Рішення № 73068357, 26.03.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2018 року № 826/7541/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А. розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом ОСОБА_1

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Оберемка Романа Анатолійовича,

Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Український фінансовий світ"

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов"язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) № 44329 від 04.07.2014, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "КБ "Український фінансовий світ", оформлене наказом № 6 від 18.11.2014 (згідно переліку);

- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Оберемка Романа Анатолійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов"язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Цивільний кодекс України, Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затверджене рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року № 14, та зазначає, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" протиправно не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та визнано договір банківського вкладу нікчемним, оскільки відсутні підстави для такого визнання.

В матеріалах справи містяться заперечення представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ", в яких відповідач посилається на Цивільний кодекс України, Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та зазначає про правомірність дій щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на виплату гарантованої суми відшкодування коштів за договором банківського вкладу, оскільки договір банківського вкладу визнано нікчемним.

Від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли заперечення по суті заявлених позовних вимог, в яких відповідач посилається на Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 № 2, та зазначає, що виключною підставою для включення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб позивача до Загального реєстру вкладників є надходження інформації про позивача від Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ".

Разом з тим, від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" надійшла заява про застосування наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду.

За результатами розгляду заяви відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на час звернення позивача до суду) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача повідомлено про визнання правочинів нікчемними листом від 24.12.2014 № 001/4338.

До суду з даним позовом позивач звернувся 17.05.2016.

Разом з тим, позивач в позовній заяві зазначає, що 29.05.2015 він звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою про визнання протиправним, скасування рішення та зобов"язання вчинити дії.

На початку червня 2015 року позивачу стало відомо, що у зв"язку з помилкою працівників канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва позовну заяву зареєстровано на двох різних суддів та за двома різними номерами: за № 826/10596/15 на суддю Кобилянського К.М. та за № 826/9837/15 на суддю Мазур А.С.

Для виправлення помилки працівників канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва позивачем подано клопотання про відкликання позовної заяви.

03.08.2015 у справі № 826/9837/15 винесено ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Позивачем у справі № 826/10596/15, яку було призначено до судового розгляду на 07.07.2015 подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Відповідно до інформації, отриманої в канцелярії суду справа № 826/10596/15 з 07.07.2015 розглядається в порядку письмового провадження.

Разом з тим, позивач зазначив, що на сайті суду в графі "Інформація щодо стадії розгляду справ" міститься інформація про призначення справи № 826/10596/15 до судового розгляду без наявності інформації про залишення позовної заяви без розгляду.

Проте, 13.05.2016 представника позивача під час отримання інформації щодо стану розгляду справи повідомлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва у № 826/10596/15 позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.

17.05.2016 позивач повторно звернувся до суду з даним позовом.

Враховуючи, що про залишення позовної заяви без розгляду позивачу стало відомо 13.05.2016, а до суду позивач звернувся 17.05.2016, суд зазначає про відсутність підстав для застосування наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду. Доказів зворотнього суду не пред"явлено.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

4 липня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Український фінансовий світ" та ОСОБА_1 укладено договір № 44329 банківського вкладу (депозиту) "Вигідний Альянс", за умовами якого позивач, як вкладник, розмістив в ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" вклад у сумі 190 000 грн. строком до 04.10.2014.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України №491 від 14.08.2014 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» до категорії неплатоспроможних» Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 69 від 14.08.2014 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ».

Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Комерційний Банк «Український фінансовий світ» від 30.10.2014 № 34 створено комісії щодо визнання нікчемними правочинів (договорів) банківських вкладів (депозитів).

Постановою Правління Національного банку України від 10.11.2014 № 717 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» та рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13.11.2014 № 119 «Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» відкликано банківську ліцензію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» та розпочато процедуру ліквідації.

Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» строком на 1 рік, тобто з 13.11.2014 по 12.11.2015 призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків - Гончарова Сергія Івановича.

На виконання положень статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", на підставі наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПAT "Комерційний банк "Український фінансовий світ" № 34 від 30.10.2014 року проведено перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

За результатами перевірки виявлено правочини (договори) за вкладними операціями, що є нікчемними згідно частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», статті 228 Цивільного кодексу України.

Так, відповідач прийшов до висновку, що дії певних фізичних осіб щодо перерахування з власних поточних рахунків коштів на вкладні (депозитні) рахунки інших фізичних осіб, відкриті в AT "Комерційний банк "Український фінансовий світ", вчинені виключно з метою штучного створення обов"язку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відшкодування грошових коштів, яке Фонд здійснюватиме за рахунок державних коштів, а тому такі правочини спрямовані на заволодіння державними коштами.

Листом від 24.12.2014 за № 001/4338 позивача повідомлено про нікчемність правочину, в тому числі договору банківського вкладу від 04.07.2014 № 44329, операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Частиною першою статті 3 Закону України від 23.02.12 р. № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 4452-VI) встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Управління поточною діяльністю Фонду здійснює виконавча дирекція Фонду (частина перша статті 11 Закону № 4452-VI).

