Постанова № 73067679, 14.03.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 березня 2018 р. № 820/188/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Рубан. В.В.,

за участі

секретаря судового засідання - Абояна І.І.,

представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 (м. Харків, вул. Героїв Праці, б. 17, кв. 44, код. НОМЕР_1) до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (61057, Харків, вул. Пушкінська, 46) про скасування податкового повідомлення - рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_3, звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, у якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Харківській області №2650/34/тр від 28.09.2017 року;

- стягнути з Державного бюджету України на користь позивача понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення, яким податковим органом нараховано транспортний податок за 2017 рік у розмірі 10416,67 грн., підлягає скасуванню, оскільки є необґрунтованим.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала у повному обсязі, просила його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що під час спірних правовідносин відповідач діяв у спосіб та у межах визначених чинним законодавством. Оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте на цілком законних підставах та відповідає чинному законодавству, у зв'язку із чим просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_3 є власником транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, моделі GLE 400 (GLE Series), об'єм двигуна 2996 куб. см., рік випуску 2017, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 10.11).

28.09.2017 ГУ ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення - рішення №2650/34/тр, яким відповідно до п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України, визначено ОСОБА_3 суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок за 2017 рік в розмірі 10416.67 грн. (а.с.9).

Відповідно до п.п. 14.1.163 п. 14.1 ст. 14 ПК України перша реєстрація транспортного засобу - реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше.

Згідно п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об’єктами оподаткування.

Відповідно до п.п 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України, об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Пунктом 267.4 ст. 267 ПК України визначено, що ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Відповідно до п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 ПК України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Згідно з п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України, податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 01 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

За приписами абз.3 п. 58.3 ст. 58 ПК України, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Сума визначеного транспортного податку, відповідно до п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПК України, фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Норми пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України встановлюють, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Водночас пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 ПК України визначено, що до місцевих податків зокрема належить податок на майно, в склад якого, відповідно до пп. 265.1.2 п. 265.1 ст. 265 ПКУ входить транспортний податок.

Відповідно до п. 10.3 ст. 10 ПК України, місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

Поряд з цим, суд зазначає, що відповідне рішення сесії органу місцевого самоврядування з цього приводу не може вплинути на підстави нарахування та обов’язок платниками, сплачувати податки та збори, оскільки такі прямо закріплені законодавцем нормами Податкового Кодексу України.

Відповідно до п.п. 14.1.251 п. 14.1 ст. 14 ПК України, транспортні засоби, що використовувалися, - транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби.

Датою початку використання (введення в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користуванні та/або ввозяться на митну територію України, вважається дата їх першої реєстрації, визначена в реєстраційних документах, які видано уповноваженими державними органами й дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що обчислення суми податку з об'єкта оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку починаючи з 1 січня поточного року та включаючи місяць, в якому термін використання легкового автомобіля досягне 5 років.

В ході судового розгляду судом встановлено, що датою початку використання на території України легкового автомобіля MERCEDES-BENZ, моделі GLE 400 (GLE Series), об'єм двигуна 2996 куб. см., рік випуску 2017р., є дата першої реєстрації транспортного засобу, тобто 22.08.2017, а отже і п'ятирічного строку експлуатації автомобіль досягне 22.08.2022 р., що свідчить про те, що у 2017 році належний позивачу транспортний засіб був об'єктом оподаткування, в розумінні п.п 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України.

Законодавець, визначаючи об'єкт оподаткування транспортним податком, передбачив, що ознаками такого є дата реєстрації автомобіля та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Як вбачається з листа - відповіді Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 21.02.2018р., наданого на запит суда, розрахована у 2017 році згідно з Методикою середньоринкова вартість автомобіля MERCEDES-BENZ моделі GLE 400 (GLE Series), об'єм двигуна 3,0 літри, бензин, рік випуску 2017р. становить 123622,81 грн.

Отже, контролюючим органом правомірно визначено позивачу зобов’язання зі сплати транспортного податку.

Суд зазначає, що положеннями ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" встановлено на 2017 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 3200 гривень, отже, якщо середньоринкова вартість автомобіля складає понад 1 200 000 грн., даний автомобіль підлягає оподаткуванню транспортним податком.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що транспортний засіб, який рахується за позивачем є об’єктом оподаткування в розумінні пп. 267.2.1. п. 267.2 ст. 267 ПК України, оскільки середньоринкова вартість легкого автомобілю позивача у 2017р. становила 123622,81 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи встановлено, що позивач обтяжений обов’язком сплачувати транспортний податок, оскільки належний позивачу автомобіль є об'єктом оподаткування, отже, оскаржуване податкове повідомлення - рішення контролюючого органу прийнято у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством, через що суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_3 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_3 (м. Харків, вул. Героїв Праці, б. 17, кв. 44, код. НОМЕР_1) до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (61057, Харків, вул. Пушкінська, 46) про скасування податкового повідомлення - рішення - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 26.03.2018 р..

Суддя Рубан В.В.