Рішення № 73068080, 23.03.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/21/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боднарюка О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Антонюка О.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

відповідач не з'явився,

представника третьої особи не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" до Державного реєстратора відділу з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Флокс ІТ - Груп", про визнання дій протиправними та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" (далі-позивач), звернувся до суду з позовом до Державного реєстратора відділу з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради ОСОБА_3 (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Флокс ІТ - Груп" (далі - третя особа), в якому з урахуванням адміністративного позову в новій редакції (т.2а.с.57-66) просив:

- визнати дії Державного реєстратора відділу з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради ОСОБА_3 при винесенні рішення №35829603 від 23 червня 2017 року про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - протиправними.

- визнати дії Державного реєстратора відділу з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради ОСОБА_3 при винесенні рішення №36505941 від 07 серпня 2017 року про відмову у скасуванні запису - протиправними.

- скасувати рішення Державного реєстратора відділу з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради ОСОБА_3 №35829603 від 23 червня 2017 року про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

- скасувати рішення Державного реєстратора відділу з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради ОСОБА_3 №36505941 від 07 серпня 2017 року про відмову у скасуванні запису.

- зобов'язати Державного реєстратора відділу з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради ОСОБА_3 повторно розглянути заяву ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" реєстраційний №22892325, про державну реєстрацію прав про скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Чернівецької міської ради ОСОБА_3 №34322726 від 17 березня 2017 року про припинення запису про іпотеку № 13481845.

- судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21.06.2017 року звернувся до відповідача із заявою про скасування рішення державного реєстратора про припинення іпотеки, у зв'язку із тим, що документи на підставі яких було прийнято це рішення, скасовані рішенням суду. 23.06.2017 року відповідачем було прийнято рішення №35829603 про зупинення розгляду заяви позивача про скасування рішення державного реєстратора про припинення іпотеки, а 07.08.2017 року відповідачем прийнято рішення №36505941 про відмову у скасуванні рішення державного реєстратора про припинення іпотеки.

Позивач вважає, що діями відповідача порушено його права та законні інтереси, а тому, не погоджуючись із оскаржуваними рішеннями звернувся до суду про визнання дій відповідача протиправними, скасування рішень та зобов'язання вчинити дії.

Відповідач у відзиві на адміністративний позов просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції вказав, що у червні 2017 року надійшла заява позивача про скасування рішення державного реєстратора про припинення записів про іпотеку з огляду на прийняття Вищим господарським судом України рішення в справі № 926/1974/16 від 06.06.2017 року. Згідно вказаного рішення, скасовані рішення попередніх судових інстанцій про припинення іпотеки, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції. Зазначив, що у відповідності до статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, було здійснено дії та перевірені документи для встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень.

За результатами розгляду заяви позивача були встановленні наявні підстави, визначенні статтями 10, 23, 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та 23.06.2017 року винесене рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, у зв'язку із зверненням до суду з заявою про роз'яснення постанови Вищого господарського суду України, а 07.08.2017 року прийнято рішення про відмову у скасуванні запису про інше речове право стосовно рішення за №13481845, після встановленого законом 30 денного строку.

Відповідач посилається також на те, що скасування запису про реєстрацію права власності можливе лише у випадку скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію прав та їх обтяжень. В зв’язку з тим, що позивачем не надавалось судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію прав та їх обтяжень – вважає, що у державного реєстратора не було правових підстав для скасування рішення.

Відповідач посилається також на те, що за результатами наявної в реєстрі інформації було встановлено, що об’єкта нерухомого майна, похідним від якого є іпотека за №13481845 не існує, а тому у відповідача були відсутні правові підстави для поновлення в державному реєстрі прав запису про обтяження (іпотеку) об’єкту нерухомого майна.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, до суду подав клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно з частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причину неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно частини 1 та пункту 1 частини 3 статті 205 КАС України, неявка у судове засідання будь - якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

01 лютого 2018 року ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду допущено заміну неналежного відповідача - Чернівецької міської раду (в особі відділу з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління) на належного відповідача - Державного реєстратора відділу з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради - ОСОБА_3.

Допущено заміну третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ЦМК-Комбудінвест" на правонаступника - ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Флокс ІТ -Груп".