Повноваження виконавчої дирекції Фонду визначені в статті 12 Закону № 4452-VI. Зокрема, відповідно до пунктів 2, 4 частини третьої цієї статті виконавча дирекція Фонду у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Відповідно до статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник - це фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката ( п.4 ч.1 ст. 2 Закону № 4452- VI).

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом (ч.1 ст.26 Закону № 4452- VI).

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч.2 ст.26 Закону № 4452- VI).

Згідно статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно частини 1 ст.28 Закону № 4452- VI Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх представникам та спадкоємцям у національній валюті України в готівковій або безготівковій формі не пізніше семи днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "КБ "Український фінансовий світ" не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами Публічного акціонерного товариства "КБ "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з підстав визнання Договору банківського вкладу нікчемним на підставі частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 228 Цивільного кодексу України, а також в результаті виявлення наявності ознак нікчемності у ряді договорів банківського вкладу (депозиту), що були укладені між Публічним акціонерним товариством "КБ "Український фінансовий світ" та фізичними особами - клієнтами Банку.

На думку відповідача, дії певних фізичних осіб щодо перерахування з власних поточних рахунків коштів на вкладні (депозитні) рахунки інших фізичних осіб, відкриті в ПАТ "КБ "Український фінансовий світ", були зумовлені тим, що сума грошових коштів на рахунках клієнтів - ініціаторів операцій на момент здійснення операції перевищувала суму граничного розміру відшкодування грошових коштів Фондом, і, відповідно, з огляду на незадовільний стан платіжної дисципліни AT "КБ "Український фінансовий світ", для таких клієнтів існували ризики щодо незадоволення кредиторських вимог в результаті ліквідації AT "КБ "Український фінансовий світ" та реалізації його манна.

З огляду на це, вказані фізичні особи - платники ініціювали перерахування з власних поточних та вкладних рахунків на вклади депозитні певної кількості інших фізичних осіб грошових коштів у розмірі, що є необхідним для подальшого відшкодування коштів Фондом.

При цьому, клієнти - ініціатори перерахування коштів, з огляду на наявність на власних рахунках залишків коштів, були кредиторами Банку за відповідними договорами банківських вкладів та/або договорами банківських рахунків

Надаючи оцінку діям та рішенням відповідача суд виходить з наступного.

Повноваження уповноваженої особи Фонду визначені в статті 37 Закону № 4452-VI.

Так, уповноважена особа Фонду має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Відповідно до статті 38 Закону 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною другою статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Перевіряючи наявність підстав, з яких договір банківського вкладу (депозиту) позивача визнано нікчемним, у розрізі ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 228 Цивільного кодексу України, суд дійшов наступних висновків.

Згідно квитанції № ТR.58636.1376.373, позивачем на депозитний рахунок внесено кошти в сумі 190 000 грн., призначення платежу: надходження коштів за депозитною угодою № 44329 від 04.07.2014.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи уповноваженої особи Фонду про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) від 04.07.2014 №44329 у зв'язку із тим, що кошти на ім'я позивача надійшли внаслідок "подрібнення" великого вкладу іншого власника банківського вкладу з метою створення в майбутньому штучного зобов'язання Фонду на відшкодування грошових коштів за рахунок держави, посилаючись на пункт 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідно до якого банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), що є підставою визнання таких правочинів нікчемними, оскільки жодного доказу на підтвердження своїх доводів відповідачем 1 суду не надано.

Витяг з АБС по розрахункам клієнтів ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" від 27.12.2016, не є розрахунковим, бухгалтерським або іншим первісним банківським документом, оскільки факт внесення або невнесення готівки позивачем на його рахунок, факт "подрібнення" іншого великого вкладу, рух коштів по банку в цей операційний день, залишок готівки на початок та кінець такого робочого банківського дня, а також інші обставини, які мають значення у цій справі підтверджуються, відповідно до приписів Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01 червня 2011 року №174 (надалі - Інструкція №174) та Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492, іншими документами бухгалтерського обліку.

З витягу з АБС, в якому окрім позивача, зазначено ще 522 фізичні особи і 5 власників великих рахунків, не вбачається, з якого саме рахунку власника великого рахунку і яким саме чином кошти потрапили на рахунок позивача і відповідачами не спростовано факт внесення цих коштів готівкою на рахунок позивача через касу банку.

Окрім того, відповідно до визначення статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вкладом є кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти, а отже відсутні обмеження в частині походження коштів вкладу та не встановлено, що вкладом повинні бути лише кошти, внесені безпосередньо вкладником.

