (об'єкт № 3).

При цьому, суд виходить з того, що позивачем не було обґрунтовано та доведено протиправність як дій відповідача так і виданого ним дозволу на виконання будівельних робіт в іншій частині, а тому заявлені публічним акціонерним товариством "Київський річковий порт" позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково, оскільки відповідачами не було в повній мірі доведено правомірність прийнятих ними рішень та вчинених дій.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Беручи до уваги наведене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 2 756, 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Керуючись статтями 72-73, 76-77,139, 143, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що виражені у видачі 22.04.2013 Комунальному підприємству "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" Містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки на Поштовій площі у Подільському районі м. Києва №5684/0/12/009-13 в частині, що передбачає здійснення будівництва Закладу громадського харчування №1 (об'єкт №2) та Закладу громадського харчування №2 (об'єкт №3).

Визнати протиправними та скасувати Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки на Поштовій площі у Подільському районі м. Києва від 22.04.2013 №5684/0/12/009-13 в частині, що передбачає здійснення будівництва Закладу громадського харчування №1 (об'єкт №2) та Закладу громадського харчування №2 (об'єкт №3).

Визнати протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, що виражені у видачі дозволу на виконання будівельних робіт № КВ11412203614 від 30.10.2012 зі змінами, внесеними на підставі повідомлень №ІУ125132070541 від 25.07.2013 та №ІУ125132340317 від 20.08.2013, в частині, що передбачає здійснення будівництва Закладу громадського харчування №1 (об'єкт №2) та Закладу громадського харчування №2 (об'єкт №3).

Скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт № КВ 11412203614 від 30.10.2012 зі змінами, внесеними на підставі повідомлень №ІУ125132070541 від 25.07.2013 та №ІУ125132340317 від 20.08.2013, в частині, що передбачає здійснення будівництва Закладу громадського харчування №1 (об'єкт №2) та Закладу громадського харчування №2 (об'єкт №3).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути в рівних частинах за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, 32, код ЄДРПОУ 26345558) та Державної архітектурно-будівельної інспекції України (02000, місто Київ, вулиця Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912) на користь публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" (04080, місто Київ, вулиця Межигірська, 83, код ЄДРПОУ 00381574) понесені останнім судові витрати у розмірі 2 756, 00 грн. (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість гривень).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Літвінова А.В.

Судді Арсірій Р.О.

Кузьменко В.А.

Повний текст рішення виготовлено 29.03.2018.