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, заслухавши пояснення учасників справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

04.06.2008 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 за №3385 посвідчено іпотечний договір №24.074/08-ДИ01, який був укладений між ТОВ "ЦМК-Комбудінвест" та публічним акціонерним товариством “ВТБ БАНК”. Предмет іпотеки (нерухоме майно), за адресою: м. Чернівці, вул. Буковинська, буд. 33, яке передано в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «ЦМК_Комбудінвест» за Кредитним договором № 24.074/08-КЛ від 04.06.2008 (надалі - “Кредитний договір”). (том1, а.с.17-28)

Позивач набув прав вимоги за Кредитним договором та прав Іпотекодержателя за Договором іпотеки на підставі укладених з публічним акціонерним товариством “ВТБ БАНК”:

Договору про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами №21МБ від 18 листопада 2015 року. (том 1, а.с.29-36)

Додаткової угоди №4 від 26 лютого 2016 року до Договору про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами №21МБ від 18 листопада 2015 року. (том 1, а.с.42-43)

Договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави, посвідченого 26 лютого 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим №271. (том 1, а.с. 45-50)

Державна реєстрація відповідних відомостей про таке відступлення внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з 29.02.2016р., ТОВ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ПОЛІС” являється іпотекодержателем предметів іпотеки (нерухомого майна) за адресою м.Чернівці вул..Буковинська, 33. Попередній запис про іпотеку № 13481845 від 04.06.2008 року) (т.2а.с.18-29).

Згідно Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 23.11.2016 року у справі №926/1974/16, позов задоволено повністю: визнано припиненим іпотечний договір №24.074/08-ДИ01 від 04.06.2008, укладений між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю ЦМК-Комбудінвест" та Публічним акціонерним товариством “ВТБ Банк”, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 3385. (том 1, а.с. 55-58 )

13 лютого 2017 року постановою Львівського апеляційного господарського суду, рішення Господарського суду Чернівецької області від 23.11.2016 року у справі №926/1874/16 залишено без змін. ( том 1, а. с. 59-65)

17.03.2017 року на підставі заяви «ЦМК-Комбудінвест» про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (реєстраційний номер 21421510) (т.2а.с.40) та відповідних рішень судів, державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_3 прийнято рішення №34322726 про державну реєстрацію іншого речового права, іпотека на нежитлове приміщення за адресою м.Чернівці вул. Буковинська, 33, згідно якого припинено іпотеку іпотекодержателя ТОВ «Фінансова компанія «Поліс». (витяг т.2а.с.53)

06 червня 2017 року постановою Вищого господарського суду України рішення господарського суду Чернівецької області від 23.11.2016 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.02.2017 року у справі № 926/1974/16 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Чернівецької області. (том1, а.с.66-70).

Згідно заяви №22892325 про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (картка прийому заяви 21 червня 2017 року) позивач звернувся до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, юридичного управління Чернівецької міської ради про скасування рішення державного реєстратора про припинення запису про іпотеку №13481845 на підставі рішення суду № 926/1974/16 від 06.06.2017 року. (том 1, а.с.213,71)

23 червня 2017 року відповідач, керуючись пунктом 14 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - прийняв рішення №35829603 про зупинення розгляду заяви позивача від 21 червня 2017 року про скасування рішення державного реєстратора про припинення іпотеки у зв'язку із зверненням до суду із заявою про надання роз'яснення постанови Вищого господарського суду України по справі №926/19/16. ( том 1, а.с. 72)

07 серпня 2017 року відповідач, керуючись Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - прийняв рішення №36505941 про відмову у скасуванні запису про інше речове право (запис про скасування державної реєстрації №13481845(припинення іпотеки), у зв'язку із тим, що після звершення 30-денного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про скасування, у визначений законодавством термін, передбачений для зупинення розгляду заяви, не отримано відповіді на заяву про роз'яснення постанови суду по справі №926/1974/16 від 19.07.2017 року. ( том 1, а.с.73)

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення нормативно-правових актів, та робить висновки по суті спору.

Відповідно до положень статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, врегульовані, зокрема, Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” від 01.07.2004р. №1952-ІV (далі-Закон №1952), Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” (далі – Порядок №1127) та Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. N 1141 (далі-Порядок №1141).

Згідно пункту 1 частини 1 статті 2 Закону №1952 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 9 Закону №1952 до повноважень суб'єктів державної реєстрації прав належить, зокрема, забезпечення проведення державної реєстрації прав. Державний реєстратор за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приймає рішення.

Вирішуючи даний спір, судом не дається правова оцінка правовідносинам, які виникли з часу набрання законної сили рішенням Господарського суду Чернівецької області від 23.11.2016 року у справі №926/1974/16 про припинення іпотечного договору №24.074/08-ДИ01 від 04.06.2008р., та вчинення відповідних реєстраційних дій відповідачем 17.03.2017 року.

