Рішення № 73068130, 15.03.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2018 року м. Чернігів Справа № 825/896/18

Чернігівський окружний адміністративний суд

під головуванням судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Пархомчука Д.А.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівської області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час несення служби на нижче оплачуваній посаді,-

ВСТАНОВИВ:

До Чернігівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі–позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівської області (далі-ГУНП в Чернігівській області), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Чернігівської області від 12.01.2018 № 6 о/с в частині призначення позивача заступником начальника Варвинського відділення поліції Прилуцького відділу ГУНП – начальником слідчого відділення, установивши, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988, посадовий оклад у розмірі 3000,00 гривень, звільнивши з посади начальника відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП;

-поновити позивача на посаді начальника відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП в Чернігівській області з 12.01.2018, з розміром посадового окладу, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції»;

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 різницю в грошовому забезпеченні за час несення служби на нижче оплачуваній посаді, за період з 12.01.2018 по день винесення судового рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що з 07.11.2015 проходить службу в Національній поліції України. З 18.08.2017 наказом ГУНП в Чернігівській області № 211 о/с позивача призначено на посаду начальника відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП в Чернігівській області. Наказом ГУНП в Чернігівській області від 12.01.2018 № 6 о/с відповідно до статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» позивача звільнено з посади начальника відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП в Чернігівській області та призначено заступником начальника Варвинського відділення поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП- начальником слідчого відділення. Вважає, що посада, яку обіймав позивач, і посада, на яку його переміщено за спірним наказом, не є рівнозначними, оскільки посадовий оклад, функціональні обов’язки і підпорядкування, є різними. Крім того, відповідно до статті 32 Кодексу законів про працю України переведення на іншу роботу допускається тільки за згодою працівника, що не було враховано відповідачем.

У судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов. Зокрема, зазначила, що порядок переміщення по службі в Національній поліції врегульовано спеціальним Законом України «Про Національну поліцію України», тому положення Кодексу Законів про працю України до спірних правовідносин не застосовується. Наказ ГУНП в Чернігівській області 12.01.2018 № 6 о/с прийнято відповідно до пункту 2 частини першої статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби. При цьому вказала, що посада начальника відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП в Чернігівській області та посада начальника Варвинського відділення поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП- начальника слідчого відділення є рівнозначними, оскільки завданням вказаних керівників є організація роботи очолюваного ними слідчого підрозділу відповідно до повноважень, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України, і останні підпорядковуються лише начальникові ГУНП в області. Що стосується грошового забезпечення, то позивач за новою посадою має рівнозначний розмір грошового забезпечення, а фактичне не отримання надбавки за службу в умовах режимних обмежень у відповідному (більшому) розмірі відбулося не з вини відповідача, оскільки позивач не подав документи для здійснення відповідних виплат. Враховуючи викладене, представник відповідача вважає позов необґрунтованим, тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

У відповіді на відзив на адміністративний позов позивач просить врахувати правову позицію Вищого адміністративного суду України, викладену в ухвалі від 17.02.2017 у справі № К/800/22420/16, де суд зазначив, що критеріями для визначення рівнозначності посад є розмір посадового окладу, коло функціональних обов’язків та ступінь підпорядкованості, що не було враховано ГУНП в Чернігівській області при прийнятті оскаржуваного наказу.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив таке.

Наказом ГУНП в Чернігівській області від 18.08.2017 № 211 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП, установивши, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988, посадовий оклад у розмірі 3100,00 гривень (а.с. 27).

Наказом начальника ГУНП в Чернігівській області від 12.01.2018 № 6 о/с відповідно до статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 призначено заступником начальника Варвинського відділення поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП-начальником слідчого відділення, установивши, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988, посадовий оклад у розмірі 3000,00 гривень, звільнивши з посади начальника відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП (а.с.28). Підставою для прийняття вказаного наказу слугував висновок ГУНП від 11.01.2018 про необхідність переміщення поліцейського для більш ефективної служби (а.с.33).

Позивач вважає, що посада, яку обіймав позивач, і посада, на яку його переміщено за спірним наказом не є рівнозначними, тому звернувся до суду за захистом своїх прав.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580 (далі - Закон України № 580-VІІІ).

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

За змістом частини першої статті 59 Закону України № 580-VІІІ, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Порядок та умови переміщення поліцейських в органах, закладах та установах поліції регламентуються статтею 65 Закону України № 580-VІІІ.

Так, частиною першою цієї статті Закону України № 580-VІІІ встановлено, що переміщення поліцейських здійснюється:

1) на вищу посаду - у порядку просування по службі;

2) на рівнозначні посади:

для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби;

за ініціативою поліцейського;

у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації;

у разі необхідності проведення кадрової заміни в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з визначеним строком служби);

за станом здоров'я - на підставі рішення медичної комісії;

з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних і особистих якостей - на підставі висновку атестації;

у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри відповідно до статті 87 цього Закону.

Отже, підстави переміщення поліцейських по службі врегульовані спеціальним Законом України № 580-VІІІ.

