Рішення № 73066626, 30.03.2018, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа номер 237/4645/17

Номер провадження 2-а/237/20/18

РІШЕННЯ

Іменем України

19.03.18 року м. Курахове

Мар'їнський районний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Сенаторов В.А.

при секретарі Лахно Т.Г.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши в залі суду м. Курахове у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7 Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області, третя особа Курахівський механічний завод про визнання незаконним рішення щодо пільгової пенсії та захист прав,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Мар’їнського районного суду Донецької області із позовом до ОСОБА_7 Пенсійного фонду України у Мар’їнському районі Донецької області про визнання незаконним рішення щодо пільгової пенсії та захист прав, в якому просив визнати протиправним та скасувати Рішення № 118 ОСОБА_7 Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області від 30 січня 2017 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах та зобов’язати ОСОБА_7 пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області переглянути заяву щодо нарахування пільгової пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18 січня 2017 року.

Позивач стверджує, що з метою оформлення пенсії, 18 січня 2017 року він звернувся до управління Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі (в подальшому-Відповідач) із заявою про призначення пенсії за віком згідно п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». 30 січня 2017 року рішенням № 118 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком. Вимоги заявника мотивовано неповним з'ясуванням відповідачем обставин, які мають значення для справи і невідповідністю висновків, зроблених у рішенні обставинам справи та нормам законодавства.

У судовому засіданні Позивач наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позовній заяві. На підтвердження своїх вимог позивачем надані у копіях для долучення до матеріалів справи і в оригіналах для дослідження у судовому засіданні наступні письмові докази: трудова книжка серії БТ-І № 1054387, яка видана ОСОБА_1 та заповнена 26 липня 1978 року; особові картки; рішення ОСОБА_7 Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області № 118 про відмову в призначенні пенсії № 1612/03 від 30.01.2017 року; довідка уточнююча характер праці або умови праці, необхідні для призначення пенсії на пільгових умовах, видана ПАТ «Курахівський механічний завод» № 06-88 від 23.03.2016 року; довідка ПАТ «Курахівський механічний завод» № 06-89 від 25.03.2016 року про перейменування ПАТ «Курахівський механічний завод»; перелік професій, які підтверджують право на пільгову пенсію за списками №1 та №2 за результатами атестацій робочих місць ПАТ «Курахівський механічний завод» від 12.01.1995 року та 24.04.2000 року.

Представник позивача у судовому засіданні також наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позовній заяві.

У запереченнях, наданих на позов, та у своїх усних поясненнях представники відповідача проти позову заперечували, посилаючись на його безпідставність з огляду на відсутність правових підстав для проведення нарахування пенсії. Зокрема, представник відповідача ОСОБА_3 зазначила, що документи, які надав позивач на підтвердження свого права призначення пенсії за віком згідно п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ОСОБА_7 Пенсійного фонду України в Мар'їнському районі Донецької області прийняти не може, оскільки вони не скріплені печатками.

Дослідивши доводи позивача та заперечення відповідача суд дійшов висновку, що правові відносини, які виникли між сторонами є публічно правовими, позов підлягає судовому розгляду за правилами адміністративного судочинства в Україні. Також, суд дійшов висновку, що цю адміністративну справу необхідно розглядати за загальними правилами КАС України.

Всебічно, об'єктивно, повно та безпосередньо у судовому засіданні дослідивши наявні у справі докази, оцінюючи ці докази з огляду на їх належність, допустимість, достовірність, кожного окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наданих доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновків, які наведені нижче.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на обліку в управлінні Пенсійного фонду в Мар’їнському районі Донецької області не перебуває та пенсію не отримує, не працює, останній запис у трудовій книжці серії БТ-І № 1054387, яка була видана позивачеві, це: « 28.04.2016 года Уволен по ст. 38 КЗоТ Украины по собственному желанию». На підставі цього запису суд вбачає, що позивач припинив свою трудову діяльність «28» квітня 2016 року на території України. З метою оформлення пенсії, 18 січня 2017 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі із заявою про призначення пенсії за віком згідно п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Ця обставина визнається обома сторонами.

30 січня 2017 року Рішенням відповідача за протоколом № 118 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком. Таку відмову мотивовано тим, що, періоди роботи з 01.09.2010 року по 31.05.2015 року в якості електрозварювальника на автоматичних і полу автоматичних машинах, зайняті зварюванням у середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів на ТОВ «Доненергопром» не зарахований до пільгового стажу роботи за Списком № 2 згідно пільгової довідки № 258 від 12.07.2016 року (розділ та код професії в якій вказані невірно), оскільки вищезазначена професія не передбачена списками. Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36 передбачені електрозварювальними на автоматичних і полу автоматичних машинах, зайняті зварюванням у середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах. Періоди роботи з 24.07.1978 року по 30.10.1979 року, з 18.12.1984 року по 23.09.1994 року, з 20.11.2001 року по 25.07.2002 року в якості електрозварювльника ручного зварювання в ПАТ «Курахівський механічний завод» не зараховані до пільгового стажу за Списком №2 згідно довідки № 06-88 від 25.03.2016 року, оскільки надана довідка не містить мокрої печатки та штампу підприємства. Період роботи з 13.01.1982 року по 16.04.1984 року в якості електрозварника ручного зварювання в енергоремонтному підприємстві «Донбасенерго» не зарахований до страхового стажу, оскільки запис не завірений печаткою.

