Рішення № 73068193, 28.03.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2018 року м. Чернігів Справа № 825/619/18

Чернігівський окружний адміністративний суду складі:

головуючого судді Клопота С.Л.,

за участю секретарі Роговець М.О.,

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 33 від 04.01.2018, винесену заступником начальника Головного управління Держпраці у Київській області ОСОБА_3

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час перевірки відповідачем не було всебічно та повно досліджено обставини щодо працевлаштування громадянина ОСОБА_4 Вказує, що між позивачем та вказаним громадянином не було трудових відносин, а за адресою: вул. Ярославів Вал, 19, 6 під'їзд, кв. 50, м. Київ він не здійснює підприємницьку діяльність.

Позивач та його представник в судове засідання не з’явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву, що приєднаний до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, суд вважає позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

На адресу Головного управління Держпраці у Київській області надійшло доручення Держпраці від 27.11.2017 №5335/4/4.1-зв щодо розгляду та вжиття заходів реагування по зверненню громадянина ОСОБА_4 щодо можливого порушення законодавства про працю.

До звернення було додано довідки ПАТ Комерційний банк «Приват Банк» щодо переказу коштів на картку ОСОБА_4 та переписку «Vіbег» та на сторінках VК, що підтверджує наявність трудових відносин між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_2

Відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Порядку проведення перевірок посадовими особами державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затверджена наказом Міністерства соціальної політики від 02.07.2012 №390, Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 26.04.2017 №295, Головним управлінням видано Наказ від 05.12.2017 № 3008 про проведення інспекційного відвідування ТОВ ОСОБА_2.

08.12.2017 компетентні співробітники відповідача вийшли на перевірку позивача за адресою вул. Ярославів Вал, 19, 6 під'їзд, кв. 50, м. Київ, де і була проведена перевірка.

В ході перевірки, яка проводилась у присутності позивача, було виявлене порушення ним вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України, ка саме те, що гр. ОСОБА_4 був допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Результати перевірки були оформлені відповідним актом.

08.12.2017 було складено припис № 26.-63/908.

04.01.2018 позивач направив на адресу відповідача відповідь на припис.

04.01.2018 відповідачем була винесена постанова № 33 про накладення на позивача штрафу за порушення вимог ч. 3 ст. 24 КЗПП України в розмірі 96000 грн.

В цій постанові зазначено, що вона винесена на підставі акту перевірки від 08 грудня 2017 року № 26-63/1325 яким встановлено що у порушення вимог ч. 3 ст.24 КЗпП України гр. ОСОБА_4 був допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття на роботу в порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 № 390 затверджений Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів (далі - Порядок № 390), в пунктах 2, З якого визначено, зокрема, що право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці. Інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно пункту 7 Порядку № 390 за результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

Нормою частини 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України передбачено - працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) передбачена абзацом 2 ч. 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, відповідно до якого, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Аналіз вказаних норм права свідчить, що підставою притягнення підприємця до відповідальності є виявлення контролюючим органом факту фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту). Закон не містить відповідальності за не повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зокрема не утворює складу правопорушення відповідальність й абзац 2 ч.2 статті 265 Кодексу законів про працю України.

Факт допуску працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, відповідач має довести за допомогою доказів. Питання безпосереднього виконання роботи конкретної особи у конкретного суб'єкта господарської діяльності мало бути предметом детальної перевірки та об'єктивного дослідження відповідачем.

Згідно п. 2 «Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509 (далі Порядок) штрафи можуть бути накладені на підставі : акту про виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади.

Пунктом 3 Порядку встановлено, що уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акту приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа). Пунктом 4 порядку передбачено, що справа розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд. Згідно П.6 Порядку про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб’єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п’ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається у уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. За приписами п.7 Порядку справа розглядається за участю представника суб’єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що перевірка проводилась за адресоюм. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 19, 6 під’їзд, кв. 50.

З огляду на те, що перевірка проводилась у присутності позивача, перевіряючі були допущені позивачем до перевірки і, під час її проведення, позивач давав власноручні письмові пояснення, суд критично ставиться до твердження позивача, що він не здійснює підприємницьку діяльність за цією адресою.

Суд також критично ставиться до тверджень позивача, що він не допускав гр. ОСОБА_4 до роботи без укладення трудового договору, оскільки таке твердження спростовується його письмовим поясненням від 08.12.2017, де він прямо вказує, що гр. ОСОБА_4 проходив у нього випробувальний термін на протязі близько півтора місяця (а.с. 42).

Згідно приписів КЗПП України, робота з випробувальним терміном є формою трудових відносин.

Допущення позивачем гр. ОСОБА_4 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України також підтверджується показаннями самого ОСОБА_4 (а.с. 41) та банківських виписок ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», згідно яких ФОП ОСОБА_2 починаючи з 03 березня 2017 р. по 09 жовтня 2017 р. постійно перераховував заробітну плату на картковий рахунок ОСОБА_4 (а.с. 43-45).

Таким чином, в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт допущення позивачем гр. ОСОБА_4 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зважаючи на наведене судом встановлено, що відповідач, виносячи оскаржувану постанову, діяв в межах своїх компетенції і повноважень, обгрунтовано та підставно.

За таких обставин у суду відсутні правові підстави визнати оскаржувану постанову протиправною та скасовувати її.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст виготовлено 30.03.2018

Суддя С.Л. Клопот