Натомість правовій оцінці підлягають правовідносини виключно в частині звернення позивача із заявою про скасування запису в державному реєстрі, та прийняття відповідних рішень відповідачем за результатами розгляду заяви.

Статтею 26 Закону №1952 визначений порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування.

Так, згідно з частин 1 та 2 статті 26 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”: (окрім іншого) записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 16 Закону №1952 формування заяв у сфері державної реєстрації прав та/або їх реєстрація проводиться у базі даних заяв.

У базі даних заяв також реєструються рішення судів, заяви власників об'єктів нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій, рішення судів про скасування відповідних рішень судів, заяви власників об'єктів нерухомого майна про відкликання власних заяв про заборону вчинення реєстраційних дій.

Аналіз встановлених обставин справи, та наведених вище норм дає підстави, що позивач звертаючись із заявою про скасування рішення державного реєстратора, про припинення іпотеки мав цілком обґрунтовані підстави, які визначені Законом №1952. А саме, останнім до заяви було додано рішення суду про скасування іншого рішення суду, яке в свою чергу, як документ було підставою для вчинення реєстраційних дій про припинення іпотеки.

Частиною 1 статті 23 Закону №1952 встановлений вичерпний перелік підстав зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, якою передбачено, що розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором виключно у таких випадках:

1) подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством;

2) неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному у пункті 3 частини третьої статті 10 цього Закону, інформації про зареєстровані до 1 січня 2013 року речові права на відповідне нерухоме майно, якщо наявність такої інформації є необхідною для державної реєстрації прав.

Інших підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав законом не передбачено.

Як зазначалось вище, відповідачем у мотивувальній частині оскаржуваного рішення вказано, що для проведення скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, номер запису про іпотеку №13481845, встановлено відсутність у повному обсязі документів, необхідних для проведення скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень, визначених Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015року №1127.

Ураховуючи викладене, керуючись пунктом 14 Зазначеного Порядку, статтею 10 Закону №1952, відповідач прийняв рішення зупинити розгляд заяви про скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень у зв'язку із зверненням до суду з заявою №01/05/2-06-188 від 22.06.2017 року про надання роз'яснення постанови Вищого господарського суду України по справі №926/1974/16.

На думку суду, відповідач визначаючи підставу для зупинення розгляду заяви, вдалась до дій, які не узгоджуються з вимогами нормативно-правових актів, які регламентують діяльність останнього. Слід також зауважити, що рішення суду у справі №926/1974/16 є цілком зрозуміли, і додатковому тлумаченню та роз’ясненню не підлягає, і в діяльності відповідача мало слугувати документом, який підтверджував факт скасування документа, який раніше став підставою для вчинення запису про припинення іпотеки.

Частинами 2, 3 та 4 статті 23 Закону №1952 встановлено, що державний реєстратор у строк, встановлений для державної реєстрації прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та невідкладно повідомляє про це заявника. Якщо заявник протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав виконав вимоги державного реєстратора, зазначені у відповідному рішенні, розгляд заяви відновлюється на підставі рішення державного реєстратора про відновлення розгляду заяви. Рішення повинно містити вичерпний перелік підстав для зупинення розгляду заяви.

З аналізу наведених положень Закону вбачається, що підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви є не неправильність або невідповідність поданих документів вимогам чинного законодавства України, та їх неповнота, тобто відсутність будь-якого документа з переліку тих, які необхідно надати. Натомість неправильність або невідповідність поданих документів є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації прав або їх обтяжень. Законом передбачено єдину підставу для зупинення розгляду заяви — неповнота поданих документів. Отже, в резолютивній частині рішення повинен міститись перелік документів, які повинен надати заявник для продовження розгляду заяви. При цьому державний реєстратор позбавлений права надавати оцінку правильності чи неправильності поданих документів, як підстав для зупинення розгляду заяви, адже така оцінка надається при прийнятті рішень про реєстрацію чи відмову у реєстрації.

Суд критично ставиться до того, що відповідачем не зазначено конкретного переліку документів, які позивач не долучив до заяви, що стало підставою зупинення розгляду заяви. При цьому, відповідачем зазначено підставу зупинення: «звернення із заявою №01/05/2-06-188 від 22.06.2017 року про роз’яснення рішення суду», яку по своїй позивач усунути не міг.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що зазначені обставини не можуть бути підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, оскільки положеннями чинного законодавства імперативно визначений перелік підстав зупинення розгляду заяви, серед яких відсутні наведені відповідачем підстави.