У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування (частина шоста статті 7 КАС України).

Закон України № 580-VIII, який є спеціальним у спірних правовідносинах, дійсно не містить визначення поняття «рівнозначна посада». Водночас слід враховувати положення частини першої статті 59 Закону України № 580-VIII, згідно з якою служба в поліції є державною службою особливого характеру.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 2 Закону України «Про державну службу» 10.12. 2015 № 889-VIII рівнозначна посада - посада державної служби, що належить до однієї групи оплати праці з урахуванням юрисдикції державного органу.

Згідно з частинами першою та другою статті 51 Закону України «Про державну службу» посади державної служби з метою встановлення розмірів посадових окладів поділяються на такі групи оплати праці: до групи 1 належать посади керівників державних органів і прирівняні до них посади; до групи 2 належать посади перших заступників керівників державних органів і прирівняні до них посади; до групи 3 належать посади заступників керівників державних органів і прирівняні до них посади; до групи 4 належать посади керівників самостійних структурних підрозділів державних органів і прирівняні до них посади; до групи 5 належать посади заступників керівників самостійних структурних підрозділів державних органів і прирівняні до них посади; до групи 6 належать посади керівників підрозділів у складі самостійних структурних підрозділів державних органів, їх заступників і прирівняні до них посади.

З метою встановлення розмірів посадових окладів державні органи поділяються за юрисдикцією, яка поширюється: 1) на всю територію України; 2) на територію однієї або кількох областей, міста Києва або Севастополя; 3) на територію одного або кількох районів, міст обласного значення.

Суд проаналізував розмір грошового забезпечення позивача за призначеною посадою, та посадою, яку він обіймав до переміщення, і зазначає таке.

Кабінет Міністрів України постановою від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі – постанова КМУ № 988) встановив розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями.

Суд звертає увагу, що поліцейські отримують не лише посадовий оклад, а грошове забезпечення, яке відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988, складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

З позицій додатку 7 до постанови КМУ № 988 видано, що посада начальника відділу слідчого управління ГУНП в області та посада заступника начальника відділення –начальника слідчого відділення ВП ГУНП в області належать до однієї групи оплати праці, з урахуванням юрисдикції державного органу, в даному випадку територіальним державним органом є ГУНП в Чернігівській області з кодом ЄДРПОУ 40108651, з юрисдикцією на всю Чернігівську область. Також, за вказаними посадами передбачений однаковий розмір надбавки та премії.

Крім того, як вбачається з довідки Управління фінансового забезпечення ГУНП в Чернігівській області про розмір грошового забезпечення поліцейського ОСОБА_1 від 13.03.2018 № 487/124/21/01-2018, грошове забезпечення позивача станом на 11.01.2018 складається із посадового окладу 3100,00 грн., окладу за спеціальне звання 2200,00 грн., надбавки за стаж служби в поліції (40%) 2120,00 грн., надбавки за службу в умовах режимних обмежень (10%) 310,00 грн., щомісячної премії (5,366 %) 414,79 грн., грошове забезпечення станом на 12.01.2018 складається із посадового окладу 3000,00 грн., окладу за спеціальне звання 2200,00 грн., надбавки за стаж служби в поліції (40%) 2080,00 грн., надбавки за службу в умовах режимних обмежень (15%), щомісячної премії (5,366%) 390,64 грн. (а.с.105).

Таким чином, розмір грошового забезпечення позивача не зменшено, відтак, права його не порушені.

Що стосується не нарахування надбавки за службу в умовах режимних обмежень у відповідному (більшому) розмірі, то це відбулося не з вини відповідача, оскільки позивач не подав документи для здійснення відповідних виплат, і крім цього, це не є предметом спору.

Відповідно до пункту 8 частини десятої статті 62 статті 65 Закону України від 02.07.2015 № 580-VІІІ поліцейський може бути переміщений по службі від результатів виконання покладених на нього обов’язків та своїх професійних, особливих якостей.

Позивача переміщено на посаду заступника начальника Варвинського відділення поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП- начальника слідчого відділення відповідно до пункту 2 частини першої статті 65 Закону України від 02.07.2015 № 580-УІІІ для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби. Підставою для прийняття спірного наказу слугував висновок, затверджений начальником ГУНП в Чернігівській області від 11.01.2018 про необхідність такого переміщення (а.с.33).

Обґрунтовуючи необхідність переміщення позивача, відповідачем у висновку від 11.01.2018 зазначено, що протягом тривалого часу посада начальника Варвинського відділення поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП- начальника слідчого відділення залишається вакантною, що негативно впливає на стан розслідування кримінальних проваджень даного відділення поліції. Враховуючи показники роботи слідчого відділення Варвинського ВП ГУНП в Чернігівській області за 12 місяців 2017 року, позитивну характеристику позивача, для укріплення ланки вказаного відділення, забезпечення контролю за виконанням поставлених завдань, для більш ефективної служби, виходячи із інтересів служби, ГУНП в Чернігівській області вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 на посаду заступника начальника Варвинського відділення поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП- начальника слідчого відділення. На підтвердження вказаних доводів, відповідачем суду надано додаток №1 до висновку від 11.01.2018, довідку про стан укомплектованості посад відділення Варвинського ВП ГУНП в Чернігівській області, показниками роботи слідчого відділення Варвинського ВП ГУНП в Чернігівській області за 12 місяців 2017 року (а.с. 36,61, 62).