Відмова позивачу у нарахуванні пенсії стала підставою для його звернення до суду із позовом про захист порушених прав.

З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи і заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позову з підстав, які наведені нижче.

Згідно ч.5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Аналогічна норма міститься в постанові ПФУ № 22-1 від 25.11.2005 року «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Як вбачається із матеріалів справи, оскаржуване рішення прийняте відповідачем з порушенням встановленого законом строку, тобто несвоєчасно.

При вирішенні заяви позивача про призначення пенсії відповідач повинен керуватися принципом верховенства права (ст. 6 КАС України), відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

У відповідності до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, але за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Тож, п. 20 цього порядку передбачає, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Отже, п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній передбачає три варіанта підтвердження пільгового стажу: трудовою книжкою з відповідними записами у ній, уточнюючі довідки та цій стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування. На думку суду, приймаючи спірне рішення, відповідач повинен був обрати найкращій спосіб реалізації своїх повноважень, найкращій варіант своєї поведінки з тим, щоб не завдавати шкоди особі, яка звернулась за рішенням, чи інтересам третіх осіб, тобто - діяти добросовісно та розумно.

Згідно п. 17 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній,за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Свідок ОСОБА_5. підтвердив, що позивач ОСОБА_1 дійсно працював з 13.01.1982 року по 16.04.1984 року в якості електрозварника ручного зварювання в енергоремонтному підприємстві «Донбасенерго».

Свідок ОСОБА_6 підтвердив, що позивач ОСОБА_1 дійсно працював з 13.01.1982 року по 16.04.1984 року в якості електрозварника ручного зварювання в енергоремонтному підприємстві «Донбасенерго».

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Отже, 18 січня 2017 року позивач надав необхідні документи до УПФУ в Мар’їнському районі Донецької області, які надають йому право на призначення пенсії за віком відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але йому було відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з підстав того, що позивач не має необхідного пільгового стажу.

Докази, які надав позивач і які були досліджені у судовому засіданні, переконливо доводять, що позивач ОСОБА_1 з 24.07.1978 року по 30.10.1979 року, з 18.12.1984 року по 23.09.1994 року та з 20.11.2001 року по 25.07.2002 року на підприємстві Публічне акціонерне товариство «Курахівський механічний завод» в якості електрозварювльника ручного зварювання; з 13.01.1982 року по 16.04.1984 року в якості електрозварника ручного зварювання в енергоремонтному підприємстві «Донбасенерго»; з 01.09.2010 року по 28.04.2016 року в якості електрозварювальника на автоматичних і полу автоматичних машинах, зайняті зварюванням у середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів на ТОВ «Доненергопром».

Також вказані обставини підтверджуються наявною в справі трудовою книжкою позивача , поясненнями представника позивача, показами свідків та іншими доказами, які надав позивач в обґрунтування своїх вимог.

Оцінюючи наявні у справі докази, суд виходить із того, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).

Відповідач не надав жодного доказу на підтвердження того, що він при прийнятті рішення про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком діяв обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно, тобто с забезпеченням усіх прав особи. Рішення відповідача не є розсудливим, оскільки воно не було прийняте після уважного вивчення усіх обставин що мають значення для його прийняття. Відповідач не довів, що ним було обрано найкращій спосіб реалізації його повноважень, найкращій варіант поведінки з тим, щоб не завдавати шкоди особі, яка звернулась за рішенням про призначення пенсії за віком. Відповідач не довів, що у процесі прийняття рішення були дотримані права позивача приймати участь у цьому процесі. Рішення не є пропорційним, з огляду на те що воно порушує баланс між несприятливими наслідками для реалізації конституційного права позивача на соціальний захист (ст.46 ОСОБА_8 України) і цілями на які, врешті, спрямоване це рішення.

Відповідач не зміг довести, що він при ухваленні спірного рішення дотримався принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації. Відповідач не діяв у відповідності до закону, зокрема - у відповідності до ст.3, ст. 46 ОСОБА_8 України, п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», тобто не діяв відповідно до встановленого ст. 19 ОСОБА_8 України правового порядку.

Статтею 8 ОСОБА_8 України визначено, що ОСОБА_8 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_8 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_8 України є нормами прямої дії.

Відповідно до ч 1 ст. 46 ОСОБА_8 України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Відповідно до ч. 3 ст. 22 ОСОБА_8 України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно із ст. 19 ОСОБА_8 України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_8 та законами України.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1.1 Наказу №58 Міністерства праці та соціальної політики, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників» №58 від 29.07.1993 року трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника, тобто, одним з первинних документів на підставі якого встановлюється право працівника на призначення пенсії, в тому числі на пільгових умовах.

