Рішення № 73067343, 29.03.2018, Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/2504/17

провадження 2-а/527/13/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2018 року Глобинський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді – Левицької Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), справу за адміністративним позовомОСОБА_1 до Глобинського районного військового комісаріату, Полтавського обласного військового комісаріату, за участю третьої особи: Міністерства оборони України, про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії, в якому прохає: - визнати протиправною бездіяльність Глобинського районного військового комісаріату, Полтавського обласного військового комісаріату, яка полягає у неподанні в 15-денний строк з дня реєстрації, розпорядникові бюджетних коштів Міністерству оборони України всіх документів та висновку щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як особі, якій встановлена інвалідність 2 групи з 04.12.2007 року внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, передбаченої Законом України «Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; - зобов’язати Полтавський обласний військовий комісаріат подати розпорядникові бюджетних коштів Міністерству оборони України висновок щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві». Свої позовні вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що в період з 25.06.1986 – 08.08.1986 року брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС . Під час проходження служби отримав захворювання, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, внаслідок чого позивач отримав 2 групу інвалідності. 08.11.2017 року позивач направив до Глобинського районного військового комісаріату усі необхідні документи з заявою про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв’язку з встановленням інвалідності в розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму. Відповіддю від 13.11.2017 року № 8/2581 Глобинським районним військовим комісаріатом повідомлено, що ними розглянуті документи позивача щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги, в зв’язку з встановленням другої групи інвалідності, внаслідок захворювання пов’язаного з виконанням обов’язків з ЛНА на ЧАЕС, проте, враховуючи , що з часу закінчення зборів минуло понад три місяці відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не має підстав на отримання одноразової грошової допомоги, тому у задоволенні заяви відмовлено. Позивач вважає, що відповідач в листі фактично прийняв рішення про відсутність у позивач права на отримання цієї допомоги, що не входило до повноважень відповідача, а входить виключно до компетенції Міністерства оборони України. Вважає, що неподання документів та висновку щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги розпорядникові бюджетних коштів Міністерству оборони України є протиправним, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, яким КАС України викладено в новій редакції, згідно п. п. 10 п.1 Розділу VІІ Перехідних Положень якого справи в судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 30 КАС України справа, прийнята адміністративним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду.

Ухвалою від 01.02.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалу про відкриття спрощеного провадження було направлено на адресу відповідача та отримано уповноваженою особою, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник третьої особи - Міністерства оборони України надав до суду пояснення, в яких зазначив, що чинним законодавством не передбачено виплати одноразової грошової допомоги військовозобов’язаним призваним на навчальні (спеціальні) збори у разі встановлення інвалідності після спливу трьохмісячного строку після закінчення зборів на які останнього призвано, через що права на призначення та отримання одноразової грошової допомоги позивач не має.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження у відповідності до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, ч.5ст. 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з п. 2. ч.1ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов»язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Згідно частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що ОСОБА_1 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 25.06.1986 по 08.08.1986 року, що підтверджується довідкою № 65963 від 29.02.2012 року Галузевого державного архіву Міністерства оборони України.

Згідно посвідчення серії Є № 039390 від 07.12.2007 року, виданого Управлінням праці та соціального захисту населення Глобинської РДА, ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни.

Відповідно довідки до акту огляду МСЕК серії МСЕ № 0257173 ОСОБА_1 з 04.12.2007 року встановлена друга група інвалідності, захворювання, пов’язане з виконанням обов’язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

08.11.2017 року позивач направив до Глобинського районного військового комісаріату усі необхідні документи з заявою про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв’язку з встановленням інвалідності в розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму.

Відповіддю від 13.11.2017 року за № 8\2581 Глобинським районним військовим комісаріатом повідомлено, що ними розглянуті документи позивача щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги, в зв’язку з встановленням другої групи інвалідності, внаслідок захворювання пов’язаного з виконанням обов’язків з ЛНА на ЧАЕС. Зазначено, що «враховуючи, що з часу закінчення зборів минуло понад три місяці відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не має підстав на отримання одноразової грошової допомоги. Тому у задоволенні Вашої заяви відмовлено».

Приписами частини п'ятої статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв’язку з виконанням ними конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби; 3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві; 4) встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті; 5) встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби; 6) встановлення військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження цих зборів, служби у військовому резерві; 7) отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності; 8) отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва) у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності; 9) отримання військовозобов'язаним або резервістом, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, поранення (контузії, травми або каліцтва) при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності.

Оскільки позивачу була встановлена ІІ група інвалідності 07.12.2007 року, у зв’язку з виконанням обов’язків військової служби, позивач має право на виплату одноразової допомоги.

Висновки відповідача та третьої особи щодо того, що у випадку отримання позивачем одноразового грошової допомоги від органів соціального захисту він втратив право на отримання одноразової грошової допомоги в зв’язку з інвалідністю від Міністерства оборони України спростовуються нормами діючого законодавства та практикою Верховного суду України.

Так, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 499 від 28.05.2008 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 1 січня 2007 року, здійснюється згідно з Порядком.

У пункті 2 Порядку також зазначено, що у разі встановлення більшого відсотка втрати працездатності або в разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Таким чином, законодавством визначені однакові умови для виплати військовослужбовцям як страхових сум, так і одноразової грошової допомоги.

Проаналізувавши положення зазначених редакцій статті 16 Закону № 2011-ХІІ та зміст постанов №№ 488, 499, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України в своїй постанові від 10.03.2015 року по справі № 21-563а14 дійшла висновку про те, що «обов'язкове особисте державне страхування» та «одноразова грошова допомога» є двома рівнозначними компенсаційними механізмами соціального захисту військовослужбовців, які спрямовані на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, визначений Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. № 975 (далі Порядок № 975).

Відповідно до п. 12 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Положеннями п. 13 Порядку № 975 передбачено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

З положень наведеної норми права вбачається, що рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги (про її виплату чи про відмову у виплаті такої допомоги) не належить до компетенції Глобинського районного військового комісаріату та Полтавського обласного військового комісаріату.

Верховний Суд України в постановах від 18 березня 2014 року (справа № 21 11а14) та від 22 квітня 2014 року (справа № 21-484а13) сформулював правову позицію у подібних правовідносинах, згідно з якою підставою для повідомлення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги є рішення суб'єкта владних повноважень, прийняте з цього питання. Оскільки останній не розглянув звернення про виплату одноразової грошової допомоги та відповідного рішення не прийняв, то суд повинен був зобов'язати його розглянути це звернення згідно з вимогами чинного законодавства України, а не підміняти орган, на який покладено вирішення зазначеного питання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Глобинського районного військового комісаріату, Полтавського обласного військового комісаріату, третя особа: Міністерство оборони України про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 8,9,72-77,90,241-246,255, 263, 293,295,297КАС України, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Глобинського районного військового комісаріату, Полтавського обласного військового комісаріату, третя особа: Міністерство оборони України про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Глобинського районного військового комісаріату, Полтавського обласного військового комісаріату, яка полягає у неподанні в 15-денний строк з дня реєстрації, розпорядникові бюджетних коштів Міністерству оборони України всіх документів та висновку щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як особі, якій встановлена інвалідність 2 групи з 04.12.2007 року внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, передбаченої Законом України «Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Зобов’язати Полтавський обласний військовий комісаріат подати розпорядникові бюджетних коштів Міністерству оборони України висновок щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві»

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т. В. Левицька