У свою чергу, суд зазначає, що начальник відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості, крім повноважень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, координує діяльність відділу та оперативних підрозділів (карного розшуку, інших підрозділів) щодо досудового розслідування кримінальних правопорушень з моменту внесення до ЄРДР відомостей про їх учинення. Забезпечує ефективне використання слідчими оперативної інформації при досудовому розслідуванні кримінальних правопорушень, розшуку осіб, які переховуються від органів досудового розслідування. Організовує та забезпечує взаємодію слідчих з оперативними підрозділами при здійсненні ними слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, а також з органами, що здійснюють експертну діяльність, органами прокуратури і суду. Аналогічні обов’язки і у начальника слідчого відділення-заступника начальника Варвинського відділення поліції. Зазначені посаді підпорядковані начальнику ГУНП в області, іншого у переліку функціональних обов’язків не зазначено (а.с.77-80,84-88).

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 3 КПК України керівник органу досудового розслідування – це начальник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу, відділення органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань, органу Державної кримінально-виконавчої служби України, підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України та його заступники, які діють у межах своїх повноважень.

Отже, начальник відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП в Чернігівській області та заступник начальника Варвинського відділення поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП - начальник слідчого відділення, – це керівники органу досудового розслідування.

Завданням керівника органу досудового є організація роботи очолюваного ним слідчого підрозділу відповідно до повноважень, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Таким чином, суд не погоджується з доводами позивача, шо функціональні обов’язки начальника відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП в Чернігівській області та заступника начальника Варвинського відділення поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП - начальника слідчого відділення, є різними, оскільки спростовуються наведеними доказами.

Крім того, за змістом частини другої статті 65 Закону України від 02.07.2015 № 580, посада вважається вищою, якщо за цією посадою штатом (штатним розписом) передбачене вище спеціальне звання поліції.

Виходячи саме із такого розуміння наведеної норми, є підстави для висновку, що нижчою буде посада, якщо за цією посадою штатом (штатним розписом) передбачене нижче спеціальне звання поліції.

Таким чином, переміщення поліцейського на рівнозначну посаду, можливе за умови, якщо спеціальне звання за займаною ним посадою відповідає спеціальному званню посади, на яку він переміщується.

Відповідно до частини другої статті 80 цього Закону, граничні спеціальні звання молодшого, середнього складу поліції за штатними посадами встановлюються керівником поліції.

Як вбачається із витягу із штатного розпису (штату), затвердженого наказом Національної поліції від 24.10.2016 № 1055 (а.с.89-100), посада начальника відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП відноситься до середнього складу поліції. Аналогічне визначено за посадою заступника начальника Варвинського відділення поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП- начальника слідчого відділення, на яку позивача переміщено. Відповідно до наказу Національної поліції України від 04.12.2015 № 142 та інформації Управління кадрового забезпечення ГУНП в Чернігівській області від 22.02.2018 № 504/124/20/01-2018, граничні звання за посадою заступник начальника відділення поліції та начальник відділу (у складі управління чи відділу поліції) – майор поліції (а.с.64).

Наведене дає підстави для висновку, що позивача було переміщено на рівнозначну посаду із дотриманням чинного законодавства України.

З урахуванням зазначених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому підстави для визнання протиправним та скасування наказу ГУНП Чернігівській області від 12.01.2018 № 6 о/с відсутні.

Вимоги про поновлення позивача на посаді начальника відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП з 12.01.2018 та стягнення різниці в грошовому забезпеченні за час несення служби на нижче оплачуваній посаді, за період з 12.01.2018 по день винесення судового рішення, також задоволенню не підлягають, оскільки є похідними від першої вимоги, в задоволенні якої відмовлено.

Доводи позивача щодо недотримання відповідачем при прийнятті спірного наказу положень КЗпП України, суд вважає необґрунтованими, з огляду на таке.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.05.2002 №8-рп/2002 (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов'язаних із спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, встановивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми Кодексу Законів про працю України, у якому визначені основні трудові права працівників.

Таким чином, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні питання або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 17.02.2015 року у справі №21-8а15.

Враховуючи те, що порядок переміщення поліцейських по службі, врегульовано спеціальним Законом України «Про Національну поліцію», тому до спірних правовідносин положення КЗпП України застосуванню не підлягають.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведено правомірність спірного наказу, тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (вул. Г. Пухова, 140/25, м. Чернігів, 14032) до Головного управління Національної поліції в Чернігівської області (проспект Перемоги, 74, м. Чернігів, 14000), про визнання протиправним та скасування наказу від 12.01.2018 № 6 о/с, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час несення служби на нижчеоплачуваній посаді, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду в строки, визначені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 27.03.2018.

Суддя І.І. Соломко