Пунктом 2.14 вказаної Інструкції передбачено, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Списках обов'язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 було затверджено «Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» відповідно до пункту 1 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У трудовій книжці позивача маються записи про найменування посад, які він займав на підприємстві ПАТ «Курахівський механічний завод», проте у встановленому порядку відсутні повні дані про умови праці на підприємстві позивача, які є визначальними при віднесені займаних ним посад до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Оскільки вищезазначені підприємства не є металургійним, вирішальним при визначені права позивача на пенсію на пільгових умовах є доведеність первинним документами додаткових даних про безпосередню зайнятість працівника повний робочий день в особливо важких умовах праці.

Відповідно до пункту 20 постанови КМУ від 12 серпня 1993 року N 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Позивач звертався із заявою до розпорядника майна ПАТ«Курахівський механічний завод» - ліквідатора ОСОБА_9, призначеного ухвалою Господарського суду Донецької області від 05.02.2014 року та йому було надано довідку за № 06-88 від 23.03.2016 року, що він з 24.07.1978 року по 30.10.1979 року, з 18.12.1984 року по 23.09.1994 року та з 20.11.2001 року по 25.07.2002 року на підприємстві Публічне акціонерне товариство «Курахівський механічний завод» в якості електрозварювльника ручного зварювання.

Таким чином, на сьогоднішній день ПАТ «Курахівський механічний завод» знаходиться в стадії ліквідації, ліквідатор ОСОБА_9, яка станом на 23.03.2016 року позбавлена права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, на теперішній час виїхала на територію, яка не підконтрольна органам державної влади України, забравши із собою печатку та кутовий штамп, що виключає можливість позивача отримати належну довідку про умови праці.

В матеріалах адміністративної справи містяться архівні документи, які підтверджують пільговий стаж ОСОБА_1 на підприємстві Публічне акціонерне товариство «Курахівський механічний завод».

Виходячи з наведеного, суд вважає, що відповідач неправомірно відмовив позивачеві у призначені пенсії за віком оскільки, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню. Відповідач, приймаючи спірне рішення та посилаючись на вищезазначені норми Законів, фактично не навів підстав для відмови в призначенні пенсії позивачеві на пільгових умовах, не зазначив про необхідність надання відповідних довідок, або будь яких інших прийнятних документів, які б підтвердили такий пільговий стаж, тобто прийняв спірне рішення необґрунтовано. Таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню. Окрім цього, суд дійшов висновку, що з метою гарантування дотримання і захисту прав, свобод, інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин з відповідачем щодо призначення пенсії за віком, необхідно зобов’язати відповідача прийняти інше законне рішення щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком згідно ч. 1 п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з врахуванням висновків суду щодо пільгового стажу за списком № 2 за періоди роботи позивача: з 24.07.1978 року по 30.10.1979 року, з 18.12.1984 року по 23.09.1994 року та з 20.11.2001 року по 25.07.2002 року на підприємстві Публічне акціонерне товариство «Курахівський механічний завод» в якості електрозварювльника ручного зварювання; з 13.01.1982 року по 16.04.1984 року в якості електрозварника ручного зварювання в енергоремонтному підприємстві «Донбасенерго»; з 01.09.2010 року по 28.04.2016 року в якості електрозварювальника на автоматичних і полу автоматичних машинах, зайняті зварюванням у середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів на ТОВ «Доненергопром».

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, При задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За розгляд адміністративного позову позивач сплатив судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень, що підтверджується квитанціями від 10.10.2017 року та 31.10.2017 року.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити призначення пенсії позивачеві згідно з п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 18.01.2017 року та зобов'язання відповідача взяти до уваги записи в трудовій книжці, суд зазначає, що дані позовні вимоги заявлені передчасно, оскільки суд, з урахуванням дискреційних повноважень органу, не може підміняти собою орган владних повноважень щодо питань, які належать до його компетенції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 6-9, 19, 72-78, 139, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_7 Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області, третя особа Курахівський механічний завод про визнання незаконним рішення щодо пільгової пенсії та захист прав – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Рішення № 118 ОСОБА_7 Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області від 30 січня 2017 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах.

Зобов’язати ОСОБА_7 пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області повторно переглянути заяву щодо призначення пільгової пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з врахуванням стажу за Списком № 2 за періоди роботи з 24.07.1978 року по 30.10.1979 року, з 18.12.1984 року по 23.09.1994 року та з 20.11.2001 року по 25.07.2002 року на підприємстві Публічне акціонерне товариство «Курахівський механічний завод» в якості електрозварювльника ручного зварювання; з 13.01.1982 року по 16.04.1984 року в якості електрозварника ручного зварювання в енергоремонтному підприємстві «Донбасенерго»; з 01.09.2010 року по 28.04.2016 року в якості електрозварювальника на автоматичних і полу автоматичних машинах, зайняті зварюванням у середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів на ТОВ «Доненергопром».

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ОСОБА_7 Пенсійного Фонду України в Мар’їнському районі Донецької області (85600, місто Мар’їнка, вул. Заводська, 24, ЄДРПОУ 22014014) в розмірі 640 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Марїнський районний суд Донецької області.

Повний текст рішення буде виготовлено 30 березня 2018 року.

Суддя В.А.Сенаторов

Дата документу 30.03.2018 року