Відповідно до розділу "Класи, рахунки та їх призначення" Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 17 червня 2004 року №280:

- рахунок "1002": облік готівки в національній та іноземній валюті в операційній касі відділень банку. За дебетом рахунку проводяться суми готівки, що вносяться до операційної каси відділень банку для зарахування на рахунки відділень та рахунки клієнтів;

- рахунок "2630": облік короткострокових вкладів (депозитів) фізичних осіб. За кредитом рахунку проводяться суми коштів, що отримані від фізичних осіб на короткострокові вклади (депозити).

Таким чином, згідно квитанції №ТR.58636.1376.373 від 10.07.2014, рахунки №1002400108001 та №2630400008006 є рахунками відділення банку. Кошти, що вносяться до операційної каси для зарахування на рахунки відділень банку та рахунки клієнтів, прийняті від позивача та переведені на рахунок №1002400108001 для подальшого зарахування на рахунок позивача №2630400008006, відкритий відповідно до договору банківського вкладу №44985 від 04 липня 2014 року, як кошти, що отримані від фізичних осіб на короткострокові вклади (депозити).

Доводи відповідача, а також наявні матеріали справи не спростовують наявність у позивача квитанції № ТR.58636.1376.373 від 10.07.2014, яка є доказом внесення на рахунок Банку грошових коштів у розмірі 190000 грн., що згідно пункту 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції № 174, є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, а отже надана позивачем квитанція №ТR.58636.1376.373 від 10.07.2014 є належним чином оформленим документом банківської установи, який свідчить про те, що грошові кошти відповідно до укладеного договору внесені.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 07.06.2017 у справі № К/800/51717/15, від 20.06.2017 у справі № К/800/34704/15 та від 29.06.2017 у справі № К/800/21889/16.

Суд критично оцінює доводи уповноваженої особи Фонду про те, що інформація про позивача введена до ОБД ПАТ "КБ "УФС", тобто фактично ідентифікована 05.07.2014 о 12:33 год. (субота), хоча депозит оформлено 04.07.2014, документ на внесення грошових коштів на депозитний рахунок сформовано 05.07.2014 о 16:36 год., а відображено внесення в балансі 10.07.2014, хоча операційний час у відділенні встановлено до 16 год. 30 хв., так як вказана обставина жодним чином не свідчить про нікчемність укладеного договору банківського вкладу, оскільки відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Тобто, банк зобов'язаний виконати доручення клієнта незалежно від часу його надходження.

Відповідно, проведення банком у базі даних платежів після закінчення операційного часу не впливає на дійсність договору банківського вкладу та не є підставою для обмеження прав клієнта банку, а також визнання правочинів нікчемними, вичерпний перелік підстав для визнання яких такими наведено частиною 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Таким чином, суд вважає, що висновки уповноваженої особи Фонду стосовно порушення позивачем умов Договору при зарахуванні коштів на депозитний рахунок спростовуються нормами чинного законодавства.

Будь-яких документальних доказів на підтвердження факту надання Банком за результатами укладення Договору банківського вкладу (депозиту) з позивачем переваг третім особам перед іншими кредиторами Банку в отриманні відшкодування з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб понад законодавчо гарантовану суму коштів, відповідач всупереч вимог ч. 1 ст. 72, ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України суду не подав та про причини відсутності таких не повідомив.

Відповідач також не надав суду документальні докази, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави та/або про визнання в судовому порядку недійсними договору банківського вкладу (депозиту).

Виходячи з наведеного суд вважає, що відповідачем не доведено належними документальними доказами наявність підстави для визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та ПАТ "КБ "Український фінансовий світ", та як наслідок наявність правових підстав для не включення позивача до Переліку вкладників цього Банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відносно позовної вимоги про зобов'язання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зобов'язання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суд зазначає, що така вимога є передчасною з урахуванням того, що чинним законодавством України визначений порядок включення вкладників до Загального реєстру вкладників, а саме: на підставі переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Враховуючи наведене суд зазначає, що обов'язок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників виникне після отримання інформації щодо включення уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" позивача до Переліку.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в частині.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

Відповідно до статей 34, 35, 38, 47 наведеного Закону тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд, усі або частина повноважень Фонду, визначених цим Законом, можуть бути делеговані одній або кільком уповноваженим особам Фонду. Уповноважена особа Фонду у своїй діяльності підзвітна Фонду, який несе відповідальність за дії уповноваженої особи Фонду щодо процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку.

Як встановлено п. 17 ст. 2 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Виходячи з аналізу наведених положень, суд приходить до висновку, що судові витрати підлягають сплаті за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Керуючись статтями 139, 241-243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) № 44329 від 04.07.2014, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Український фінансовий світ", оформлене наказом № 6 від 18.11.2014 (згідно переліку).

3. Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк" Український фінансовий світ" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

4. В іншій частині позову - відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 1 102 (одна тисяча сто дві) грн. 40 коп. за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева