Постанова № 73067707, 22.03.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2018 р. № 820/1136/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мороко А.С.,

за участю секретаря судового засідання - Кікояна Г.О.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши в порядку загального провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу № 820/1136/18 за позовом Головного управління ДФС у Харківській області до приватного підприємства "Стілтон-Трейд" про накладення арешту на кошти, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДФС у Харківській області звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд накласти арешт на рахунках ПП "Стілтон - Трейд" (код СДРПОУ:37878831) відкритих в банківських установах, згідно до банківської виписки: ПАТ "ВТБ БАНК" номер рахунка: 26008010177711; ПАТ "УКРСОЦБАНК" номер рахунка: 26001011278559; ПАТ "УКРСОЦБАНК" номер рахунка: 26001011278582; ПАТ "УКРСОЦБАНК" номер рахунка: 26008011317617; ПАТ "УКРСОЦБАНК" номер рахунка: 26006011298642; Казначейство України (ел. адм. подат.) номер рахунка: 37519000158122; ПАТ "УКРСОЦБАНК" номер рахунка: 26041012054442; ПАТ "АЛЬФА-БАНК" У м. Києві номер рахунка: 26005018798901.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв'язку з відмовою платника податків в реалізації контролюючим органом права на проведення документальної перевірки, заступником начальника Головного управління ДФС у Харківській області прийнято рішення № 6343/10/20-40-12-18 від 20.02.2018 про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Так, з урахуванням вказаних обставин та в силу діючих норм законодавства, податковий орган просить накласти арешт на кошти відповідача, які перебувають на його рахунках.

Представник позивача в судове засідання прибув, підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що на адресу ПП "Стілтон-Трейд" ГУ ДФС у Харківській області направлено запит про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) від 18.07.2017 року № 10278/10/20-40-14-12-18.

ПП "Стілтон-Трейд" листом від 07.08.2017 надано відповідь на запит податкового органу, в якому зазначено, що у вказаному запиті не наведено жодної із підстав, визначених положеннями Податкового кодексу України, для направлення такого запиту, відсутні посилання на факти чи інформацію про порушення податкового законодавства з боку ПП "Стілтон-Трейд".

Керуючись п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 41.1 ст. 41, п. 61.1, п. 61.2 ст. 61, п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 ПК України, заступником начальника ГУ ДФС у Харківській області винесено наказ № 6290 від 02.11.2017 року про проведення позапланової виїзної ПП "Стілтон-Трейд" у період з 03.11.2017 тривалістю 5 робочих днів.

Не погодившись із вказаним наказом, платник податків звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд: скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 02.11.2017 року № 6290; зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області утриматися від видання наказів щодо перевірок Приватного підприємства "Стілтон-Трейд" (податковий номер 37878831) з посиланням на письмовий запит Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 18.07.2017 року № 10278/10/20-40-14-12-18.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2017 по справі № 820/5253/17 адміністративний позов приватного підприємства "Стілтон-Трейд" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Скасовано наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 6290 від 02.11.2017, в іншій частині позовних вимог – відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.12.2017 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2017 залишено без змін.

Постанова Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2017 по справі № 820/5253/17 набрала законної сили 28.12.2017.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що при виході перевіряючих ГУ ДФС у Харківській області на перевірку 03.11.2017 за податковою адресою підприємства ПП "Стілтон-Трейд", встановлено відсутність посадових осіб підприємства, та внаслідок неможливості вручення наказу на проведення перевірки та направлень, посадовими особами податкового органу складено акт № 4081/20-40-14-12-11 від 03.11.2017 "Неможливості вручення наказу, розпочати документальну позапланову перевірку ПП "Стілтон-Трейд" у зв'язку з відсутністю посадових осіб за юридичною адресою підприємства".

При виході на перевірку 06.11.2017, перевіряючим відмовлено у допуску до перевірки та в результаті чого, перевіряючими ГУ ДФС у Харківській області складено акт № 4116/20-40-14-12-11 "Щодо не допуску на документальну позапланову виїзну перевірку" від 06.11.2017.

На підставі п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, заступником начальником ГУДФС у Харківській області прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна ПП "Стілтон-Трейд" № 6343/10/20-40-12-18 від 20.02.2018, у зв'язку з відмовою від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового Кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпункт 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового Кодексу України визначає, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Суд зазначає, що відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

З наведеної норми вбачається, що арешт майна платника є негативним наслідком дій платника та може бути застосовано з двох підстав: якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або якщо платник податків відмовляється від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Разом з цим, підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 ПК України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Відповідно до п. 94.4 ст. 94 Податкового кодексу України, арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Згідно з п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Законність вимоги щодо арешту коштів на рахунках платника податку на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України пов'язана з наявністю, правомірністю та обґрунтованістю рішення керівника податкового органу щодо застосування арешту майна платника податків.

Відповідно до п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Згідно з пп. 94.19.1 п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Враховуючи вимоги ст. 94 Податкового кодексу України, які визначають арешт коштів на рахунках платника податків у якості складової загального арешту майна, що відрізняється виключно процедурою застосування, застосування арешту коштів є можливим лише у разі існування арешту майна, застосованого згідно з п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України.

При цьому, накладення арешту на кошти платника податків у банку обмежено сумою податкового боргу такого платника.

Суд звертає увагу на те, що податковий орган не звертався до суду з вимогою підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків.

Враховуючи те, що арешт майна відповідача, застосованого на підставі рішення заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області № 6343/10/20-40-12-18 від 20.02.2018 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків приватного підприємства "Стілтон-Трейд" не підтверджено судом, то суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування арешту коштів на рахунках відповідача, оскільки такий арешт є складовою загального арешту майна.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, позовні вимоги позивача є необґрунтованими, а тому, адміністративний позов Головного управління ДФС у Харківській області не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Харківській області (місцезнаходження - вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ідентифікаційний код - 39599198) до приватного підприємства "Стілтон-Трейд" (місцезнаходження - вул. Сидоренківська, буд. 3, м. Харків, 61030, ідентифікаційний код - 37878831) про накладення арешту на кошти - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 28 березня 2018 року.

Суддя А.С. Мороко