Як зазначалось вище, у рішенні № 35859603 відповідачем зазначено, що встановлена відсутність у повному обсязі документів, необхідних для проведення скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень, визначених Порядком державної реєстрації.

Пунктом 40 Порядку державної реєстрації встановлено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” та цим Порядком.

Пунктом 9 частини 1 статті 27 Закону №1952 визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивач звертаючись із заявою про скасування запису про припинення іпотеки з урахуванням того, що скасовано на підставі рішення суду документ, на підставі якого проведено державну реєстрацію прав - жодних інших документів ніж рішення суду не мав надавати, а відтак рішення суду про скасування рішень на підставі яких було проведено припинення записів про іпотеку є єдиною правовою підставою для звернення до державного реєстратора із відповідною заявою.

З огляду на вищезазначене вбачається, що дії відповідача щодо прийняття рішення про зупинення розгляду заяви носять протиправний характер, а прийняте рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 1 та 2 частини 3 статті 10 Закону №1952 державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

- відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

- відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

- відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

- наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

- наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

- перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

В ході розгляду справи встановлено, що відповідач після отримання заяви позивача про скасування рішення державного реєстратора про припинення іпотеки за №13481845 з огляду на повноту поданих документів, був зобов'язаний встановити відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, перевірити документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, у зв'язку з чим мав встановити, що рішення Господарського суду Чернівецької області від 23.11.2016 року у справі №926/1974/16 та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 13.02.2017 року на підставі яких державним реєстратором було прийнято рішення про припинення іпотеки за №13481845, скасовані Постановою Вищого господарського суду України від 06.06.2017 року.

Як наслідок, за встановлення фактичних даних, відповідач зобов'язаний був вчинити дії щодо скасування запису про припинення іпотеки, що в свою чергу передбачає автоматичне поновлення попередніх реєстраційних записів, які були вчиненні внаслідок державної реєстрації іпотеки та державної реєстрації обтяження речових прав на нерухоме майно, шляхом перенесення записів з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Аналогічна правова позиція неодноразово була висловлена в рішеннях Верховного суду України у справах №6-332цс15, №6-63цс15, №826/19838/14, 6-1562цс15, 6-2467цс15, 6-504цс16, 6-1382цс16, 6-1534цс16.

Так, зокрема у рішенні Верховного суду України від 05 квітня 2017 року у справі за №6-1534цс16 зазначено, що "якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення".

За таких обставин суд вважає, що у разі скасування судового рішення про визнання іпотеки припиненою, дія іпотеки підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису в державному реєстрі іпотек, який виключено на підставі рішення суду, яке скасовано, оскільки відпала підстава виключення цього запису. Таким чином, іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису в державний реєстр. Проте, наведених вимог закону відповідачем не було дотримано, відтак дії щодо зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та щодо відмови у скасуванні запису носять протиправний характер, а спірні (оскаржувані) рішення підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини 1, 2 та 3 статті 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може (окрім іншого) прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Звертаючись до суду, позивач просив визнати протиправними дії, скасувати рішення суб’єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити дії.

Задовольняючи адміністративний позов, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача слід не тільки скасувати спірні рішення, а і визнати їх протиправними, що відповідатиме вимогам статті 245 КАС України.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У зв'язку з викладеним, суд приходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, а тому слід стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати – судовий збір в сумі 1600,00 грн.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати дії Державного реєстратора відділу з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради ОСОБА_3 щодо винесення рішення №35829603 від 23 червня 2017 року про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - протиправними.

3. Визнати дії Державного реєстратора відділу з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради ОСОБА_3 щодо винесення рішення №36505941 від 07 серпня 2017 року про відмову у скасуванні запису - протиправними.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора відділу з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради ОСОБА_3 №35829603 від 23 червня 2017 року про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

5. Визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора відділу з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради ОСОБА_3 №36505941 від 07 серпня 2017 року про відмову у скасуванні запису.

6. Зобов'язати Державного реєстратора відділу з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради ОСОБА_3 повторно розглянути заяву ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" реєстраційний №22892325, про державну реєстрацію прав про скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Чернівецької міської ради ОСОБА_3 №34322726 від 17 березня 2017 року про припинення запису про іпотеку № 13481845.

7. Стягнути на користь ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" за рахунок бюджетних асигнувань відділу з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради судові витрати - судовий збір в сумі - 1600,00 грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Повне судове рішення складено 30 березня 2020 р.

Суддя Боднарюк О.В.